* У редакції П(С)БО 22, що діяла на 01.01.2017 р.
Про те, як це робити, ми розповідали вам у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 7, с. 27, № 9, с. 21).
Проте Мінфін, проаналізувавши економічні умови в країні за критеріями, переліченими в § 3 МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», розсудив інакше. Одне за одним з’явилися декілька роз’яснень, у яких говорилося: підстави для коригування фінзвітності-2016 згідно з П(С)БО 22 відсутні (див. листи Мінфіну від 10.02.2017 р. № 31-11410-01-2/3710 і від 28.02.2017 р. № 11410-06-5/5390). Звичайно ж, такий висновок був на руку підприємствам. Більше того, деякі навіть ризикнули скористатися ним і подавали фінзвітність-2016 без будь-яких коригувань.
Але чи варто було так чинити?
На наш погляд, формально коригувати все ж потрібно було. Адже до кінця строку подання річної фінзвітності за 2016 рік** П(С)БО 22 передбачало тільки один, кількісний критерій перерахунку фінзвітності, і він, як ми з’ясували, виконувався. І тільки з 14.03.2017 р. набрали чинності зміни в П(С)БО 22, які пропонують підприємствам враховувати, окрім кількісного показника кумулятивного приросту інфляції в розмірі 100 %, інші якісні показники економічної ситуації в країні (наш коментар до змін читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 21, с. 3). Ну а що таке листи Мінфіну на тлі вимог П(С)БО 22?
** Граничний строк надання фінзвітності за 2016 рік органам статистики — 28 лютого 2017 року, а податківцям — не пізніше 28 лютого 2017 року — для річних платників податку та 9 лютого 2017 року — для квартальників з податку на прибуток.
Ось і виходить, що своїми лояльними роз’ясненнями і нерозторопністю, коли справа дійшла до того, щоб свою позицію узаконити, Мінфін збив з пантелику тих, хто довірився його рекомендаціям. І все б нічого (ну раз уже сам Мінфін дав «добро» на складання звітності без (!) урахування інфляції), але зараз податківці на місцях іноді донараховують таким «довірливим» платникам податків податкові зобов’язання з податку на прибуток, природно, зі штрафними санкціями.
Адже контролери, на відміну від Мінфіну, відразу ж висловилися «за» проведення коригування. У своїх консультаціях вони наполягали на тому, що підприємства, які відповідно до правил бухобліку зобов’язані коригувати показники фінзвітності на показник інфляції, повинні розраховувати податок на прибуток від скоригованого на індекс інфляції фінрезультату (див. листи ДФСУ від 08.02.2017 р. № 2439/6/99-99-15-02-02-15, від 08.02.2017 р. № 193/2/99-99-15-02-02-10 і від 10.02.2017 р. № 3390/7/99-99-15-02-02-17).
Радує, що в році, який настає, мучитися дилемою «коригувати/не коригувати» фінзвітність підприємствам уже не доведеться. Насамперед, після останніх змін у П(С)БО 22 остаточне рішення про необхідність перерахунку фінзвітності у зв’язку з гіперінфляцією віддано на відкуп керівникові підприємства.
Адже крім суто математичного критерію перерахунку фінансової звітності – досягнення кумулятивного приросту інфляції 100 і більше відсотків – стандарт передбачає інші критерії, які є результатом професійного судження про економічну обстановку, що склалася в країні на звітну дату. Характеристики економічної ситуації в країні, які можуть бути показниками наявності гіперінфляції, перераховані в п. 4 П(С)БО 22. Та й кумулятивний приріст інфляції за період 2015 — 2017 років, ймовірно, вже не перевищить установленої межі в 100 %.
