(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 54
  • № 53
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2016/№ 55

Д4 для бюджетного відшкодування

Напевно, у кожного платника ПДВ «вистрілювало» від’ємне значення ПДВ, що перетікало з періоду в період. І головна думка раціонального бухгалтера: як такий «мінус» перетворити на «плюс»? Тут може бути два варіанти: або спрямувати на сплату податків, або повернути на поточний рахунок. Основний інструмент у цій справі — додаток Д4. Про його заповнення й поговоримо.

ПДВ

Додаток Д4 має два призначення (тому і складається з двох частин) і подається тільки у тому разі, коли платник (!) прийняв рішення:

1) заявити про бюджетне відшкодування (БВ) (детальніше про саме право на БВ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 19);

2) використати/повернути надмірні кошти, накопичені на електронному ПДВ-рахунку (причому як у результаті його поповнення, так і в результаті повернення переплат з бюджету за ст. 43 ПКУ).

Інакше (тобто коли платник не приймає перелічені вище рішення), подавати додаток Д4 у складі декларації з ПДВ за поточний період не потрібно (див. БЗ 101.20). У цій статті розберемося з БВ.

Вирішили отримати БВ? Розбираємося з критеріями

Якщо вже прийняли рішення заявити БВ (заповнили ряд. 20.2 декларації з ПДВ), то вам неодмінно доведеться заповнити додаток Д4 (точніше, тільки його першу частину). Сам же розрахунок суми БВ проводиться в додатку Д3.

Опускаючи заголовну частину додатка Д4, починаємо з табл. 1. У ній наводяться відомості, необхідні для формування показників критеріїв, установлених п.п. 200.19.3 ПКУ.

Нагадаємо, з 01.02.2016 р. усіх заявників БВ поділили на дві групи ( п. 200.7 ПКУ):

1) що відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ (Реєстр 1), та

2) що не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ (Реєстр 2).

Таблицю 1 в додатку Д4 потрібно заповнювати у будь-якому випадку, незалежно від того, на який з Реєстрів платник претендує

Які дані вам знадобляться для її заповнення?

1. Дані про необоротні активи. У тих, хто розраховує потрапити до Реєстру 1 (відповідає критеріям), балансова вартість необоротних активів за даними податкового (!) обліку має бути у 3 рази більша за суму БВ, що заявляється ( п.п. 200.19.3 ПКУ).

Так от, у рядку 1 табл. 1 платник повинен зазначити суму залишкової балансової вартості необоротних активів на кінець звітного (податкового) періоду. Тобто, по суті, високодохідники повинні зазначати в цьому рядку балансову вартість необоротних активів (розраховану на кінець звітного періоду), спираючись на дані податкового обліку (див. додаток АМ до декларації з податку на прибуток). А от малодохідники-добровольці, хоча й повинні вести податковий облік ОЗ для цілей коригування, але даних про податкову балансову вартість посеред року не матимуть, оскільки подадуть декларацію з податку на прибуток і додаток АМ тільки за підсумками року. Отже, їм, скоріш за все, доведеться орієнтуватися на дані бухобліку.

До речі, іншим малодохідникам, які взагалі не складають АМ для розрахунку амортизаційних різниць, слід діяти так само, тобто орієнтуватися на дані бухобліку. Тим більше, що у них податковий облік повністю збігається з бухгалтерським. Та й самі податківці ще у листі від 06.03.2015 р. № 4684/6/99-99-19-03-02-15 радили враховувати у цьому рядку показники з розд. 1 Балансу «необоротні активи» з урахуванням вартості незавершених капінвестицій.

У рядку 2 табл. 1 платник має зазначити залишкову балансову вартість необоротних активів, відображену в податковій звітності з податку на прибуток за останній звітний період. Проте такі дані будуть тільки у високодохідників і добровольців-коригувальників, які складають додаток АМ. У малодохідників у декларації з податку на прибуток такої інформації не буде.

2. Відмітки про «перебування у строю». Далі платник обов’язково має власноруч підтвердити відміткою «+», що на момент подання заяви на БВ (додатка Д4) він:

— не перебуває у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII (ряд. 3 табл. 1 додатка Д4);

— включений до ЄДР і в ньому немає запису про прийняття рішення щодо виділу, припинення; визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів; припинення держреєстрації та стосовно платника відсутні відомості, на підставі яких проводиться держреєстрація припинення* (ряд. 4 табл. 1 додатка Д4). Якщо це не так, то позначки не ставте, а ці рядки просто залиште порожніми.

* Зауважимо, що з 01.01.2016 р. не передбачена необхідність щорічно підтверджувати в ЄДР відомості про юрособу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 1 — 2, с. 27). Хоча в самому ПКУ (див. пп. «а» і «б» п.п. 200.19.2) ці критерії поки фігурують. Тому відповідність їм слід приймати за умовчанням.

3. Питома вага експорту. У рядку 4 слід зазначити питому вагу експортних операцій протягом попередніх 12 послідовних звітних (податкових) періодів у загальному обсязі поставок. Зверніть увагу: у розрахунку повинні брати участь тільки обсяги, пов’язані з постачанням товарів у митному режимі експорту. Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, або обсяги, пов’язані з експортом послуг, у розрахунку участі не беруть (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 46).

В ідеалі для відповідності критеріям питома вага операцій з вивезення (!) товарів в митному режимі експорту протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно повинна складати не менше 40 % загального об’єму поставок.

Для розрахунку беремо з 12 попередніх декларацій з ПДВ:

(експорт товару з кол. А ряд. 2) / (суми кол. А ряд. 1.1, 1.2, 2, 3, 4.1, 4.2, 5, 6, 7 і 8) х 100 %

Важливо! Розрахувати питому вагу в ряд. 5 табл. 1 потрібно, навіть якщо ви експортуєте товар менше 12 місяців, тобто по суті критерій «частка експорту не менше 40 % за попередні 12 місяців» не виконуєте.

Просто далі вже в табл. 3 додатка Д4 ви повинні «залізно» заявити — поставити відмітку «+» у рядку «невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу».

Це означає, що ви не потрапляєте до Реєстру 1, але цілком можете розраховувати на БВ за Реєстром 2 (з 2016 року для заяви БВ ні стаж перебування ПДВ-платником (менше 12 місяців), ні обсяги операцій значення не мають).

Дані про фінгарантії

Фінгарантія — «альтернативна» балансовій вартості ОЗ умова відповідності критеріям для потрапляння до Реєстру 1. Отже, якщо ви отримали від банківської установи строком на 1 рік фінансову гарантію ( п.п. 200.19.3 ПКУ), то відомості про неї запишіть до табл. 2 додатка Д4. Це найменування та МФО банківської установи, що видала таку гарантію; дата і номер її видачі; дати початку і закінчення її дії, а також сума, на яку видано гарантію.

У такому разі до додатка Д4 обов’язково (не пізніше граничного строку подання декларації з ПДВ) має бути подано копію самої фінансової гарантії ( п. 19 розд. ІІІ Порядку № 21**). Гарантії немає — таблицю 2 залиште порожньою.

** Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Займаємо місце в Реєстрі

Відмітка про відповідність/невідповідність критеріям проставляється в табл. 3 додатка Д4. Це робить сам платник для зарахування себе в один з двох Реєстрів.

На дату подання додатка Д4 у складі декларації з ПДВ (протягом операційного дня), орієнтуючись на зроблену вами відмітку, вашу заяву буде спрямовано до відповідного Реєстру. Там вона і буде облікована в хронологічному порядку.

Щоправда, вашу заяву з Реєстру можуть виключити, якщо (1) в поданій вами звітності виявлять порушення; (2) некоректно заповнено обов’язкові реквізити ( п. 49.11 ПКУ); або ж ви вирішите підправити через УР або переписати через нову декларацію ці додатки Д4 ( п. 50.1 ПКУ). Тому, якщо не хочете «втратити чергу», заповнюйте декларацію, у складі якої йде додаток Д4, уважно.

Ще один важливий момент. Коли ви подали додаток Д4 з позначкою про відповідність критеріям, а насправді не відповідаєте їм (тобто ви не експортер*** або не відповідаєте іншим умовам), то додаток Д4 виправляти не потрібно. УР тут не помічник. Ситуація з Реєстром вирішиться автоматично.

*** Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 46.

Під час перевірки за Реєстрами ваш прокол, тобто невідповідність Реєстру 1, обов’язково побачать і переведуть до Реєстру 2 автоматично. Контролери можуть це зробити протягом 17 календарних днів після граничного строку подання декларації з додатком Д4, а точніше — в день направлення рішення про невідповідність із поясненнями ( п. 200.21 ПКУ, п. 6 Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми БВ ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 22.02.2016 р. № 68).

Далі на черзі — завершальна «БВ-частина» додатка Д4, в якій вам доведеться обов’язково розписати суми БВ за напрямами отримання. Проте спершу кілька слів про саму суму БВ.

Сума БВ у додатку Д4

Сума від’ємного значення у рамках ліміту реєстрації, перш ніж перетворитися на БВ, має бути зменшена на суму податкового боргу з ПДВ ( п. 200.12 ПКУ). Так от, та частина, яка йде на погашення податкового боргу, в додатку Д4 не фігурує.

У додатку Д4 зазначається «чиста» сума БВ (тобто за вирахуванням податкового боргу)

Її беремо з ряд. 20.2 декларації з ПДВ. Хоча на ліміт реєстрації вплине усе від’ємне значення, заявлене до бюджетного відшкодування (про це окремо скажемо далі).

Заявляємо БВ на поточний рахунок

Для цього слід заповнити завершальну «БВ-частину» додатка Д4. Спершу тут дають «загальну» інформацію — наводять звітний поточний період, за який декларується БВ (місяць/квартал).

Далі спершу словами, а потім і цифрами записують суму ПДВ, що заявляється до БВ на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1 декларації), а нижче наводять його реквізити (номер, МФО, банк).

Майте на увазі! Вписаний вами рахунок має бути обов’язково зареєстрований у ДФС. Це дуже важливо, інакше при перевірці ваш додаток Д4 може не пройти контроль.

Спрямовуємо до бюджету

Другий шлях для БВ — у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника з інших платежів, що сплачуються до Держбюджету ( п. 200.12 ПКУ).

Про які платежі йдеться? Якщо формально читати цей пункт, то формулювання «з інших платежів» ніби виключає сам ПДВ. Проте податківці ще в листі від 14.01.2016 р. № 550/6/99-99-19-03-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 5) пояснювали, що БВ можна спрямувати і в рахунок сплати грошових зобов’язань з ПДВ.

Щоправда, йшлося не про податкові зобов’язання за поточними деклараціями. По-перше, вони списуються тільки з електронного ПДВ-рахунку платника (п. 22 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569). По-друге, як ви пам’ятаєте, переплати в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) на погашення поточних ПЗ не йдуть.

Податківці говорили про грошові зобов’язання за УР або ж платежі за ППР (у тому числі і з урахуванням штрафів, якщо дотримуватися визначення грошових зобов’язань з п.п. 14.1.39 ПКУ). Враховуючи, що механізм такого заліку чітко не був прописаний, ми висловлювали деякі сумніви щодо цього.

Тепер про можливість зменшення в ІКПП суми БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань платника та пені з ПДВ говориться таке: зменшення в ІКПП сум БВ ПДВ при погашенні грошових зобов’язань платника податків та пені з ПДВ відбувається у календарній черговості їх виникнення.

Це витяг з нового Порядку ведення органами ДФСУ оперативного обліку податків і зборів…, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422**** (див. п.п. 3 п. 6 розд. III цього Порядку).

**** Набрав чинності з 10.06.2016 р.

Причому податківці зовсім не проти зарахування БВ і в рахунок тих платежів, грошові зобов’язання за якими виникнуть у майбутніх податкових періодах (див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15). Тобто контролери розуміють грошові зобов’язання в широкому сенсі — не лише ті, які погоджені, а й ті, які можуть виникнути в майбутньому.

Отже, по суті, це дуже зручно для платника, який може не тримати гроші, а спрямувати їх одразу до бюджету, не чекаючи, поки платіж стане погодженим або перетвориться на податковий борг.

Отже, спрямувати до бюджету суми БВ можна з усіх податків, зборів, перелічених у ст. 29 БКУ. Для цього треба тільки правильно в гр. 2 «розподільно-інформаційної» таблиці додатка Д4 зазначити код відповідного платежу (див. лист ГУ ДФС м. Києва від 03.06.2016 р. № 12305/10/26-15-12-02-14). А ще дочекатися уведення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення, що дозволило б це реалізувати.

Заявляючи БВ до бюджету, в додатку Д4 обов’язково слід заповнити спеціальну табличну частину. У ній потрібно в гр. 2 зазначити код бюджетної класифікації платежу (див. наказ Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11), рахунок платежу у Казначействі (гр. 3), а також розписати суму словами (гр. 4) та зазначити її цифрою (гр. 5). Увага! Значення гр. 5 ряд.«Усього» має відповідати значенню ряд. 20.2.2 декларації.

БВ завжди на шкоду ліміту реєстрації

Перш ніж продовжити розбиратися з Д4, зробимо важливий відступ. На дату подання декларації з додатком Д4 ліміт реєстрації платникові зменшать не лише на суму чистого БВ, заявленого на поточний рахунок або до бюджету, а з урахуванням суми, що погасила податковий борг (див. лист ДФСУ від 12.01.2016 р. № 349/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.08). Тобто через показник ∑Відшкод пройде сума з ряд. 20.1 і 20.2 декларації з ПДВ (див. с. 24).

Значення показника ∑Відшкод див. у ряд. 5 Витягу J1401206 (розгорнуто його формування див. у гр. 12 Витягу у розрізі операцій із СЕА J1401902).

ПДВ-анулювання та Д4

Якщо ви вирішили покинути лави платників ПДВ і в останньому звітному періоді заявити БВ, то не хвилюйтеся, заявлені суми відшкодують протягом термінів, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, чи будете ви залишатися платником ПДВ на дату отримання БВ ( п. 184.9 ПКУ, БЗ 101.16).

Щоправда, у цьому випадку БВ бажано заявити або на поточний рахунок, або в рахунок сплати грошових зобов’язань з інших податків і зборів.

Коли Д4 виконає бажання

Після подання додатка Д4 залишається тільки чекати рішення податківців та надходження сум заявленого БВ на свій поточний рахунок/до бюджету.

При цьому чималу частину часу в цьому очікуванні займуть перевірки: 30 календарних днів — камеральна перевірка, а у випадках, зазначених у п. 200.11 ПКУ, ще й документальна.

Після узгодження БВ (нагадаємо, сума БВ вважається узгодженою з дня, що настає за днем закінчення строку проведення камеральної (документальної) перевірки) податківці протягом 5 робочих днів повинні подати висновок Держказначейству. А Держказначейство протягом 5 операційних днів повинне зарахувати гроші на рахунок платника або перерахувати їх до бюджету.

висновки

  • Вирішили заявити від’ємне значення до БВ — заповнюйте додаток Д4.
  • Будьте готові: на дату подання додатка Д4 регліміт зменшиться на всю суму від’ємного значення, заявленого до БВ.
  • Виправляти неправильно заявлений Реєстр у додатку Д4 не потрібно. Помилка з Реєстром вирішиться автоматично.
додаток Д4, бюджетне відшкодування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті