(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2017/№ 99

Як реагувати на запит з прокуратури (від слідчого)?

У всі часи прокурор і слідчий завдавали страху госпсуб’єктам. За найменшим їх запитом кожен намагався(ється) надати усе, що в нього є. Аби тільки не чіпали. Наші читачі останнім часом все частіше цікавляться, як правильно реагувати на вимоги з боку прокурорів і слідчих надати документацію за певними госпопераціями. Ну що ж, відповідаємо.

Головний постулат простий: надавати документи у відповідь на запит (вимогу) прокурора (слідчого) ви не зобов’язані.

Чому і якими будуть наслідки відмови? Зараз розповімо.

Очевидно, що в такій делікатній справі, як відповіді на запити силовиків, треба виходити з повноважень останніх. Як правило, прокурори і слідчі звертаються до госпсуб’єктів з вимогами про надання яких-небудь документів за певними операціями у зв’язку з кримінальним провадженням.

Тому в питаннях, як реагувати на ті або інші дії, необхідно керуватися в першу чергу КПК. Звичайно, не обійдеться без Конституції і Закону про прокуратуру*. Знадобляться нам також Закон № 2147**, що знаменує собою старт чергової судової реформи (уже з 15 грудня), і Закон № 2213*** ☺, що відміняє «маски-шоу». Само собою, заглянемо і в ПКУ.

* Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII.

** Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII.

*** Закон України від 16.11.2017 р. № 2213-VIII.

Ну що, готові? Тоді вперед!

Хто на що спроможний

Відповідно до ст. 1311 Конституції прокуратура здійснює:

1) підтримку публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, визначеному законом.

Якщо говорити про прокурора, то пояснення поза проведенням слідчих дій надаються посадовцями госпсуб’єкту (ФОП) добровільно і тільки (!) у випадках, коли прокуророві необхідно підтвердити повноваження щодо необхідності представляти інтереси держави або громадянина в суді (п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону про прокуратуру).

Положення, які раніше дозволяли прокуророві отримати «без заперечень» інформацію, «необхідну для здійснення прокурорського нагляду», уже не діють у зв’язку з набуттям чинності з 15.07.2015 р. Законом про прокуратуру.

Таким чином,

беззаперечне отримання прокурором (та й слідчим) документів від підприємства (ФОП) обмежується тепер виключно рамками КПК

У своєму запиті вони, як правило, посилаються на ч. 2 ст. 93 КПК, яка передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збір доказів шляхом:

а) проведення слідчих (розшукових) дій;

б) витребування та отримання від органів держвлади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, посадових і фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій і актів перевірок;

в) проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.

Здавалося б, ч. 2 ст. 93 КПК дає карт-бланш слідчому або прокуророві витребувати будь-які документи в межах кримінального провадження і для цього досить тільки запиту. На додачу на госпсуб’єкта покладається обов’язок у будь-якому випадку на такий запит відповісти.

Але з п. 18 листа № 223* випливає, що

* Лист ВССУ від 05.04.2013 р. № 223-559/0/4-13.

сторона кримінального провадження може витребувати й отримати речі або документи за умови їх добровільного надання власником без застосування процедури, передбаченої гл. 15 КПК (тимчасовий доступ до речей і документів)

При цьому в листі № 223 не уточнюється, в якому порядку робити добровільне «вилучення», які документи надавати — копії або оригінали тощо.

Такий висновок, узагалі-то, трохи дивує. Адже відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

А КПК передбачає тільки порядок проведення гласних слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а також заходів щодо забезпечення кримінального провадження.

Про жодні запити і вимоги, окрім як в ст. 93 КПК, мови не йде. Ця стаття загальна і не деталізує подібних процедур.

Цікаво, що навіть судова реформа**, про яку ми згадали вище, остаточно не вирішила ситуацію з такими вимогами-запитами. Порядок проведення подібних «заходів» досі не передбачений ☹.

** Зверніть увагу: зміни в загальній статті про заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 132 і 184 КПК), а також у статті про обшук (ст. 234 і 236 КПК) набувають чинності з 15 березня 2018 року. При цьому вони торкатимуться тільки тих кримінальних проваджень, за якими відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після вказаної дати (п. 4 § 2 розд. 4 Закону № 2147).

Згадка про «добровільність» подання документів за ч. 2 ст. 93 КПК, з урахуванням змін, унесених Законом № 2147, спливає тільки у вимогах до клопотання прокурора (слідчого за узгодженням з прокурором) про проведення обшуку (п. 8 ч. 3 ст. 234 КПК). Про це ми ще скажемо детальніше.

Одним словом, маємо те, що маємо. І в такому разі виходить, що ви можете:

а) добровільно подати документи за запитом (вимогою) прокурора (слідчого);

б) відмовити в поданні документів. У такому разі первісно запитувані документи прокурор (слідчий) отримає в результаті проведення тимчасового доступу до речей і документів або проведення обшуку (огляду).

Рубікон перейдено

У вас може виникнути ситуація, коли запитувані документи були вже знищені. Іноді прокурори (слідчі) не враховують строки зберігання документів***.

*** Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 68-69, с. 3.

Тільки майте на увазі, що знищення документів, строк зберігання яких збіг, також має свою процедуру і, відповідно, супроводжуючі цей процес документи****.

**** Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 68-69, с. 46.

У цьому ключі вашим основним правовим «бастіоном» буде п. 44.3 ПКУ: платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних з виконанням вимог «підконтрольного» податківцям законодавства, не менше ніж 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються вказані документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності.

При цьому відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести податковий облік доходів на підставі:

— первинних документів;

— регістрів бухобліку;

— фінансової звітності;

— інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Не забуваємо також про Перелік, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5, в якому вказані строки зберігання типових документів.

Отже, ви написали, що не хочете (не можете) подати запитувані документи. Що може вчинити прокурор або слідчий?

Як ми вже сказали, є декілька основних законних механізмів для отримання бажаних документів.

Тимчасовий доступ до речей і документів

Тимчасовий доступ до речей і документів полягає в тому, що ви надаєте стороні кримінального провадження можливість ознайомитися з документами (речами), що цікавлять її, зробити їх копії і вилучити (здійснити виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду

При цьому зверніть увагу на один нюанс.

Вилучення речей або документів (ч. 7 ст. 163 КПК) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо (лист № 223):

1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження;

2) є підстави вважати, що власник документів (речей) після отримання відповідного запиту не віддасть речі/документи добровільно або спробує їх підмінити або знищити;

3) речі і документи відповідно до ст. 162 КПК містять таємницю, що охороняється законом, і таке вилучення потрібне для досягнення мети застосування цього засобу забезпечення.

Запам’ятайте! Право на вилучення документів у межах отримання тимчасового доступу до речей і документів повинне прямо передбачатися у відповідній ухвалі слідчого судді.

Також в ухвалі повинен зазначатися чіткий перелік документів, до яких прокурору (слідчому) треба отримати доступ та/або вилучити.

Вийти за межі такого переліку під час реалізації цього методу забезпечення кримінального провадження (не слідчої дії!) прокурор (слідчий) не має права.

При цьому з урахуванням приписів Закону № 2213* «дозвіл» від слідчого судді повинен прямо вказувати, що можна вилучати — копії або оригінали документів.

* Закон № 2213 набув чинності 07.12.2017 р., окрім положень про відеофіксацію судового розгляду.

Крім того, ухвала слідчого судді діє лише 1 місяць з дня його винесення.

Увага! Оскаржити в апеляційному суді можна тільки ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо цією ухвалою одночасно:

а) дозволене вилучення документів (речей);

б) ці документи (речі) посвідчують право на здійснення підприємницької діяльності, або вилучаються інші документи, у разі відсутності яких ФОП або юрособа втрачає можливість здійснювати свою діяльність (п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК). Наприклад, вилучення оригіналів ліцензій на право роздрібної торгівлі алкоголем.

В інших випадках ухвалу слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів оскаржити не можна.

Ігнорувати прокурора (слідчого) з ухвалою слідчого судді ми вам категорично не радимо.

По-перше, є ризик потрапити під кримінальну відповідальність за невиконання ухвали слідчого судді за ст. 382 КК (невиконання судового рішення).

По-друге, цілком можливо, що до вас прийдуть «у гості» з обшуком ☹ (ст. 166 КПК). Саме його ми й обговоримо нижче.

Обшук**

** Детальніше про правила поведінки під час обшуку див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 15, с. 30.

Різниця між доступом до речей і документів та обшуком у тому, що останній є вже слідчою дією.

Обшук проводиться з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини здійснення кримінального правопорушення, відшукування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було отримано в результаті його здійснення, а також установлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ст. 234 КПК).

Цей захід, звичайно, не з найприємніших.

Обшук також проводиться на підставі ухвали слідчого судді

При цьому з урахуванням положень Закону № 2147 суддя повинен оцінити, чи може обшук у цій ситуації бути найбільш ефективним способом отримання документів (п. 5 ч. 5 ст. 234 КПК у редакції Закону № 2147), що цікавлять прокурора (слідчого).

А ось положення п. 8 ч. 3 ст. 234 КПК у редакції Закону № 2147 викликають побоювання.

Ми вважаємо, що таке формулювання дозволятиме прокурорам (слідчим) у випадках відмови на запити (вимоги) за ч. 2 ст. 93 КПК відразу вдаватися до обшуку, обходячи процедуру тимчасового доступу до речей і документів.

І надія тут лише на слідчого суддю і його розсудливість.

Відповідно до ст. 236 КПК під час обшуку прокурор (слідчий) має право в тому числі оглядати і вилучати документи.

«Експропрійовані» документи, що не входять у перелік тих, які шукати і вилучати дозволено, з ухвали про дозвіл на проведення обшуку, і ті, що не відносяться до предметів, вилучених з обороту, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно, якщо при тимчасовому доступі «реквізувати» можуть тільки ті документи, які вказані в ухвалі слідчого судді, то при обшуку таких обмежень, по суті, немає. Щоправда, вилучені «поза ухвалою» документи мають, як бачите, статус вилучених тимчасово.

А це означає, що повернути такі документи повинні в разі, коли:

а) прокурор виніс відповідну постанову (якщо він визнає таке вилучення безпідставним);

б) слідчий суддя або суд постановив ухвалу (у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна);

в) протягом 48 годин після вилучення документів «поза ухвалою» прокурор не подав клопотання про застосування арешту (ч. 5 ст. 171 КПК) або слідчий суддя не приймає рішення за таким клопотанням протягом 72 годин після його отримання (ч. 6 ст. 173 КПК);

г) арешт документів (речей) скасований (до речі, ухвала про застосування арешту до речей і документів може бути оскаржена в суді апеляційної інстанції).

Прокурори — це не єдині представники силових структур, які можуть надіслати вам запит із вимогою надати документи про певну господарську операцію.

До них додаються поліція і СБУ, які діють також і в межах проведення оперативно-розшукових заходів. Також СБУшники мають низку додаткових можливостей отримати доступ до ваших документів.

Про звернення СБУ і нацполіції ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 58, с. 29.

Скажемо лише, що поліція, на відміну від міліції, вже не має права проводити так звані міліцейські перевірки (які і у 2015 році мали сумнівний статус).

А статус податкової міліції на сьогодні під великим знаком питання. Ми, зокрема, вважаємо, що податкові міліціонери перебувають поза законом, оскільки відповідний розділ ПКУ був виключений з 01.01.2017 р. Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

А наостанок пропонуємо вам варіант відповіді-відмови на вимогу (запит) прокурора.

висновки

  • Надавати будь-які документи за запитом (вимогою) прокурора госпсуб’єкт не зобов’язаний.
  • При отриманні запиту (вимоги) про отримання документів потурбуйтеся про направлення письмової відповіді «авторові» звернення.
  • Ненадання документів у добровільному порядку за запитом (вимогою) загрожує отриманням доступу до речей і документів у примусовому порядку або обшуком.
  • Тимчасовий доступ до речей і документів, а також обшук здійснюються на підставі визначення слідчого судді.
запит прокурора, надання документів, тимчасовий доступ до документів, проведення обшуку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті