(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 45

Зміна ціни: коли складати розрахунок коригування

За матеріалами категорії 101.07 Бази знань*

* Див. на офіційному сайті ДФСУ за посиланням zir.sfs.gov.ua у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».

висновок документа


У разі, коли відбувається наступний за постачанням перегляд цін, розрахунок коригування складається на дату доплати/повернення коштів

При коригуванні ПДВ згідно зі ст. 192 ПКУ податківці традиційно схилялися до варіанта, коли розрахунок коригування (далі — РК) виписується за датою якоїсь події. Як правило, їм було недостатньо тільки укладення додаткової угоди чи розірвання договору (мабуть, вони надають занадто істотного значення «подієвим» моментам, установленим у п. 187.1 ПКУ). Хоча часто вже за додатковою угодою (або розірванням договору) стає очевидно, що первісно нараховані ПЗ постачальника і ПК покупця мають бути відкориговані.

Наприклад, у разі повернення товару/передоплати вже на момент підписання додаткової угоди (або розірвання договору) очевидно, що об’єкта оподаткування (постачання) немає, утримувані (поки що) кошти/товар змінюють свій характер (це вже не передоплата і не проданий товар). Проте податківці завжди говорили — виписуйте РК за датою повернення грошей/товару. Це було і в докодексні часи (див. УПК, затверджену наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442), і зараз (див. лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15). У цілому, нічого страшного в такій позиції немає: хочуть вони зв’язати виписку РК з будь-якою подією — принесемо їм таке задоволення.

А тепер давайте детальніше про сьогоднішню консультацію податківців. Очевидно, що вона недосконала: або запитання сформульовано невдало, або відповідь неправильна. Судіть самі: з одного боку, запитували про ситуацію, коли коригування ціни відбувається після постачання товарів/послуг. Про їх оплату нічого в запитанні не йдеться, з чого можна зробити висновок, що першою та єдиною подією було відвантаження. З іншого, податківці відповідають, що РК складається за датою доплати/повернення коштів. Але ж у такому разі жодної доплати або повернення немає і бути не може?! Покупець просто перерахує суму боргу вже з урахуванням нової вартості.

Тому ризикнемо припустити, що саме запитання в цій консультації сформульовано не досить повно. Мабуть, у ньому малася на увазі все ж таки дещо інша ситуація — відбулося не тільки відвантаження товару/послуг, а й їх оплата (за первісно визначеною ціною), і тільки після цього було прийнято рішення про перегляд цін. Ось тоді дійсно можливе повернення коштів, якщо ціна зменшилася (наприклад, при виконанні гарантійних зобов’язань). Крім того, повернення/доплата можливі і в разі, коли пройшла передоплата і ціна товару змінилася до відвантаження. З причини такого широкого кола запитань ми вирішили згрупувати різні варіанти, у тому числі й той, що розглядається в консультації.

Відвантаження — додаткова угода — оплата. Тут маємо на увазі ситуацію, коли товар було відвантажено за визначеною ціною, після цього ціна змінюється і згодом покупець сплачує вже з урахуванням нової ціни. Жодних доплат або повернень тут немає і бути не може. А тому виписка РК гіпотетично можлива тільки за якоюсь із двох подій:

1) підписання додаткової угоди;

2) остаточний розрахунок з покупцем уже за новою ціною.

На наш погляд, найбільш правильним варіантом є саме перший (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 97, с. 7; 2014, № 21, с. 11), оскільки остаточний розрахунок — це просто друга подія за операцією. Інакше кажучи, жодної окремої події на відкориговану «дельту» не буде, тому немає сенсу прив’язуватися до остаточного розрахунку.

Утім, інколи «дельта» може з’явитися. Наприклад, якщо коригуються ціна і кількість з тим розрахунком, що загальна сума правочину не змінюється. Скажімо, замість первісно відвантажених 100 шт. по 12 грн. (1200 грн.) сторони передомовились на постачання 80 шт. по 15 грн. (1200 грн.). У такому разі кошти ніхто доплачувати/повертати не буде, а отже, якщо податківці послідовні, вони повинні наполягати на виписці РК за датою повернення частини товару (у нашому випадку — 20 шт.).

Відвантаження — оплата — додаткова угода — повернення коштів. Тут маємо на увазі ситуацію, коли товар був відвантажений, оплачений і вже після цього сторони домовляються відкоригувати ціну (скажімо, виконання гарантійних зобов’язань). Схоже, саме про неї і йдеться в цій консультації податківців. І їх висновок у дусі попередніх роз’яснень — РК складаємо тільки за датою повернення коштів, тобто вони, як і слід було чекати, прив’язуються до однієї з подій.

Відвантаження — оплата — додаткова угода — повернення товару — залік у рахунок майбутніх постачань. Тут ідеться про те, що коригування відбулося в бік зменшення, але грошова «дельта» не повертається покупцю, а зараховується в рахунок майбутніх постачань за іншими договорами. У таких випадках податківці радять на дату повернення товару виписати РК, а за датою укладення додаткової угоди/нового договору (в якому й буде застережено, що ці кошти спрямовуються в рахунок інших постачань) — нову ПН на суму неповернених коштів (див. лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15).

Якщо ж обидві дії відбулися одночасно, то можна дещо спростити писанину — обійтися тільки одним РК, у якому у гр. 2 «Причина коригування» написати «Залік попередньої оплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором № __ від __». Принаймні так радять податківці в листі ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 39, с. 5).

Часто рішення про зарахування передоплати в рахунок майбутніх постачань оформляється через деякий час після повернення товару. Якщо виписувати РК і ПН, як запропоновано в зазначених листах, то вийде, що деякий час гроші будуть перебувати в постачальника без нарахованих ПЗ. У таких випадках бухгалтери побоюються мінусувати ПЗ. Вважаємо, що нічого страшного в цьому немає*. Та все ж, якщо ви переймаєтеся наявністю грошей без ПЗ, постарайтеся оформити повернення та підписання нового договору однією датою.

* Якщо хтось боїться, що його викриють у «схемі» з перерахуванням грошей без нарахування ПЗ, то сміємо завірити — для цього не потрібно пускатися в такі складні комбінації, достатньо просто оформити поворотну фіндопомогу, що не призводить до податкових наслідків ані з ПДВ, ані з податку на прибуток.

Передоплата. Для коригування ПДВ не настільки істотною є формальна сторона запитання — охоплюються передоплатні випадки терміном «постачання товару» чи ні? Принцип коригування має бути аналогічним. Наприклад, якщо говорити про такий ланцюжок подій: передоплата — відвантаження — додаткова угода — повернення коштів, то РК повинен виписуватися за датою повернення коштів (принаймні, якщо податківці послідовні у своїх поглядах). Те ж саме стосується й іншої послідовності подій: передоплата — додаткова угода — повернення/доплата — відвантаження. Про неї йдеться в листі ДФСУ від 24.11.2015 р. № 24988/6/99-99-19-03-02-15, і податківці якраз ратували за виписку РК за датою доплати за товар (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 102, с. 6). Не виключено, що консультація БЗ, яка коментується сьогодні, охоплює і цю ситуацію (на це натякає «доплата коштів», яка після виконання зобов’язань за договором не допускається; можливо, автор запитання під постачанням розумів і перерахування передоплати, хоча формально це не зовсім коректно).

У тому ж листі податківці дають рекомендації з виписки РК і за таким ланцюжком: передоплата — додаткова угода — відвантаження — доплата. Так-от, збільшуючий РК вони радять виписувати вже за датою відвантаження товару в частині, пропорційній цьому відвантаженню. У такому разі при перерахуванні доплати жоден РК не складається (усе вже відкориговано).

Отже, податківці, як правило, залишаються вірними своєму принципу — РК виписуємо за датою будь-якої події (повернення/доплата грошей/товарів). Водночас виконати його не завжди можливо, до кожної ситуації треба підходити індивідуально.

зміна ціни, розрахунок коригування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті