Перехід на спрощену систему
Підприємству, яке хоче стати єдиноподатником, перш за все треба пам’ятати, кому заборонено перебувати на спрощеній системі. Відразу зауважимо: тут ми наводимо лише основні моменти, тож для детального ознайомлення з єдиноподатковими «табу» запрошуємо вас до нашого спецвипуску, присвяченого єдиному податку («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 24).
Отже, заборонено перебувати на спрощеній системі:
— страховим брокерам, фінансовим установам, реєстраторам цінних паперів ( п.п. 291.5.4 ПКУ);
— підприємствам, у статутному капіталі яких сукупність часток юросіб-неєдиноподатників дорівнює або перевищує 25 % ( п.п. 291.5.5 ПКУ). Зауважимо, що для підприємств, які не мають зареєстрованого статутного капіталу, застосування 25 % критерію є неможливим. У такій ситуації фіскали раніше забороняли переходити на єдиний податок, якщо суб’єкт господарювання має одного або декількох засновників-юросіб, які не є єдиноподатниками. І хоча роз’яснення, наведене в підкатегорії 108.01.01 БЗ, на сьогодні втратило чинність, вважаємо, точка зору податківців з цього приводу не змінилася;
— філіям юросіб-неєдиноподатників ( п.п. 291.5.6 ПКУ);
— юрособам-нерезидентам ( п.п. 291.5.7 ПКУ);
— підприємствам, у яких на дату подання заяви про перехід на ЄП є податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник у результаті форс-мажорних обставин ( п.п. 291.5.8 ПКУ). Податковий борг виникає у разі несплати платником у встановлені ПКУ строки суми узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій, а також пені) ( п.п. 14.1.175 ПКУ).
Підприємствам, які мають намір перейти на спрощену систему, слід уважно ставитися до отриманих податкових повідомлень-рішень. Якщо встигнути їх оскаржити протягом 10 календарних днів (в адміністративному або в судовому порядку), вони не одержать статусу узгодженого зобов’язання до самого закінчення процедури оскарження, а отже, не стануть перешкодою для переходу на спрощену систему.
Також запам’ятайте:
не є перешкодою для переходу на спрощену систему сума НЕподаткового боргу, наприклад, з ЄСВ
Заборгованість з нього не може вважатися податковим боргом, бо нарахування і сплата ЄСВ не регулюються ПКУ. А от заборгованість за штрафними санкціями за порушення іншого підконтрольного податківцям законодавства (наприклад, РРО або розрахунків у сфері ЗЕД) вважатиметься податковим боргом. Це пов’язано з тим, що такі санкції підпадають під визначення грошового зобов’язання платника податків, наведене в п.п. 14.1.39 ПКУ.
У юросіб, які хочуть стати єдиноподатниками, фактично немає вибору щодо групи. Якщо вони не займаються сільським господарством, то можуть обрати тільки третю групу. Відтак ставка єдиного податку може становити:
(1) або 3 % (якщо підприємство бажає бути платником ПДВ);
(2) або 5 % (якщо підприємство на спрощеній системі не буде платником ПДВ).
Максимальний обсяг доходу для третьої групи єдиноподатників — 5 млн грн.
Отже, аби ваше підприємство могло пройти ЄП-реєстрацію, його дохід за рік, який передує переходу на спрощену систему, не повинен перевищувати цей обсяг.
Юрособи переходять на спрощену систему за заявою. Строк подання заяви — не пізніше 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу ( п.п. 298.1.4 ПКУ). Тож якщо ви вирішили перейти на спрощену систему у IV кварталі 2016 року, заяву вам потрібно подати не пізніше 15.09.2016 р.
Така заява може подаватися за вибором платника:
— особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
— поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
— державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи з урахуванням вимог п. 291.5 ПКУ.
На жаль, податківці відкидають можливість подавати заяву засобами електронного зв’язку, посилаючись на те, що таку можливість не реалізовано (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.01). Цю ж позицію податківці продовжують висловлювати також у своїх усних консультаціях.
Форму Заяви затверджено наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675*. У Заяві робиться відмітка про те, що ідеться про юридичну особу, і зазначаються такі відомості ( п. 298.3 ПКУ):
* У формі Заяви досі значиться згадка про КВЕД:2005.
— найменування підприємства і код за ЄДРПОУ;
— податкова адреса підприємства (його місцезнаходження згідно з п. 45.2 ПКУ);
— місце провадження господарської діяльності;
— обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
— обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку;
— середньооблікова кількість працівників;
— дата (період), з якого підприємство хоче перебувати на єдиному податку.
До поданої заяви додається Розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 розд. XIV ПКУ. Доходи мають визначатися згідно з правилами ст. 292 ПКУ, тобто за фактом надходження грошових коштів. Приклад заповнення Розрахунку наведено у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 69, с. 35.
Зауважте: навіть якщо ви переходите на спрощену систему оподаткування всередині року, у Розрахунку має зазначатися саме обсяг доходу у минулому (а не у поточному) році (див. роз’яснення ДФСУ від 30.09.2014 р. // «Урядовий кур’єр» № 202 від 31.10.2014 р).
Якщо Розрахунок показує вам, що за критерієм доходу ви можете обрати спрощену систему, вам слід розглянути інші відомості, які зазначаються в Заяві.
Місце провадження господарської діяльності (графа 7 Заяви). У цій графі слід зазначати адресу місця, у якому платник планує здійснювати свою господарську діяльність. Відповідно до роз’яснень податківців у цій графі юрособи зазначають фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01.01, наразі втратила чинність).
Обрані види господарської діяльності (графа 10 Заяви). Слід зазначити види діяльності (згідно з КВЕД:2010*), якими планує займатися підприємство на спрощеній системі. При цьому кількість видів діяльності, яку можна зазначити в Заяві, не обмежена.
Однак слід враховувати, що іноді податківці вкладають у діяльність єдиноподатників той сенс, якого в ній немає. Найяскравіший приклад — консультація із БЗ, підкатегорія 107.04, де податківці розглядали надання поворотної фіндопомоги як фінансове посередництво. Ясна річ, що у такому випадку не страшно, якщо у вашій заяві не зазначено, що ви займаєтесь фінансовим посередництвом, яке є забороненим для єдиноподатників ( п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ). Адже ви насправді ним не займаєтесь.
Обрана група та ставка єдиного податку (графа 8 Заяви). Юрособи у цій графі зазначають номер групи (третя) і обрану ставку у відсотках до доходу (3 % або 5 %).
Кількість найманих працівників (графа 9 Заяви). Підприємствам слід зазначити у цій графі середньооблікову кількість найманих працівників (СОКП).
Відповідно до роз’яснень податківців (у консультації із БЗ, підкатегорія 108.01.01, наразі втратила чинність) тут ідеться про Інструкцію зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286. Тож розрахунок СОКП робимо на підставі п. 3.1 цієї Інструкції, без урахування працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку із вагітністю і пологами та у зв’язку із доглядом за дитиною, а також без урахування осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами.
І насамкінець. Якщо ви вирішили перейти на спрощену систему, у вас буде вкорочений період, за яким ви маєте подати декларацію з податку на прибуток. Податківці наголошують, що в такому випадку декларацію з податку на прибуток вам потрібно подати за звітний період, що передує кварталу, з якого ви переходите на спрощену систему. Протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.01). Тобто якщо ви вирішили перейти на спрощену систему у IV кварталі 2016 року, декларацію з податку на прибуток вам потрібно буде подати за 9 місяців і не пізніше 09.11.2016 р.
Гадаємо, як переходити на спрощену систему оподаткування, вам тепер зрозуміло. Переходимо до розгляду процедури відмови від спрощеної системи.
Перехід зі спрощеної системи
Відмовитися від «спрощенки» підприємство може:
— або за власним бажанням,
— або в обов’язковому порядку, якщо порушило встановлені правила роботи на ЄП.
Нагадаємо, що обов’язково перейти з ЄП на загальну систему оподаткування єдиноподатник 3 групи повинен, якщо він:
— перевищив протягом календарного року обсяг доходу, установлений для своєї групи (5 млн грн.);
— застосував негрошовий спосіб розрахунків ( п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ);
— здійснив заборонені види діяльності ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Уживатися в роль загальносистемника не зі своєї волі доведеться з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому допущено порушення.
Щоб стати загальносистемником (хоч добровільно, хоч вимушено), суб’єкт госпдіяльності має подати контролерам Заяву про відмову від ЄП
Форма Заяви та сама, що і при переході на ЄП. У заяві заповнюють пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7. Тільки в пункті 5 документа замість «реєстраційного» пункту 5.1 заповнюють «розреєстраційний» пункт 5.4. Тут вписують дату, з якої планують відмовитися від ЄП, і зазначають причину відмови — проставляють відмітку у відповідній комірці.
Добровільна відмова. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на загальну систему. Така відмова можлива з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подано Заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів ( п.п. 298.2.2 ПКУ).
Для самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на загальну систему суб’єкту господарювання потрібно подати відповідну заяву про відмову — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу ( п.п. 298.2.1 ПКУ). Тож якщо перехід заплановано з IV кварталу, заяву подати потрібно не пізніше 20.09.2016 р.
Обов’язкова відмова. Перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну підприємства можуть і внаслідок вимушених обставин, а саме у зв’язку з порушенням умов перебування на єдиному податку. Перелік таких порушень наведено у п.п. 298.2.3 ПКУ.
Зверніть увагу: суму перевищення доходу, суму доходу, отриманого у зв’язку з іншими порушеннями (крім перевищення максимальної чисельності найманих працівників) юридичним особам необхідно оподаткувати за подвійною ставкою (6 % або 10 %) ( п. 293.4 ПКУ).
Суму єдиного податку з перевищення доходу та у зв’язку з іншими порушеннями потрібно сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за граничним днем подання декларації за квартал ( п. 295.7 ПКУ).
Якщо підприємство вирішило «зіскочити» зі спрощеної системи — це можливо тільки з початку календарного кварталу
І щонайменш впродовж цього одного кварталу вам доведеться обходитися без спрощеної системи.
Якщо ж ви переходите на загальну систему у зв’язку з тим, що перевищили граничний обсяг доходу, — заяву потрібно подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу ( п.п. 3 п. 293.8 ПКУ). Тож якщо перевищення доходу допущено у ІІІ кварталі, заява подається не пізніше 20.10.2016 р.
І не забувайте: якщо ви посеред року переходите на загальну систему, то звітувати з податку на прибуток за цей неповний рік ви будете як «новачки». Тобто на підставі річної декларації (див. із цього приводу консультацію з БЗ, підкатегорія 102.12). Більш детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 4.
Насамкінець зауважимо: так само, як і підприємець, який на початок року перебував на спрощеній системі, а потім відмовився від неї, — юрособа може повернутися на спрощену систему у тому ж календарному році Хоча податківці заперечують проти цього. А от якщо підприємство перейшло на спрощену систему з 1 січня поточного року, а потім відмовилося від неї, воно у цьому році вже не може повернутися на спрощену систему. Докладно про це читайте у статті, присвяченій правилам переходу на спрощену систему для фізичних осіб-підприємців (с. 32).
ПДВ-особливості
Насамкінець кілька слів стосовно ПДВ-реєстрації/розреєстрації. Загалом строки подання заяви за ф. № 1-ПДВ або ф. № 3-ПДВ для юросіб ті ж самі, що і для підприємців. Тому детально їх розписувати тут не будемо, а тих, для кого ці питання є актуальними, відсилаємо до статті на с. 32.
Тут скажемо лише, що суб’єкти господарювання, які реєструються платниками єдиного податку, можуть обрати квартальний період ПДВ-звітування. Цю можливість передбачено для них п. 202.2 ПКУ. Для цього подається заява за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Така заява подається разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року (див. про це спеціальну консультацію у БЗ, підкатегорія 101.19).
При цьому слід пам’ятати: згідно з п. 202.2 ПКУ, квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. Відтак, у тих, хто перейшов на спрощену систему посеред року, відразу отримати квартальний ПДВ-період не вийде. Доведеться чекати до кінця поточного календарного року.
А от якщо єдиноподатник вирішив полишити спрощену систему, право на квартальний ПДВ-період він втрачає одразу. Такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний ПДВ-період. Починаючи з першого ж місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Про перехід на місячний ПДВ-період платник зазначає у першій своїй місячній декларації з ПДВ ( п. 202.2 ПКУ).
висновки
- Перехід на спрощену систему і відмова від неї відбуваються на підставі заяви.
- Не можуть бути єдиноподатниками юридичні особи, які є страховими брокерами, фінансовими установами, реєстраторами цінних паперів; підприємствами, у статутному капіталі яких сукупність часток юросіб-неєдиноподатників становить більше 25 %; філіями юросіб-неєдиноподатників; юрособами-нерезидентами ( п.п. 291.5.7 ПКУ).
- Якщо єдиноподатник на початок року перебував на спрощеній системі, а потім відмовився від неї, він може повернутися на спрощену систему у цьому ж календарному році.
- Платник ПДВ, який переходить на спрощену систему, має право обрати квартальний період ПДВ-звітності починаючи з першого місяця наступного календарного року. Натомість платник ПДВ, який полишає спрощену систему, зобов’язаний перейти на місячний ПДВ-період з першого ж місяця свого перебування на загальній системі.
