* Детальніше про відповідальність за порушення у сфері використання РРО див. у розділі 8 на с. 79.
Отже, основні вимоги до використовуваного РРО такі:
1) модель має бути включена до Державного реєстру РРО (далі — Держреєстр);
2) модель повинна забезпечувати передачу контрольно-звітної інформації органу ДФСУ в електронному вигляді;
3) модель повинна відповідати встановленим фіскальним і технічним вимогам;
4) обрана модель повинна відповідати сфері, де її використовуватимуть;
5) не сплив строк служби РРО;
6) РРО має бути зареєстрований, опломбований і переведений у фіскальний режим роботи (про це див. у розділі 3 на с. 22).
Розглянемо ці вимоги по порядку.
Наявність моделі РРО в Держреєстрі
Стаття 12 Закону про РРО дозволяє використовувати на території України тільки ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Держреєстру.
Держреєстр є переліком моделей РРО та їх модифікацій, які ( ст. 2 Закону про РРО):
— мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів і стандартів згідно із Законом № 124;
— відповідають вимогам нормативних актів України;
— дозволені для застосування у відповідній сфері.
Держреєстр ведеться з метою (п. 3 Положення № 1315):
— застосування в Україні РРО, які випускаються серійно, відповідають встановленим вимогам і пройшли державну сертифікацію;
— виведення із експлуатації РРО, що не відповідають вимогам нормативних документів.
У нього внесені такі відомості про моделі та їх модифікації:
— назва;
— версія внутрішнього програмного забезпечення;
— найменування і місцезнаходження заявника і виробника;
— строк первинної реєстрації в органах ДФСУ;
— дата і номер рішення про включення в Держреєстр;
— сфера застосування.
Оскільки технічний розвиток не зупиняється і регулярно з’являються нові моделі і модифікації РРО, Держреєстр постійно оновлюється. На дату підготовки спецвипуску до друку
діє Держреєстр, затверджений наказом ДФСУ від 17.02.2017 р. № 102
У ньому традиційно є два розділи:
— у першому вказані моделі РРО, дозволені до первинної реєстрації в органах ДФСУ;
— у другому — моделі, які реєструвати заборонено. При цьому моделі РРО з розділу ІІ можна використовувати, якщо вони були зареєстровані до того, як «переїхали» з розділу І в розділ ІІ Держреєстру. Але! Тільки до тих пір, поки їх не виключать і з розділу ІІ. При цьому ч. 3 ст. 12 Закону про РРО передбачено, що строк між первинною реєстрацією РРО і датою їх виключення з Держреєстру має бути не менше 7 років.
Крім того, в останньому Держреєстрі наведено перелік РРО, виключених із нього у 2016 — 2017 роках, експлуатація яких не допускається.
Таким чином, якщо РРО виключили з Держреєстру (його немає ні в розділі І, ні в розділі ІІ), то такий РРО далі використовувати не можна.
Ми згадали строк первинної реєстрації моделі в ДФСУ. Він наведений в графі 6 розділу І таблиці Держреєстру. Що це таке? Це граничний строк, до закінчення якого дозволяється зареєструвати в органах ДФСУ конкретні моделі РРО, які раніше не були зареєстровані. Він визначається згідно зі строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення.
У новому Держреєстрі строк первинної реєстрації може бути продовжений. Якщо ж цього не станеться, то після його закінчення відповідна модель РРО переміститься в розділ ІІ Держреєстру або ж буде зовсім виключена з Держреєстру. У обох випадках зареєструвати її в органах ДФСУ буде неможливо.
Здатність передавати контрольно-звітну інформацію в електронному вигляді
Переходимо до наступної вимоги, що пред’являється законодавством до РРО. Вона випливає з обов’язку, встановленого для суб’єктів господарювання абзацом другим п. 7 ст. 3 Закону про РРО.
Так, суб’єкти господарювання, що використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) і РРО для купівлі-продажу інвалюти),
зобов’язані надавати електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО в органи ДФСУ дротовими або бездротовими каналами зв’язку*
* Детальніше про подання електронної звітності читайте в підрозділі 5.6 на с. 56.
Що стосується електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) і РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, то вони повинні вміти передавати органам ДФСУ дротовими або бездротовими каналами зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій.
Таким чином, РРО повинен забезпечити виконання цих функцій. Щоб дотриматися цієї вимоги, слід орієнтуватися на нині чинний Держреєстр. У ньому вказані тільки ті моделі, які здатні передавати контрольно-звітну інформацію в ДФСУ в електронному вигляді. Якщо ви придбаєте РРО, не наділений такою здатністю (не вказаний в Держреєстрі), орган ДФСУ його просто не зареєструє.
Відповідність фіскальним і технічним вимогам
РРО повинні забезпечувати фіскальні функції відповідно до Вимог № 199. Технічні вимоги до електронних контрольно-касових реєстраторів для різних сфер використання наведені в додатку 1 до Рішення № 14.
Безпосередньо перед придбанням РРО вивчати ці документи необов’язково. Якщо ви купуєте РРО, який міститься в Держреєстрі, він уже повинен відповідати наведеній нормативці. Адже для того, щоб РРО був включений до Держреєстру, він має пройти перевірку, що проводиться уповноваженим ДФСУ випробувальним центром (див. Положення № 1315). Проте важливо, щоб такі вимоги дотримувалися і в процесі експлуатації РРО.
Річ у тім, що п. 6 Порядку № 14 надає фіскалам право перевірити ваш РРО на відповідність фіскальним вимогам. Підстави для такої перевірки наведено в п. 33 цього Порядку. У рамках перевірки податківці визначають відповідність РРО, що експлуатуються, конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника. Тобто вони перевіряють, чи не внесли ви в конструкцію або програмне забезпечення РРО зміни, не передбачені вказаною документацією. Також вони перевіряють РРО на наявність виробничих дефектів в їх конструкції або програмному забезпеченні (у тому числі не задокументованих виробником можливостей апарату), що призводять до спотворення інформації про обсяги розрахункових операцій, яка заноситься у фіскальну пам’ять.
Відповідність моделі сфері її використання
Придбаваючи касовий апарат, обов’язково перевірте, чи підходить він для використання в тій сфері діяльності, яку здійснює ваше підприємство. Зробити це дуже просто. Вам усього лише треба звернутися до діючого Держреєстру, графа 8 якого чітко визначає, в якій сфері може застосовуватися кожна наведена в ньому модель/модифікація РРО. Більшість із них придатні одночасно для торгівлі, громадського харчування і сфери послуг. Але не усі такі універсали. Так, є в Держреєстрі апарати, призначені для вужчої сфери застосування (наприклад, РРО моделі СЕА АП 100 можна застосовувати тільки у сфері послуг).
Крім того, є РРО, сфера застосування яких ширше, ніж традиційна трійця. Так, наприклад, РРО, що відносяться до груп «Спеціалізовані реєстратори розрахункових операцій» і «Вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори», окрім торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, можна використовувати також в автоматах із продажу товарів (послуг), а РРО групи «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)» — на автозаправних станціях.
Майте на увазі:
якщо суб’єкт господарювання використовує РРО в сфері, що не відповідає йому, документи, які видаються таким РРО, не вважаються розрахунковими (абзац другий п. 3 розд. І Положення № 13)
Тому будьте украй уважні при виборі моделі РРО, адже нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, загрожує штрафними наслідками (див. табл. 8.2 на с. 81).
Строк служби РРО
Строк служби РРО — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів і його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів (п. 3 розд. І Порядку № 547-1).
Строк служби РРО зазвичай встановлює виробник цієї продукції. Якщо він цього не зробив,
такий строк складатиме 7 років з моменту введення РРО в експлуатацію, але не більше 9 років з дати його випуску
На це вказують податківці в роз’ясненнях, наведених у категорії 109.11 БЗ. При цьому вони посилаються на п. 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Держкомісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.99 р. № 11. Також фіскали інформують про те, що такий самий строк служби необхідно застосовувати й у разі, коли строк служби, встановлений виробником (постачальником), перевищує 9 років. Передбачається, що після закінчення 9-річного строку служби підвищується ризик виходу РРО з ладу і, відповідно, втрати інформації, що міститься у фіскальній пам’яті такого апарату. Тому використовувати РРО довше 9 років з дати його випуску не можна. Після закінчення строку служби РРО його реєстрація скасовується*.
* Про процедуру розреєстрації див. у підрозділі 3.3 на с. 27.
І останнє: при купівлі РРО, який був у користуванні, слід переконатися, що реєстрацію такого РРО було скасовано. Тобто потрібно взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації.
висновки
- На території України дозволено використовувати тільки ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Держреєстру.
- Зареєструвати РРО, не вказаний у розділі І діючого Держреєстру, не можна.
- РРО, що експлуатуються, повинні відповідати законодавчо встановленим фіскальним і технічним вимогам.
- Обрана модель РРО повинна відповідати сфері, в якій вона використовуватиметься.
- Якщо виробник (постачальник) не встановив строк служби РРО або він більше 9 років, строк служби визначають як 7 років з моменту введення РРО в експлуатацію, але не більше 9 років з дати його випуску.
