(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2017/№ 30

Розділ III декларації з ПДВ

Рядок декларації/код додатка

Опис

III. РОЗРАХУНКИ ЗА ЗВІТНІЙ ПЕРІОД

У цьому розділі підбивають підсумки і виводять суму податкових зобов’язань (ПЗ) за період.

Зокрема, тут відображають суми, які:

— сплачують (через електронний ПДВ-рахунок) до бюджету (ряд. 18 декларації);

— заявляють до бюджетного відшкодування (БВ): на банківський рахунок (ряд. 20.2.1 декларації) та/або в рахунок погашення зобов’язань/боргу за іншими платежами, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2 декларації);

— переносять на наступний період — до складу податкового кредиту (ПК) (ряд. 21 декларації).

Зверніть увагу: розділ III (як і розділ II) може заповнюватися, навіть якщо в поточному періоді не було взагалі жодних операцій (оскільки з попереднього періоду можуть переходити суми від’ємного значення).

Заповнення розділу III залежить від того, яке значення — позитивне чи від’ємне отримали за період:

якщо (ряд. 9) - (ряд. 17) = позитивне значення, то заповнюється тільки рядок 18 декларації;

якщо (ряд. 9) - (ряд. 17) = від’ємне значення, то заповнюються рядки 19 — 21 декларації

18

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету

Цей рядок заповнюють, якщо в поточному періоді ПЗ (ряд. 9) > ПК (ряд. 17). Тоді в ряд. 18 зазначають різницю — позитивне значення податку за період (тобто декларують суму податку, що підлягає нарахуванню). Показник ряд. 18 проводиться за особовим рахунком.

Інші рядки розділу III декларації не заповнюються. В такому разі залишається заповнити тільки прикінцеву частину декларації

19

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення)

Цей рядок заповнюють, якщо в поточному періоді ПК (ряд. 17) > ПЗ (ряд. 9). Тоді в ряд. 19 виводять різницю — від’ємне значення податку за період (тобто декларують «мінус», що виник). Причому майте на увазі: сам показник цього рядка записують без (!) знака «мінус».

Далі вам доведеться вирішити, як вчинити з від’ємним значенням, що утворилося, і залежно від прийнятого рішення, а також від суми регістраційного ліміту заповнити решту рядків розділу III

19.1

з рядка 19 сума перевищення від’ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації

Цей рядок заповнюють, якщо від’ємне значення ряд. 19 > ліміту реєстрації. Тоді в ряд. 19.1 виводять різницю — показують суму перевищення від’ємного значення над лімітом реєстрації, тобто: ряд. 19.1 = ряд. 19 - ліміт реєстрації (його довідково наводять в окремому службовому полі ряд. 19.1).

Навіщо? Річ у тім, що якщо від’ємне значення перевищило ліміт, то сума перевищення не може брати участі (!) у розрахунку БВ/погашенні податкового боргу ( п. 200.4 ПКУ). Її можна тільки переносити на наступний період (зараховувати до складу ПК наступного звітного періоду). Тому суму перевищення із ряд. 19.1 переносять до фінального ряд. 21 декларації (а звідти — до ряд. 16.1 декларації за наступний звітний період)

Службове поле

сума, обчислена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації

У цьому окремому полі ряд. 19.1 довідково зазначають величину ліміту реєстрації (!) на дату подання декларації. Причому до цього поля повинні потрапити найбільш «свіжіші» дані про ліміт на дату подання декларації (наприклад, вечірні дані, якщо декларацію відправляєте ввечері).

Дізнатися величину ліміту реєстрації можна, направивши електронний запит про стан електронного ПДВ-рахунка (п. 13 Порядку № 569). У відповідь приходить Витяг за формою J1401206, у верхньому рядку якого і стоїть запитувана сума ліміту реєстрації.

Це поле не заповнюють:

— якщо ряд. 19 порожній;

— якщо значення ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації. У такому разі показник ряд. 19 одразу переносять до ряд. 20 (п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку № 21)

20

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка:

У ряд. 20 показують від’ємне значення (у межах ліміту реєстрації), яким платник повинен розпорядитися в поточному періоді. До цього рядка переносять:

— значення ряд. 19 (якщо ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації);

— різницю: ряд. 19 - ряд. 19.1 (якщо ряд. 19 > ліміту реєстрації).

Далі показують способи використання такого від’ємного значення з урахуванням п. 200.4 ПКУ.

Нагадаємо, що за правилами цього пункту від’ємне значення ПДВ перш за все враховується в погашення податкового боргу з ПДВ (у разі його наявності — ряд. 20.1). Зауважимо, що в Порядку № 21 прибрали застереження про те, що від’ємне значення зараховується в рахунок податкового боргу в межах ліміту реєстрації. Проте в самій декларації все залишилося, як і раніше, — у межах ліміту реєстрації. І тільки після цього:

— або (за заявою платника) підлягає БВ (ряд. 20.2): на поточний рахунок (ряд. 20.2.1) або в рахунок погашення зобов’язання/боргу за іншими платежами, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2);

— та/або зараховується до складу ПК наступного періоду (ряд. 20.3).

Причому платник сам вирішує (має право вибору): заявляти чи не заявляти БВ (категоричних вимог неодмінно при сплаченому ПК заявляти БВ немає). Тому можна: заявити до БВ весь «мінус» із ряд. 20.2 (або його частину) або взагалі не заявляти БВ, а такий «мінус» перенести на наступний період — до наступної декларації (тобто із ряд. 20 до ряд. 20.3 і 21, а звідти — до ряд. 16.1 декларації наступного періоду)

20.1

зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість

За наявності податкового боргу з ПДВ від’ємне значення перш за все зараховується у зменшення податкового боргу (у тому числі відстроченого або розстроченого, п.п. «а» п. 200.4 ПКУ). У такому разі в декларації заповнюють ряд. 20.1. Зауважте: нараховані на такий борг (і не сплачені) штрафи та пеня також підпадають під визначення «податкового боргу» (див. пп. 14.1.39 і 14.1.175 ПКУ). Тому від’ємне значення в такому разі записують до цього рядка з урахуванням штрафів і пені (на наш погляд, такий залік можна розглядати як сплату цих донарахувань).

Причому податківці на суму від’ємного значення, що направляється в погашення податкового боргу (у тому числі відстроченого або розстроченого) з ПДВ, зменшують платникам ліміт реєстрації (див. лист ДФСУ від 12.01.2016 р. № 349/6/99-99-19-03-02-15, консультацію в БЗ 101.08, що діє до 01.03.2017 р.). Проте законність таких дій під сумнівом (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 24).

Показник ряд. 20.1 проводиться за особовим рахунком

20.2/Д3, Д4

підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3):

Рядок 20.2 заповнюють, якщо від’ємне значення (або його частину) вирішили заявити до БВ. Майте на увазі: за наявності податкового боргу з ПДВ, бюджетному відшкодуванню підлягає сума, зменшена на суму такого податкового боргу. При цьому, як і раніше, у платника на вибір два способи отримання бюджетного відшкодування ( п.п. «б» п. 200.4 ПКУ):

— «грошовими коштами» — на поточний рахунок платника в банку (ряд. 20.2.1);

— у рахунок погашення платежів до держбюджету (ряд. 20.2.2).

Рішення про те, яку суму від’ємного (сплаченого) значення із ряд. 20.2 заявляти до БВ (усю чи тільки частину) і яким способом/способами отримувати БВ, платник приймає самостійно. Єдине: майте на увазі, що хоча спосіб направлення БВ у рахунок погашення платежів до держбюджету і діє ще з 01.01.2016 р., проте через технічні складнощі (відсутність належного програмного забезпечення) наразі так і залишився не реалізованим. Ще в листі ГУ ДФС у м. Києві від 03.06.2016 р. №12305/10/26-15-12-02-14 податківців про це попереджали.

Одна (!) важлива умова для заяви від’ємного значення до БВ: «мінус» (тобто «вхідний» ПК) має бути оплачений постачальникам (у поточному періоді або в попередніх) і за наявності потрібної суми ліміту.

Майте на увазі, що заявити БВ (при сплаченому ПК) можна вже в першому періоді виникнення від’ємного значення ( п. 200.4 ПКУ). А можна і з часом — у наступних періодах (якщо одразу БВ не заявили), тобто надалі (якщо «мінус» зберігся) право на БВ не втрачається (у межах 1095 днів, п. 102.5 ПКУ).

До заповненого ряд. 20.2 декларації подають (п.п. 4 п. 5 розд. III Порядку № 21):

додаток Д3 (у якому наводять розрахунок суми відшкодування, що заявляється, — таблиця 1, з розшифровкою цієї суми за контрагентами/періодами формування/оплатами — таблиця 2). При цьому фактично до ряд. 20.2 переносять значення із ряд. 3 табл. 1 додатка Д3;

додаток Д4 із заповненою першою частиною (у якій безпосередньо заявляють суму БВ і спосіб її отримання, п. 200.7 ПКУ)

20.2.1

на рахунок платника в банку

Рядок 20.2.1 заповнюють, якщо хочуть отримати БВ «грошовими коштами» — на поточний рахунок у банку. Зауважте: значення цього рядка повинне відповідати сумі, записаній словами і цифрами в полі «а) у сумі (рядок 20.2.1)» додатка Д4. При цьому в Д4 також зазначають реквізити банківського рахунка, на який бажають отримати БВ.

Показник ряд. 20.2.1 проводиться за особовим рахунком

20.2.2

у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету

Рядок 20.2.2 заповнюють, якщо хочуть БВ направити в рахунок сплати грошових зобов’язань/погашення податкового боргу за іншими платежами, що сплачуються до Держбюджету. Майте на увазі:

— у такий спосіб за допомогою БВ можна погашати всі платежі (податки/збори), що зараховуються до Держбюджету і перелічені у ст. 29 БКУ (за винятком тих, які згідно зі ст. 64, 66, 69, 691 і 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами, див. лист ДФСУ від 20.07.2016 р. № 15705/6/99-99-15-03-02-15, БЗ 101.20). Щоправда, фіскали на місцях свого часу «підрізали» головних податківців «дозволяючи» зарахувати БВ в рахунок податку на прибуток тільки держпідприємствам, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 4.

У тому числі в такий спосіб за рахунок БВ можна погашати грошові зобов’язання і пеню за «рідним» ПДВ (див. лист ДФСУ від 14.01.2016 р. № 550/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 5);

— податківці також не проти зарахування БВ у рахунок «майбутніх» грошових зобов’язань, які тільки можуть (!) виникнути в майбутніх податкових періодах. Тобто податківці тлумачать «грошові зобов’язання» широко: охоплюючи як уже узгоджені (задекларовані) зобов’язання, так і майбутні (лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 4).

Значення ряд. 20.2.2 розписують у полі «б) у сумі, зазначеній у рядку 20.2.2.» додатка Д4. При цьому в таблиці 1 конкретизують: у якій сумі в рахунок яких платежів до Держбюджету направляти БВ: у гр. 2 зазначають код бюджетної класифікації платежу (див. наказ Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11), у гр. 3 — рахунок платежу в Казначействі, а також суми: у гр. 4 — словами, в гр. 5 — цифрами. При цьому підсумкове значення гр. 5 ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д4 має відповідати значенню ряд. 20.2.2.

Показник ряд. 20.2.2 проводиться за особовим рахунком

20.3

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2)

У ряд. 20.3 показують залишок від’ємного значення, що переходить до складу ПК наступного звітного періоду ( п.п. «в» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка визначають розрахунковим шляхом, тобто: ряд. 20.3 = ряд. 20 - ряд. 20.1 - ряд. 20.2.

Так, якщо у платника, скажімо, немає податкового боргу і він не хоче заявляти БВ, то до ряд. 20.3 перейде значення із ряд. 20.

Якщо ж платник, навпаки, за оплаченою частиною в ряд. 20.2 заявив БВ, то в ряд. 20.3 може перейти «неоплачений» залишок від’ємного ПДВ (у межах ліміту реєстрації)

21/Д2

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситися до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)

У ряд. 21 збирають увесь залишок від’ємного значення, який переходить на наступний звітний період. У декларації ряд. 21 = ряд. 19.1 + ряд. 20.3.

До заповненого ряд. 21 декларації подають додаток Д2, із заповненою таблицею 1, у якій розшифровують від’ємне значення за періодами його виникнення. При цьому значення ряд. 21 повинно збігатися з даними ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д2.

Увага (!): суму із ряд. 21 переносять до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду (п.п. 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).

Причому (!) незалежно від того, чи минули 1095 днів з дати виникнення ПК, оплачений залишок від’ємного значення ПДВ, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, відображається в декларації до повного його погашення (див. БЗ 101.20).

Зауважимо, що цей рядок може сформувати і від’ємне значення, отримане правонаступником від реорганізованого підприємства, що заповнило у звітному періоді заяву (таблицю 3 в додатку Д2). Тоді перехідну суму отриманого від’ємного значення потрібно розшифрувати ще й у графі 5 таблиці 1 додатка Д2

декларація з ПДВ, ПДВ-звітність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті