* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверждений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Зміни до Порядку № 569 внесені постановою КМУ від 19.07.2017 р. № 536 (діє з 22.07.2017 р.). Пов’язані вони передусім з відміною з 2017 року спецрежиму для сільгосптоваровиробників — з Порядку № 569 прибрали згадку про додаткові СЕА-рахунки. Не забули і про інші СЕА-задумки, прописані в оновленому ПКУ. Як їх утілюватимуть в життя, дивіться.
«Додатковий» ліміт, якщо бракує поточного
Вірогідно, новий п. 91, який з’явився в Порядку № 569, повинен запустити на «повну потужність» механізм, передбачений п. 2001.9 ПКУ. Дивіться, як він повинен працювати.
Припустимо, ви послали на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну (ПН). На той момент у вас була достатня сума ліміту реєстрації (∑Накл). Але така ПН не пройшла через «сито» моніторингу — вписалася в ризикові критерії і була заблокована.
Оскільки реєстрація ПН призупинена, то вона не була зареєстрована в ЄРПН. Тобто така ПН не вплинула на ліміт реєстрації. Адже його можуть зменшувати тільки видані зареєстровані ПН через показник ∑НаклВид (п. 2001.3 ПКУ).
До речі, поки одна з ПН знаходиться в «підвішеному стані» (заблокована), не витрачений на неї ліміт реєстрації можна використати для реєстрації в ЄРПН інших ПН/РК.
Згодом ви доклали усі зусилля для розблокування такої ПН. Її реєстрацію відновили.
Так от,
того дня, коли Комісія дасть «добро», ПН знову проходитиме перевірку на наявність реєстраційного ліміту, достатнього для її реєстрації
Це прямо записано в п. 18 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.
Якщо з лімітом усе ОК — вам прийде квитанція про реєстрацію ПН. Тут проблем немає. Інакше (якщо ліміту реєстрації бракує) — разом із квитанцією про «розблокувальне» рішення Комісії ви отримаєте ще й квитанцію про очікування реєстрації у зв’язку з недостатністю реєстраційного ліміту. Тоді ПН буде зареєстрована, як тільки з’явиться ліміт реєстрації в достатній сумі. Як варіант, доведеться поповнити СЕА-рахунок.
Саме так усе і відбувалося до набуття чинності змінами до Порядку № 569. Подібна ситуація може виникнути і зараз, коли зупинка реєстрації ПН і її розблокування відбуваються до подання ПДВ-декларації за відповідний звітний період. Тут необхідно потурбуватися про наявність ліміту реєстрації на дату розблокування, і якщо його недостатньо, то від «доливки» ліміту нікуди не подітися.
А ось якщо по заблокованій ПН податкові зобов’язання (ПЗ) були задекларовані і відновлення реєстрації сталося після цього, реєстраційний ліміт поповнювати тепер не треба. Адже він вже зменшився через показник ∑Перевищ в день подання декларації з ПДВ. Так що розблокована ПН буде зареєстрована за рахунок цього показника навіть при недостатньому поточному ліміті реєстрації (п. 2001.9 ПКУ, п. 91 Порядку № 569).
На жаль, до внесення правок у Порядок № 569 цей механізм не був запущений. Хоча, повторимо, в п. 2001.9 ПКУ був закріплений ще з 1 січня 2017 року.
Що має на увазі «чародійна паличка» з п. 91 Порядку № 569?
Зауважте!
Реєструвати ПН/РК незважаючи на поточний реєстраційний ліміт можуть тільки ті платники, у яких виник показник ∑Перевищ
Тобто сума ПЗ, вказаних в поданих деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків (УР), перевищує суму ПДВ, що міститься в ПН/РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН. При цьому повинні виконуватися дві умови:
1) сума податку з ПН/РК, що реєструються, повинна вписуватися у свій «додатковий» ліміт, що розраховується за формулою:
ΣПеревищ - ΣПЗ по деклараціях/УР за періоди з 01.07.2015 р. (як сплачені, так і не сплачені) + ΣПопРах
2) скористатися цим «додатковим» реєстраційним лімітом можна виключно (!) для реєстрації ПН/РК, які відносяться до звітного періоду виникнення ∑Перевищ, тобто складених (датованих) за період виникнення цього показника. Наприклад, ∑Перевищ з’явилася за підсумками декларування за червень 2017 року. Відповідно в «закриття» цієї суми можуть «зіграти» лише ПН/РК, датовані з 1 по 30 червня 2017 року.
Загалом, якщо ці умови дотримуються, повторно поповнювати ПДВ-рахунок «під» запізнілу реєстрацію ПН/РК (у тому числі розблокованих) не потрібно. У такому разі брак поточного ліміту реєстрації — не перешкода.
Передача ліміту реєстрації при реорганізації
Порядок переходу ліміту реєстрації (∑Накл) від реорганізованого підприємства до правонаступника деталізує доповнений новими абзацами п. 9 Порядку № 569. Так само, як і п. 2001.3 ПКУ (у редакції, діючій з 01.01.2017 р.), він обумовлює, на яку суму збільшуватимуть правонаступникові ліміт реєстрації:
— при приєднанні, злитті, перетворенні — ліміт переходить в усій сумі;
— при поділі, виділенні — ліміт переходить пропорційно частці майна, отриманій правонаступником за розподільним балансом.
Для того, щоб правонаступник зміг використати ліміт реєстрації реорганізованого підприємства, п. 9 Порядку № 569 висуває дві умови:
1) ПДВ-платник, що реорганізується, зобов’язаний відповідно до п.п. 16.1.10 ПКУ протягом 3 робочих днів повідомити контролерів про ухвалення відповідного рішення — за юросіб, внесених в ЄДР, це зробить держреєстратор;
2) сума ліміту реєстрації реорганізованої юрособи має бути підтверджена документальною позаплановою перевіркою згідно з п.п. 78.1.7 ПКУ.
Крім того,
перехідний ліміт реєстрації сторони, що передають і одержують, повинні зафіксувати в заяві, що подається у складі ПДВ-декларації
Такою заявою є додаток Д4. А сама процедура передачі ліміту реєстрації від платника, що реорганізується, до правонаступника прописана в п. 14 розд. ІІІ Порядку № 21*.
* Порядок заповнення і подання звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.
Так, остання частина додатка Д4 складається з двох заяв, які підлягають заповненню у зв’язку з операцією реорганізації:
— таблицю 5 заповнює платник, що реорганізується, за свій останній звітний період. Зауважте: п. 14 розд. ІІІ Порядку № 21 передбачає, що таку заяву подають усі підприємства, що реорганізуються, а п. 9 Порядку № 569 зобов’язує це робити тільки платників, що реорганізуються шляхом поділу, виділу;
— таблицю 6 заповнює правонаступник реорганізованої юрособи.
Зверніть увагу: п. 2001.3 ПКУ не зобов’язує проводити попередню перевірку сум ліміту реєстрації, що передається. Проте таку вимогу містить п. 14 розд. ІІІ Порядку № 21 і ось тепер п. 9 Порядку № 569. Та і сама форма заяви передбачає заздалегідь підтверджувати таку суму документальною перевіркою. Тому правонаступник подає заяву (заповнює таблицю 6) винятково після підтвердження суми ліміту реєстрації документальною перевіркою податківцями.
Більше про заповнення таблиць 5 і 6 додатка Д4 до декларації з ПДВ читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 32.
Недоплата за УР — через ПДВ-рахунок, самоштраф — з поточного
«Збільшуючий» УР. Нагадаємо: за нормами пп. 2001.2 і 2001.6 ПКУ, які діють ще з 01.01.2017 р., платники повинні були платити «самодонараховані» зобов’язання за УР, як і за декларацією, — строго на електронний ПДВ-рахунок. Вже з ПДВ-рахунку до бюджету такі суми перерахує Казначейство самостійно за даними реєстрів, отриманих від податківців. Проте на практиці з цим виникали труднощі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 24).
Останнім часом, правда, ситуація із сплатою недоплати за УР більш-менш прояснилася — розрахунки з бюджетом таки проводилися з ПДВ-рахунку (див. листи ДФСУ від 29.06.2017 р. № 886/6-99-99-12-03-01-15/ІПК і ГУ ДФС в м. Києві від 13.06.2017 р. № 605/ІПК/10/26-15-12-01-18). Для реалізації цього механізму сплати за УР платникові треба було всього лише заздалегідь потурбуватися про наявність коштів на електронному ПДВ-рахунку для розрахунків за УР (у частині суми доплати). І за умови відсутності/браку на ПДВ-рахунку необхідної суми поповнити його.
А ось на який рахунок (електронний або безпосередньо до бюджету з поточного) потрібно було перераховувати 3 % самоштраф, залишалося загадкою.
Прояснив усе оновлений Порядок № 569. Його п. 20 врегулював порядок списання задекларованих в УР зобов’язань з ПДВ з електронного рахунку платника.
Так, якщо поданий «збільшуючий» УР, то
для перерахування ПЗ з ПДВ до бюджету фіскали не пізніше наступного робочого дня надішлють Казначейству реєстр із зазначенням, зокрема, суми податку
Тобто суми недоплати, задекларованої платником у гр. 6 ряд. 18 УР. На підставі такого реєстру Казначейство перерахує суму податку до бюджету. Справа платника за малим — в день подання УР закинути на ПДВ-рахунок гроші для сплати (при їх недостатності/відсутності).
Увага! До Порядку № 569 чомусь не докотилося відлуння пп. 2001.2 і 87.1 ПКУ. Він умовчує про прописаний в них випадок-виключення — розрахунки за УР до декларацій за старі періоди до 01.07.2015 р. Нагадаємо, ПКУ прямо говорить, що сплату таких ПЗ та/або погашення податкового боргу за ПЗ, що виникли до цієї дати, платник повинен здійснювати зі свого поточного рахунку безпосередньо до бюджету. Тобто — повз електронний ПДВ-рахунок. Тут, на наш погляд, керуємося прямою нормою ПКУ: сплачуємо за УР до старих «доспецрахункових» періодів з поточного рахунку безпосередньо до бюджету.
До речі, згодні з цим і податківці (див. лист ДФСУ від 29.06.2017 р. № 886/6-99-99-12-03-01-15/ІПК). Очевидно, в Порядок № 569 цю обмовку не внесли з огляду на те, що він регулює механізм проведення розрахунків з використанням електронних рахунків. Ті ж платежі — це платежі з поточного рахунку.
А що ж самоштраф (ряд. 18.1 УР)? Як його сплачувати? Відповідь знаходимо в підкоригованому п. 25 Порядку № 569:
сплату передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюють з поточного рахунку безпосередньо до бюджету
Та й п. 20 Порядку № 569 зобов’язує податківців формувати реєстр за даними «збільшуюючих» УР із зазначенням суми податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. Усе це свідчить на користь сплати самоштрафу з поточного рахунку на бюджетний (а не через ПДВ-рахунок).
До відома! На практиці при поданні УР з недоплатою і самоштрафом у платників, що закинули на ПДВ-рахунок обидві суми, з електронного рахунку перераховували до бюджету тільки суму донарахованого податку. А 3 % самоштраф з ПДВ-рахунку не списувався — гроші зависали на ньому як зайві. Тепер усе стало на свої місця: недоплату заганяємо на електронний рахунок, самоштраф перераховуємо до бюджету.
Відпало питання і щодо пені, яка самостійно нараховується платником. Загалом пеню, як і самоштраф, потрібно сплачувати по-старому прямо до бюджету, минаючи ПДВ-рахунок.
«Зменшуючий» УР. Вирішено питання з надсиланням коригуючих реєстрів за «мінусовими» УР — тими, які передбачають зменшення позитивних нарахувань ПЗ за уточнюваною ПДВ-декларацією.
Так от, податківці передаватимуть Казначейству коригуючий реєстр тільки у тому випадку, коли за УР зменшуються узгоджені ПЗ, і тільки за умови, що вони не сплачені до бюджету, а враховуються Казначейством до виконання в повному обсязі (п. 20 Порядку № 569). Направити такий реєстр фіскали зобов’язані не пізніше наступного робочого дня після подання платником УР.
Простіше кажучи,
податківці формуватимуть коригуючий реєстр згідно зі «зменшуючими» УР до ПДВ-декларацій в межах залишку узгоджених ПЗ, не сплачених до бюджету
Тобто спираючись на дані ряд. 18.2 УР. У свою чергу, ряд. 18.2 заповнюють лише при одночасному дотриманні (!) двох умов:
1) якщо УР — «зменшуючий», тобто в ході виправлень податок за ряд.18 за помилковий період зменшується;
2) податок за період, що виправляється, все ще не сплачений (повністю або частково).
Детальніше, коли і як заповнюють в УР з ПДВ ряд. 18.2, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 41, с. 5.
Зауважте! Податкові зобов’язання повинні бути не сплачені (не погашені) саме за «помилковий» звітний період, що виправляється.
Якщо ж за ПДВ-декларацією, що виправляється, гроші до бюджету пішли (перераховані Казначейством з електронного рахунку), в такому випадку маємо справу зі звичайною переплатою. Повернення переплат. Нагадаємо: суму «бюджетних» переплат, зарахованих до бюджету з ПДВ-рахунку, можна повернути виключно на електронний рахунок за заявою платника довільної форми (п. 43.41, п.п. «г» п. 2001.4 ПКУ, п. 26 Порядку № 569) з урахуванням строку давності 1095 днів (п. 102.5 ПКУ). «Зайві» гроші на ПДВ-рахунку (включаючи повернуту переплату) вдасться витратити на погашення поточних ПЗ, а при достатньому ліміті реєстрації можна через додаток Д4 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 31):
– повернути на поточний рахунок (у сумі, що перевищує суму податкового боргу) або
– направити на погашення податкового боргу, який виник після 01.07.2015 р.
Важливо! Погасити з електронного рахунку можна лише податковий борг, який утворився після впровадження СЕА ПДВ (п. 21 Порядку № 569). Причому на таку суму обов’язково зменшать ліміт реєстрації через зменшення показника ∑ПопРах. А ось «доспецрахунковий» борг гасять шляхом перерахування грошей з поточного рахунку відразу до бюджету.
Це всі «новинки» Порядку № 569, що заслуговують на увагу. Сподіваємося, тепер СЕА ПДВ запрацює як годинник! ☺
висновки
- Якщо по заблокованій ПН податкові зобов'язання були задекларовані, то після відновлення її реєстрації поповнювати ПДВ-рахунок, у разі коли бракує ліміту реєстрації, не потрібно — ПН буде зареєстрована за рахунок показника ∑Перевищ.
- Використати реєстраційний ліміт реорганізованої юрособи правонаступник зможе тільки після підтвердження його величини документальною перевіркою.
- Суму донарахованого податку за УР удень його подання перераховуємо на електронний ПДВ-рахунок, а самоштраф і пеню платимо безпосередньо до бюджету.
