(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2016/№ 69

Результати перевірок у звітності

Зовсім нещодавно ми розповіли вам про те, як відобразити результати перевірки в бухобліку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 6). Сьогодні наше завдання — привести в порядок після перевірки податкову звітність. Чи потрібно переносити суми заниження/завищення показників звітності або уточнювати перевірені періоди, виправляючи помилки, знайдені перевіряючими? Або ж без цього можна обійтися, сплативши тільки донараховані суми податків, а також фінсанкції? З усіма цими питаннями розберемося прямо зараз.

Перевірка пройшла, і вердикт податківців платник отримає в податковому повідомленні-рішенні (ППР). Зауважимо, їх може бути декілька. Адже за кожним перевіреним податком, збором (разом зі штрафними санкціями, передбаченими ПКУ) складається окреме ППР ( п. 58.2 ПКУ). Форми ППР зібрані в додатках до Порядку № 1204*. Детальніше їх призначення розглянемо нижче.

* Порядок направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень…, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204.

І щоб якось орієнтуватися в сумах з ППР, додатково до них ви отримаєте розрахунки суми завищення/заниження податкового зобов’язань, або розрахунок зменшення суми бюджетного відшкодування (БВ) та/або зменшення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ. До деяких ППР має додаватися в тому числі й розрахунок штрафу.

Якщо ви не згодні з пред’явленим вам ППР, то маєте право, звичайно ж, оскаржити його. Тоді важливо не брати до уваги викладену в такому ППР вимогу, аж до того моменту, доки скарга не буде розглянута і за нею не буде винесено остаточне рішення. Причому чи буде то зменшення від’ємного значення, чи то бюджетного відшкодування, донарахування податкових зобов’язань, чи щось іще. І якщо прийняте рішення буде на користь платника податків, то ППР, що оспорювалося, у принципі, узагалі не вплине на його податковий облік.

Тепер, певне, найголовніше запитання. Чи потрібно відображати результат перевірки, задокументований у ППР, у податковій звітності? Пройдемося за основними податками.

Податок на прибуток

Перш за все визначимо, які з перелічених у Порядку № 1204 ППР можуть «завітати» до платника після перевірки, що виявила помилки при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток (див. табл. 1 на с. 10).

Форма «Р». При перевірці податку на прибуток ППР за формою «Р» можуть виписати платнику в разі завищення/заниження показника за ряд. 19 (та/або ряд. 22, 25, 26) декларації. Причому помилка може «сидіти» не тільки у фінрезультаті до оподаткування (ряд. 02), а й в інших рядках, що беруть участь у формуванні об’єкта оподаткування з податку на прибуток (ряд. 03 РI за різницями і рядок 05 ПЗ за звільненим прибутком).

Якщо податківці виявили завищення податкового зобов’язання з податку на прибуток (хоча практикуючі бухгалтери знають, що на практиці такого не буває ☺), то в ППР зі знаком «-» буде показано його зменшення, а штрафи та пеню при цьому не нарахують.

А ось у разі заниження податкового зобов’язання в ППР ви побачите суму його збільшення зі знаком «+», а також суму нарахованого штрафу та пені.

Щоправда, ППР за результатами перевірки діяльності платників за 2015 рік із заниженим податковим зобов’язанням з податку на прибуток мають бути без штрафів, як це передбачено п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. На це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 102.25 БЗ).

Згідно з п. 50.1 ПКУ обов’язок складати уточнюючий розрахунок передбачено тільки в разі виправлення самостійно виявлених помилок.

Тож, і в першому і у другому випадку суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань пройдуть у платника тільки в ІКП.

У цьому випадку йдеться про помилки, виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки. А подавати УД на виправлення такої помилки не потрібно.

Формою декларації з податку на прибуток не передбачено виправлення помилок, виявлених податківцями під час проведення перевірки податку на прибуток

Тобто якщо перевірено I квартал поточного року і за результатами перевірки донараховано податкові зобов’язання, то подальші декларації цього року (декларацію за півріччя, три квартали і рік) платники повинні заповнювати наростаючим підсумком з помилковими показниками.

Інша справа — помилки, виявлені під час перевірки в розрахунках базових показників, від яких залежить зміст інших показників. Зокрема, це стосується виявлення помилки при визначенні суми оподатковуваного прибутку попереднього року. Вона спричинить викривлення всіх показників, що розраховуються від такої бази.

Показовими є «благодійні» витрати підприємства. Згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ суми коштів/товарів/робіт/послуг, переданих неприбутковим установам і організаціям у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, збільшують об’єкт оподаткування.

Так-от, якщо такі помилки мали місце, то після їх виявлення контролюючим органом, вважаємо, що привести в порядок звітність, якої не торкнулася перевірка, дуже навіть потрібно. Зробити це можна, подавши уточнюючі декларації, але вже для виправлення наслідків виявлених при перевірці помилок. Тобто коригуватися повинні тут не виявлені під час перевірки неправильні показники, а результати їх подальшого впливу.

Розглянемо приклад.

Приклад 1. Високодохідне підприємство, що коригує свій фінрезультат на різниці, в I кварталі 2016 року перерахувало неприбутковій організації 50000 грн. Оскільки величина оподатковуваного прибутку за 2015 рік (ряд. 04 декларації з податку на прибуток за 2015 рік) становила 1000000 грн., то сума перевищення допустимих 4 % — різниця, що збільшує фінрезультат у ряд. 3.1.9 додатка РI до декларації з податку на прибуток за I квартал 2016 року, була зазначена в розмірі 10000 грн. (50000 грн. - (1000000 грн. х 4 %)).

За підсумками перевірки за 2015 рік контролери виявили помилку, що призвела до завищення податкового зобов’язання з податку на прибуток, і показник ряд. 04 декларації за 2015 рік повинен був містити суму 950000 грн.

Декларацію з податку на прибуток за 2015 рік не чіпаємо (не виправляємо). А ось декларацію за I квартал 2016 року доведеться уточнити. Як виявилось, підприємство повинне було в декларації з податку на прибуток за I квартал 2016 рік показати в ряд. 3.1.9 додатка РI замість 10000 грн. суму в розмірі 12000 грн. (50000 грн. - (950000 грн. х 4 %)). Отже, спираючись на п. 50.1 ПКУ, подаємо УД до декларації за I квартал 2016 року. Зазначаємо правильні показники не тільки в УД, але у тому числі і в уточнюючому додатку РІ за рядком 3.1.9 (ставимо правильну суму «благодійної» збільшуючої різниці — 12000 грн.). При цьому, заповнивши під час виправлення ряд. 28 УД, не забудьте розрахувати 3 % самоштрафу (у ряд. 31).

Незважаючи на те, що в межах року декларації з податку на прибуток заповнюються наростаючим підсумком ( п. 137.4 ПКУ), виправляти «післяпомилкові» періоди (зокрема декларацію за півріччя 2016 року) не потрібно. Виправленню підлягає тільки той період, в якому було допущено помилку (детальніше про виправлення декларації з прибутку див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42).

Штрафи за ППР у поточній декларації. Головним показником для розрахунку податку на прибуток (як у малодохідників, так і у високодохідників) є саме бухгалтерський фінрезультат. Відповідно, якщо ви врахуєте наслідки перевірки за ППР у бухобліку (суми штрафів уключаються до витрат), то такі суми відобразяться і в поточній декларації з податку на прибуток (зменшать об’єкт оподаткування). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 6.

При цьому нагадаємо, що фінрезультат до оподаткування на суму відображених у складі витрат штрафів і пені не коригується (див. лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15).

Форма «П» (зменшено від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток). Своя історія і у виявленого під час перевірки завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитків). Якщо за результатами перевірки встановлено завищення заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування, то чи потрібно декларацію з податку на прибуток, що подається платником після проведення перевірки, складати з урахуванням результатів цієї перевірки?

В самому ППР чітко зазначено, що

частину суми від’ємного значення з податку на прибуток, що була завищена, потрібно виправити в показниках податкової звітності з податку на прибуток

Зробити це, тобто провести виправлення, потрібно протягом 10 днів, що настають за днем отримання ППР за формою «П» (або протягом 10 днів після завершення процедури адміноскарження).

Як це зробити, податківці не пояснюють. Зауважимо, у минулі часи податківці радили просто «прибрати» завищення збитку в поточній декларації (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 44, с. 23).

Згідно з їх роз’ясненнями, наступна декларація з податку на прибуток, що подається платником після проведення перевірки, має бути складена з урахуванням результатів перевірки в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за відповідний звітний період. Зменшення збитків з податку на прибуток має бути обліковане в ряд. 06.5 післяперевірочної декларації.

Але тоді була інша (!) приписка в ППР про те, що податківці самі виправляють дані особового рахунку (ІКП).

Тож тепер, дотримуючись нової вимоги податківців щодо виправлення завищеного від’ємного значення в показниках податкової звітності протягом 10 календарних після отримання ППР, вам, судячи з усього, доведеться це зробити у звичайному режимі виправлення помилок у звітності. Тобто подавши УД до помилкової декларації і, в разі необхідності, так само виправивши подальші періоди, якщо помилка потягнула за собою викривлення показників і в них.

Нагадаємо, податкові збитки минулих років для всіх платників податків після 01.01.2015 р. вважаються різницею, що зменшує фінансовий результат — об’єкт обкладення податку на прибуток ( п.п. 140.4.2 ПКУ).

Зверніть увагу, що минулорічні податкові збитки 2015 року (у яких можуть «сидіти» і зовсім старі збитки — їх облік регулюється п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, про що детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 4) не обриваються. Їх переносять далі на наступні періоди до повного погашення такого від’ємного значення ( п.п. 140.4.2 ПКУ). Такі податкові збитки минулих років — це зменшуюча різниця, для якої передбачений окремий «збитковий» ряд. 3.2.4 додатка РІ.

Тому в рядку 3.2.4 уточнюючого додатка РІ, який потрібно подати разом з УД до декларації з прибутку за помилковий період, слід зазначити суму за мінусом суми завищення з отриманого ППР за формою «П». Важлива порада: про зміну показників у зазначеному рядку бажано разом з УД подати пояснення, складене в довільній формі ( п. 46.4 ПКУ), зробивши відмітку про нього в кінці декларації.

А ось якщо ця помилка негативно вплинула на «післяпомилкові» декларації (зокрема, за I квартал наступного року), то їх обов’язково потрібно виправити. Зробити це можна, подавши також уточнюючу декларацію, що виправляла б наслідки виявленої під час перевірки помилки. Розглянемо приклад.

Приклад 2. Підприємство у 2015 році спрацювало збитково (показник рядка 04 декларації становив 20000 грн.). При складанні декларації з податку на прибуток за I квартал 2016 року підприємство суму збитку (-20000 грн.) показало в рядку 3.2.4 додатка РІ. У результаті величина оподатковуваного прибутку за I квартал 2016 року (рядок 04) становила 50000 грн.

За підсумками перевірки за 2015 рік контролери виявили помилку, що призвела до завищення від’ємного значення з податку на прибуток. З урахуванням цього показник ряд. 04 декларації за 2015 рік повинен був містити суму -10000 грн.

Уточнюємо не тільки декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, а також і декларацію за I квартал 2016 року. Як виявилось, підприємство повинне було в декларації з податку на прибуток за I квартал 2016 року показати в ряд. 3.2.4 додатка РI замість -20000 грн. суму в розмірі -10000 грн. Отже, спираючись на п. 50.1 ПКУ, подаємо УД до декларації за I квартал 2016 року. Зазначаємо правильні показники не тільки в УД, а в тому числі і в уточнюючому додатку РІ за рядком 3.2.4. При цьому якщо ви під час виправлення заповнили ряд. 28 УД, не забудьте розрахувати 3 % самоштрафу (в ряд. 31).

Як ми вже зазначили вище, виправляти «післяпомилкові» періоди (зокрема декларацію за півріччя 2016 року) не потрібно. Виправленню підлягає тільки той період, в якому була допущено помилку.

Важливо!!! Якщо ви скористалися правом на судове оскарження ППР за формою «П», то відповідно у вас не буде підстав для виправлення в показниках податкової декларації з податку на прибуток.

Суму зменшення за ППР від’ємного значення податку на прибуток до набуття законної чинності рішенням суду обліковувати в декларації не потрібно

ПДВ

Перш ніж розібратися з результатом перевірки ПДВ, нагадаємо, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом за результатами перевірки, і сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником з поточного рахунку до відповідного бюджету (п. 25 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569).

Тож абсолютно всі платежі за ППР пройдуть повз електронного ПДВ-рахунку і не збільшать платнику ліміт реєстрації.

А тепер про самі результати перевірки. Які ППР можуть «подарувати» платнику після перевірки ПДВ, див. у табл. 2 на с. 13.

Форма «Р» (донараховані (зменшені) податкові зобов’язання з ПДВ). Зменшувати або донараховувати податкові зобов’язання/податковий кредит, що стали причиною недоплати або переплати податкового зобов’язання з ПДВ (показник ряд. 18 перевірених податківцями декларацій з ПДВ) у поточній декларації з ПДВ (тобто декларації за період, на який припадає дата погодження цього ППР) не потрібно. Спеціальних рядків для цього в декларації з ПДВ немає.

Помилки, знайдені перевіряючими в ряд. 18 декларації з ПДВ (переплата або недоплата), не впливають на розрахунок показників подальших декларацій

Платник, отримавши ППР за формою «Р», повинен просто сплатити суму донарахованого податкового зобов’язання з ПДВ і сплатити нараховану суму штрафу. У цьому випадку ППР і буде підставою для відображення суми недоплати/переплати в ІКП.

Форма «Р1» (завищення/заниження ПЗ та/або ПК у деклараціях без грошових зобов’язань). Це «нейтральне» ППР. Податківці складають його, коли під час перевірки суми завищення або заниження податкового кредиту та/або податкових зобов’язань, заявлені в деклараціях з ПДВ, не призвели до збільшення грошових зобов’язань за результатами такої перевірки.

Отримавши такий ППР, перш за все його слід проаналізувати на предмет того, вплинули знайдені податківцями на перший погляд «нейтральні» помилки на досить важливе для платника перехідне від’ємне значення суми ПДВ чи ні. Тобто чи не стали вони причиною його заниження?

І якщо у ППР за формою Р1 ви все ж таки виявите заниження від’ємного значення суми ПДВ, то його слід затягнути в декларації з ПДВ, щоб не втратити.

Як варіант, зробити це можна, подавши УР до помилкової декларації та показавши «додавання» від’ємного значення в рядку 16.2 декларації (обов’язково у спеціальній таблиці за виноскою *«Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», зазначивши реквізити такого УР).

А ось варіант відновлення заниженого від’ємного значення з ПДВ через рядок 16.3 декларації податківцям навряд чи сподобається. Адже в отриманому вами ППР за формою Р1 не буде зазначено чіткої суми заниження від’ємного значення.

Форма «В1» (завищено бюджетне відшкодування (у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовано платнику)).

Важливо! Цей ППР охоплює післяперевірочну констатацію завищення бюджетного відшкодування виключно внаслідок неправильного визначення податкових зобов’язань або податкового кредиту з ПДВ. Причому, таке завищення БВ, як правило, супроводжується нарахуванням штрафу згідно зі ст. 123 ПКУ.

У цьому випадку протягом 10 календарних днів після отримання ППР за формою «В1» заявлена та не відшкодована сума бюджетного відшкодування зменшується в ІКП. Причому додавати до від’ємного значення за ряд. 16.3 суму завищення БВ у поточній декларації не потрібно. Адже завищення БВ у цьому випадку справжнісінька помилка!

Інша справа, якщо причина завищення бюджетного відшкодування:

— неправильний перерозподіл між рядками 20.2 і 20.3 декларації з ПДВ (до ряд. 20.2 потрапив неоплачений постачальникам податковий кредит) або

— відмова в наданні БВ (невідповідність критеріям або прокол у заповненні Д4 — про це детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 8). Тоді платник отримає ППР не за формою «В1», а за формою «В3». І результати перевірки слід відобразити зовсім інакше (див. нижче).

Форма «В3» (завищена сума БВ (сума, на яку відмовлено в БВ), через причину, що не пов’язана з порушенням платником норм ст. 197 199 ПКУ)).

Протягом 10 календарних днів після отримання ППР за формою «В1» заявлена і не відшкодована сума бюджетного відшкодування зменшується в ІКП.

А оскільки платник не порушив ст. 197 199 ПКУ, то в цьому випадку

сума ПДВ, виключена з бюджетного відшкодування повідомленням «В3», повинна назад повернутися до декларації з ПДВ

Причому, як ми вже зазначили вище, це стосується і ситуації завищення бюджетного відшкодування внаслідок неправильного перерозподілу між рядками 20.2 і 20.3 декларації з ПДВ (до ряд. 20.2 потрапив, наприклад, неоплачений постачальникам податковий кредит). Адже для платника податків це законний податковий кредит, який він помилково прийняв за оплачений.

Сума завищення БВ повертається до складу податкового кредиту, тобто відображається «зі знаком +» у ряд. 16.3 декларації з ПДВ (як збільшення від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу) у тому періоді, в якому цей ППР погоджено.

Крім того, не забудьте в цій самій декларації заповнити і таблицю «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення» за посиланням*. У ній просто зазначте:

— дату ППР. Зауважимо, що якщо ППР отримано під розписку, то це дата, поставлена на ППР керівником підприємства при отриманні, а якщо ППР надійшов листом з повідомленням, то дата, зазначена працівником податкової (п. 4 розд. III Порядку № 1204);

— номер ППР. При складанні ППР податківці присвоюють йому номер, що вноситься до реєстру ППРів (п. 8 розд. II Порядку № 1204);

— суму завищення зі знаком «+» (тобто ту, яку ви зазначили в ряд. 16.3).

Форма «В4 (завищено від’ємне значення з ПДВ). У цьому ППР наводяться суми завищення від’ємного значення і сума штрафу, нарахованого податківцями за ст. 123 ПКУ (якщо завищене від’ємне значення зарахували в рахунок податкового боргу).

Так от, оскільки суми від’ємного значення самі по собі «накопичувально-перехідні» (тобто переходять з декларації в декларацію до їх погашення або отримані як бюджетне відшкодування), то

суму завищення від’ємного значення, визначену в ППР за формою «В4», платник неодмінно повинен виключити з декларації з ПДВ

Для цього суму завищення від’ємного значення, визначеного за результатами перевірки з ППР за формою «В4», потрібно показати зі знаком «-» у рядку 16.3 в декларації з ПДВ за період погодження такого ППР.

Крім того, не забудьте в цій самій декларації заповнити й таблицю «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення» за посиланням*. У ній просто зазначте дату ППР, його номер і суму завищення від’ємного значення зі знаком «-» (тобто ту, яку ви зазначили в ряд. 16.3).

А ось сума завищення від’ємного значення з ПДВ, яку платник зарахував у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, зменшиться тільки в ІКП.

Якщо ж сума завищення від’ємного значення з ПДВ заявлена платником у рахунок зменшення суми податкового боргу і перевищує суму такого боргу, то в частині, що погасила податковий борг, вона зменшиться в ІКП, а в частині перевищення завищену суму ОЗ доведеться зазначити в ряд. 16.3 зі знаком «-» у декларації з ПДВ за період погодження такого ППР. Підказку про це ви знайдете в самому ППР за формою «В4».

Як бачимо, результати перевірок, під час яких виявлено завищення від’ємного значення ПДВ, можуть узяти участь у поточних деклараціях з ПДВ.

І ще один важливий момент. Якщо ви скористалися правом на судове оскарження ППР за формою «В3» або «В4», то відповідно у вас не буде підстав враховувати зазначені в них суми завищення в поточній декларації з ПДВ.

Суму зменшення з ППР від’ємного значення або бюджетного відшкодування до набуття законної чинності рішенням суду враховувати в декларації не потрібно

На це звертають увагу й суди (див. наприклад, ухвалу ВАСУ від 24.03.2014 р. № К/800/41490/13). Інакше оскаржувані вами ППР перетворяться на погоджені.

Єдиний податок

З результатами перевірки у платників єдиного податку все набагато простіше. Після перевірки сплати єдиного податку платнику дістанеться ППР за формою «Р» (додаток 2 до Порядку № 1204). Об’єктом оподаткування в єдиноподатників є дохід, отриманий платником у звітному періоді. А отже, перевіркою може бути виявлено виключно завищення або заниження сум податкових зобов’язань.

Декларація з єдиного податку не містить ані перехідних показників, ані перехідних збитків. Немає в ній і рядків, здатних врахувати післяпеперевірочні показники. Тому жодні коригування в подальших деклараціях з ЄП не проводимо.

Тобто, якщо перевірено I квартал поточного року і за результатами перевірки донараховано дохід і відповідно єдиний податок, то подальші декларації цього року (декларацію за півріччя, три квартали і рік) заповнюємо наростаючим підсумком з помилковими показниками.

висновки

  • У формах звітності результати перевірок не відображаються. Хоча є випадки, коли результати перевірок доведеться уточнити через УД (наприклад, помилка з податку на прибуток у збитках, річному прибутку).
  • Результати перевірок, під час яких виявлено завищення від’ємного значення ПДВ або БВ, можуть узяти участь у поточних деклараціях з ПДВ.
перевірки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті