Експорт — імпорт

Експорт товарів

Визначення доходу. Дохід за експортною операцією слід визнати на дату останньої з подій: передачі ризиків і втрати контролю. Втрата контролю за реалізованою продукцією відбувається в момент фізичного її відвантаження покупцю (перевізнику покупця). А ось момент переходу ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності, слід визначати виходячи з базису постачання ІНКОТЕРМС, визначеного в договорі. Документом, що підтверджує дату виникнення доходу, може бути акт передачі товару, CMR або інший документ, що містить усі реквізити первинного документа.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Якщо першою подією було отримання авансу, то застосовується курс на дату його отримання. Тут також важливо відзначити: датою отримання авансу слід вважати дату надходження коштів на розподільчий рахунок у банку. Нагадаємо: з 18.06.2015 р. для обліку коштів на розподільчому рахунку до Плану рахунків додано субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті». ПДВ. До експортних операцій застосовується ставка 0 %. При цьому експортованими (вивезеними за межі митної території України) вважають товари, вивезення яких підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ ( п.п. 195.1.1 ПКУ). Згідно з п.п. «б» п. 187.1 ПКУ у разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації (далі — МД), яка підтверджує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства

База оподаткування. При визначенні бази оподаткування за експортною операцією слід враховувати вимоги абз. 2 п. 188.1 ПКУ, згідно з яким база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни їх придбання/звичайної ціни/балансової вартості (далі — мінбаза). У разі «збиткового» експорту, коли база обкладення ПДВ перевищує контрактну вартість товарів, ставка 20 % до суми такого перевищення не повинна застосовуватися ( лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11361/6/99-99-15-03-02-15).

Перераховувати базу обкладення ПДВ за експортною операцією, визначену в іноземній валюті, на думку податківців, слід за курсом, що діє на дату оформлення митної декларації.

Імпорт товарів

Оприбуткування. У бухгалтерському обліку імпортні активи відображаються на дату їх визнання ресурсами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому ( п. 3 НП(С)БО 1). Мінфін датою зарахування активів при імпорті товарів називає дату, на яку підприємству переходять риски та вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар (див. лист Міністерства фінансів України від 21.04.2009 р. № 31-34000-20-27/11292). Момент переходу ризиків випадкової загибелі або пошкодження товарів визначають відповідно до базису постачання ІНКОТЕРМС, позначеного в договорі. Також потрібно врахувати вимогу п. 5 П(С)БО 9, згідно з яким запаси визнають активами тільки тоді, коли їх вартість може бути достовірно визначена. У більшості випадків оприбутковувати імпортований товар необхідно на дату його надходження на склад покупця.

Первісну вартість імпортних запасів формують з урахуванням вимог п. 9 П (С) БО 9. Тому суми мита, акцизного податку, а також витрати на доставку безсумнівно підлягають включенню до їх первісної вартості. Крім того, при імпорті можуть бути витрати, які прямо не зазначені в стандарті. Наприклад: витрати на обов'язкову сертифікацію імпортного товару, оплата за виконання митних формальностей, плата за зберігання товару на ліцензійному складі, оплата митним брокерам. Всі такі витрати можна з упевненістю включати до первісної вартості імпортних запасів, адже всі вони підпадають під «інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням ...» ( абз. 7 п. 9 П(С)БО 9).

Так само, як і у випадку з експортом, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Якщо першою подією було перерахування авансу, то застосовується курс на дату його перерахування.

«Імпортний» ПДВ. Платник ПДВ має право відобразити «імпортний» податковий кредит у тому періоді, в якому виконано обидві умови: сплачено імпортний ПДВ та оформлена МД.

«Імпортний» податковий кредит має бути відображений у звітності з ПДВ «період у період». Отже, правило «365 днів» на нього не поширюється.

Курсові різниці

За монетарними статтями балансу необхідно розраховувати курсові різниці ( п. 8 П(С)БО 21). Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів ( п. 4 П(С)БО 21).

Тому, якщо першою подією за експортною операцією є відвантаження, а за імпортною — отримання товару, то курсові різниці, що утворилися за заборгованостями, розраховують на кожну дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції. Причому на дату господарської операції курсові різниці розраховують:

— або в межах суми такої операції — тоді залишок заборгованості може бути перерахований на кінець дня або в загальному порядку на дату балансу;

— або за всією статтею.

Підприємство самостійно визначає порядок розрахунку курсових різниць на дату господарської операції та закріплює його в обліковій політиці.

Податок на прибуток

У загальному випадку експортно-імпортні операції не призводять до виникнення різниць між бухгалтерським фінрезультатом та об’єктом обкладення податком на прибуток. Тому всі доходи та витрати, сформовані за бухгалтерськими правилами, можна сміливо переносити до податковоприбуткових доходів і витрат без жодних коригувань. Єдиний виняток становлять операції з придбання товарів (у тому числі необоротних активів), робіт/послуг у нерезидентів (у тому числі нерезидентів — пов’язаних осіб), які зареєстровані в державах*, визначених п.п. 39.2.1.2 ПКУ. Згідно з п.п. 140.5.4 ПК, платники, які зобов’язані або добровільно прийняли рішення коригувати фінрезультат на податкові різниці, збільшують фінрезультат звітного (податкового) періоду на 30 % вартості таких придбань (рядок 3.1.6 Додатка Р1). При цьому таке коригування проводиться виходячи з вартості придбаних за звітний період товарів, робіт, послуг, незалежно від того, відображені у бухобліку витрати на їх придбання чи ні.

* Перелік держав, які відповідають критеріям, що визначені у п.п. 39.2.1.2 ПКУ, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 977-р.

Дія цього підпункту не поширюється на операції, зазначені в п. 140.2 та п.п. 140.5.5 ПКУ. Також вимоги цього підпункту можна не виконувати, якщо операція не є контрольованою, але сума витрат по ній підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без надання звіту ( абз. 5 п.п. 140.5 .4 ПКУ).

Що ще ми писали на цю тему

№ з/п

Назва статті/теми номера/спецвипуску

Джерело

1

Експорт товару: визначаємося з датами

2016, № 1 — 2, с. 21

2

Експорт – імпорт

2016, № 16

3

«Імпортний» ПДВ відображаємо без урахування 365 днів: період у період

2015, № 92, с. 7

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі