Теми статей
Обрати теми

Підприємство без каси

Голенко Олександр, шеф-редактор
Готівка сьогодні не в тренді. Особливо у жителя мегаполісу: кругом банкомати, POS-термінали і ПТКСи1… Але вже і багато підприємств замислюються про повну відмову від використання в господарському обігу готівки у вигляді купюр і монет. Тільки безготівка! Чи можна у такому разі обійтися без каси і касової книги? Подумаємо про це разом.

1 Скорочено програмно-технічний комплекс самообслуговування.

Почнемо з винятків.

І передусім відправимо за борт нашого обговорення ФОП. По-перше, тому що ФОП — сам собі каса, оскільки ані вимоги до останньої (п. 4.1 Положення № 6372), ані ліміт каси, ані терміни здачі готівкової виручки (п. 2.7 Положення № 637) його абсолютно не стосуються. По-друге, тому що касову книгу ФОП не веде (абзац четвертий п. 4.1 Положення № 637; 109.15 БЗ). Це — раз.

2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Якщо підприємство зі сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, то напевно воно не відмовляє покупцям в розрахунку грошовими знаками (як правило — через РРО), а тому йому без каси (і касової книги), очевидно, не обійтися. Це — два.

Так, можна говорити окремо про ситуацію, коли готівкові розрахунки ведуться тільки у відокремленому підрозділі підприємства (без акценту на питанні, чи обов’язково ведеться там касова книга чи ні — див. про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 15, с. 3), якщо в центральному офісі готівкових розрахунків немає зовсім. І оскільки відокремлений підрозділ веде свою автономну касову книгу — в цьому плані центральний офіс може бути «сам по собі» (тобто без своєї каси)…

І нарешті, немає сенсу говорити про відмову від каси тим підприємствам, які торгують за готівку продукцією власного виробництва (зрозуміло, окрім складної побутової техніки) і на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО3 працюють без РРО, а оформляють готівкові розрахунки прямо у своїх касах. Це — три.

3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Втім, якщо йдеться не про типовий роздрібний магазин, то за ситуації, коли розрахуватися неодмінно готівкой бажають саме деякі покупці, то їх можна «завернути» в касу банку (а банки пропонують різні варіанти подібного касового обслуговування, у тому числі і зі сплатою комісійних за рахунок продавця). При цьому завдяки п. 2.5 Положення № 637 ні у кого не може бути сумнівів в абсолютній «безготівковості» подібного надходження для продавця. Взагалі ж, що стосується варіантів ухилення від РРО, а в контексті нашого обговорення — фактично від готівки і готівкових розрахунків, то ви усі їх вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 22.

Звернемося до інших подробиць…

Каса підприємства: що там?

Отже, Положення № 637 від самого початку було написано з припущенням, що кожне підприємство працює по-старому. Тобто практично усі його розрахунки, окрім банківських — безготівкових з іншими підприємствами — здійснюються в готівковій формі. Зарплата, витрати на відрядження, лікарняні, відпускні, госпвитрати — усе виплачувалося/прибуткувалося з/в каси(-у)… Пізніше Положення № 637 трошки осучаснили. Зокрема, ввели згадки про електронні платіжні засоби, незважаючи на те, що останні — це інструмент саме безготівкових розрахунків. Мабуть, при цьому мали на увазі, що з точки зору Закону про РРО карткові розрахунки ототожнені з готівковими… Усе це потрібно враховувати, трактуючи архаїчні норми Положення № 637.

Але разом з тим, в п. 4.1 Положення № 637 прямо сказано, що

«з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу»

Іншими словами, якщо підприємство розрахунки готівкою не здійснює, то мати касу воно не зобов’язане.

До речі, абзац другий п. 4.2 Положення № 637 підтверджує подібний висновок. Там сказано: якщо підприємство має касу — воно касову книгу веде, а якщо не має… З цієї норми витікає, щонайменше, що підприємство має право каси НЕ МАТИ.

Головна умова — підприємство не повинне здійснювати готівкових розрахунків. Визначення таких розрахунків знаходимо в п. 1.2 Положення № 637. І найважливіше в ньому те, що це платежі саме готівкою. Тобто, на відміну від Закону про РРО, Положення № 637 не прирівнює карткові розрахунки к готівковим розрахункам!

Давайте подивимося, як усі розрахунки підприємства перевести у безготівкову форму. Це нескладно, в усякому разі для цього банки пропонують необхідний інструментарій.

Але спочатку договоримо про касу підприємства. Зауважимо, що за визначенням з п. 1.2 Положення № 637 в цій самій касі, окрім власне готівки, можуть зберігатися інші цінності і касові документи. Зрозуміло, що будь-які свої цінності підприємство має право зберігати там, де вирішить на власний розсуд (причому, не називаючи це місце «касою»). За відсутності касових операцій з готівкою касовим документам підприємства взятися нізвідки.

Зарплатний проект як усвідомлена необхідність

Без сумнівів, найпоширеніша касова операція підприємства (у минулому) — це виплата заробітної плати працівникам із каси.

Сьогодні будь-який банк пропонує своїм клієнтам реалізувати так званий зарплатний проект. Це настільки поширено, що тут подробиці зайві. Тим більше, усі вони вам добре відомі з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 46, с. 23.

Само собою,

включення співробітника в зарплатний проект можливе тільки з його згоди

Вибір у нього такий: він або згоден, або… без варіантів. ☺

Зауважимо тільки, що хоча Положення № 637 і передбачає окрему категорію виплат — «пов’язаних з оплатою праці», це не створює проблем, оскільки будь-який зарплатний проект припускає можливість для підприємства зараховувати на зарплатну (особисту) платіжну картку працівника (що важливо — без комісії при знятті) не лише власне заробітну плату, але й інші виплати, пов’язані з оплатою праці (а також і на відрядження, госпвитрати). Крапка.

Працівникові — особиста, підприємству — корпоративна

Найпоширеніший інструмент для працівника, який уповноважений заплатити грошима підприємства (окрім отримання ним заробітної плати та інших виплат соціального характеру), — корпоративна платіжна картка. Цей варіант детально описаний у згаданому тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 46. Тут ми акцентуємо увагу тільки на найважливіших особливостях.

Передусім: ми недаремно вказали на заборонені для такого виду карток категорії виплат. Ця заборона встановлена в п. 8.3 Інструкції № 4924. Причому, він забороняє за допомогою корпоративної картки не лише отримувати заробітну плату та інші виплати соціального характеру (наприклад, лікарняні), але і здійснювати розрахунки за ЗЕД-договорами, іноземні інвестиції в Україну і інвестиції резидентів за її межі.

4 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

За дотриманням цих заборон уважно стежить обслуговуючий банк, оскільки йому загрожують заходи впливу від НБУ5. Втім, якщо ваше підприємство бере участь у зарплатному проекті, то для вас інформація про подібну заборону — не більше ніж довідкова. І вам цікавіше інше.

5 Положення про застосування НБУ заходів впливу, затверджене постановою Правління НБУ від 17.08.2012 р. № 346.

Як бачите, гроші на відрядження, на госпвитрати й інший «підзвіт» можуть зараховуватися як на поточний рахунок працівника, керований з його зарплатної (особистої) платіжної картки, так і на поточний рахунок підприємства, керований з корпоративної картки її утримувачем. Відмінність лише в тому, який день вважатиметься датою їх видачі під звіт («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 46, с. 5), адже прийнято вважати, що для:

— зарплатної (особистої) картки — це дата зарахування «на неї» коштів;

— корпоративної картки — це дата зняття «з неї» готівки у банкоматі або витрачання у безготівковій формі.

Тому варіант із зарплатною карткою частіше застосовується для максимально широкого кола працівників підприємства, особливо якщо терміни виконання доручення і сума витрат більш-менш визначені. А тим більше — якщо плановані розрахунки працівника все одно припускають переважне переведення у готівку ним коштів через банкомати (частіше за все — це відрядження).

А варіант з корпоративною карткою кращий в протилежних умовах: коли утримувачів корпоративних карток на підприємстві небагато, терміни розрахунків заздалегідь точно не відомі і розрахунки передбачаються переважно у безготівковій формі (через POS-терминал або ПТКС). Наприклад, для обходу 10-тисячного ліміту готівкових розрахунків (у 109.13 БЗ прямо сказано, що цей ліміт не поширюється на розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів).

Увага!

Якщо ви знімете з корпоративної картки гроші у банкоматі і розрахуєтеся вже цією готівкою, то за перевищення 10-тисячного ліміту вам «світить» адмінштраф від 8500 до 17000 грн.

І це тільки на перший раз (ст. 16315 КпАП).

Головне, що підприємство може підстрахуватися, по суті обмеживши максимально можливу суму таких розрахунків шляхом зарахування певної суми на той поточний рахунок, до якого прив’язана корпоративна картка.

Зрозуміло, усі критерії вибору вельми умовні… ☺

Зауважимо, що деякі банки пропонують так звані картки доступу безпосередньо до основного поточного рахунку підприємства. Звертаємо вашу увагу, що в п. 2 розд. II Положення № 7056 чітко визначено лише два види електронних платіжних засобів — особисті (що видають фізичній особі для управління поточним рахунком, відкритим для її особистих потреб) або корпоративні (що видають суб’єкту підприємництва для управління поточним рахунком такого суб’єкта). Так от, вказані картки «доступу» однозначно є корпоративними, і тому на них поширюються усі вказані заборони щодо використання коштів. А перевіряючі із задоволенням застосовують «готівкові» штрафні санкції за відповідні порушення, незважаючи на «красиві» назви подібних карток, в яких вони іноді навіть не називаються корпоративними… ☹

6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

У термінала здачі не буває…

У житті головною проблемою, що стає каменем спотикання і зупиняє підприємства, які бажають повністю відмовитися від наявності у своїй структурі каси, є необхідність повернення підприємству (невитраченої) готівки підзвітною особою.

Зрозуміло, що проблема ця виникає тільки в двох ситуаціях, коли гроші були:

1) перераховані на зарплатну (тобто особисту) картку працівника, але не витрачені (повністю або частково), з належним підтвердженням таких витрат розрахунковими документами;

2) зняті готівкою з корпоративної картки через банкомат і теж не витрачені (повністю або частково) або не підтверджені належним чином.

Здавалося б, напрошується просте рішення — не авансувати підзвітників у принципі, а зараховувати компенсацію на їх зарплатні картки вже за фактом затвердження авансового звіту, тобто у точній сумі грн. і коп. Так, податківці згодні з тим, що підзвітник має право спершу витратити для потреб підприємства свої особисті кошти, а потім отримати від підприємства компенсацію (109.15 БЗ). Також вони визнають, що в такій ситуації підзвітник не може бути покараний за несвоєчасне подання авансового звіту по витрачених сумах.

Проте, якщо підприємство перестане авансувати осіб, які направляються у відрядження, то воно може нарватися на докори з боку інспекторів праці в порушенні гарантій ст. 121 КЗпП... ☹

Страхуватися шляхом написання кожним працівником, що направляється у відрядження (і іншими підзвітниками), заяв про згоду виконувати доручення (їхати у відрядження) з саме подальшою компенсацією витрат — теж дуже сумнівний варіант. Не кажучи вже про внесення подібної новели в колдоговір: будь-який суд визнає її нікчемною, оскільки вона погіршує умови, встановлені в КЗпП.

До речі, є і ще одна важлива обставина: заключний абзац п.п. 170.9.2 ПКУ вимагає повернути в касу або зарахувати на рахунок підприємства (як там написано — «надмірно витрачені», а насправді — невитрачені) кошти до або під час подання авансового звіту.

Підзвітник може вибрати будь-який із варіантів подібного платежу на адресу підприємства:

(1) внести готівку в касу обслуговуючого банку для зарахування на рахунок підприємства;

(2) перерахувати кошти із зарплатної (чи будь-якої іншої особистої) платіжної картки через он-лайн-сервіс банку або через ПТКС;

(3) внести готівку через банківський термінал. Хоча тут є незручність: термінал приймає лише круглу суму. Тому доведеться перекинути завідомо більшу суму, а різницю підприємство врахує як підзвітну кредиторку і при подальшій виплаті компенсує працівникові.

Не станемо повторюватися щодо граничних термінів повернення невитрачених підзвітних сум і подання авансового звіту («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 84, с. 29, 95), а лише нагадаємо, що авансовий звіт потрібний щодо будь-яких відповідних витрат підзвітника. У тому числі і здійснених у безготівковій формі з картки (як зарплатної, так і корпоративної). Як підтвердні документи п. 2.12 Положення № 637 пропонує додавати до авансового звіту, як завжди, чек банкомату, сліп, квитанцію терміналу.

Корисно звернути вашу увагу на 109.21 БЗ, де податківці стверджують: якщо підзвітник не приклав до авансового звіту документ банкомату, що підтверджує зняття готівки, то бухгалтерія підприємства такий звіт прийняти все одно зобов’язана. А суму зняття вона може дізнатися з виписки банку (зокрема, шляхом оформлення запиту банку).

І останнє. Зрозуміло, що деякі з описаних транзакцій припускають стягування банками комісій. Якщо навіть вони «ляжуть» на підзвітника, то для вас не складе труднощів знайти варіант компенсації подібних його втрат.

Такі витрати підприємства — це взагалі ніщо порівняно з економією, отриманою у зв’язку з відмовою від утримання каси, касира, ведення і зберігання касової первинки. Та і за видачу/приймання готівки з рахунку/на рахунок підприємства банк, як відомо, «бере своє»…

Але головне для головбуха — це почуття глибокого задоволення, коли він замість того, щоб вести контролера в касу, за відсутності останньої, пошле того «в сад»… ☺

висновки

  • Якщо підприємство розрахунки готівкою не здійснює, то мати касу воно не зобов’язане.
  • За допомогою корпоративної картки заборонено не лише отримання заробітної плати й інших виплат соціального характеру (наприклад, лікарняних), але і здійснення розрахунків за ЗЕД-договорами, іноземними інвестиціями в Україну і інвестиціями резидентів за її межі.
  • Податківці стверджують, що якщо підзвітник не приклав до авансового звіту документ банкомату, що підтверджує зняття готівки, то бухгалтерія підприємства такий авансовий звіт все одно прийняти зобов’язана.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі