Зважаючи на специфіку запитання і час, що минув відтоді (дехто напевно вже забув чехарду першого півріччя 2015 року), розпочати потрібно з невеликого екскурсу в історію.
Податкове повідомлення-рішення за формою «В2» виписувалося податківцями в разі заниження суми бюджетного відшкодування (завищення від’ємного значення). Як правило, це було пов’язано з неправильним розподілом від’ємного значення між ряд. 23 і 24 старої форми декларації з ПДВ (до ряд. 24 потрапив оплачений постачальникам ПК). Нагадаємо: в той час бюджетне відшкодування було не правом, а обов’язком платника податків. Вважалося, що платник добровільно відмовляється від бюджетного відшкодування за оплаченим від’ємним значенням ( п.п. «а» п. 200.14 ПКУ). Цю суму не можна було відображати ані як відшкодування, ані як від’ємне значення. Платнику потрібно було на цю суму зменшити значення ряд. 24 шляхом її відображення зі знаком «-» у ряд. 21.3 старої форми декларації з ПДВ. Сума заниження в декларації більше не відображалася, але переносилася до картки особового рахунка і надалі брала участь у погашенні сум податку (консультація БЗ 101.16, втратила чинність 01.12.2014 р.).
З лютого 2015 року набули чинності зміни до ПКУ. Суми, нараховані згідно з ППР «В2» і не погашені позитивними нарахуваннями станом на 01.02.2015 р., потрібно було відобразити у гр. 4 табл. 1 додатка Д2 до декларації за лютий 2015 року (див. чинну до 29.07.2015 р. консультацію в категорії 101.20 БЗ).
Суми від’ємного значення відображалися в розділі IV декларації до моменту прийняття платником податків рішення: або без перевірки пустити її на збільшення ліміту реєстрації і від’ємного значення (піднімаємо ці суми з додатка Д2 у розділі III декларації), або вона підлягала поверненню згідно зі ст. 200 ПКУ в редакції, що діяла на 31.12.2014 р. ( п. 33 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Другий варіант не обговорюватимемо, а ось для реалізації першого платнику податків потрібно було в текстовому полі над табл. 1 додатка Д2 вписати відповідну суму словами і підняти її з додатка Д2 і розділу IV декларації в розділ III (у ряд. 20.2).
До прийняття цього рішення обговорювані суми ніяк не впливали на підсумкові показники декларації (розділ IV не враховувався при розрахунку податку до сплати).
Не включивши цю суму до додатка Д2 у лютому 2015 року, ви припустилися помилки. Як відомо, для її виправлення потрібно подати УР, причому за тією формою, що діє на момент його подання (тобто за сучасною). Проблема в тому, що форма УР, яка діє на сьогодні, принципово відрізняється від форми декларації, що подавалася в першому півріччі 2015 року.
У ній немає розділу IV, а додаток Д2 на сьогодні абсолютно інший
Додатково до всього ще раз акцентуємо увагу: перенесення від’ємного значення з розділу IV у розділ III (з ряд. 27 у ряд. 20.2) здійснювалося за бажанням платника податків. Тобто якщо хтось не переніс цю суму (не позначив напрям у текстовому полі над табл. 1 додатка Д2), то не можна говорити, що він припустився помилки. Він просто не скористався правом, наданим п. 33 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (ср. ). Такої самої думки дотримуються й податківці. В одній із консультацій зазначено: якщо платник не заповнив текстове поле «а» або «б» перед табл. 1 додатка Д2 у декларації за лютий 2015 року (або інший період), це не вважається помилкою і не виправляється шляхом подання УР (БЗ 101.20 діяла до 29.07.2015 р.).
Інакше кажучи, якщо щось і виправляти в декларації за лютий 2015 року, то тільки додаток Д2 і розділ IV декларації. Але фізично зробити це неможливо. Та й не потрібно, адже ці показники все одно не впливають на розрахунки з бюджетом.
Інша справа, що право, яке діяло в періоді лютий — червень 2015 року, перетворилося на обов’язок у липні 2015 року. Нагадаємо: у декларації за липень 2015 року платники податків зобов’язані були збільшити податковий кредит, зокрема, на суму непогашеного від’ємного значення попередніх періодів. Таке значення переносилося до ряд. 20.2 розділу III декларації за липень 2015 року з ряд. 31 розділу IV декларації за червень 2015 року незалежно від заповнення текстового поля перед табл. 1 додатка Д2 декларації за червень 2015 року і незалежно від її розміру. У декларації за липень 2015 року і подальші періоди розділ IV не заповнювався, додаток Д2 не подавався.
Забувши про суми, зазначені в ППР «В2», ви фактично припустилися помилки в декларації за липень 2015 року. Заниженим виявився ряд. 20.2
Тому виправляти потрібно саме цю декларацію.
І тут з’являється нова проблема: аналога старого ряд. 20.2 в новій декларації теж немає. Тому доведеться шукати найбільш відповідний за своїм змістом рядок. Оскільки ця сума з’явилася в результаті перевірки контролюючого органу, то логічно її включати до ряд. 16.3 УР, у результаті збільшиться показник ряд. 21. А оскільки з’явився цей рядок, то необхідно подати і уточнюючий додаток Д2, причому за формою, що діє сьогодні. І це незважаючи на те, що в помилковій декларації його й близько не було, адже норма п. 8 розд. VI Порядку № 21 чітко встановлює: якщо виправляємо помилки в рядках декларації, до яких передбачено додатки, такі додатки (з уточненими даними) також подаємо разом з УР (про це ми попереджали ще у статті «Виправляємо помилки у від’ємному значенні» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28). Таким чином, помилка липня 2015 року буде виправлена.
Але цього замало. Потрібно ще втягнути відновлене від’ємне значення в поточні дані. Для цього в декларації передбачено ряд. 16.2. Його потрібно заповнити в тому періоді, в якому подано УР* (про проблеми із заповненням цього рядка див. статтю «Відображення показників УР у поточній декларації» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28).
* При цьому у графах окремої таблиці зазначаються дата прийняття і реєстраційний номер УР, визначені у другій квитанції (БЗ 101.20).
Але перш ніж заповнювати ряд. 16.2, пригадайте ще одне важливе правило: оскільки від’ємне значення є «перетікаючим» (може переходити з декларації в декларацію декілька періодів), помилки в ньому можуть позначитися на показниках періодів, наступних за «помилковим». Тобто вплинути в наступних деклараціях на розрахунки з бюджетом: податок до сплати або бюджетне відшкодування (у старих деклараціях — ряд. 25 і 23, у нових — 18 і 20.2 відповідно). Якщо такий вплив дійсно був, то потрібно подати УР до кожного з періодів, у яких від’ємне значення вплинуло на ці показники.
І ще один момент. У липні 2015 року суми такого від’ємного значення збільшували ліміт реєстрації податкових накладних. Не зазначивши їх у тій декларації, ви втратили ліміт.
При виправленні декларацій за липень 2015 року податківці відмовляють у збільшенні ліміту за УР
Окремим платникам податків удавалося довести право на ліміт тільки в суді (див. «Виправляємо старе ВЗ: УР є — ліміту немає» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28).
Як бачимо, виправлення цієї помилки достатньо трудомістке. Ми запропонували своє бачення цього питання. Не зайвим буде поцікавитися позицією ваших податківців. Можливо, вони запропонують свій варіант.
