(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2016/№ 40

Обмеження суми готівкових розрахунків

Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов’язані з провадженням ними підприємницької діяльності, здійснюються пріоритетно в безготівковій формі ( п. 2.1 Положення № 637). Утім, розрахунки між зазначеними особами можна здійснювати і в готівковій формі, якщо інше не встановлено законом. Так визначає ст. 1087 ЦКУ. Причому згідно з ч. 3 цієї статті граничні суми розрахунків готівкою для фізичних і юридичних осіб, а також для підприємців установлює НБУ. Про ці обмеження зараз і поговоримо.

6.1. «Готівкові» обмеження: загальні принципи

Загальні принципи обмежень на готівкові розрахунки встановлено постановою № 210. Згідно з п. 1 цієї постанови з 01.09.2013 р. застосовуються три типи «готівкових» обмежень на розрахунки між:

— суб’єктами господарювання;

— суб’єктом господарювання та фізичною особою;

— фізичними особами.

Розглянемо ці обмеження в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Обмеження на розрахунки готівкою

№ з/п

Суб’єкти в розрахунках

Гранична сума готівкових розрахунків

1

Підприємство (або підприємець) з іншим підприємством (підприємцем)

10000 грн. протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами

2

Фізична особа (непідприємець) з підприємством (або підприємцем) — за товари, роботи або послуги

150000 грн. протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами

3

Фізичні особи між собою — за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню

150000 грн. у межах одного договору, що нотаріально посвідчується

При цьому не обмежується кількість суб’єктів, з якими ви можете здійснювати готівкові розрахунки протягом дня ( п. 2.3 Положення № 637). Інакше кажучи, сума «готівкових» обмежень установлюється за кожним суб’єктом окремо, а не сукупно за всіма протягом дня. Це означає, що сукупна сума денних готівкових розрахунків може перевищувати встановлені межі. Головне, щоб вона не перевищувала їх за будь-яким з контрагентів.

Також не обмежується кількість платіжних документів, якими оформляються готівкові розрахунки одного контрагента з іншим. Тобто зовсім не обов’язково, щоб це був один платіжний документ. Їх цілком може бути декілька. Важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила визначену постановою № 210 межу.

А тепер про негативне. І НБУ, і податківці поширюють зазначені обмеження як на того суб’єкта господарювання, який виплачує готівку, так і на того, який готівку приймає (див. лист НБУ від 24.03.2014 р. № 11-117/12189, консультацію в категорії 109.21 БЗ). Для того щоб наочно уявити цей принцип, звернемося до табл. 6.2 на с. 74.

Таблиця 6.2. Граничні суми готівкових розрахунків залежно від суб’єктів

Виплачує готівку

юридична особа

фізична особа — підприємець

фізична особа

особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність*

Приймає готівку

юридична особа

10000

10000

150000**

150000**

фізична особа — підприємець

10000

10000

150000**

150000**

фізична особа

150000**

150000**

150000***

150000***

особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність

150000**

150000**

150000***

150000***

* За умови, що особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність ( ст. 178 ПКУ), не зареєстрована як підприємець (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ).

** У розрахунках за товари (роботи, послуги).

*** За договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню. Про це обмеження ми в сьогоднішньому спецвипуску детально говорити не будемо. Читайте про нього в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 16.

Дотримання зазначених обмежень контролюється на підставі касових і розрахункових документів суб’єкта господарювання. Ідеться про касові книги, касові ордери, журнали реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум.

Крім того, дотримання обмежень на готівкові розрахунки підтверджують документи, в яких відображено витрачання готівки під час прид­бання товарів, оплати наданих послуг і виконаних робіт. Тут ідеться про касові і товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку, товарно-транспортні накладні тощо (див. лист Міндоходів від 28.08.2013 р. № 16331/7/99-99-22-01-03-17/1008).

Як бачимо, щоб дотриматися «готівкових» обмежень, необхідно подбати про належне оформлення відповідних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.

За перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачено адміністративний штраф за ст. 16315 КУпАП*.

* Детально про відповідальність за недотримання «готівкових» обмежень див. на с. 113.

Тепер, коли ми з вами вже знаємо принаймні загальні правила «готівкових» обмежень, давайте розглянемо їх детальніше.

6.2. Застосування 10-тисячного обмеження

Згідно з п. 1 постанови № 210 10-тисячне обмеження поширюється на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання (підприємствами та/або підприємцями).

До підприємств п. 1.2 Положення № 637 відносить юридичних осіб (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), які є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інших суб’єктів господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. У свою чергу, підприємці — це фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Таким чином, 10-тисячне обмеження стосується розрахунків між:

— двома підприємствами;

— підприємством і підприємцем;

— двома підприємцями.

У розрахунках, де обома сторонами виступають суб’єкти господарювання, денна сума розрахунку між ними не повинна перевищувати 10000 грн.

А ось якщо однією із сторін розрахунків є особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність ( ст. 178 ПКУ), наприклад нотаріус або адвокат, то на розрахунки з нею 10-тисячне обмеження не поширюється. Але при цьому фіскали висувають обов’язкову умову: така особа не має бути зареєстрована як підприємець (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ). Хоча, на наш погляд, повинно йтися не про реєстрацію підприємцем, а про те, чи виступає незалежний професіонал при здійсненні розрахунків у ролі ФОП.

Цю думку підтверджує інша консультація податківців з тієї ж категорії 109.13 БЗ щодо фіз­осіб-підприємців. З неї випливає, що 10-тисячне обмеження має дотримуватися тільки в тому випадку, якщо розрахунки пов’язані з підприємницькою діяльністю. Для інших розрахунків фізособи, зареєстрованої як підприємець, діє «цивільне» (150-тисячне) обмеження.

Зауважте: 10-тисячне обмеження поширюється на всі види операцій з готівкою, які проводять між собою підприємства (підприємці) протягом одного дня. Тобто не має значення, пов’язані розрахунки з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) чи з позареалізаційними операціями.

Причому дотримуватися зазначеної межі обов’язково потрібно й у тому випадку, коли готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання здійснюються через РРО або з використанням РК.

Якщо ж готівку вносять до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача, причин для занепокоєння немає. «Готівкові» обмеження в такій ситуації не працюють (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ).

Крім того, 10-тисячне обмеження не поширюється на ( п. 2.3 Положення № 637):

— розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

— добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

— використання коштів, виданих на відрядження.

При цьому під витратами на відрядження слід розуміти вартість проїзду, проживання, харчування та інших послуг, пов’язаних з перебуванням працівника у відрядженні.

А чи поширюється 10-тисячне обмеження на випадки, коли фізособа за готівку придбаває ТМЦ, роботи або послуги для госппотреб свого роботодавця? НБУ дає ствердну відповідь на це запитання (див. лист від 30.01.2014 р. № 27-011/3958). І з цим не посперечаєшся, адже підзвітна особа в такому разі діє від імені суб’єкта господарювання. Причому дотримуватися зазначеного обмеження потрібно і коли працівник розплачується готівкою, отриманою під звіт, і коли придбаває товари (роботи, послуги) для потреб роботодавця за власні кошти. Такий висновок випливає з листів НБУ від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206 і від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220.

Важливо! При вирішенні виробничих (господарських) питань у відрядженні 10-тисячна межа застосовується в загальному порядку. Це підтверджують і податківці в консультації з категорії 109.13 БЗ.

Водночас якщо працівник придбав ТМЦ за власні кошти, то на розрахунок з ним (виплату йому компенсації з каси суб’єкта господарювання) 10-тисячне обмеження не поширюється. Відповідну консультацію фіскалів розміщено в цій же категорії 109.13 БЗ.

Зверніть увагу: дотримуватися 10-тисячної «готівкової» межі доведеться і при розрахунках готівкою, одержаною за допомогою електрон­ного платіжного засобу* ( п. 2.3 Положення № 637). Водночас розрахунки, які здійснюються за допомогою платіжної картки без зняття при цьому готівки (тобто через платіжний термінал), вважаються безготівковими ( ч. 3 ст. 341 ГКУ). Такі операції не належать до касових у розумінні Положення № 637. А отже, обмеження, передбачені постановою № 210, на них не поширюються. Це підтверджують і податківці в консультації з категорії 109.13 БЗ.

* Електронний платіжний засіб — платіжний інструмент (наприклад, платіжна картка), що надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

6.3. Застосування 150-тисячного обмеження

Обмеження в сумі 150000 грн. стосується розрахунків з фізичними особами, які не є підприємцями. Причому в цьому підрозділі ми зосередимося на відносинах фізосіб із суб’єктами господарювання, а розрахунки непідприємців між собою залишимо «за кадром».

Як ми вже зазначали, 150-тисячне обмеження стосується як випадків, коли фізична особа сплачує суб’єкту господарювання готівку, так і випадків, коли суб’єкт господарювання виплачує готівку фізичній особі (див. листи НБУ від 25.10.2013 р. № 25-311/19450 і від 24.03.2014 р. № 11-117/12189, консультацію в категорії 109.13).

Більше того, при визначенні суми в 150000 грн. ураховуються суми готівки, що пройшли в розрахунках протягом дня в обох напрямах. Наприклад, сума готівки, виплаченої фізособі протягом дня, не перевищує 150000 грн., а сукупна сума готівки, виплаченої фізособі та отриманої від тієї самої фізособи, — перевищує. У цьому випадку також має місце порушення 150-тисячної межі (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ).

При розрахунках між суб’єктом господарювання і фізособою 150-тисячне обмеження стосується кожного окремого дня проведення операції, а не загальної суми за договором

Тобто в ситуації, коли у вас договір на суму більше 150000 грн., але оплата готівкою відбувається частинами протягом декількох днів, — усе гаразд. Такий розрахунок податківці порушенням не вважають, якщо сума оплати протягом дня не більше встановленої межі (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ).

Як і у випадку з 10-тисячним обмеженням, 150-тисячне обмеження поширюється на розрахунки, проведені із застосуванням РРО і РК. І не поширюється на внесення готівки до каси банку для подальшого перерахування на рахунок отримувача (див. консультації в категорії 109.13 БЗ).

Проте між двома типами обмежень є й відмінності. Так, 150-тисячна «готівкова» межа стосується не всіх видів розрахунків, а тільки пов’язаних з реалізацією товарів, робіт, послуг.

Але що вважати товаром? НБУ в листах від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 і від 14.11.2013 р. № 11-117/22683 пропонує шукати відповідь на це запитання у ст. 1 Закону № 2210. Згідно з цією статтею товар — будь-який предмет господарського обороту, у тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права (зокрема, цінні папери).

Із цього НБУ робить висновок, що обмеження, встановлені постановою № 210, стосуються розрахунків за договорами, предметом яких є будь-які матеріальні і нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі.

Причому надалі як НБУ, так і фіскали під це обмеження підвели надання та повернення позик (поворотної фінансової допомоги), виплату дивідендів і неустойки (див. лист НБУ від 01.08.2014 р. № 11-117/41539, лист ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415, консультації в категорії 109.13). Нарешті, в одній із консультацій, розміщених у категорії 109.13 БЗ, податківці поширюють 150-тисячне обмеження на внески готівкою до статутного капіталу.

Як бачимо, ідеться про дуже широке трактування 150-тисячного обмеження.

На наш погляд, терміни «товари», «роботи» та «послуги» слід використовувати швидше в розумінні ЦКУ, а не Закону № 2210. Адже саме в ЦКУ міститься підстава встановлення «готівкових» обмежень ( ч. 3 ст. 1087 ЦКУ). Хоча зауважимо: товари, з точки зору ч. 1 ст. 655 ЦКУ, — це дуже широке поняття, що включає будь-яке майно. А ним є не тільки речі, а також права та обов’язки ( ч. 1 ст. 190 ЦКУ). У цьому ключі товаром можуть вважатися, наприклад, і корпоративні права у формі, відмінній від цінних паперів.

Детальніше про те, які саме виплати підпадають під «готівкові» обмеження, ми поговоримо в наступному підрозділі. Зараз же зауважимо, що готівка, яка надійшла за товари, роботи та послуги, — це тільки одна з двох складових готівкової виручки. Другу згідно з Положенням № 637 становлять позареалізаційні надходження. До них належать надходження від операцій, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (основних засобів, нематеріальних активів, продукції допоміжного та обслуговуючого виробництв). А саме ( п. 1.2 Положення № 637):

— кошти, одержані від погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками;

— безоплатно одержані кошти;

— відшкодування матеріальних збитків;

— внески до статутного капіталу;

— платежі за надане в лізинг (оренду) майно;

— роялті;

— дохід (проценти) від володіння корпоративними правами;

— повернення невикористаних підзвітних сум;

— інші надходження.

У принципі, на готівкові розрахунки в межах цих (та інших позареалізаційних) операцій 150-тисячне обмеження поширюватися не повинно. Проте, як ви вже помітили, НБУ і податківці вважають інакше.

На закінчення підрозділу додамо декілька слів про 150-тисячне обмеження в розрахунках між фізособами. Воно стосується виключно готівкових розрахунків за договорами, що підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню ( ст. 209 ЦКУ). За іншими операціями між фізособами можна розраховуватися готівкою в будь-якій сумі (див. консультацію в категорії 109.13). Та й перейматися таким особам немає чим: штрафів за порушення «готівкових» обмежень для них не встановлено.

6.4. «Готівкові» обмеження для окремих виплат

Із попередніх підрозділів ви могли дізнатися про загальні правила, що діють при застосуванні «готівкових» обмежень. Також ми з вами розглянули характерні особливості 10- і 150-тисячного обмежень. Зокрема, зазначили, що 150-тисячне обмеження поширюється не на всі готівкові розрахунки, а тільки на розрахунки, пов’язані з реалізацією товарів (робіт, послуг). Зараз зупинимося на конкретних готівкових виплатах з погляду того, чи поширюються на них «готівкові» обмеження, установлені п. 1 постанови № 210.

Для зручності представимо наш аналіз у табл. 6.3 на с. 78.

Таблиця 6.3. Готівкові виплати, що підпадають / не підпадають під обмеження

Вид готівкової виплати

Примітка

Орендна плата

«Готівкове» обмеження у відносинах між суб’єктами господарювання та звичайними фізособами НБУ встановив для розрахунків за товари (роботи, послуги). При цьому в розумінні ЦКУ оренда не вважається послугою. Орендна плата — це плата за користування майном, а не за споживання послуги. Тобто формальне «готівкове» обмеження тут працювати не повинно.

Проте НБУ завжди значно розширював перелік виплат, на які «готівкові» обмеження поширюються, уключаючи до нього й окремі позареалізаційні надходження (див., зокрема, лист від 24.01.2014 р. № 11-116/3159).

Податківці раніше зазначали про відсутність «готівкових» обмежень за позареалізаційними надходженням, до яких відносили й орендну плату. Проте наразі ця консультація, розміщена в категорії 109.13 БЗ, втратила чинність у зв’язку з появою листа ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 9. У цьому листі фіскали підтримали жорсткі висновки НБУ. Тому у випадку з орендою у звичайної фізособи краще перестрахуватися і за граничну готівкову суму в розмірі 150 тис. грн. «не заступати».

При виплаті орендної плати одним суб’єктом господарювання іншому, у тому числі і фізособі-підприємцю, «готівкове» обмеження діє за повною програмою. Його розмір — 10 тис. грн. Пояснюється це просто. У разі розрахунків між суб’єктами господарювання обмеження встановлено щодо усіх розрахунків готівкою. Відповідно воно поширюється і на розрахунки за операціями, прямо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а отже, і на орендну плату

Фінансова допомога (позика)

Логіка, по суті, аналогічна орендним платежам. Фінансова допомога (поворотна або безповоротна) у вигляді готівкових коштів належить до позареалізаційних надходжень. Надання фінансової допомоги (позики) не є розрахунком за товари (роботи, послуги). Тому в ситуації, коли сторонами договору позики є підприємство (підприємець) і фізособа, до операції з видачі/повернення позики формально не повинне застосовуватися 150-тисячне обмеження.

Проте НБУ вважає інакше. У листі від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 він безсоромно зарахував надання та повернення позики до розрахунків, на які поширюється 150-тисячне обмеження. А податківці безапеляційно підтримали висновки НБУ (див. лист ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 9; консультацію в категорії 109.13). Отже, з безмежністю готівкових позикових коштів краще не ризикувати.

При розрахунках за позиками між суб’єктами господарювання необхідно дотримуватися 10-тисячної межі

Проценти за позикою

Такі суми повинні підпадати під «готівкове» обмеження в 10 (150) тис. грн., оскільки є платою за послугу

Плата за корпоративні права

Корпоративні права визнаються майновими правами ( ст. 190 ЦКУ і  ст. 167 ГКУ), тому є товаром (у тому числі і з позиції ЦКУ, див. с. 76). Отже, на «корпоративні» операції «готівкові» обмеження поширюються

Внесок до статутного капіталу

У ситуації, коли засновник є юрособою, запитань немає. «Готівкове» обмеження працює. Гранична сума, яку засновник-юрособа може внести до каси підприємства готівкою у вигляді внеску до статутного капіталу, — 10 тис. грн. за день.

А якщо засновником є фізособа? У принципі, 150-тисячне обмеження в цьому випадку застосовуватися не повинно. Адже згідно з п. 1.2 Положення № 637 внесок до статутного капіталу належить до позареалізаційних надходжень. Проте і НБУ, і податківці проти такого підходу. НБУ підводить під обмеження розрахунки за будь-які матеріальні/нематеріальні блага (див. лист від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 15). А податківці прямо говорять, що на внески до статутного капіталу поширюється 150-тисячне обмеження (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ). Тому, як не шкода, але щодо грошового внеску до статутного капіталу 150-тисячний рубіж краще не долати. Доречно зауважити, що це обмеження доведеться врахувати і у разі грошового розрахунку з учасником товариства, якщо той вирішить вийти з нього

Неустойка

Щодо 10-тисячного «господарського» обмеження запитань немає — обмеження працює. А як бути з «цивільним» 150-тисячним обмеженням? Неустойка не є платою за товар (роботу, послугу), і з цієї причини її не варто було б підводити під «готівкове» обмеження. Проте НБУ вважає інакше. Він на виплату неустойки готівкою поширює дію п. 1 постанови № 210 (див. лист від 01.08.2014 р. № 11-117/41539 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 90, с. 5). І слід зазначити, що у роз’ясненні НБУ є логіка. Адже неустойка не виникає сама по собі. Це відбувається, тільки якщо боржник порушує свої договірні зобов’язання ( ч. 1 ст. 549 ЦКУ), у тому числі за грошовими розрахунками. Отже, якщо неустойка сплачується у зв’язку з порушенням порядку розрахунків за товари (роботи, послуги), на неї цілком логічно поширити й зазначені «готівкові» обмеження.

А ще про всяк випадок краще бути обачливим і щодо неустойки, яка сплачується за іншими підставами (зокрема, при порушенні товарних зобов’язань). Зазначене стосується також інфляційних і 3 % річних, що справляються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУ. Причому навіть незважаючи на те що подібні суми не є неустойкою

Заробітна плата

«Готівкові» обмеження таких виплат стосуватися не повинні.

Погодьтеся: виплату зарплати ніяк не можна пов’язати з розрахунками за правочином, предметом якого є будь-які матеріальні/нематеріальні блага! Робота в межах трудових відносин однозначно не є матеріальним/нематеріальним благом.

Але навіть якщо раптом в НБУ з’явиться інша думка, навряд чи це когось стурбує. Ідеться про суму обмеження в розмірі 150 тис. грн. у день з однією особою. А в наш час, на жаль, рідко роботодавець може похвалитися такими виплатами своїм працівникам. Та й зарплатні картки на багатьох підприємствах уже давно в ходу

Дивіденди

При виплаті дивідендів юридичним особам перевищувати 10-тисячну межу не можна. А що з дивідендами фізособам?

Подібні виплати, на нашу думку, не повинні підпадати під 150-тисячне обмеження. Причини ті самі, що й по заробітній платі, — немає розрахунків за матеріальні/нематеріальні блага. Проте НБУ і податківці вирішили інакше. Зокрема, НБУ визначив, що на виплату дивідендів фізособам поширюється 150-тисячне обмеження (див. лист НБУ від 01.08.2014 р. № 11-117/41539 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 90, с. 5). А податківці у своїй консультації в категорії 109.13 БЗ підтримали цю позицію НБУ

Передача готівки в межах посередницьких договорів

Зрозуміло, що при розрахунках із суб’єктами господарювання 10-тисячного обмеження не уникнути. Ураховуючи вимогливий підхід НБУ до розміру готівкових розрахунків (особливо в частині позики), радимо не ризикувати і при виплаті коштів фізособам-непідприємцям, дотримуючись 150-тисячної межі. Безпечніше перерахувати суми перевищення у безготівковій формі або ж передати грошові кошти частинами протягом декількох днів. На нашу з вами радість, проти цього НБУ і податківці не заперечують (див. лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 і консультацію в категорії 109.13 БЗ).

Що стосується сум, які підприємство (підприємець) сплачує посереднику за послуги, то вони однозначно підпадають під «готівкові» обмеження. Тут жодних сумнівів, оскільки йдеться про розрахунок за послугу

Митний збір

Уявімо ситуацію: керівник підприємства сплачує митний збір у сумі, що перевищує 10 тис. грн. У цьому випадку, на думку НБУ (див. лист від 06.03.2013 р. № 11-117/736/2821 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 41, с. 39), керівник виступає від імені підприємства. Тому на таку виплату поширюється «готівкове» обмеження.

Норма ж п. 2.3 Положення № 637, що виводить з-під обмеження розрахунки підприємства готівкою з бюджетами і державними цільовими фондами, у цій ситуації не діє. Зазначене обмеження потрібно враховувати і в разі, якщо підприємство не забезпечує керівника авансом і він сплачує митний збір за рахунок своїх особистих коштів з подальшим їх відшкодуванням. Причина та сама — керівник виступає від імені підприємства і розрахунки здійснює в його інтересах

Закупівля сільгосппродукції

На розрахунки при закупівлях сільгосппродукції за готівку обмеження поширюється. При цьому гранична сума таких розрахунків (10 або 150 тис. грн.) залежатиме від того, у кого підприємство (підприємець) здійснює закупівлю: у госпсуб’єкта чи у фізособи-непідприємця

Аванс на відрядження / підзвітні кошти

Видача авансу на відрядження не охоплюється «готівковими» обмеженнями. Те саме можна сказати і про видачу підзвітних коштів

Працівник розплачується готівкою, одержаною під звіт, або власними коштами

При придбанні товарів (робіт, послуг) у підприємства (підприємця) на виплати поширюється 10-тисячне «готівкове» обмеження. Річ у тім, що працівник, купуючи товари (роботи, послуги) за готівку для потреб підприємства (підприємця), виступає від його імені. Тож працівника у цьому випадку потрібно розглядати не як звичайну фізособу, а як представника підприємства (підприємця). Відповідно орієнтуватися в готівкових розрахунках з іншим

суб’єктом господарювання (юрособою чи підприємцем) потрібно на обмеження в сумі 10 тис. грн. Підтвердження знаходимо в листі НБУ від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206 і в консультації податківців, розміщеній у категорії 109.13 БЗ.

У разі придбання товарів (робіт, послуг) у звичайної фізособи (непідприємця) діє обмеження в 150 тис. грн.

Працівник здійснює готівкові розрахунки у відрядженні

«Готівкове» обмеження не поширюється на використання коштів, виданих на відрядження ( п. 2.3 Положення № 637). Тобто працівник, перебуваючи у відрядженні, може «безмежно» оплачувати готівкою проїзд, проживання, харчування та інші витрати на відрядження. Але при вирішенні у відрядженні виробничих (господарських) питань «готівкове» обмеження застосовується: при розрахунках із госпсуб’єктами — 10 тис. грн., з фізособами — 150 тис. грн. Такий підхід поділяють і податківці (див. консультацію в категорії 109.13 БЗ)

Вважаємо, тепер вам зрозуміло, на які готівкові виплати поширюються обмеження, установлені постановою № 210.

Але що ж робити, якщо сума платежу таки перевищить установлений поріг? Про це поговоримо далі.

6.5. Сума платежу вища за «готівкове» обмеження

Із попереднього підрозділу ви побачили, що НБУ і податківці поширюють «готівкові» обмеження практично на всі виплати, у тому числі на позареалізаційні в розрахунках суб’єкта господарювання з фізособою. Тому загальний висновок, який напевно вже дехто з вас зробив, полягає в тому, що краще взагалі за жодних обставин не здійснювати готівкові розрахунки на суму, яка перевищує 10 (150) тис. грн.

Проте так виходить не завжди. Що в цьому випадку робити з сумою, яка перевищує встановлену межу? Відповідь на це запитання дає п. 2.3 Положення № 637: платежі понад установлені граничні суми слід проводити виключно через банки або небанківські фінансові установи.

Це можна зробити шляхом:

— перерахування з поточного рахунка платника на поточний рахунок отримувача;

— унесення готівки до каси банку для зарахування на поточний рахунок отримувача.

На такий вид розрахунків 10-тисячне (150-тисячне) обмеження не поширюється (див. консультації податківців з категорії 109.13 БЗ)

Розрахунок можливий також іншими безготівковими способами, наприклад, шляхом перерахування коштів з кредитного або акредитивного рахунка платника на поточний рахунок отримувача.

Додатково НБУ в листі від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 12) пропонує ще один варіант вирішення «готівково-обмежувального» питання. Воно стосується проведення розрахунків з фізособами за товари (роботи, послуги). Так от, якщо вартість таких товарів (робіт, послуг) перевищує 150 тис. грн., то розрахуватися за них, на думку НБУ, можна за допомогою платіжних інструментів, які використовують для ініціації переказів (тобто з використанням банківських платіжних карток).

Крім зазначених НБУ, є низка інших способів уникнути порушення п. 1 постанови № 210. Стисло розглянемо їх.

Розбиваємо суму на частини. Найпростіший спосіб — розбити суму за договором на декілька частин, кожна з яких не перевищує 10 (150) тис. грн., і сплатити їх у різні дні. Тут не буде жодних порушень, адже виходячи з п. 1 постанови № 210 обмеження встановлюються тільки для граничної суми готівкового розрахунку, а не всієї суми операції (за договором)*. Підтверджує це й НБУ в листі від 24.01.2014 р. № 11-116/3159, а також податківці у своїй консультації з категорії 109.13 БЗ.

* Тут ми не говоримо про обмеження розрахунків між фізособами в межах договорів, що підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Отже, якщо, наприклад, підприємство уклало договір поставки на суму 20 тис. грн., то згідно з таким договором можна сплатити готівкою:

підприємству/підприємцю — тільки 10 тис. грн. на день. Решту 10 тис. грн. можна сплатити готівкою в інший день або через банк чи небанківську фінустанову (наприклад, перерахувати з поточного рахунка або внести гроші до банку для подальшого перерахування на рахунок отримувача);

фізособі (не представнику суб’єкта гос­подарювання) — усі 20 тис. грн. за один день, оскільки вони вписуються в «готівкове» обмеження (150 тис. грн.).

Якщо ж необхідно сплатити всю суму одразу, але при цьому вона перевищує 10 (150) тис. грн., то можна частково (в установлених межах) сплатити її в готівковій формі, а частково (суму перевищення) — у безготівковій.

Вносимо готівку до каси банку. Цей спосіб розрахунків ми вже згадували, проте слід сказати про нього додатково. Щоб згладити готівкову проблему, можна всю суму платежу внести до банку (або декількох банків) для перерахування на рахунок отримувача.

Причому завдяки технічному прогресу наразі не обов’язково відправляти покупця безпосередньо до каси банку. Для перерахування грошей на рахунок покупця він може скористатися програмно-технічним комплексом самообслуговування (ПТКС)**.

** Про них ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 24.

Більше того, для цієї мети зовсім не обов’язково, щоб покупець особисто ніс гроші. Продавець може сам усе організувати: направити до банку (до ПТКС) свого «посильного», який за довіреніс­тю від покупця внесе від імені останнього його готівку на рахунок продавця.

Використовуємо механізм розстрочки платежу. Обійти обмеження при розрахунках готівкою можна за допомогою розстрочки платежу: у межах максимально допустимої суми на день.

Детальніше ознайомитися з порядком обліку операцій з торгівлі в розстрочку ви можете в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2013, спецвипуск № 3, с. 112; 2014, № 16, с. 21.

Використовуємо механізм заміни сторони в зобов’язанні. Цей механізм регулює гл. 47 ЦКУ. Так, можна оформити переведення частини боргу за договором з покупця на декількох (не чужих йому) суб’єктів господарювання або фізичних осіб ( ст. 520 ЦКУ).

У такому разі кожен з боржників (первинний і нові) від свого імені сплатить продавцю суму готівкою менше 10 (150) тис. грн. У результаті ви вийдете на потрібну (первинну) суму розрахунку. Після такої оплати покупець повинен погасити (але не простити!) борг, що утворився перед новими боржниками, інакше не уникнути податкових наслідків.

Про правові та облікові аспекти договорів переведення боргу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 34.

Можливий також варіант «навпаки»: спочатку між не чужими для покупця особами укладаються договори позики (у яких покупець буде позикодавцем). Потім покупець відступає продавцю право вимоги боргу за цими договорами із заліком відступленої суми в рахунок оплати товару (робіт, послуг).

Таким чином, частину готівки в установлених межах продавцю сплатить покупець, а частину (теж у межах зазначеної суми) згідно з договорами відступлення права вимоги — інші особи («позичальники»).

Але цей варіант у плані оформлення, мабуть, складніший за переведення боргу, оскільки вимагає укладення додаткового договору (договорів).

Отже, ми розглянули основні аспекти застосування «готівкових» обмежень. Вважаємо, тепер у вас немає проблем з розумінням того, як ці обмеження працюють.

висновки

  • Обмеження в сумі готівкових розрахунків визначено постановою № 210.

  • 10-тисячне обмеження стосується будь-яких готівкових розрахунків між суб’єк­тами господарювання.

  • 150-тисячне обмеження поширюється на розрахунки між суб’єктом господарювання і фізичною особою. Воно стосується тільки розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги).

  • НБУ і фіскали поширюють дію 150-тисячного обмеження на багато виплат, що не мають прямого стосунку до реалізації товарів (робіт, послуг), — позика, виплата дивідендів і неустойки, внески до статутного капіталу тощо.

  • Суму, що перевищує межі «готівкових» обмежень, слід проводити в безготівковій формі або шляхом унесення готівки до каси банку для подальшого перерахування контрагенту.

готівкові розрахунки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті