Відмова від ресторанного замовлення, або «Душа міру знає...»

В обраному У обране
Друк
Голенко Олександр, шеф-редактор
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2017/№ 48
Які наслідки відмови відвідувача ресторану від зробленого ним замовлення?

Відмови від замовлення в ресторані зустрічаються не дуже часто. В усякому разі, питання це вкрай делікатне, тому все обходиться без непотрібного галасу... Досвідчені ресторатори не дають однозначних рецептів поведінки персоналу в подібній ситуації. Головне, що можлива шкода для іміджу закладу, а отже, і для майбутніх його доходів, набагато небезпечніша, ніж реальна одноразова матеріальна шкода.

Зрозуміло, на відвідувача ресторану повною мірою поширюються «захисні» норми Закону № 1023. Але якщо придивитися уважніше, ці норми мають дуже загальний характер — чи то якщо говорити про ресторанне обслуговування як «інший вид обслуговування» ( ст. 17 Закону № 1023), чи то якщо як про виконання договору (в усній формі) про надання послуг ресторану згідно з кодом ДКПУ 56.10.

У будь-якому разі не залишається нічого іншого, як апелювати до п. 3.7 Правил № 219, що приписує, що при виявленні недоліків у якості продукції та наданні послуг, недоважування або обрахунку суб’єкти господарської діяльності на вибір споживача зобов’язані:

— безкоштовно усунути виявлені недоліки;

— зменшити розмір оплати на продукцію або послугу;

— замінити на аналогічну продукцію належної якості або вдруге надати послугу;

— повністю відшкодувати витрати споживача, пов’язані з придбанням неякісної продукції або наданої послуги.

Очевидно, що даний п. 3.7 Правил № 219 є «інтертріпацією»☺ ч. 3 ст. 10 Закону № 1023, за порушення якої в п. 1 ч. 1 ст. 23 цього Закону передбачено штраф у десятикратному розмірі вартості продукції, але не менше 85 грн... ☹

Зрозуміло, що встановити факт «виявлення недоліку» досить просто щодо купівельних товарів, а що стосується приготованих блюд — тільки в найбільш кричущих випадках. Навіть при повсюдному поширенні сучасних «засобів фіксації» — тих же смартфонів...

Але найважливіша суто «ресторанна» обставина: за винятком передоплачуваних банкетів, при відмові від замовлення в ресторані, як правило, не доводиться повертати гроші.

Проте, якщо раптом розрахунок за такі страви вже був проведений через РРО — як повернути гроші відвідувачу ви теж знаєте із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24, с. 50.

До речі, що стосується заздалегідь замовлених банкетів, то п. 3.8 Правил № 219 зобов’язує замовника, який відмовився від обслуговування в день банкету, викупити всю замовлену продукцію, яку ресторан не може продати іншим споживачам.

Усі подробиці повернення купівельних товарів вам добре відомі із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76, с. 43.

Що ж до відмови і подальшого повернення приготованих страв, то, визнавши їх неналежну якість, ресторан уже не посміє запропонувати їх іншому відвідувачу (чи подрібнити в іншу страву ☹), а це означає, що вартість такої «відмовної» страви слід списати, а саму її утилізувати.

Бухоблікові наслідки визначаються обраним у ресторані варіантом обліку — виробничим або торговельним (як відомо, обидва вони допускаються до використання Методрекомендаціями № 157).

Якщо облік у ресторані ведеться за виробничим типом — така страва кваліфікується як брак, а всі облікові хитрощі для нього ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 19, с. 19.

Якщо ж облік у ресторані ведеться за торговельним типом — така страва кваліфікується як зіпсований товар, а ці облікові хитрощі ви теж знаєте із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76, с. 77.

Зауважимо тільки, що списання страви слід оформити актом.

Ну а ресторан — платник ПДВ змушений буде за підсумками місяця нарахувати «негосподарський» ПДВ ( п.п. «г» п. 198.5 ПКУ) і скласти/зареєструвати відповідну зведену податкову накладну.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити