Теми статей
Обрати теми

Податок на прибуток

Адамович Наталія, податковий експерт
Продовжуємо наш марафон — пробіжку новинками ПКУ-реформи*. Нагадаємо, що ми вже встигли розглянути новинки ПДВ, ЄП та інших податків/зборів. Сьогодні ж стартуємо з податку на прибуток.
img 1

* Початок «забігу» див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3.

Фінзвітність як додаток

Прибутківці, як і раніше, повинні разом з відповідною декларацією з податку на прибуток подавати квартальну або річну фінансову звітність. Щоправда, тепер п. 46.2 ПКУ вимагає подавати фінзвітність з кожною декларацією, чи то квартальна чи річна.

Фінзвітність тепер має статус невід’ємної частини (додатка) до декларації з податку на прибуток

Якщо ваш звітний «податковоприбутковий» період — рік (як і раніше, він установлений для новачків, сільгоспвиробників і платників з доходом за попередній звітний рік не більше 20 млн грн.), відповідно подавати доведеться фінзвітність за рік. Тим же, хто звітує з податку на прибуток щокварталу, беззастережно доведеться складати та подавати у складі декларації і квартальну фінзвітність.

І тут виникає питання щодо тих платників, які за ПКУ — квартальники, а з бухобліку подають тільки річну фінзвітність. Це мікропідприємства з річним доходом більше 20 млн грн., але до 2 млн євро. Виходить, їм тепер на догоду ПКУ доведеться подавати податківцям поквартальну фінзвітність.

Пам’ятайте! Інформація про додатки, які є невід’ємною частиною декларації, — тепер обов’язковий реквізит декларації ( п. 48.3 ПКУ). Забудете в декларації зробити відмітку про додатки, що подаєте, — ваша звітність не матиме статусу декларації.

Декілька слів про виробників сільгосппродукції, визначеної ст. 209 ПКУ. Так-от, сільгоспвиробники, як і раніше, можуть обрати «особливий» річний звітний період ( п.п. 137.4.1 ПКУ). Щоправда, тепер він починається з 1 липня (!) минулого року і закінчується 30 червня поточного року. І при поданні декларації з податку на прибуток за такий «особливий» звітний період сільгоспник повинен буде подати у складі такої декларації аж три комплекти фінзвітності ( п. 46.2 ПКУ):

1) за перше півріччя минулого року;

2) за минулий рік;

3) за перше півріччя поточного року.

Так-от, об’єктом оподаткування в сільгоспника за такий кривий ☺ звітний період буде фінрезультат (ФР), визначений «розрахунковим» шляхом, як прописано п.п. 134.1.1 ПКУ:

ФР за минулий рік - ФР за I півріччя минулого року + ФР I півріччя поточного року

Відповідно розрахований таким шляхом фінрезультат (за даними «потрійної» фінзвітності, що додається до декларації) і доведеться зазначити сільгоспнику в ряд. 02 декларації з податку на прибуток за цей «особливий» річний звітний період.

Амортизація ОЗ і НМА

НМА з бухобліку. З ПКУ прибрали податкове визначення нематеріальних активів (НМА) — виключили п.п. 14.1.120 ПКУ. Чим вирішили проблему невідповідності податкового та бухгалтерського визначення НМА. Адже деяких податкових НМА в бухобліку просто не існувало, вони бухстандартами визначалися як витрати. Наприклад, рекламний ролик або сайт, витрати на створення торговельних марок (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 22)

Увага: перекласифіковувати та зараховувати до складу податкових НМА ті об’єкти, що введені в обіг за бухобліковими правилами до 01.01.2017 р., не потрібно. Нові правила діють перспективно.

Переоцінки (дооцінки, уцінки) ОЗ і НМА. У цілях розрахунку податкової амортизації вартість ОЗ і НМА слід визначати без урахування їх переоцінки, проведеної за бухгалтерськими правилами ( п.п. 138.3.1 ПКУ). Щоправда, податківці наполягали на цьому і до 01.01.2017 р., але, на наш погляд, у 2015 і 2016 роках це було незаконно.

Прискорена амортизація нових ОЗ групи 4. Платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат на різниці, можуть у податковому обліку для нових об’єктів ОЗ групи 4 установити мінімально допустимий строк їх амортизації — 2 роки ( п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Головне, щоб об’єкти ОЗ групи 4 (машини та обладнання):

1) були придбані (витрати понесені/нараховані) після 01.01.2017 р.;

2) не були введені в експлуатацію і не використовувалися на території України;

3) амортизувалися за прямолінійним методом;

4) введені в експлуатацію платником у період з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;

5) використовувалися у власній госпдіяльності і

не продавалися або не надавалися в оренду іншим особам

Виняток: ті, у кого основним видом діяльності є послуги з надання в оренду майна.

Зверніть увагу! Під час нарахування прискореної амортизації п.п. 138.3.3 ПКУ в частині мінімально допустимих строків не застосовується. Тобто якщо, наприклад, у бухобліку платник установить триваліший строк використання нововведених об’єктів групи 4 (за фактом запланованого використання), то вимога про зміну податкового мінстроку на більший — бухгалтерський тут не спрацює.

Зверніть увагу, можливість застосування прискореної амортизації ОЗ групи 4 в разі реорганізації або виділення платника збережеться і за правонаступником, який отримав такі ОЗ за розподільчим балансом або передавальним актом.

Але будьте уважні! Якщо до закінчення періоду нарахування прискореної амортизації надумаєте продати або передати в оренду такі ОЗ, то в тому ж періоді доведеться:

— збільшити фінрезультат на суму нарахованої амортизації за прискореним правилом (з дати введення в експлуатацію по період порушення);

— зменшити фінрезультат на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно зі звичайними правилами п. 138.3 ПКУ.

Інвестнерухомість і біологічні активи

Хороша новина: операції з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, що оцінюються за справедливою вартістю, більше не є приводом для коригування фінрезультату на різниці з п. 141.2 ПКУ. У цьому пункті такі операції більше не згадуються.

Отже, високодохідники не повинні збільшувати фінрезультат на суму бухгалтерської уцінки, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких об'єктів.

Зміни та доповнення за різницями

Різниці за невиробничими ОЗ і НМА ( пп. 138.1 — 138.2 ПКУ). Введено додаткові різниці, що стосуються невиробничих ОЗ і нематеріальних активів. «На руку» платникам виклали й нове визначення невиробничих ОЗ і НМА в п.п. 138.3.2 ПКУ як не призначених для використання в госпдіяльності. Отже, тепер у податківців не буде підстав зараховувати до невиробничих будь-які ОЗ, що тимчасово не використовуються в господарській діяльності (наприклад, такі, що перебувають на ремонті).

Далі власне про різниці. По-перше, це «збільшуюча» різниця на ремонтно-поліпшувальні витрати. Платникам, які коригують свій фінрезультат на різниці, доведеться збільшувати його не тільки на суму амортизації невиробничих ОЗ і НМА, а й на суму витрат на ремонт (!), реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ або НМА, які в бухобліку включено до витрат. При цьому зауважимо, що раніше податківці погоджувалися з невиникненням різниць за «витратними» ремонтами невиробничих ОЗ (БЗ 102.05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 97, с. 14).

По-друге, це різниці, що виникають при продажу невиробничих ОЗ і НМА:

— збільшити фінрезультат доведеться на суму залишкової вартості об’єкта невиробничих ОЗ/НМА, що продається, визначену відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

— зменшити фінрезультат доведеться на суму первісної вартості об’єкта невиробничих ОЗ/НМА з урахуванням витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення відповідно до П(С)БО або МСФЗ, (!) у сумі, що не перевищує суму доходів від такого продажу.

Зауважимо, що і до 01.01.2017 р. податківці практично аналогічно пропонували рахувати різниці при продажу невиробничих ОЗ, але при цьому не обмежуючи первісну вартість отриманими доходами (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 04.12.2015 р. № 26522/10/28-10-06-11 і лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 26.05.2016 р. № 1749/10/08-01-12-03-11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 81, с. 10).

А ось при ліквідації невиробничих ОЗ/НМА різниця тільки збільшує фінрезультат (на залишкову вартість). Зменшити на первісну вартість об’єктів, що ліквідуються, фінрезультат у цьому випадку не можна.

Резерви сумнівних боргів і забезпечень. Нарешті все буде добре у платників, які створюють у бухобліку резерв сумнівних боргів (РСБ). Завдяки змінам, унесеним до п. 139.2 ПКУ, резерв сумнівних боргів і взагалі вся безнадійна заборгованість будуть:

1) збільшувати фінрезультат:

— на суму витрат на формування РСБ (як і раніше);

— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ (раніше збільшувала фінрезультат тільки «понадРСБшна» «дебіторка», що не відповідає вимогам з п.п. 14.1.11 ПКУ);

2) зменшувати фінрезультат:

— на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з бухправилами (як і раніше);

— на суму списаної дебіторки (у тому числі за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ (раніше зменшити фінрезультат на суму дебіторки, списаної за рахунок РСБ, було не можна).

Також уточнено деякі ознаки безнадійної заборгованості. Зокрема, відкориговано п.п. «г» п.п. 14.1.11 ПКУ: під «безнадію» не потрапляє прощена заборгованість особам, які перебували з кредитором у трудових відносинах і з моменту припинення трудових відносин і прощенням заборгованості не минуло 3 роки.

Крім того, безнадійною визнається заборгованість фізосіб, що прострочена понад 180 днів і не перевищує 25 % однієї мінімальної зарплати (з розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного року (в 2017 році не повинна перевищувати 800 грн.).

Підправлено й різниці в частині забезпечень (резервів) витрат з п. 139.1 ПКУ. Щоправда, без непорозуміння не обійшлося: з п. 139.1 ПКУ виключили згадку про резерви, створені згідно з пп. 139.2 і 139.3 ПКУ. Невже відповідні РСБ-коригування платник повинен буде робити двічі: один раз — згідно з п. 139.1 ПКУ, а другий — згідно з п. 139.2 ПКУ? Поживемо — побачимо.

Внесли поправку до забезпечень (резервів) витрат, що не потрапляють до різниць:

різниці не стосуються і забезпечень витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на виплати відпускних та інші виплати, пов’язані з оплатою праці

Різниці за фінансовими операціями із ст. 140 ПКУ поправлено не тільки косметично, а й по суті:

— у частині процентів, нарахованих пов’язаним нерезидентам згідно з п. 140.2 ПКУ, які як понадлімітні збільшили фінрезультат, зробили поправку, що вони зменшуватимуть фінрезультат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 %. І ці 5 % розраховуватимуться саме від суми відсотків, що залишилася неврахованою у зменшення фінрезультату;

— уточнили, що «підконтрольні» різниці з пп. 140.5.1 і 140.5.2 ПКУ, що збільшують фінрезультат, застосовуються виключно за результатами звітного року.

У частині застосування різниці з п.п. 140.5 4 ПКУ, що збільшує фінрезультат при купівлі товарів, необоротних активів, робіт і послуг, у неприбутківців (на 30 % їх вартості)

дозволений «поріг» незастосування цієї різниці знизили до 25 розмірів мінзарплат

На 2017 рік він складає 80000 грн. Тепер не підпадають під цю «різницю» не тільки купівлі в бюджетників, а й купівлі в деяких об’єднань страховиків. Уточнили, як застосовувати «різницю», якщо платник вдався до процедури підтвердження ціни за принципом «витягнутої руки» і вона (ціна) виявилася менше ціни придбання. В усьому іншому щодо цієї різниці все як було (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 101, с. 25);

— чітко розподіли вимоги коригування за контрольованими та неконтрольованими операціями в частині операцій з роялті та операцій з придбання в нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій. Тепер за контрольованими операціями застосовуватимуться норми ст. 39 ПКУ, а за неконтрольованими — розд. III ПКУ.

При цьому в частині нарахування «збільшуючої» різниці за роялті на користь нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій фінрезультат доведеться збільшувати не на всю суму, а тільки в частині перевищення 4 % ліміту ( п.п. 140.5.6 ПКУ).

Нові різниці: увага всім!

Не пропустіть появу нових коригувань ( п.п. 140.5.10 140.5.12 ПКУ). Доведеться збільшити фінрезультат тим, хто рахує різниці:

— на суму безповоротної фіндопомоги (безоплатно переданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), і платникам-«нульовикам» з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

— на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок. Але не всіх! А тільки тих, що нараховані згідно з цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами на користь неплатників податку на прибуток (крім фізичних осіб) і платників-«нульовиків» згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Штрафи, пені та неустойки нараховано за договорами зі звичайними «прибутковими» платниками, фізособами або за ППРами «від податківців», у коригуванні фінрезультату участі не беруть;

— на суму отриманої оплати за товари/послуги, відгружені/надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зауважимо, що неоподатковуваний варіант законотворці врахували, а ось варіант подвійного оподаткування (коли оплата була на ЄП, а відвантаження відбувається вже на загальній системі) тихенько пропустили. Тішить тільки, що цю різницю рахуватимуть тільки високодохідники.

А тепер різниця, що стосується всіх платників, навіть тих, хто прийняв рішення не коригувати фінрезультат ( п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Вона виникає за «старими» сумами доходів або витрат, що були враховані в податковому обліку з податку на прибуток до 01.01.2015 р. і повторно, але вже згідно з бухправилами, вплинули на об’єкт оподаткування через фінрезультат після цієї дати. Якщо такі є у вашому обліку, то відкоригуйте фінрезультат у більший чи менший бік відповідно. Наприклад, до 01.01.2015 р. у бухобліку була нарахована у складі доходів сума страхового відшкодування, що була отримана після 01.01.2015 р. Ця сума пройшла повз оподаткування, отже, вона згідно з цією нормою повинна збільшити фінрезультат.

Податок на нерухоме майно

Пункт 137.6 ПКУ, згідно з яким податок на прибуток зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, таки виключили. Отже, за новими правилами податок на нерухомість вплине на податок на прибуток тільки один раз — опинившись у складі бухгалтерських витрат підприємства і тим самим зменшивши фінрезультат до оподаткування.

Проте згідно з п. 45 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ,

звітуючи за підсумками 2016 року, ви ще зможете скористатися «старим» правилом з п. 137.6 ПКУ і додатково зменшити податок на прибуток на суму податку на нерухомість

Дивідендні аванси

Сплачені «дивідендні» аванси зменшують податок на прибуток ( п.п. 57.11.2 ПКУ). Так от, порядок такого зарахування нарешті привели в «належний вигляд», чітко прописавши, що невраховані авансові внески (у тому числі і при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування) можна переносити далі на наступні звітні періоди до повного їх погашення.

Крім того, до дивідендів тепер прирівнюються у тому числі і платежі й грошовій формі, що здійснюються юрособою на користь засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) ( п.п. 14.1.49 ПКУ).

Операції з цінними паперами

Як і раніше, високодохідники зобов’язані рахувати різниці за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів ( п. 141.2 ПКУ).

Зауважимо, за цими різницями кардинальних змін не сталося. Єдине, тут зробили уточнення в частині різниці, що виникає при уцінці цінних паперів, прописавши її точніше, а саме що вона виникає (збільшує фінрезультат) на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період).

Та і в п.п. 14.1.441 ПКУ з’явилася розшифровка поняття «державні цінні папери» (вони, як і раніше, не беруть участі при визначенні уціночної різниці). Під ними тепер розуміють облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик і казначейські зобов’язання України, емітовані Мінфіном.

У частині визначення «деривативів», що теж перебувають поза цінно-паперовими різницями, доповнили, що порядок їх випуску і обігу установлюється законодавством, а стандартна (типова) форма затверджується КМУ ( п.п. 14.1.45 ПКУ).

Податок з доходів нерезидентів

При виплаті нерезидентам доходів з джерелом їх походження з України резиденту, як і раніше, необхідно сплачувати податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію). Які зміни відбулися тут?

Страховикам або іншим резидентам, які здійснюють страхові платежі та страхові виплати, дозволили застосовувати ставку податку з доходів нерезидентів 0 % при укладанні договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки, за шкоду, що може бути нанесена внаслідок ядерного інциденту.

Визначення «нерезиденти, які мають офшорний статус» перенесли з п.п. 141.4.9 у «загальну» ст. 14 ПКУ (п.п. 14.1.1221 ПКУ).

Щодо «особливих» процентів, що виплачуються нерезидентам, установили нижчу ставку податку з доходів нерезидента — 5 %. Ідеться про проценти за позиками (фінансовими кредитами) з одночасним додержанням таких умов ( п.п. 141.4.11 ПКУ):

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або побічно) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу), не є резидентом юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів уключені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього Кодексу**.

** Затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. № 977-р.

Увага! Не оподатковуватимуться проценти за позиками або фінансовими кредитами ( п. 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

— наданими резиденту до 31 грудня 2016 року ( п. 46 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі і відповідають умовам пп. «б» і «в» п.п. 141.4.11 ПКУ;

— що надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року та відповідають умовам п.п. 141.4.11 ПКУ.

І ще одна новинка: нерезиденти щороку можуть отримувати від контролюючих органів підтвердження українською мовою про сплату податку на прибуток ( п. 137.7 ПКУ).

Нові «нульовики»

До 31 грудня 2021 року надали можливість застосовувати ставку 0 % платникам з бухгалтерським річним доходом не більше 3 млн грн. і з розміром заробітної плати кожного з працівників не менше двох МЗП ( п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

з 1 січня 2017 року — зарплата кожного працівника у претендента на ставку 0 % має бути не менше 6400 грн.

«Нульовиками» зможуть бути саме платники:

— створені після 01.01.2017 р.;

— діючі, в яких протягом 3 останніх років щорічний обсяг доходу не перевищував 3 млн грн., а середньооблікова чисельність працівників була від 5 до 20 осіб;

— колишні платники ЄП (зареєстровані такими до 01.01.2017 р.), в яких за останній календарний рік обсяг виручки становив до 3 млн грн., а середньооблікова чисельність працівників була від 5 до 50 осіб.

Щоправда, виплачуючи дивіденди своїм акціонерам (власникам), такі нульовики повинні будуть неодмінно нарахувати авансовий внесок і сплатити податок на прибуток з нього в розмірі 18 %.

А ось кому «нульової» ставки ніколи не побачити, так це суб’єктам господарювання:

1) створеним після 01.01.2017 р. шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) які здійснюють види діяльності, перераховані в п.п. 2.1 — 2.18 п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Лотерейники

Операторів, які випускають та проводять лотереї, «відокремили» від решти «азартних» операторів (які проводять азартні ігри (у тому числі в казино) і азартні ігри з використанням ігрових автоматів, букмекерів).

Тепер дохід лотерейних операторів (суб’єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей) оподатковується за окремими правилами, прописаними в п. 141.8 ПКУ і особливою ставкою 30 %, визначеною в п. 136.6 ПКУ з урахуванням перехідних ставок з п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ: у 2017 році — 18 %; у 2018 році — 24 %; у 2019 році — 26 %; у 2020 році — 28 %; з 2021 року — 30 %.

За новими правилами з п.п. 14.1.271 ПКУ оподатковуваний дохід оператора визначається, як показано на рисунку.

img 2

Страховики

У п. 141.1 ПКУ врахували специфіку діяльності страхових організацій. По-перше, уточнили, що страхові платежі, страхові внески та страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування за спеціальними страховими ставками 3 % і 0 % не включаються.

По-друге, суттєво змінили коригувальні різниці фінрезультату страховика. Тепер фінрезультат страховика коригуватиметься на різницю між:

приростом (убутком) сформованих у відповідному періоді відповідно до П(С)БО і МСФЗ страхових резервів (технічних, математичних, належних виплат страхових сум та інших, формування яких передбачене законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінрезультату страховика (за винятком частки участі перестраховика у страхових резервах) і

приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з Мінфіном (за винятком частки участі перестраховиків у страхових резервах).

Позитивна різниця між приростом (убутком) створених і розрахованих резервів збільшить фінрезультат страховика, а від’ємна — зменшить

Літакобудівники-пільговики

До 1 січня 2025 року звільнили від оподаткування прибуток підприємств — суб’єктів літакобудування ( п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), що підпадають під дію ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них.

Інше

Виключено п. 141.7 ПКУ, згідно з яким витрати на недержавне пенсійне забезпечення працівників уключаються до складу витрат платника в повному обсязі.

З «прибуткового» підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, а точніше з його п. 1, узагалі виключили згадку про тимчасові та постійні різниці.

Також з ПКУ прибрали згадку про особливий порядок оподаткування страховиків, що діяв до 1 січня 2012 року (тобто виключили п. 8 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Викреслили згадку про старі правила оподаткування прибуткових нульовиків, що діяли ще до 1 січня 2016 року (тобто виключили п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

висновки

  • Фінзвітність тепер має статус додатка до декларації з податку на прибуток. А інформація про додатки — обов’язковий реквізит декларації.
  • Податок на нерухомість уже не зменшуватиме податок на прибуток. Востаннє провести зменшення податку на прибуток «по-старому» вирішили в декларації за 2016 рік.
  • Податкові НМА тепер визнають за бухобліковими критеріями.
  • Податкова вартість ОЗ і НМА визначається без урахування їх переоцінок (дооцінок, уцінок).
  • Нові об’єкти ОЗ групи 4 в податковому обліку можна амортизувати протягом 2 років.
  • Введено додаткові різниці, що стосуються невиробничих ОЗ і НМА.
  • Дозволений «поріг» незастосування різниці при купівлях у неприбутківців знизили до 25 розмірів МЗП.
  • Надаючи безповоротну фіндопомогу (безоплатно передаючи товари, роботи, послуги) неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб) і «нульовикам», доведеться збільшити фінрезультат.
  • Збільшити фінрезультат доведеться на суму визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих за ЦКУ на користь неплатників податку на прибуток (крім фізосіб) та «нульовиків».
  • До 31 грудня 2021 року певним платникам дали можливість застосовувати ставку 0 %. Основні критерії: обсяг доходу не більше 3 млн грн. і зарплата кожного з працівників на рівні двох МЗП.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі