(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 72

«Перевірочний» мораторій на 20 млн — за даними декларації з податку на прибуток

Суть спору
Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому вимагало визнати протиправними дії податківців щодо проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства-позивача.
Суд першої інстанції позов платника відхилив, суд апеляційної інстанції — також відхилив. Не погоджуючись із цим рішенням, підприємство звернулося до ВАСУ з касаційною скаргою.

Позиція податкових органів

На думку податківців, позивач не входить до кола платників, на яких розповсюджується «перевірочний» мораторій, встановлений п. 3 розд. ІІ Закону № 71.

Вирішення справи судом

Суд підтримав аргументи податківців і рішення судів нижчих інстанцій. ВАСУ визнав, що податківці мали право здійснювати перевірку підприємства-позивача, незважаючи на мораторій.

В обґрунтування того, що податкові органи мають право перевіряти позивача, суд послався на дані його декларації з податку на прибуток, згідно з якою обсяг доходу позивача за 2014 р. перевищує 20000000 грн.

Думка редакції

В цілому прогнозований висновок ВАСУ. Давайте нагадаємо, про що ідеться і яке значення має рішення, що його ми зараз аналізуємо.

Отже, мораторій на перевірки, про який ідеться, установлено п. 3 розд. ІІ Закону № 71. Основні характеристики цього мораторію такі:

1) діє у 2015 і 2016 роках;

2) розповсюджується на суб’єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн грн. за попередній календарний рік;

3) мораторій розповсюджується на перевірки, які проводяться контролюючими органами. Про те, що це за контролюючі органи, читайте на с. 21 сьогоднішнього номера;

4) перевірка «в обхід» мораторію можлива лише:

— з дозволу Кабінету Міністрів України;

— за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;

— згідно з рішенням суду;

— згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

5) мораторій не поширюється на перевірки:

— суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють, та/або реалізують підакцизні товари;

— дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій;

— повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску;

— з питань відшкодування ПДВ;

— платників єдиного податку (фізичних осіб — підприємців) другої і третьої груп* з питань дотримання порядку застосування РРО**.

* За винятком тих підприємців-єдиноподатників, які звільнені від обов’язку застосовувати РРО згідно з п. 296.10 ПКУ.

** Підприємці-єдиноподатники другої і третьої груп, які почали застосовувати РРО у фіскальному режимі до 30.06.2015 р., до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО ( п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Головне запитання, яке виникає у нас в контексті аналізованого рішення: про які 20 млн доходу ідеться у Законі № 71? Яким чином і на підставі чого має визначатися цей 20-мільйонний обсяг доходу? Як тільки Закон № 71 було ухвалено, це питання стало чи не головним. Адже більшою мірою саме від відповіді на нього залежало, яке коло платників буде охоплене мораторієм.

При першому детальному аналізі ми припускали, що платників для цілей мораторію будуть орієнтувати на декларацію з податку на прибуток. Хоча схилялися до того, що ідеться про дохід згідно з даними бухгалтерського обліку (відображений у фінансовій звітності)***. Це було би більш логічно, оскільки мораторій стосується не тільки платників податку на прибуток, а й платників інших податків. Однак згодом з’явилося роз’яснення податківців, де вони наголошували, що ідеться саме про дохід, відображений у декларації з податку на прибуток (див. лист ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17). Треба сказати, що норма Закону № 71 у цьому випадку неоднозначна. Наприклад, колишнім платникам ФСП (наразі — єдиноподатникам четвертої групи) податківці у вищезгаданому листі пропонували орієнтуватися на частку сільськогосподарського товаровиробництва. Хоча логічніше було би все-таки «сільгоспєдиноподатників» орієнтувати на доходи згідно з даними бухобліку.

*** Читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12.

Ще один приклад — ФОП на загальній системі оподаткування. Їм нічого не лишається, як орієнтуватися на свою декларацію про доходи.

Але це все для тих, хто не є платником податку на прибуток. Щодо платників зазначеного податку податківці, схоже, визначилися — будуть орієнтуватися на декларацію. Власне, аналогічного висновку дійшов і ВАСУ у коментованому рішенні. Оскільки згідно з даними декларації з податку на прибуток дохід підприємства-позивача за 2014 р. становив понад 20 млн грн., податківці мали право перевіряти його у 2015 р., не порушуючи мораторію.

Отже, коли податківці визначатимуть, чи можна вас перевіряти у 2016 р., вони дивитимуться на вашу декларацію з податку на прибуток за 2015 рік. Зрештою, наразі це вже на так суттєво, бо починаючи з 2015 р. в деклараціях з податку на прибуток підприємства відображають саме бухобліковий дохід.

Докладніше із актуальними принципами мораторію, а саме з тим, як він діє у 2016 р., ви можете ознайомитися у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51, с. 21.

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/52508/15

Вищий адміністративний суд України <...> встановив:

<...>

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що наказом начальника ДПІ від 06.07.2015 р. № 658 було призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Т» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. терміном 10 робочих днів з 17.07.2015 р.

Зазначений наказ було отримано 07.07.2015 р. головним бухгалтером ТОВ «Т»; за результатами перевірки посадовими особами ДПІ складено акт від 06.08.2015 р. <...>.

<...>

Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований статтею 77 ПК.

Так, згідно з пунктом 77.4 цієї статті ПК про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відсильною нормою, що міститься у пункті 77.6 цієї ж статті ПК, передбачено застосування до порядку допуску посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки положень пункту 81.1 статті 81 ПК, за змістом якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, як вірно зазначили суди, наведеними законодавчими вимогами не передбачено пред’явлення платникові плану-графіку проведення податкових перевірок як передумови проведення податкової перевірки, як помилково наполягає позивач.

У ході розгляду справи ТОВ «Т» не заперечувало факт дотримання ДПІ вимог пункту 81.1 статті 81 ПК; докази на підтвердження зворотного у матеріалах справи відсутні.

А відтак суди цілком об’єктивно відхилили як неспроможні посилання ТОВ «Т» на порушення відповідачем умов допуску до податкової перевірки.

Правильним є і висновок судів про відсутність підстав для застосування до розглядуваних правовідносин положень частини третьої розділу ІІ «Перехідні положення» Закону № 71-VIII, якими встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Адже, як з’ясували суди за наслідками дослідження наявної у матеріалах справи податкової декларації ТОВ «Т» з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, задекларований оподатковуваний доход позивача становив 22618186 грн.

Враховуючи викладене, суди дійшли цілком об’єктивного висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій ДПІ з призначення спірної перевірки з мотивів, викладених у позові, та правомірно відмовили у його задоволенні.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

<...>

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Т» — залишити без задоволення.

<...>

мораторій на перевірки, декларація з податку на прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті