Сумнівна та безнадійна

Бухгалтерський облік. Дебіторська заборгованість визнається активом, тільки якщо існує імовірність отримання економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена ( п. 5 П(С)БО 10). Саме тому, коли заборгованість набуває ознак безнадійної (існує впевненість в тому, що вона не буде повернена або за нею минув строк позовної давності), її необхідно списати з балансу.

Порядок її списання залежатиме від того, чи створювався під таку заборгованість резерв сумнівних боргів (РСБ) (про правила його створення та податкові наслідки цієї операції див. на с. 25). Якщо безнадійна заборгованість списується за рахунок РСБ, в обліку це відображається проводкою: Дт 38 Кт 36, 37. Але таке списання можливо лише в межах суми РСБ. Якщо ж суми РСБ бракує, безнадійна заборгованість списується на інші операційні витрати: Дт 944 Кт 36, 37. Так само відображають списання заборгованості, за якою РСБ не створювався.

Податок на прибуток. У платників, які при визначенні об’єкта оподаткування бухгалтерський фінансовий результат не коригують, і витрати на створення РСБ, і прямі витрати від списання безнадійної заборгованості, відображені в бухгалтерському обліку, без будь-яких коригувань «перекочують» і в «податковоприбутковий». А от у тих, для кого коригування обов’язкове, не все так просто. Згідно з п. 139.2 ПКУ у них фінрезультат:

1) збільшується:

— на суму витрат на формування РСБ;

— на суму витрат від списання дебіторки, яка не відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ, понад суму РСБ;

2) зменшується:

— на суму коригування РСБ відповідно до П(С)БО/МСФЗ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування.

Як бачите, фінрезультат збільшується на суму сформованого РСБ, але при списанні заборгованості за рахунок РСБ — не зменшується. Зменшення відбувається тільки при коригуванні суми РСБ (див. лист ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15, від 12.03.2016 р. № 5390/6/99-99-19-02-02-15, БЗ 102.06.02). Так що після всіх коригувань у «податковоприбутковому» обліку залишаться тільки витрати від списання безнадійної згідно з п.п. 14.1.11 ПКУ заборгованості, яка в бухобліку оминула РСБ. А от суму заборгованості, що відповідає податковим ознакам безнадійності, але в бухобліку списана за рахунок РСБ, об’єкт оподаткування не зменшить. Ну і звісно, не зменшить його дебіторка, що не відповідає вимогам, встановленим п.п. 14.1.11 ПКУ.

ПДВ. ПДВ-наслідки списання безнадійної заборгованості будуть залежати від характеру цієї заборгованості.

Якщо це заборгованість за відвантажені, але не оплачені товари/послуги, зменшити ПЗ при її списанні немає жодних підстав — постачання відбулося, а ст. 192 ПКУ можливості коригування ПЗ ні за відсутності оплати, ні при списанні заборгованості не передбачає.

Податківці законодавчих підстав для коригування ПЗ у такому разі також не вбачають (див. БЗ 101.05, 101.07).

А ось покупець, на думку податківців, у цій ситуації зобов’язаний відкоригувати ПК (лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.07). Їх аргументи такі: товари, за які оплата не здійснена, вважаються безоплатно отриманими, а отже, відсутній факт їх придбання. Тому і права на ПК за такими товарами немає. Здійснити коригування податківці пропонують на підставі бухгалтерської довідки.

Ми з такою позицією ніколи не погоджувалися та й сьогодні вважаємо, що законодавчих підстав для коригування ПК у цьому випадку немає. Неоплачені товари не можна вважати безоплатно отриманими, хоча б тому, що вони не відповідають визначенню безоплатно отриманих товарів, наведеному у п.п. 14.1.13 ПКУ. Ну і факт їх придбання тут в наявності.

Якщо продавець отримав передоплату, але не відвантажив товар/послугу, то аванс після закінчення строку позовної давності стає безповоротною фінансовою допомогою ( п.п. 14.1.257 ПКУ), а остання ПДВ не обкладається. Отже, ПЗ продавця мають бути відкориговані, тобто відповідно зменшені. Не проти такого коригування і податківці (див. лист Міндоходів від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15).

У цьому випадку і покупцю від необхідності відкоригувати (зменшити) ПК нікуди не дітися. Адже постачання товарів так і не відбулося — операція придбання відсутня.

Єдиний податок. Згідно з абз. 3 п. 292.3 ПКУ до доходу платника ЄП 3 групи — ПДВшника включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

З цього випливає: у ФОП на ЄП 1 і 2 груп, а також єдиноподатника 3 групи — неплатника ПДВ сума кредиторки зі строком позовної давності, що минув, до ЄП-доходу не потрапляє.

Проте взагалі повз оподаткування ця сума пройде тільки у юросіб неплатників ПДВ на ЄП 3 групи. А ось у ФОП на ЄП 1, 2 і 3 груп — неплатників ПДВ ця сума потрапить під «громадянські» правила оподаткування згідно з п.п. 164.2.7 ПКУ. Цей пункт встановлює: до доходу фізособи включається сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує 50 МЗП, розмір якої встановлено на початок року (крім сум податкової заборгованості, за якою минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ). Такий ФОП самостійно сплачує ПДФО з таких доходів (за ставкою 18 %) і вказує його у відповідній декларації.

Але повернемося до доходу «третьогрупника-ПДВшника».

По-перше, зверніть увагу: до доходу включається не будь-яка безнадійна заборгованість, а тільки та, за якою минув строк позовної давності. Така заборгованість може виникнути, якщо єдиноподатник отримав:

— передоплату від покупця, але впродовж строку позовної давності не відвантажив йому товари;

— товари від постачальника, але протягом строку позовної давності не оплатив їх;

— кредит (позику), але протягом строку позовної давності не погасив його.

У першому випадку дохід на суму отриманої від покупця передоплати єдиноподатник уже відображав (на дату її отримання). Тому, на нашу думку, повторно включати цю суму до доходу не слід. Адже після закінчення строку позовної давності отримана передоплата втрачає свій «авансовий» статус і перетворюється на кредиторку, що «минула». Так що, навіть якщо вирішите відобразити дохід на виконання вимог абз. 3 п. 292.3 ПКУ, не забудьте відкоригувати дохід, який раніше вже відобразили за передоплатою та відповідно обклали ЄП.

При отриманні кредиту (позики) єдиноподатник дохід не відображав, тому після закінчення строку позовної давності вся його непогашена частина потрапить до доходу. Однак, майте на увазі: якщо йдеться про поворотну фіндопомогу, то вона потрапить до доходу вже після закінчення 12 календарних місяців з дня її отримання ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Тоді після закінчення строку позовної давності повторно відображати цю суму в доходах не потрібно.

Якщо минув строк позовної давності за кредиторською заборгованістю перед постачальником, визнати дохід згідно з абз. 3 п. 292.3 ПКУ однозначно потрібно.

Датою визнання доходу є дата списання заборгованості, що «минула» ( п. 292.6 ПКУ). Але ФОП жодного «списання» (бухгалтерського) не здійснює, тому йому слід орієнтуватися на дату, коли строк позовної давності минув.

Сума списаної кредиторки потрапляє до доходу без урахування сум ПДВ, що входять до неї.

Що ми ще писали на цю тему

№ з/п

Назва коментаря/статті/теми номера/спецвипуску

Джерело

1

Резерву облік — бухгалтеру шана, або Створюємо резерв сумнівних боргів

2016, № 45, с. 11

2

Коли заборгованість можна вважати безнадійною

2016, № 43, с. 6

3

ПДВ-облік безнадійної заборгованості-2, або Гроші — вранці, а стільців — не дочекалися

2015, № 98, с. 15

4

ПДВ-облік безнадійної заборгованості, або Стільці — вранці, а грошей — не дочекалися

2015, № 98, с. 10

5

Облік сумнівної та безнадійної заборгованості

2015, № 29

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі