Тема нашої розмови — не видавані на сторону податкові накладні (ПН) і розрахунки коригування (РК) до них. Тобто ті, які до покупців не надходять і податковий кредит (ПК) нікому не забезпечують.
Ви вже, безумовно, в курсі, що згідно з Критеріями № 567* податкова накладна, яка не підлягає видачі одержувачеві (покупцеві) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування, моніторингу і блокуванню не підлягає. Якщо хтось пропустив, то детальніше про усі ознаки непотрапляння під моніторинг і про критерії моніторингу можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 2 і 5.
Резюме:
не повинні моніторитися і блокуватися ПН (і РК), що не видаються на сторону (з будь-яким «типом причини»), у тому числі так звані підсумкові ПН (тип причини «11»)
Нагадаємо, що на підставі п. 201.4 ПКУ підсумкові ПН мають право виписувати роздрібні торговці, заклади громадського харчування і деякі інші платники за щоденними підсумками операцій. Про специфіку і нюанси виписки ПН закладами громадського харчування читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 41, с. 17.
На додаток до сказаного в тому матеріалі відмітимо, що з 1 липня — після того, як стала зрозумілою «неблокувальність» підсумкових ПН — бухгалтери почали ще активніше йти шляхом максимального спрощення заповнення таких ПН. Головне, щоб підсумкові ПН пройшли ЄРПН-реєстрацію потрібною датою і з правильною сумою податкових зобов’язань. У таких ПН вказують:
— одну загальну суму постачань за день
та
— код відповідних послуг згідно з ДКПП (47.00 «Роздрібна торгівля, окрім торгівлі автотранспортними засобами і мотоциклами», або 56.29 «Послуги із забезпечення громадського харчування, інші», або 56.10 «Послуги ресторанів і пунктів швидкого харчування»**, або ще якийсь, що більше відповідає вашому виду діяльності),
** Тут маємо на увазі заклади громадського харчування, що продають покупні товари, у тому числі імпортні і підакцизні (включаючи алкоголь). Але відмітимо, що таких суб’єктів доволі багато…
або ж
— код якогось одного товару (групи товарів).
Причому ми теж вважаємо, що тут цілком можна і не послухатися вказівок фіскалів (див. БЗ 101.16) про заповнення підсумкових ПН (і РК до них), де вони вимагають розписувати номенклатуру реалізованих товарів/послуг за групами. Тим паче, що цей їх підхід теж порушує п. 201.1 ПКУ!
Із «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 34, с. 40 ви вже знаєте, що
за вільності, включаючи неправильну номенклатуру і «кодування» товарів/послуг, допущені в підсумкових ПН, платникам взагалі нічого не загрожує (якщо в ПН вказана правильна сума ПДВ і така ПН своєчасно зареєстрована в ЄРПН)
У свою чергу, якщо не вказані усі коди УКТ ЗЕД у підсумкових ПН/РК, це може призвести до викривлення при обчисленні перших двох критеріїв, згаданих у п.п. 1 п. 6 Критеріїв № 567 («1,5-го» і «75 %-го»). Це може мати місце у разі, якщо платник буде «багатопрофільним». Тобто, окрім постачань товарів/послуг, на які оформляються підсумкові ПН, здійснюватиме ще й інші види постачань (наприклад, по оптовій торгівлі). Причому і оптом, і уроздріб він може продавати один і той же або різні товари. У такій ситуації він, окрім підсумкових ПН, реєструватиме в ЄРПН також і ті ПН/РК, які можуть підлягати моніторингу і блокуванню.
Адже коли система моніторингу прораховуватиме ці критерії під час реєстрації ПН (РК), що підпадають під моніторинг,
показники умовних залишків товарів відповідних кодів УКТ ЗЕД, напевно, будуть завищені, що, природно, позначиться на результатах. Це станеться через те, що в підсумкових ПН не розписані коди УКТ ЗЕД усієї реалізованої уроздріб номенклатури
У принципі, при перевірці відповідності критеріям це може зіграти платникові на руку або навпаки. Адже, з одного боку, такі («несписані») залишки товарів поліпшать підсумки розрахунку «1,5-го» критерію (збільшать «залишок різниці», що дасть можливість реєструвати ПН на завищену суму). Але з іншого боку, якщо такі товари будуть із переліку «сумнівних» (який затверджено наказом ДФСУ від 30.06.2017 р. № 461), то вони погіршать підсумки розрахунку «75 %-го» критерію. Оскільки у переліку «сумнівних» — більшість видів товарів, що реалізовуються уроздріб, то таке заповнення підсумкових ПН, що штучно збільшує залишки «сумнівних» і їх питому вагу в загальному залишку, може псувати «багатопрофільному» платникові «75 %-й» критерій.
У зв’язку з цим «багатопрофільним» платникам, які в підсумкових ПН «спрощують» номенклатуру і, окрім «роздробу», в великих обсягах здійснюють і торгівлю оптом, в підсумкових ПН краще проставляти не якийсь один (чи декілька) код(ів) товару(ів), а саме код послуг. Або — якщо в підсумкових ПН вказуєте коди УКТ ЗЕД товарів — не вказувати коди тих товарів, які продаються оптом, щоб не псувати за ними розрахунок першого, «1,5-го», критерію. Загалом, тут кожен «багатопрофільний» платник повинен орієнтуватися на свої конкретні умови роботи і, вже відштовхуючись від них, вирішувати, як йому розумніше складати підсумкові ПН.
Крім того, при складанні підсумкових (і усіх інших) ПН/РК радимо вивчити статтю в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 51, с. 6, де йшлося про заявку фіскалів програмістам у частині контролю за реквізитами ПН/РК при їх реєстрації. Це допоможе вам не діставати відмови в реєстрації таких документів у ЄРПН через технічні та інші погрішності, допущені при їх складанні.
А ось що ми б точно не радили, так це:
— порушувати граничні терміни реєстрації підсумкових ПН і РК до них (адже фіскали цього року не дуже-то законно поширили штрафи, передбачені ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, і на ті з них, які не видаються покупцям);
— складати замість підсумкових ПН зведені ПН (хоча це і може значно полегшити роботу при реєстрації однієї ПН замість 15 або 30, але не виключає і можливі штрафні проблеми у разі перевірки, оскільки фіскали проти такого «злиття» ПН — див. БЗ 101.16).
