(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 72

«Женіть їх в шию»*, або На які органи поширюється «перевірочний» мораторій?

Суть справи
Уже не перший рік існує мораторій на проведення перевірок, установлений п. 3 розд. II Закону № 71. Та все ж податківці прийшли до ФОП для проведення планової перевірки. Оскільки, на думку цього ФОП, він підпадав під категорію осіб, на яких поширюється мораторій (нагадаємо, що в цій нормі встановлено винятки із загального правила, тобто до низки суб’єктів мораторій не застосовується), ФОП просто не допустив контролерів до перевірки. Це й стало причиною судового розгляду.

* З виступу екс-прем’єр-міністра України А. Яценюка.

Позиція податкових органів

Власне, чим обґрунтовували свої дії податківці, чітко з цього рішення не видно. Підстава може бути хіба що в тому, що запланована перевірка була ще в 2014 р., тобто до того, як набув чинності мораторій. І податківцям нічого не залишалося робити, як сліпо виконувати поставлений план.

Вирішення справи судом

ВАСУ став на захист платника податків: він вирішив, що контролюючі органи не можуть проводити перевірку в період дії мораторію. Зрозуміло, ідеться про тих, хто не підпадає під винятки із загальномораторійного правила. Нагадаємо, мораторій не поширюється на тих, у кого обсяг доходу за попередній календарний рік складає 20 млн грн. і більше, а також (незалежно від обсягу доходу) на перевірки, що проводяться з дозволу КМУ, за заявкою самого суб’єкта, за рішенням суду, згідно з вимогами КПКУ.

Якщо ж перевірка проходить з окремих податків, що також випадають з мораторію, то суд наполягає на дотриманні формальностей — у наказі про проведення перевірки необхідно зазначити, з якого саме питання проводиться перевірка — ПДФО, ЄСВ чи відшкодування ПДВ.

Думка редакції

У цій справі хотілося б звернути увагу не стільки на те, що податківці намагаються приходити на перевірку в умовах дії мораторію, а на іншу дуже важливу фразу, зазначену ВАСУ в цьому рішенні: п. 3 розд. II Закону № 71 не є зміною або доповненням ПКУ, це положення створює цілком самостійну норму, що поширюється на всі без винятку контролюючі органи.

Тобто ВАСУ вважає, що мораторію повинні дотримуватися не тільки податкові органи, а й решта контролюючих органів. А в нас їх так багато — це і екологічна інспекція, і інспекція з праці, і Укртрансінспекція, і багато інших. Тож давайте розбиратися, на які органи поширюється мораторій.

Але спочатку пригадаємо, що донедавна існувало два мораторії:

1. Установлений у Законі № 76 — він стосувався всіх контролюючих органів (крім ДФСУ і Держфінінспекцій) і поширювався на період січень-червень 2015 р.

2. Установлений у Законі № 71. Він стосується «контролюючих органів» (як у ньому самому зазначено) і поширюється на 2015 — 2016 рр.

Найголовніше запитання:

які органи розуміються під контролюючими в Законі № 71?

З одного боку, Мін’юст у листі від 04.12.2015 р. № 2112/14157-0-4-15/8.1 зазначає, що Закон № 71 спрямований на врегулювання відносин у сфері податків і зборів, а визначення контролюючих органів надано в п. 41.1 ПКУ — ними є органи доходів і зборів. Далі в листі наводяться два судові рішення, де суди відмовляють суб’єктам господарювання у застосуванні мораторію. Одне стосувалося перевірки Укртрансінспекції, друге — держекоінспекції.

Звідси можна зробити висновок, що мораторій із Закону № 71 стосується тільки податкових органів

А для перевірок інших органів Законом № 76 було встановлено свій мораторій, дія якого вже закінчилася. Ця позиція виглядає цілком логічно, особливо якщо врахувати, що і Закон № 71, і Закон № 76 були прийняті в один і той самий день (28.12.2014 р.), тобто законодавець, одночасно встановлюючи два мораторії, діяв явно усвідомлено.

Причому цієї позиції, схоже, дотримуються Мінекономрозвитку і ДФСУ. Принаймні такий висновок випливав із листа Державної служби гірського нагляду та промислової безпеки України від 02.09.2015 р. № 4315/0/5.1-05/6/15 (нагадаємо, що Служба з питань праці — правонаступник Держпромнагляду). Саме в цьому листі було звернення до Мін’юста роз’яснити — чи можуть проводити перевірки інспектори праці та охорони праці в умовах дії мораторію. Зазначений лист Мін’юста, схоже, був відповіддю.

Про такий розвиток подій ми попереджали у статті «Заборонено перевіряти! Але не всіх... І не завжди» («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51).

З іншого боку, опоненти запитують: чому Мін’юст при розгляді норми Закону № 71 орієнтується на визначення термінів ПКУ? Адже є ще Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». А з аналізу абз. 2 ст. 1 цього Закону випливає, що під контролюючими органами потрібно розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування. І, наприклад, та сама служба геології та надр (та й решта органів) цілком уписується в це визначення, що означає: мораторій застосовується до всіх органів, а не тільки до податківців.

Цієї позиції дотримується ВАСУ в ухвалі від 06.10.2015 р. № К/800/42400/15 (справа стосувалася перевірки держслужби геології та надр). А в рішенні, що коментується, ВАСУ констатує: Закон № 71 створює самостійну норму і стосується всіх контролюючіх органів.

Цю тезу підтримує і Державна регуляторна служба. У низці повідомлень, розміщених на сайті цього органу (від 22.06.2015 р., від 29.12.2015 р.), було зазначено, що мораторій із Закону № 71 поширюється на всі без винятку контролюючі органи.

Отже, підстави стверджувати, що мораторій поширюється на всі без винятку контролюючі органи, усе ж є. Утім, ще раз акцентуємо увагу:

крім зазначених позитивних рішень ВАСУ на сьогодні є низка негативних судових рішень

Тому якщо ви вирішили боротися, готуйтеся дійти до касаційної інстанції.

Як діяти, якщо до вас прийшли з перевіркою, ви підпадаєте під дію мораторію і вирішили йти у фарватері думки регуляторної служби?

Свого часу ВАСУ, посилаючись на думку ВСУ, стверджував, що платник податків, який вважає порушеним порядок і підстави призначення перевірки, повинен захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Якщо ж перевіряючі були допущені, то предметом розгляду в суді має бути тільки суть виявлених порушень (постанова ВАСУ від 19.12.2013 р. № К/800/29102/13; див. матеріал «Податківці прийшли на перевірку незаконно. Чи пускати?»//«Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 65). Інакше кажучи, якщо ви вважаєте, що перевіряючі прийшли незаконно — узагалі не пускайте їх. Якщо ж пустили, то оскаржити результати перевірки тільки на тій підставі, що перевірка була незаконною, не можна.

Утім, свіжіша судова практика свідчить про можливу зміну позиції ВАСУ на протилежну. Наприклад, у постанові ВАСУ від 01.09.2014 р. № К/800/52586/13 (див. матеріал «Тут-тук. Хто там? Відкривайте, податкова...» //«Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 73) було продемонстровано якраз протилежний підхід. У ньому суд дійшов таких висновків:

— юридичним наслідком визнання судом протиправності наказу на перевірку та її проведення є відсутність перевірки як юридичного факту;

— за відсутності перевірки як юридичного факту в податківців відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Про те саме йдеться й у рішенні ВСУ (с. 28).

Але ще раз нагадуємо: ситуація з перевірочним мораторієм неоднозначна, ніхто не може гарантувати, що у вашому випадку справа буде вирішена на вашу користь.

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Київ К/800/38796/15

Вищий адміністративний суд України <...> ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Фізична особа — підприємець <...> звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому <...>, просила визнати протиправним та скасувати наказ <...> державної податкової інспекції <...> «Про проведення планової перевірки» від 14.04.2015 року № 107.

<...>

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України (далі — ПК України) та згідно затвердженого плану-графіку документальних перевірок на ІІ квартал 2015 року.

Позивач, вважаючи, що підстави для проведення перевірки відсутні, не допустив працівників контролюючого органу до перевірки та звернувся до суду з позовом про оскарження наказу.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

<...>

Пунктом 3 розд. II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи — підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи — підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб’єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень, або тих, які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач будь-яких заяв до <...> ОДПІ ГУ ДФС <...> щодо проведення перевірки не подавав. Докази того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано. Також матеріали справи не містять доказів того, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі рішення суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Сума загального оподатковуваного доходу, отриманого позивачем від провадження господарської діяльності, за 2013 рік становить 6648932,00 гривень, за 2014 рік — 1117678,00 гривень, тобто менше 20 мільйонів.

З огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що винесення контролюючим органом наказу на проведення перевірки платників податків, доходи яких за попередній рік не перевищували 20 млн грн., вимагає від керівника зазначати в наказі, з якого саме питання призначаються перевірки — повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість. Зазначене правило встановлює пільговий режим для певної категорії суб’єктів господарювання, а отже захист платників податків від безпідставних та необґрунтованих перевірок потребує конкретизації дій контролюючих органів, що унеможливлює видання наказів із «загальними» формулюваннями — щодо проведення перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки таке формулювання необґрунтовано розширює повноваження контролюючих органів, звуження яких як раз і було на меті законодавця.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що ініціювання податковим органом документальної планової виїзної перевірки позивача у тому вигляді, в якому воно відображено в наказі від 14.04.2015 № 107, вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, а тому відповідач, при прийнятті спірного наказу, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

<...>

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу <...> об’єднаної державної податкової інспекції <...> відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 810/1929/15 — залишити без змін.

<...>

проведення перевірок, мораторій додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті