(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 04
  • № 03
  • № 01-02
  • № 104
  • № 103
  • № 102
  • № 101
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2017/№ 05

Адміністрування «по-новому»

Продовжуємо* аналізувати новації цьогорічної «податкової реформи». Давайте подивимося, що важливого запропонували нам законодавці у царині адміністрування податків. А тут чимало відчутних новацій.

* Початок розмови на цю тему див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3 та на с. 4 цього номера.

Електронний кабінет

Згідно з п.п. 14.1.562 ПКУ електронний кабінет (ЕК) — це електронна система взаємовідносин між платниками та державними (у тому числі контролюючими) органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених ПКУ. Загальні принципи роботи ЕК та можливості, що їх надає платнику робота з ним, визначено у спеціальній ст. 421 ПКУ. Серед таких можливостей варто відзначити:

— перегляд в режимі реального часу інформації про платника (зокрема, дані інтегрованої картки платника, дані СЕА ПДВ, дані СЕА реалізації пального тощо) і автоматичне вивантаження з ЕК інформації у вигляді документа з ЕЦП посадової особи та печатки контролюючого органу;

— звірка розрахунків платника з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків;

— управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені;

— автоматизоване визначення тих форм податкової звітності, які зобов’язаний заповнювати конкретний платник;

— заповнення, перевірка та подання податкових декларацій, а також іншої звітності до контролюючого органу;

— реєстрація ПН/РК в ЄРПН та АН/РК в ЄРАН, а також перегляд в режимі реального часу інформації про ПН/РК, реєстрація яких в ЄРПН зупинена;

— доступ платників податків до СЕА ПДВ у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених п. 2001.3 ПКУ;

— інформування платника про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, а також про хід та результати усіх його перевірок, передбачених ПКУ;

— забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів;

— інформування про статус контрагентів, включаючи надання інформації про контрагентів, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юрособи, про анулювання ПДВ-реєстрації або яких притягнуто до відповідальності за порушення податкового законодавства;

— взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей, зняття з обліку, перехід на спеціальні режими оподаткування та інші реєстраційні дії;

— реєстрацію РРО, подання РРО-звітності, КУРО та РК, подання електронних копій розрахункових документів і Z-звітів, подання інформації про обсяг розрахункових операцій або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тощо;

— подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку ( п.п. 14.1.111 ПКУ), що виявлена в роботі ЕК;

— отримання будь-якого документа, що стосується платника та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством.

Це — не вичерпний перелік можливостей, що їх надає платнику ЕК, але ці — найважливіші. Власне, ЕК — це вже знайома багатьом платникам річ, адже платники й до цього працювали з ЕК в тестовому режимі. Наразі ж ЕК має запрацювати у повноцінному режимі. Платник стає користувачем ЕК (за наявності такого бажання) після того, як він пройде електронну ідентифікацію онлайн з використанням ЕЦП та дотриманням правил електронного документообігу ( п. 421.5 ПКУ).

ЕК працює постійно (щодня 24 години на добу)

Виняток — час, необхідний для технічного обслуговування ЕК. Таке обслуговування має проводитися у «неопераційний» час. Адже згідно з п. 421.6 ПКУ забороняється проводити технічне обслуговування ЕК з 8 до 20 години будь-якого календарного дня. Також забороняється проводити технічні роботи у ЕК у день, на який припадає граничний строк подання декларацій.

Зауважте: більшість змін, пов’язаних із повноцінним запуском ЕК, набувають чинності тільки після того, як буде впроваджено відповідне програмне забезпечення. Але в будь-якому разі не пізніше 01.01.2018 р.

Податкові консультації

Індивідуальні. Згідно з п.п. 14.1.1721 ПКУ, індивідуальна податкова консультація — це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Так-так, вам не привиділося. Відтепер у нас і індивідуальні консультації підлягатимуть реєстрації. Уточнення щодо цього вносить нова редакція ст. 52 ПКУ. А саме: індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФСУ. Ясна річ, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника, його коду згідно з ЄДРПОУ (або реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси ( п. 52.4 ПКУ).

Загальний строк, протягом якого податківці повинні надати індивідуальну консультацію — 25 календарних днів після того, як надійшло звернення від платника

Цей строк може бути продовжено ще максимум на 10 календарних днів ( п. 52.1 ПКУ). Перелік відомостей, які повинно містити звернення на отримання письмової індивідуальної консультації, відтепер також зазначено у ст. 52 ПКУ.

І насамкінець: зміни щодо індивідуальних консультацій набувають чинності з 1 квітня 2017 року. Відтак, не може бути притягнуто до відповідальності платника (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі до 1 квітня 2017 року. Така консультація звільняє платника (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності за діяння**, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно). Починаючи з 01.01.2018 р. індивідуальна консультація, надана платнику до 01.04.2017 р., не підлягає застосуванню ( п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

** Але, вочевидь, зі сплатою недоплачених податкових зобов’язань.

Узагальнюючі. Узагальнююча податкова консультація — це оприлюднення позиції Мінфіну щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Позиція, викладена в узагальнюючій консультації, складається за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих платникам, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства. Саме таке визначення нам пропонує п.п. 14.1.173 ПКУ.

Тож тепер право видавати узагальнюючі податкові консультації переходить від ДФСУ до Мінфіну. Сподіваємося, це вплине не тільки на назву органу, який буде їх затверджувати, але і знизить у них «градус фіскальності». Такі консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Мінфіну протягом 5 календарних днів з дня їх надання ( п. 52.6 ПКУ).

Узагальнююча консультація має пріоритет над індивідуальною

Тобто у разі коли положення індивідуальної консультації суперечать положенням узагальнюючої, застосовуються положення узагальнюючої консультації.

І найприємніше: якщо платник діяв на підставі узагальнюючої консультації (або зареєстрованої письмової індивідуальної консультації), його не можна притягнути до відповідальності (включаючи штрафи і пеню) за дії, які містять ознаки податкового правопорушення. Навіть у тому випадку, якщо згодом така консультація була скасована. А от від сплати податкових зобов’язань податкова консультація (індивідуальна чи узагальнююча) не звільняє ( п. 53.1 ПКУ). Тому податкове зобов’язання доведеться сплачувати в будь-якому випадку.

Завершуючи тему податкових консультацій, зауважимо, що відтепер платник отримав прямо прописане право оскаржувати в суді не тільки індивідуальні, але й узагальнюючі консультації ( п.п. 17.1.7 ПКУ). У разі якщо консультацію буде скасовано судом, відповідні органи зобов’язані надати нову консультацію — з урахуванням висновку суду. Строк для надання нової консультації — 30 календарних днів із дня набрання законної сили судовим рішенням ( п. 53.2 ПКУ).

Податкова декларація: визначення і реквізити

Відтепер під декларацією розуміють не тільки документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, але й документ, у якому відображаються обсяги операцій, доходів (або прибутків) щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника від обов’язку нараховувати і сплачувати податок чи збір ( п. 46.1 ПКУ).

Обов’язковим реквізитом декларації стала інформація про додатки, що додаються до неї

Це встановлено новою редакцією п. 48.3 ПКУ. Крім того, в окремих випадках обов’язковими реквізитами декларації можуть бути: (1) дата та номер рішення про включення організації до «неприбуткового» Реєстру; (2) ознака неприбутковості організації; (3) повне найменування нерезидента; (4) місцезнаходження нерезидента; (5) назва та код держави резиденції нерезидента ( п. 48.4 ПКУ).

Відповідальність податківців за «намальовані» недоплати

Після енної кількості «податкових реформ» у ПКУ, нарешті, з’явилася норма, яка передбачає відповідальність податківців за прийняте ними неправомірне рішення, яким платнику визначаються податкові (грошові) зобов’язання.

Відтепер у ПКУ прописано, що за такі протиправні дії посадова особа податкового органу та її безпосередній керівник (!) несуть відповідальність згідно із законом. А у разі, якщо неправомірне рішення приймається повторно протягом 12 календарних місяців, то це є підставою для дисциплінарного стягнення з посадової особи ( п.п. 21.2.1 ПКУ).

Звичайно, приємно, але радіти поки що зарано. Адже зазначена норма наразі має лише декларативний характер. Зокрема, вона не конкретизує процедуру, згідно з якою рішення податківців будуть визнаватися неправомірними. Тож поки що невідомо, чи «злякаються» цієї норми податківці і чи припинять вони «малювати» платникам неіснуючі недоплати і штрафи.

Крім того, майте на увазі: відтепер податківці зобов’язані оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті перелік уповноважених посадових осіб та переданих таким особам функцій — обов’язків посадових осіб ( п.п. 21.1.8 ПКУ). Ця інформація може знадобитися платникам, аби перевірити, чи мала право та чи інша посадова особа, наприклад, призначити перевірку платника.

Повноваження податкових органів

«Підстьобнувши» податківців щодо відповідальності за неправомірні рішення, законодавці водночас забрали у них деякі додаткові повноваження. Зокрема, раніше податківці могли застосовувати адмінарешт майна ( ст. 94 ПКУ) у разі відмови платника провести на їх вимогу інвентаризацію ОЗ, ТМЦ та грошових коштів. Наразі цю можливість у податківців забрали — згадку про ст. 94 ПКУ прибрано із п.п. 20.1.9 ПКУ (ср. 025069200). Але власне право вимагати інвентаризації у податківців залишилося.

А от «пряником» для податківців стало їхнє право за потреби проводити фотозйомку та відеозапис (треба думати, у тому числі й під час перевірок) та залучати для цього фахівців ( п.п. 20.1.17 ПКУ).

Крім того, за податківцями остаточно закріплено право звертатися до суду щодо зобов’язань платника, який має податковий борг, і укласти договір щодо переведення права вимоги за дебіторською заборгованістю цього платника на контролюючий орган ( п.п. 20.1.351 ПКУ). Право на стягнення дебіторської заборгованості з контрагентів такого платника у податківців вже було ( п.п. 20.1.35 ПКУ), тепер це право ще більш розширено.

Більш детально зазначену процедуру розписано в оновленому п. 87.5 ПКУ. Із нього можна зробити висновок, що переведення дебіторської заборгованості платника-боржника на податковий орган стало імперативною вимогою. Раніше податківцям просто надавалася можливість за договором отримати у платника право вимоги на його дебіторську заборгованість. А тепер у разі неповного погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податківцям надається пряме керівництво до дії — укласти з платником договір щодо переведення права вимоги за такою дебіторською заборгованістю на контролюючий орган.

В свою чергу платник, імовірно, тепер не зможе відмовитися від укладення такого договору. Річ у тім, що тих платників, які відмовляться укладати такий договір з власної волі, податківці зобов’язуватимуть до цього через суд ( п. 87.5 ПКУ). Хоча у п.п. 20.1.351 ПКУ говориться, що це лише право податкового органу.

Право на паперову декларацію

Серед додаткових прав, що з’явилися у платників податків з нового року, найбільше впадає в очі право, прописане у п.п. 17.1.15 ПКУ. Згідно із зазначеною нормою

платник має право подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі ЕК

Дійсно, окремий ЕК для кожного платника — «это правильно, это удобно, это цивилизация»***. Але все-таки слід мати «підстраховку» на той випадок, якщо в роботі ЕК щось піде не так. І от законодавець на тлі загальної «електронізації» дозволив платникам у разі чого повернутися до старих-добрих паперових форм декларації.

*** Так казав персонаж Георгія Буркова у к/ф «Іронія долі».

Втім, тут є одне «але». А саме: наявність помилки у роботі ЕК має бути підтверджена судом або в порядку, встановленому методологом ЕК. І тут великої ролі набуває фігура методолога — центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику ( п.п. 14.1.110 ПКУ). Простіше кажучи, методологом ЕК є сама ДФСУ, а отже, вона й буде підтверджувати, є помилка в роботі ЕК чи нема. ☹

Перевірки: камеральна, планова, позапланова

Камеральна перевірка. Зміни торкнулися двох найважливіших її характеристик — предмету та строку. Значення камеральної перевірки розширюється. Відтепер предметом камеральної перевірки може бути, окрім усього іншого: (1) своєчасність подання декларацій (розрахунків); (2) своєчасність реєстрації ПН і РК у ЄРПН та АН і РК у ЄРАН; (3) виправлення помилок у ПН; (4) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання ( п.п. 75.1.1 ПКУ).

Натомість

провести камеральну перевірку декларації чи уточнюючого розрахунку можна лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання

А якщо декларація була надана пізніше — камеральна перевірка може проводитися протягом 30 календарних днів, наступних за днем її фактичного подання. А от камеральна перевірка з інших питань (наприклад, щодо реєстрації ПН у ЄРПН) проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ ( п. 76.3 ПКУ).

Планова перевірка. План-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФСУ та публікується в офіційному виданні податківців до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки ( п. 77.1 ПКУ).

Позапланова перевірка. Позапланову перевірку знову можна буде проводити у разі наявності інформації, яка свідчить про порушення платником податкового законодавства. Нагадаємо, рік тому із п.п. 78.1.1 ПКУ згадка саме про податкове законодавство зникла, а от тепер — знову повернулася. Тож податківці знову зможуть зазначати інформацію про порушення податкового законодавства у своїх запитах ☹. Тут позитив хіба що в тому, що платникам трохи збільшили строк, протягом якого вони можуть надати пояснення у відповідь на запит податківців. Замість 10 робочих днів з дня отримання запиту на такі пояснення у платників тепер є 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту ( пп. 78.1.1, 78.1.4 ПКУ).

Крім того, підставою для позапланової перевірки тепер, крім усього іншого, є та обставина, що платник протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту від податківців, не надав інформацію для зустрічної звірки ( п.п. 78.1.19 ПКУ). Водночас постанова органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого чи прокурора більше не є підставою для позапланової перевірки — згадку про це виключено із п.п. 78.1.11 ПКУ.

Платники із зони АТО

На період проведення АТО для платників, місцезнаходженням яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження:

1) зупиняється нарахування штрафів (та/або пені) за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення;

2) зупиняється застосування ст 59, 60 (в частині податкових вимог), а також ст. 87 — 101 ПКУ;

3) відлік строку давності, визначений ст. 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до зазначених платників не застосовувались заходи стягнення, передбачені ст. 59, 60, 87 — 101 ПКУ ( п.п. 38.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, для суб’єктів господарювання, які провадили діяльність у зоні АТО, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних податкової звітності. Такі суб’єкти господарювання повинні за місцем свого обліку подати до податкового органу повідомлення у довільній формі. У ному зазначаються причини відсутності первинних документів (передбачених ст. 44 ПКУ), їх перелік, а також відповідні звітні (календарні) періоди, за які складено «непідтверджену» звітність.

Дані та показники податкової звітності за періоди, зазначені у повідомленні, не можуть піддаватися сумніву лише на підставі того, що відсутні первинні документи

Після того як суб’єкт господарювання подав повідомлення про неможливість вивезти первинку із зони АТО, щодо нього аж до закінчення АТО запроваджується мораторій на будь-які перевірки стосовно періодів, зазначених у повідомленні. А якщо у повідомленні суб’єкт господарювання зазначив, що він внаслідок АТО втратив первинку або ж її зіпсовано з цієї причини, то щодо зазначених у повідомленні періодів його не можуть перевірити навіть після закінчення АТО ( п.п. 38.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Інші зміни

Крім вищенаведених глобальних змін, є також ще багато змін менш помітних. Скажемо про основні з них.

Великий платник податків. Змінилися критерії, за якими суб’єкт господарювання відноситься до великих платників податків. Тепер це юрособа, у якої: (1) або обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 млрд грн. (2) або загальна сума платежів, сплачених до держбюджету за такий самий період, перевищує 20 млн грн. ( п.п. 14.1.24 ПКУ).

Штрафи і пеня. За новою редакцію п. 120.1 ПКУ встановлені цим пунктом штрафні санкції застосовуватимуться не тільки до неподаних (несвоєчасно поданих) декларацій, але і до будь-якої іншої неподаної (несвоєчасно поданої) податкової звітності.

Крім того, пеня на самостійно визначені (відображені в уточнюючих розрахунках) податкові зобов’язання тепер нараховуватиметься із розрахунку 100 % (раніше 120 %) річних облікової ставки НБУ ( п. 129.4 ПКУ). Ясна річ, лише за умови, що минув 90-денний строк, відведений платнику, аби уточнити свої податкові зобов’язання без нарахування пені ( п. 129.9 ПКУ).

Обмеження на податкову вимогу і податкову заставу. Мінімальний податковий борг виріс утричі. Раніше ця сума становила 340 грн. Тепер же платнику не надсилається податкова вимога, якщо загальна сума його податкового боргу не перевищує 1020 грн. ( п. 59.1 ПКУ). Також до такої суми податкового боргу не застосовується податкова застава ( п. 89.2 ПКУ).

Договір про визнання електронних документів. Важлива новація:

податківцям заборонено в односторонньому порядку розривати договори про визнання електронних документів

А у разі коли такий договір припинено на законних підставах, то до складення нового договору платник має право подавати декларацію в паперовому вигляді ( п. 49.4 ПКУ).

Зустрічна звірка. Відтепер у разі проведення зустрічної звірки платники зобов’язані подавати інформацію на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації надається у паперовій чи електронній формі на вибір платників ( п. 73.3 ПКУ).

Водночас із п. 73.5 ПКУ прибрано згадку про те, що при зустрічній звірці відбувається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів платника. І прописано, що форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється Мінфіном.

Листування з податківцями. Платники, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в ЕК, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку ( п. 42.4 ПКУ). Такі платники повинні повідомити контролюючому органу свою електронну пошту, внісши інформацію про неї до ЕК ( п. 45.3 ПКУ). Крім того, вважається, що такі платники зобов’язані листуватися з податківцями тільки через ЕК, якщо вони прямо не відмовилися від цього способу взаємодії з контролюючими органами або взагалі не визначилися зі способом такої взаємодії ( п.п. 16.1.14 ПКУ).

Наостанок побажаємо вам успіхів і лише позитивної взаємодії з нашими шановними фіскалами в питаннях адміністрування податків.

висновки

  • Запроваджено реєстрацію індивідуальних податкових консультацій. Тільки зареєстровані індивідуальні консультації даватимуть платникам право уникнути штрафів і пені.
  • Після запровадження спеціалізованого програмного забезпечення в повноцінному режимі запрацює електронний кабінет платника податків.
  • Предмет камеральної перевірки розповсюджено на податкові накладні та їх реєстрацію у ЄРПН.
  • Пеню, яка нараховується на самостійно нараховані податкові зобов’язання, знижено до 100 % річних облікової ставки НБУ.
Сподобалась стаття?

Оформлюйте передплату на журнал «Податки та бухгалтерський облік», щоб отримати доступ до всіх номерів.

Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті