02.03.2017

Чим запам’ятався лютий

Декларація з податку на прибуток (частина 2)

Цей тематичний номер присвячено найбільш об’ємному та громіздкому — додатку РІ «Різниці». Також у цьому номері вас чекає опис додатків ПЗ (прибуток, звільнений від оподаткування), АМ (амортизація) і ЦП (цінні папери). Ми приділили увагу кожному рядку цих додатків.

Майте на увазі: додаток РІ підлягає заповненню навіть у тому випадку, коли підсумкові показники різниць (рядок 03) за звітний податковий період у результаті утворюють нуль. Причому цей додаток не можна «скидати з рахунків» навіть малодохідникам.

Безумовно, з 1 січня 2017 року норми ПКУ десь «перекроїли» по-новому, проте заповнювати звітність за 2016 рік потрібно керуючись правилами оподаткування того року, за який ця звітність складається. Пригадати все і правильно відобразити у звітності-2016 вам допоможе цей тематичний номер.

«Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 10

«50 тисяч» — багато чи мало? (нові готівкові обмеження)

На початку цього року НБУ «порадував» новими обмеженнями в готівкових розрахунках — у розмірі 50 тис. грн. на день, замість колишніх 150 тис. грн. У публікації проведено аналіз цих «готівкових» удосконалень. У ній ви можете прочитати: яких видів обмежень торкнулися зміни; чи стосуються обмеження розрахунків, що проводяться через РРО, та «змішаних» видів розрахунків; про те, що нові обмеження тепер поширюються практично на всі види «готівкових» платежів; про те, які штрафи загрожують за порушення в розрахунках... Крім того, там надано практичні поради, як акуратніше проводити розрахунки в умовах нових обмежень. Детальніше читайте у статті.

О. Павленко, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 3.

«Перехідні» податкові накладні: з минулого року в нинішній

Податкові накладні 2016 року при реєстрації у 2017-му суцільно кодувати не потрібно (за винятком імпортних і підакцизних товарів, оскільки вони кодувалися і до 2017 року). А ось у розрахунках коригування, складених починаючи з 01.01.2017 р. (до будь-яких ПН: старих чи нових), проставляємо код (оскільки на дату складання РК вимога про суцільне кодування вже щосили працює).

За запізнілу реєстрацію можуть оштрафувати ПН «без покупця», складені з 17 грудня 2016 року і пізніше (оскільки порушення за ними вже припадає на 2017 рік, що підпадає під штраф). Подробиці перехідних моментів — у статті.

Л. Солошенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 16

Податкова накладна: який УКТ ЗЕД, якщо набір/комплект?

Як бути, якщо товари/комплектуючі сполучають у набір/комплект? У податковій накладній його потрібно розписувати за компонентами чи можна записати одним рядком з єдиним кодом за УКТ ЗЕД?

Можливі обидва варіанти (усе залежить від того, про що йдеться в договорі та первинці). Хоча податківці наразі висловлюються за перший спосіб і розшифровку в ПН наборів/комплектів за всіма компонентами. Проте це можливо, тільки якщо організовано «покомпонентний» облік. Інакше навіть сам Митний тариф допускає, що: (1) комплектуючі можуть окремо не кодуватися, а виробу, який поставляється розібраним, присвоюють єдиний код УКТ ЗЕД (код готового виробу), а ось (2) набір можна закодувати, наприклад, за компонентом, що надає набору основну відмітну ознаку. Усі інші подробиці — у статті.

Л. Солошенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 7

Неповний робочий час: якщо хочеться встановити

З 1 січня 2017 року розмір заробітної плати збільшився вдвічі порівняно з груднем минулого року. Звичайно, чимало роботодавців задумалися, а чи не перевести працівників на неповний робочий час, щоб зекономити на витратах на оплату праці. Але як організувати таке переведення, щоб Держпраці «носа не підточила»? Відповідь на це запитання, а також зразки «перевідних» документів ви знайдете в нашій статті.

Л. Ушакова, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 14

ПДВ-помилка: як сплачувати за уточненкою?

За новими правилами, що діють з 01.01.2017 р., доплачувати податок (а заразом, судячи з усього, і 3 % самоштраф) за уточнюючими розрахунками (УР) тепер слід на електронний ПДВ-рахунок. Це на руку платнику: по-перше, розрахунки за УР поповнюватимуть ліміт реєстрації. По-друге, реєструючи при виправленні помилкову ПН в ЄРПН, можна скористатися «запасним лімітом». Проте цей «новий» механізм наразі не працює: податківці радять (!) сплачувати за УР по-старому — з поточного рахунку до бюджету. Наскільки це законно і як бути платнику — наші рекомендації читайте у статті.

Н. Адамович, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 24

Лікарняні і декретні

У тематичному номері ми розглянули питання, пов’язані з правильністю оформлення листка непрацездатності закладом охорони здоров’я. Адже від цього залежить доля фінансування, отриманого роботодавцем з Фонду соцстраху. Також звернули увагу на порядок заповнення розділів зворотного боку лікарняного листа.

Ну і традиційно «пройшлися» порядком розрахунку лікарняних і декретних.

«Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 14

Ми до вас завітали, а ви зовсім не чекали: обліковуємо помилково отримані гроші

Думаємо, не буде перебільшенням сказати, що практично кожен бухгалтер хоч раз у житті стикається з такою ситуацією: на рахунок надійшли «чужі» гроші. Причини неочікуваного «щастя» можуть бути різними: чи то працівник банку десь не доглядів, чи то ваш контрагент десь помилився на вашу користь. А ось вихід з такої ситуації один: не розгубитися і якнайшвидше повернути суму, що «заблукала», законному власнику. І ось тут виникають запитання: як повернути «чужі» гроші? Чи встановлено конкретні строки повернення? Які податково-бухгалтерські наслідки чекають отримувача помилкового переказу? Про все це ви дізнаєтеся, якщо прочитаєте нашу статтю.

А. Свіріденко, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 15, с. 14