(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/4
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2017/№ 08

Декларація з податку на прибуток — 2016: згадуємо загальні правила складання (ч. 1)

Новорічні свята давно позаду. Уся країна повертається до звичайного життя, і нам з вами доведеться зануритися у трудові будні. Тим паче що десь не за горами терміни подання річної Податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік, тобто час потихеньку згадувати порядок її складання. Сьогодні ми дамо детальні коментарі щодо заповнення кожного рядка декларації та додатків АВ, ЗП, ПН і ТЦ до неї. А вже в наступному тематичному номері (№ 10, який вийде 2 лютого 2017р) на вас чекає опис додатків РІ, ПЗ, АМ та ЦП. Давайте приступимо! Ну а розпочнемо із загальних моментів: хто та за якою формою подає декларацію, у які терміни треба відзвітувати і яких загальних правил її заповнення потрібно дотримуватися.

Хто подає прибуткову декларацію?

Декларацію з податку на прибуток за 2016 рік подають за уже добре відомою багатьом формою, затвердженою наказом № 897. За нею звітують практично всі прибутківці, як «звичайні», так і дуже «специфічні» платники цього податку, наприклад: банки, страховики, букмекери, підприємства, що здійснюють діяльність із випуску та проведення лотерей, азартних ігор, постійні представництва нерезидентів і виробники сільськогосподарської продукції.

Своя звітність установлена тільки для:

нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України через постійне представництво (Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який здійснює діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово-господарської діяльності затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544);

неприбуткових організацій (установ), які відповідають вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ (Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553). Нагадаємо: такі організації не сплачують податок на прибуток доти, доки відповідають критеріям неприбутковості й дотримуються правил розподілу отриманих доходів.

Але зверніть увагу! Річну декларацію з прибутку за формою з наказу № 897 таки доведеться подати:

колишнім неприбутківцям, які 2016 року втратили статус неприбуткової організації (наприклад, порушили головне правило використання «позаприбуткових» доходів, установлене п.п. 133.4.2 ПКУ). Її складають за «нестандартний» період: з першого дня місяця, що йде за місяцем, у якому сталося таке порушення, до 31 грудня звітного, тобто 2016, року ( п.п. 133.4.3 ПКУ). Про це податківці розповіли в листі від 17.10.2016 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17;

єдиноподатникам, які виплачували дивіденди, що підлягають оподаткуванню авансовим внеском з податку на прибуток, або доходи нерезидентам*.

* Зазначимо: утримувати податок при виплаті доходів нерезидентам від єдиноподатників вимагають податківці. Ми ж вважаємо, що до 01.01.2017 р. підстав для утримання з нерезидентів податку, а також подання прибуткової декларації у спрощенців узагалі не було (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8, с. 14 і № 33, с. 7).

Чи можна не подавати декларацію, якщо 2016 року підприємство не здійснювало госпдіяльність

Дійсно, проаналізувавши п. 49.2 ПКУ, можна дійти висновку: якщо підприємство не вело госпдіяльність упродовж звітного (податкового) періоду й у нього відсутні показники, які підлягають декларуванню, декларацію за такий період можна не подавати. Але, на жаль, не все так просто.

Згадайте: згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ підприємства-малодохідники, тобто ті, у яких дохід за останній річний звітний податковий період не перевищує 20 млн грн., можуть ухвалити рішення про незастосування коригування фінрезультату на податкові різниці (окрім від’ємного результату об’єкта оподаткування минулих податкових років) не більше одного разу впродовж безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій відносно розміру доходів. І найголовніше для нас тепер: про таке рішення платник податків зазначає в декларації, яку подає за перший рік у такій безперервній послідовності років. Для цього проставляють позначку в основній частині декларації в полі «Наявність рішення», а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначають номер і дату розпорядчого документа, на підставі якого таке рішення ухвалене (див. консультацію в підкатегорії 102.23.02 БЗ).

Що ж виходить? Для того щоб виконати вимоги п.п. 134.1.1 ПКУ, окремим платникам податків (наприклад, щойноствореним підприємствам, а також колишнім єдиноподатникам) належить поставити відповідну позначку в декларації, тобто подати її доведеться навіть за умови, що інші її поля не мають даних для заповнення*.

* Але врахуйте: малодохідники, дохід яких не перевищував 20 млн грн. і 2015 року, і 2016 року, які поставили позначку про незастосування коригування на податкові різниці під час подання декларації за 2015 рік, у декларації за 2016 рік відповідну позначку не проставляють.

Крім того, всі прибутківці разом із декларацією зобов’язані подавати річну фінзвітність, яка тепер є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток (детальніше про це трохи нижче). Погодьтеся: важко уявити собі навіть бездіяльне підприємство, фінзвітність якого не містить жодної цифри.

Загалом, доводиться констатувати:

навіть якщо підприємство не вело діяльність упродовж 2016 року, від подання річної прибуткової декларації викрутитися навряд чи вийде

На той факт, що податківці дотримуються такої самої думки, побічно вказує лист ДФСУ від 26.02.2016 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15.

Якими способами подають декларацію?

В арсеналі малих платників податків є один із трьох способів подання декларації, установлених п. 49.3 ПКУ. Отже, заповнивши декларацію, ви можете:

а) подати її особисто або через уповноважену на це особу;

б) надіслати її поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення. Якщо ви вирішите скористатися цим способом, тоді пам’ятайте, що зробити це треба не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання декларації ( п. 49.5 ПКУ). Під час підготовки поштового відправлення керуйтеся Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799;

в) направити в електронній формі з дотриманням вимог законів про електронний документообіг і про електронний цифровий підпис. При цьому роздруковані оригінали декларації на паперових носіях подавати не треба.

А ось у великих і середніх платників податків проблеми вибору немає.

Вони подають податкову звітність виключно в електронній формі ( п. 49.4 ПКУ)

Тільки в разі припинення дії договору з платником податків про визнання електронних документів такий платник податків до моменту укладення нового договору має право подати паперову декларацію особисто (через уповноважену особу) або поштою.

У які терміни подають річну декларацію?

Терміни, у які треба відзвітувати з податку на прибуток за 2016 рік, залежать від того, який звітний період застосовувало підприємство минулого року.

Звітний період — рік. Нагадаємо, що до щасливчиків, які застосовують річний звітний період, відносять:

1) «новачків», тобто платників податків, які зареєстровані у звітному (податковому) році ( п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Простіше кажучи, щойностворені підприємства, зареєстровані 2016 року, уперше повинні відзвітувати про результати своєї діяльності від дати реєстрації до кінця 2016 року ( п.п. 137.4.2 ПКУ), подавши прибуткову декларацію за 2016 рік;

2) колишніх єдинників, які 2016 року (з 1 січня або пізніше) перейшли з єдиного податку на загальну систему оподаткування. При цьому базовий звітний (податковий) період для них розпочався від дати переходу на загальну систему і закінчився 31 грудня 2016 року ( п.п. 137.4.2 ПКУ). Так розтлумачили податківці в підкатегорії 102.12 БЗ і в листі ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 81, с. 4;

3) «малодохідників», тобто платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн. ( п.п. «в» п. 137.5 ПКУ). Тобто річний звітний період у 2016 році в тих, хто 2015 року заробив не більше 20 млн грн. При цьому

якщо «малодохідники» за підсумками 2015 року перевищили 20 млн грн. у 2016-му, вони за підсумками 2016-го все одно звітують як річники

4) «сільгоспніків», які не (!) вибрали особливий період «з липня по червень» ( п.п. «б» п. 137.5 ПКУ). Причому, за роз’ясненнями податківців, «сільгоспники», які звітують за стандартний рік, не ставлять позначку про свою «сільгоспність» у полі 9 «Особливі примітки» прибуткової декларації (див. лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10300/6/99-95-42-01-15)*;

* «Сільгоспники» із спеціальним звітним періодом (який, нагадаємо, починається з 01.07.2016 р. і закінчується 30.06.2017 р.) подають прибуткову декларацію не пізніше 29 серпня 2017 року. Отже, сплатити податок на прибуток за звітний податковий рік треба буде не пізніше за 8 вересня 2017 року. До речі, нехай вас не бентежить, що у згаданому п.п. 137.4.1 є посилання на скасовану з 01.01.2017 р. ст. 209 ПКУ. Цей факт нічого не змінює для тих сільгосппідприємств, які обрали спецперіод у 2016 році.

5) «єдиноподатників», які виплачують доходи нерезидентам і, керуючись роз’ясненнями податківців, утримують з них податок згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ. Нагадаємо: у цьому разі податківці радять єдиноподатникам за підсумками податкового (звітного) року, в якому виплачувався дохід нерезиденту, подати прибуткову декларацію із заповненими рядками 23 — 25 і додаток ПН (див. також опис порядку заповнення додатка ПН на с. 41).

Перелічені платники податків упродовж минулого року не подавали проміжні квартальні декларації та не сплачували разовий аванс у розмірі 2/9 податку на прибуток за 3 квартали 2016 року.

«Річники» подають декларацію один раз на рік упродовж 60 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного податкового року ( п.п. 49.18.3 ПКУ). Тобто

за 2016 рік вони повинні відзвітувати не пізніше ніж 1 березня 2017 року. Відповідно, сплатити задекларовану суму податку треба не пізніше ніж 10 березня 2017 року*

* Граничний термін сплати податку на прибуток за 2016 рік припадає на 11 березня 2017 року (субота), а отже, сплатити його треба не пізніше за п’ятницю 10 березня 2017 року.

А ось якщо підприємство — платник податку на прибуток у середині 2016 року перейшло на сплату єдиного податку, річну прибуткову декларацію воно зі зрозумілих причин не подає. Адже остаточно відзвітувати з податку на прибуток воно мало раніше. Востаннє колишній прибутківець зобов’язаний був подати прибуткову декларацію за звітний період, що передує кварталу переходу на спрощенку (див. підкатегорію 102.23.01 БЗ).

Звітний період — квартал. Платники податків, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн грн., 2016 року звітували поквартально ( п. 137.4 ПКУ). При цьому в такому разі звітними періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали й рік.

Зверніть увагу! Квартальний звітний період 2016 року застосовували навіть ті платники податків, дохід яких за 2015 рік перевищував 20 млн грн., а вже за 2016 рік становив менше ніж 20 млн грн.

«Квартальники» подають річну декларацію з податку на прибуток упродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім днем звітного кварталу ( п.п. 49.18.2 і п. 49.19 ПКУ). Це означає:

за 2016-й вони повинні відзвітувати не пізніше ніж 9 лютого 2017 року. Відповідно, суму податку за 4 квартал належить сплатити не пізніше ніж 17 лютого 2017 року*

* Граничний термін сплати податку на прибуток за 4 квартал 2016 року припадає на 19 лютого 2017 року (неділя), а отже, сплатити його треба не пізніше за п’ятницю 17 лютого 2017 року.

Крім того, річну прибуткову декларацію у квартальні терміни подають:

колишні неприбутківці, які 2016 року втратили статус неприбуткової організації. При цьому «річну» декларацію такі підприємства складають за період від першого дня місяця, що йде за місяцем, у якому сталося таке порушення, до 31 грудня звітного, тобто 2016, року (див. лист ДФСУ від 17.10.2016 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17);

єдиноподатники, які виплачували дивіденди. Нагадаємо: податківці вимагають від тих спрощенців, які виплачують дивіденди, не лише платити дивідендний аванс із прибутку, але й подавати декларацію з податку на прибуток із заповненими рядками 20 — 22 і додатком АВ (див. підкатегорію 108.05 БЗ, лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15).

Підприємствам, розташованим у зоні АТО, треба враховувати ще один момент. Для них терміни подання декларації можуть бути продовжені за правилами, передбаченими Порядком застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 ПКУ, затвердженим наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1044.

Отже, що ж треба для того, щоб продовжити терміни подання прибуткової декларації? Насамперед отримати сертифікат Торгово-промислової палати України (далі — ТПП). Саме він звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань. Потім скласти в довільній формі письмову заяву про продовження термінів подання декларації та долучити до неї сертифікат ТПП. Подають цей комплект до податкового органу за своїм місцезнаходженням упродовж 30 календарних днів після закінчення обставин непереборної сили. Якщо податківці дадуть «добро», то штрафи впродовж термінів продовження подання декларацій застосовувати не будуть. До речі, не заперечують, а навпаки, підтверджують можливість перенесення терміну подання декларації і податківці, наприклад, у листах ДФСУ від 07.07.2014 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17 і від 17.03.2016 р. № 2772/Х/99-99-19-01-03-14.

Ну і, нарешті, ще одне зауваження. Разом із прибутковою декларацією платники податків зобов’язані подавати річну фінзвітність. При цьому законодавство встановлює різні терміни її подання податківцям і в органи статистики: до статистики — не пізніше за 28 лютого 2017 року, а в податкову — у терміни декларації, тобто не пізніше за 9 лютого / 1 березня 2017 року. Але проблема в тому, що якщо ви подаєте фінзвітність в електронному вигляді, окремо відзвітувати перед податківцями у вас не вийде — подану вами звітність «бачать» і органи статистики. Узгоджувати різні терміни подання звітності можна і треба таким чином:

— квартальники вимушені будуть подати фінзвітність не пізніше ніж 9 лютого 2017 року (у терміни, установлені для прибуткової декларації);

— річники — не пізніше ніж 28 лютого 2017 року, тобто раніше за саму декларацію.

Куди подавати декларацію?

За загальним правилом, установленим п. 49.1 ПКУ, податкову декларацію подають до податкового органу за місцем обліку платника податків.

А що як у звітному періоді підприємство змінило своє місцезнаходження? Тут треба згадати вимоги п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588. З нього випливає, що після зміни місцезнаходження платники податків сплачують податки за попереднім місцем реєстрації до кінця поточного бюджетного року (тобто до 31 грудня). У цьому разі орган контролю за попереднім місцезнаходженням знімає платника з обліку за основним місцем обліку і бере на облік за неосновним місцем обліку. При цьому до кінця року платник податків обліковується в податковому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із вказівкою про те, що він є платником податків до кінця року, а в податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — із вказівкою про те, що він є платником податків з наступного року. Того самого висновку, до речі, можна дійти і з ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Як ви пам’ятаєте, подати декларацію з податку на прибуток за 2016 рік треба не пізніше ніж 1 березня 2017 року (9 лютого 2017 року), тобто вже наступного бюджетного року. Це означає:

підприємство, що минулого року змінило адресу, річну прибуткову декларацію подає вже за новим місцезнаходженням

Які загальні правила заповнення декларації?

При складанні прибуткової декларації за 2016 рік треба пам’ятати всього декілька важливих правил:

— декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (це передбачає сама форма звітності) і обов’язково українською мовою (див. лист ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013). Тому не піддайтеся спокусі і для заповнення прибуткової декларації не беріть у чистому вигляді дані з фінансової звітності, яка заповнюється в тисячах гривень без десяткових знаків (для повної фінзвітності) або в тисячах гривень з одним знаком після коми (для скороченої/спрощеної фінзвітності);

— декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. У тому числі до обов’язкових реквізитів декларації сьогодні відносять також інформацію про додатки, які є її невід’ємною частиною (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 4). Це, у свою чергу, означає: якщо ви раптом забудете поставити позначку про додатки, що подаються (у тому числі фінансовій звітності), ваша звітність втратить статус податкової декларації;

— заповнені мають бути всі рядки декларації та її додатків. Позначку про кількість і дані про склад додатків підприємства, що подаються разом із декларацією, ставлять у самій декларації в полі «Наявність додатків». За відсутності показників у відповідних рядках як основної частини «паперової» декларації, так і її додатків ставлять прочерки;

— якщо рядок, до якого наказом № 897 передбачений додаток, залишається незаповненим через відсутність операцій (показників), то відповідний додаток не подають (див. консультацію в підкатегорії 102.23.02 БЗ). Тобто якщо ви, припустімо, не розраховуєте податкові різниці й не заповнюєте рядок 03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, –)», то порожній додаток РІ подавати не треба.

Але може бути й інша ситуація: рядок «із додатком» заповнений з прочерком з тієї причини, що значення того або іншого показника після розрахунків дорівнює нулю. У цьому разі додаток з усіма розрахунками подавати обов’язково;

— під час складання річної декларації не показують усі ті зміни в правилах розрахунку податку на прибуток, які передбачені Законом України «Про внесення змін до ПКУ щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII. Адже вони набувають чинності з 01.01.2017 р., а ми з вами поки звітуємо за 2016 рік. Виняток становлять окремі моменти, пов’язані зі статусом і термінами подання фінзвітності, які застосовуються починаючи зі звітності за 2016 рік (детальніше про всі «податковоприбуткові» зміни, спричинені Законом № 1797, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 4).

Тут же, вважаємо, треба згадати ще про одну «вимогу» до форми декларації: іноді деякі контролери хочуть бачити на бланку прибуткової декларації напис «у редакції наказу № 585». Проте в шапку форми виносять тільки реквізити наказу, яким вона була затверджена, а також наказів, якими вона викладена в новій редакції. Що стосується наказу № 585, то ним усього лише внесені зміни до форми декларації з податку на прибуток, а тому згадки про нього в шапці форми не повинно бути.

Яку фінзвітність подають разом із декларацією?

Ми сьогодні вже не раз згадували, що

разом із річною прибутковою декларацією за 2016 рік усі платники податків зобов’язані подати річну фінансову звітність за 2016 рік ( п. 46.2 ПКУ)

При цьому така фінзвітність відтепер має статус невід’ємної частини (додатка) до декларації з податку на прибуток. Тому будьте уважні: неподання фінзвітності разом із декларацією тепер загрожує вам тим, що контролери просто не приймуть вашу декларацію.

Склад фінзвітності підприємств залежить від його величини.

Отже, разом із декларацією подають ( п. 2 розд. І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», НП(С)БО 1):

малі підприємства — Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м);

мікропідприємства — Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс);

— усі інші юрособи (великі й середні підприємства) — звітність за повною формою, яка включає:

— Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1);

— Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2);

— Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

— Звіт про власний капітал (форма № 4);

— Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5).

Ну і, звичайно, не забудьте в самій декларації, а точніше в розділі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності», поставити позначку про те, які все-таки форми звітності ви подаєте разом з нею.

Також нагадаємо, що для підприємств, які складають фінзвітність за МСФЗ, окрему форму Приміток не встановлено. Тому вони оформляють їх у довільній формі (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). При цьому позначку про подання Приміток у полі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» проставляти не треба (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ*).

* Треба зазначити, що на момент публікації ця і деякі інші консультації, які ми згадуватимемо далі, вважаються нечинними з 01.01.2017 р. Проте, на наш погляд, причина для цього суто технічна і не пов’язана зі зміною позиції податківців, а отже, ми можемо й далі спиратися на них у тих випадках, коли треба знати точку зору контролерів.

І ще один цікавий момент. Що робити, якщо до моменту подання декларації разом із фінзвітністю податківцям ви вже встигли не лише подати її до органів статистики, але й знайшли в ній помилку? Податківці в такому разі рекомендують подавати разом із декларацією вже виправлену фінзвітність, яка відповідає бухобліковим даним (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ). При цьому не забудьте вказати про це в полі «Наявність доповнення».

Крім того, не варто забувати, що підприємства, які 2016 року користувалися пільгами з податку на прибуток (нагадаємо, що перенесення минулорічних збитків податківці, як і раніше, розглядають як пільгу), повинні подати контролерам Звіт про суми податкових пільг за формою, передбаченою додатком до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. «Квартальники» з податку на прибуток такий звіт подають упродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше ніж 9 лютого 2017 року. А ось «річникам», які користуються виключно пільгами з прибутку, контролери дозволяють подавати «пільговий» Звіт у терміни подання річної декларації з прибутку (60 календарних днів згідно з п.п. 49.18.3 ПКУ) (див. підкатегорію 102.23.01 БЗ). Детальніше всі тонкощі складання звіту ми обговорювали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 86, с. 36.

Що буде, якщо ви забули / не встигли подати декларацію?

Ну і наостанок хотілося б нагадати, що буде, якщо бухгалтер «забудеться» і підприємство вчасно не відзвітує з податку на прибуток, а також не надасть контролерам фінзвітність?

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток встановлює п. 120.1 ПКУ.

Якщо ви не подали або порушили терміни подання декларації вперше, тоді вам загрожує штраф у розмірі 170 грн.

А ось якщо ви порушник «зі стажем» і впродовж року вас уже притягали до відповідальності за те саме порушення, тоді розмір штрафу становитиме вже 1020 грн.

Ну а що буде в разі неподання фінансової звітності, ми вже згадували вище: податківці можуть просто не прийняти вашу декларацію, зважаючи на відсутність її невід’ємної частини.

Вступна частина декларації

Спеціального затвердженого порядку складання декларації з податку на прибуток немає. Тому при її заповненні керуються безпосередньо ПКУ, а також підказками-виносками, наданими Мінфіном у самій формі, затвердженій наказом № 897.

Ще раз звернемо вашу увагу: в шапці декларації не повинно бути посилання на наказ Мінфіну від 08.07.2016 р. № 585, оскільки він уніс тільки зміни, а не виклав форму декларації в новій редакції.

У вступній частині декларації усі її службові поля мають бути коректно заповнені платником, адже вони несуть основне інформативне посилання про тип декларації, що подається, період, за який її подають, а також про відомості щодо платника податків і контролюючого органу.

Зверніть увагу! Практично кожне поле вступної частини — обов’язковий реквізит декларації ( пп. 48.3 і 48.4 ПКУ). А з 01.01.2017 р. до їх числа зарахували також інформацію особливого поля 7: повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента; назву та код держави резиденції нерезидента ( п. 48.4 ПКУ).

Отже, платникам потрібно бути надзвичайно уважними, оскільки відсутність відповідної інформації в полях, що підсвічуються як обов’язкові реквізити, може стати перешкодою для прийняття декларації податковим органом. Усе, що необхідно знати про заповнення вступної частини декларації з податку на прибуток, див у табл. 1.

Таблиця 1. Порядок заповнення вступної частини декларації (полів 1 — 9)

Нумерація поля

Яку інформацію наводять

Поле 1

Тут зазначають тип декларації з податку на прибуток. Для цього проставляють відмітку «Х» у комірці навпроти потрібного типу:

— «Звітна» — це найбільш поширений тип декларації за базовий звітний (податковий) період. Для більшості платників податків таким періодом є календарний рік ( п. 137.5 ПКУ);

— «Звітна нова» — її складають у разі виправлення помилок одразу після подання звітності, граничний строк подання якої не минув ( п. 50.1 ПКУ);

— «Уточнююча» — її заповнюють у разі виправлення самостійно виявлених помилок минулих звітних періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку ( п. 50.1 ПКУ). Цей розрахунок складають за формою звичайної декларації з відміткою «Х» у цій комірці.

Це обов’язковий реквізит декларації ( п. 48.3 ПКУ)

Поле 2

Сюди вписують звітний (податковий) період, за який подають декларацію, з типом «Звітна», «Звітна нова» (ставлять відмітку «Х»).

Звітний період — обов’язковий реквізит декларації ( п. 48.3 ПКУ).

Також слід поставити відмітку про базовий звітний період платника.

Ця відмітка потрібна, щоб чітко розуміти граничні строки подання декларації: для тих, у кого базовий період «квартал», граничний строк подання декларації за 2016 рік становить 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, а для тих, у кого базовий період «рік», — 60 календарних днів (див. лист ДФСУ від 11.10.2016 р. № 33190/7/99-99-15-02-01-17).

Нагадаємо: звітувати щокварталу (в обов’язковому порядку) з 2016 року повинні високодохідники (платники з бухдоходом за минулий 2015 рік більше 20 млн грн.). Для них звітним періодом є квартал, півріччя, три квартали, рік ( п. 137.4 ПКУ).

«Кварталу» не може бути у:

— новачків (як новозареєстрованих, так і таких, що перейшли зі спрощенки в поточному звітному (податковому) році), які вперше сплачують податок на підставі річної декларації, поданої за рік створення ( п.п. «а» п. 137.5 ПКУ);

сільгоспників, для яких звітним періодом визначено рік — за вибором сільгоспника: звичайний календарний (з 1 січня по 31 грудня) або зсунутий на півроку (з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року) ( п.п. «б» п. 137.5, п.п. 137.4.1 ПКУ), та

— малодохідників (платників з бухдоходом за 2015 рік не більше 20 млн грн.) ( п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Майте на увазі! При виправленні помилок у складі звітної декларації (складання додатка ВП) одночасно з полем 2 заповнюють ще й поле 3. Тоді в полі 2 зазначають період, за який подається декларація, а в полі 3 — звітний період, що уточнюється (БЗ 102.23.02)

Поле 3

Це поле заповнюється тільки тоді, коли у складі декларації, що складається (поточної з додатком ВП або уточнюючої декларації), платник виправляє помилку одного з минулих періодів. Так от у цьому полі показують період, за який виправляють помилки. Причому врахуйте:

1) якщо помилки виправляють у поточній декларації (з якою подають додаток ВП), то в поле 3 поміщають період, у якому припустилися помилки (його переносять сюди з поля 2 додатка ВП). А от у полі 2, як і раніше, зазначають поточний звітний період;

2) якщо помилки виправляють окремо, за допомогою уточнюючої декларації (відмітка (Х) стоїть навпроти типу «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть заповнені однаково — до них запишуть період, коли було допущено помилку.

Період, що уточнюється, для уточнюючої декларації — обов’язковий реквізит ( п. 48.3 ПКУ)

Поле 4

Тут зазначають повне найменування платника податку на прибуток відповідно до реєстраційних документів.

Важливо! Скорочення типу «ТОВ», «ПП» тощо не допускаються.

Нагадаємо: повне найменування юридичної особи зазначається в установчих документах і міститься в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Про це прямо сказано в ст. 90 ЦКУ. На нього і потрібно орієнтуватися.

Причому ті, хто надумали змінити своє найменування, в декларації повинні підписуватися по-новому тільки з дати реєстрації таких змін до установчих документів (див. лист ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6092/6/99-99-19-03-02-15).

І ще один важливий момент: зазначається найменування підприємства українською мовою (п. 1.6 наказу Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5).

Врахуйте ці особливості, адже найменування підприємства — обов’язковий реквізит декларації ( п. 48.3 ПКУ)

Поле 5

Записують відповідні коди підприємства — ЄДРПОУ та КВЕД. Причому код КВЕД потрібно зазначити той, який є основним.

Зазначити коди потрібно обов’язково: і перший, і другий — обов’язкові реквізити декларації ( пп. 48.3 і 48.4 ПКУ)

Поле 6

У цьому службовому полі зазначають податкову адресу платника податку на прибуток. Інакше кажучи, тут вписують адресу підприємства (його місцезнаходження), яка занесена до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців ( п. 45.2 ПКУ).

Зазначте її правильно, адже місцезнаходження платника — обов’язковий реквізит декларації ( п. 48.3 ПКУ).

Додатково вказують:

— поштовий індекс;

— телефон;

— мобільний телефон;

— факс;

— e-mail підприємства

Поле 7

Це спеціальне поле для відображення даних про нерезидента. Його заповнюють постійні представництва нерезидентів. Нагадаємо: вони зобов’язані визначати податок на прибуток у загальному порядку ( п.п. 141.4.7 ПКУ), а отже, і складати/подавати декларацію з податку на прибуток. Так от представництво нерезидента, складаючи декларацію і заздалегідь зазначивши в полях 4 — 6 дані про себе, у цьому полі повинне (окремими рядками) навести й інформацію про самого нерезидента:

1) повне найменування нерезидента;

2) місцезнаходження нерезидента;

3) назву країни, в якій зареєстрована особа (відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держстатистики від 30.12.2013 р. № 426), українською мовою;

4) код країни (відповідно до тієї ж Класифікації).

Зверніть увагу: у Класифікації наведено два види назв країн світу — повну та скорочену. Вважаємо, що при заповненні декларації необхідно зазначати повну назву країни нерезидента.

Для представництва нерезидента з 01.01.2017 р. ця інформація про нерезидента — обов’язкові реквізити декларації ( п. 48.4 ПКУ).

Звичайні платники, у тому числі й ті, які виплачують дохід нерезидентам (!), це поле не заповнюють

Поле 8

Тут відображають найменування фіскального органу, до якого подають декларацію ( п. 49.1 ПКУ). Не полінуйтеся зайвий раз уточнити його перед тим, як здавати декларацію, оскільки їх найменування та територіальна приналежність часто змінюються. Адже це обов’язковий реквізит ( п. 48.3 ПКУ), який не потерпить помилок

Поле 9

Це поле заповнюють особливі, перелічені в ньому, платники податків. Усі названі там специфічні платники податку на прибуток проставляють відмітку «Х» у відповідній для них комірці.

Наприклад, сільгоспники повинні обов’язково поставити тут відмітку, якщо обрали «кривий» (зміщений на півроку) період звітності з податку на прибуток: з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року згідно з п.п. 137.4.1 ПКУ (див. лист ДФСУ від 31.05.2016 р. № 11819/6/99-99-15-02-02-15).

Для них відмітка в цьому полі — обов’язковий реквізит декларації ( 48.4 ПКУ).

Звичайні платники це поле не заповнюють

декларація з податку на прибуток, прибуткова декларація, вступна частина декларації, основна частина декларації, заключна частина декларації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Сподобалась стаття?

Оформлюйте передплату на журнал «Податки та бухгалтерський облік», щоб отримати доступ до всіх номерів.

Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.