* Детальніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 19.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — Перелік ТСПТ), затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231 на виконання ст. 2 Закону про РРО**. Саме його ми й будемо сьогодні аналізувати.
Одразу скажемо, що документ зі схожою назвою існував і раніше (як додаток 1 до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 506). Однак розроблявся він під нині не існуючий «податковоприбутковий» п.п. 140.1.4 ПКУ. А відтак механічно приладнати його до цьогорічних РРОшних новацій було не можна, з чим фактично погодилися й податківці (БЗ 109.02). Тож про штрафи за продаж ТСПП без РРО досі не могло бути й мови. Та вже скоро така загроза стане цілком реальною. Коли саме? З відповіді на це запитання й почнемо.
Коли запрацює Перелік ТСПТ? Як передбачено п. 3 постанови КМУ, якою затверджений цей Перелік, вона набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Оскільки воно відбулося у газеті «Урядовий кур’єр» від 07.04.2017 р. № 66, то датою набрання чинності власне постанови і Переліку ТСПТ слід уважати 8 травня.
Однак існує ще один варіант відповіді на це запитання. Дехто (у тому числі й ДРС*** на своєму сайті) говорить, що застосовувати РРО продавці ТСПТ зобов’язані з 7 травня 2017 року. Така невизначеність пов’язана з відомою проблемою щодо обчислення строку, зазначеного у календарних днях з певної дати. Нашу думку з цього приводу ви знаєте (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 80, с. 29). Тож будемо дотримуватися першого варіанту — саме 8 травня є тим першим днем, коли торгувати ТСПП без РРО вже буде зась.
*** Державна регуляторна служба.
Хоча, чесно кажучи, один день (чи навіть і декілька, бо період з 6 по 9 травня — суцільні вихідні/святкові дні****) тут нічого не вирішує. Адже РРО треба ще придбати та зареєструвати у податковій (як це зробити, читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24, с. 22).
**** Зокрема, за розпорядженням Кабміну від 16.11.2016 р. № 850-р робочий день з понеділка 8 травня рекомендовано перенести на суботу 13 травня, а держоргани таких рекомендацій завжди дотримуються.
Кому знадобиться РРО? Якщо коротко, то усім, хто має намір продавати ТСПТ після «дати Х». І насамперед ФОП-єдиноподатникам усіх груп, яких п. 296.10 ПКУ більше не захищатиме від безРРОшів’я навіть до досягнення мільйонного обсягу продаж у поточному році, причому незалежно від того, за готівку чи безготівково ви продаватимете ТСПТ після 8 травня (п. 6 ст. 9 Закону про РРО).
Крім того, касовий апарат знадобиться виробникам, які наразі торгують продукцією власного виробництва із застосуванням касових ордерів (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Хоча РРО-повинність після «дати Х» зачепить їх лише щодо ТСПТ, проданих за готівку, а решту своєї продукції вони зможуть і надалі проводити через касу.
РРОшна неприємність чекає також на тих суб’єктів господарювання, які продають у кіосках, з лотків та розносок газети, журнали та інші видання, листівки, конверти, знаки поштової оплати. Після 8 травня для незастосування РРО їм доведеться відповідати таким умовам: (1) питома вага вищезазначеної продукції має становити понад 50 % загального товарообігу; (2) не продавати алкогольні напої, підакцизні непродовольчі товари та ТСПТ (п. 10 ст. 9 Закону про РРО). Інакше без РРО їм не обійтись, причому щодо усього свого асортименту.
А як бути решті суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується Закон про РРО?
Якщо наразі ви зобов’язані застосовувати РРО за будь-якими підставами, поява у вашому асортименті ТСПТ нічого не змінює. Якщо ж ви звільнені від РРО (наприклад, за ст. 10 Закону про РРО), то навіть один-єдиний продаж ТСПТ вимагатиме наявності у вас РРО.
І ось тут виникає низка надцікавих запитань, як урятуватися від цієї напасті. Ви маєте проводити через РРО лише операції з продажу ТСПТ, а решта звільнених від РРО операцій і надалі залишатимуться звільненими, чи усі без винятку товари (послуги) потраплять під приціл касового апарату? А чи можна ТСПТ продавати безготівково, а все інше — за готівку й без РРО? Або організувати продаж ТСПТ лише на одній господарській одиниці, а на інших продавати звільнені від РРО товари (послуги)?
Не виключаємо, що в останньому випадку фіскали змушуватимуть проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, незалежно від асортименту товарів. Хоча як воно буде цього разу, поживемо — побачимо.
Та вже зараз можна сказати: якщо твердо вирішили не зв’язуватися з РРО, до 8 травня у будь-який спосіб позбудьтеся залишків ТСПТ. А якщо збираєтеся продавати їх після цієї дати разом з іншим товарним асортиментом, краще поділіть його між двома підприємцями. Тоді страждати від РРО буде лише ТСПТшник. А може, і його омине ця біда, якщо він зможе всі продажі ТСПТ спрямувати у безготівкове русло.
І нарешті — про найголовніше.
Які товари увійшли до Переліку ТСПТ? Визначення таких товарів, надане Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII, на практиці незастосовне. Тож зосередимось власне на Переліку ТСПТ. Його структура прив’язана до УКТ ЗЕД із зазначенням відповідних класифікаційних кодів. Він містить 8 груп таких товарів (перші дві цифри кода), які поділені на підгрупи (перші чотири цифри кода). У свою чергу, в підгрупах наведено конкретні позиції товарів***** (код УКТ ЗЕД повністю, тобто усі 10 цифр). Загалом у Переліку ТСПТ понад 50 підгруп і усього понад 300 окремих товарних позицій.
***** Хоча є й такий товар — квадрокоптери за кодом 8802 20 00 00 (див. малюнок на с. 9), який уключено до Переліку без зазначення підгрупи і навіть групи, до яких він належить.
Для прикладу назвемо підгрупу 8443 «Обладнання друкарське...» із групи 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини». До неї входять, зокрема, принтери (код 8443 32 10 00). З таким обладнанням головне питання: як його правильно класифікувати за УКТ ЗЕД, але воно настільки глобальне, що виходить за межі цієї статті. Звісно, якщо ви — платник ПДВ, то вже набили на цьому руку, бо без правильних кодів не складеш наразі жодну податкову накладну. А от новачкам у цій сфері (скажімо, ФОП-єдиноподатникам групи 1), без сумніву, буде досить сутужно...
Однак є в Переліку ТСПТ і такі позиції, які зазначено лише чотирма цифрами, без подальшої розшифровки (наприклад, «Музичні інструменти» із кодом 9207, що відносяться до групи 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»). Як бути з ними?
За позицією ДРС, висловленою на її сайті, задля однозначного трактування встановлених Переліком ТСПТ вимог, товарні позиції, які мають 4-значний код, застосовуються лише в тому випадку, якщо вони не мають деталізації на рівні кодів підсубпозицій, тобто 10-значних кодів згідно з УКТ ЗЕД. В інших випадках застосовуються лише коди товарних підсубпозицій Переліку, визначені на рівні 10 знаків.
Як бачите, головоломок вистачає, а однозначних рецептів, на жаль, обмаль. Тож, поки ще є час, залишається сподіватися на відповідні роз’яснення. Або на призупинення початку дії Переліку ТСПТ. До речі, за попередніми оцінками він зачепить близько 50 тис. ФОП. А це, погодьтеся, велика сила.
