Податок з доходів нерезидента
З 01.01.2017 р., враховуючи зміни п.п. 14.1.213 ПКУ, юрособи-єдиноподатники відповідають терміну «резидент». Відповідно при виплаті нерезиденту «оподатковуваних» доходів — (!) доходів із джерелом їх походження з України, перелічених у пп. 14.1.54 і 141.4.1 ПКУ, зобов’язані сплачувати податок з доходів нерезидента (податок на репатріацію) і за підсумками звітного року подавати декларацію з податку на прибуток із заповненим ряд. 23 (25) і додатком ПН (див. БЗ 108.05; «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 8, с. 41).
І орендні платежі на користь нерезидента, без сумніву, у списку «оподатковуваних» доходів з джерелом їх походження з України (див. п.п. «г» п.п. 141.4 1 ПКУ).
Нещодавно податківці пояснили (див. лист ДФСУ від 28.03.2017 р. № 6312/6/99-99-15-02-02-15), що резидент-юрособа — платник ЄП, виплачуючи нерезиденту орендні платежі за оренду сервера, зобов’язаний:
— утримувати податок з таких доходів і за їх рахунок у розмірі 15 % (якщо інше не передбачено міжнародним договором);
— подати декларацію з податку на прибуток із заповненим ряд. 23 і додатком ПН.
Та якби не декілька «але»!
По-перше, важливе значення має розташування об’єкта, що орендується в нерезидента. У нас єдиноподатник-юрособа орендує сервер нерезидента, що розташований поза територією України.
По-друге, не завжди користування сервером є орендою. Єдиноподатник-юрособа міг орендувати в нерезидента як виділений сервер — сервер (устаткування), так і віртуальний сервер — місце/дисковий простір на сервері, платежі за яким мають абсолютно іншу природу, ніж орендний платіж. Але податківці, судячи з виводів листа, не бачать різниці, і за орендний платіж приймають у тому числі й плату за дисковий простір на сервері.
Тому розглянемо обидва варіанти.
Виділений сервер. Орендна операція передбачає надання в користування основних засобів (п.п. 14.1.97 ПКУ). Інакше кажучи, надання в оренду сервера як устаткування.
Тобто коли нерезидент виділяє клієнту окремий сервер (виділений сервер), то платежі за таку послугу матимуть характер орендних платежів.
Послуга у вигляді надання нерезидентом виділеного сервера належить до оренди (лізингу) рухомого майна
Адже по суті клієнт орендуєте в нерезидента саме устаткування — сервер (фізичний об’єкт). Такі послуги у КВЕД-2010* класифікуються під кодом 77.33 «Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів».
* Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджений наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.
Формальне трактування норм ПКУ сьогодні дозволяє податківцям вимагати оподаткування будь-яких (перелічених у пп. «а» — «й» п.п. 141.4.1 ПКУ) «нерезидентських» доходів незалежно від місця їх надання.
Ось і в цьому листі податківці вимагають від єдиноподатника-юрособи оподатковувати платежі (!) за оренду податком на репатріацію за рахунок суми платежу в розмірі 15 % і перерахувати до бюджету. І неодмінно подати декларацію з податку на прибуток із заповненим ряд. 23 і додатком ПН.
Проте оподаткуванню підлягає тільки дохід, отриманий нерезидентами від діяльності на українській території. У нашому ж випадку сервер, що орендується, розташований поза українською територією — орендні послуги надано на території нерезидента, відповідно об’єкта оподаткування взагалі бути не повинно. Детальніше про «закордонну» оренду див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 104, с. 42.
Віртуальний сервер. Інша справа, коли нерезидент надає клієнту віртуальний сервер, інакше кажучи, місце (дисковий простір) на сервері в мережі Інтернет.
Вважати платежі за місце (дисковий простір) на сервері орендними платежами (навіть незважаючи на їх періодичність) неправильно. Відповідно до п.п. 14.1.97 ПКУ орендною операцією вважається надання в користування саме об’єкта основних засобів.
У цьому ж випадку нерезидент виділяє клієнту місце (дисковий простір) на віртуальному сервері в мережі Інтернет і жодного фізичного об’єкта в користування не передає.
Надання клієнтам місця (дискового простору) на сервері в мережі Інтернет, як і послуги хостингу**, належить до послуг у сфері інформатизації
** Детальніше про оподаткування послуг хостингу, отриманих від нерезидента, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 44.
Така послуга класифікується під кодом 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на вебвузлах і пов'язана з ними діяльність», яка в тому числі й передбачає надання простору для розміщення програмних додатків клієнта.
Так-от, платежі за такі послуги є суто компенсацією вартості послуг нерезидента, які як виняток з п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ не підпадають під визначення доходів і відповідно не підлягають оподаткуванню податком на репатріацію.
Відповідно, користуючись віртуальним сервером нерезидента, єдиноподатнику сплачувати податок на репатріацію і подавати декларацію з прибутку із заповненим ряд. 23 і додаток ПН не потрібно.
Проте щоб не попастися на гачок податку на репатріацію, будьте уважні з формулюваннями в договорі. Перш за все чітко визначайте суть послуги і платежу за користування сервером нерезидента: чи це виділений сервер (оренда сервера як устаткування); чи це віртуальний сервер (місце/дисковий простір на сервері) або інші послуги, що потрапляють під хостинг. Податківці, як бачимо, підходять до цього поверхово і, побачивши слово «оренда», повірте (!), не розбиратимуться із суттю і беззастережно оподатковуватимуть такий платіж.
Доводити правду про те, що це зовсім не оренда, доведеться хіба що в суді.
ПДВ
Під об’єкт оподаткування ПДВ підпадають послуги, що поставляються нерезидентами, місце постачання яких (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) знаходиться на території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). Відповідальними за нарахування ПДВ з вартості таких послуг є отримувачі послуг, у тому числі й неплатники ПДВ (п. 180.2 ПКУ, п. 208.2 і 208.4 ПКУ).
Так що незважаючи на те, що єдиноподатник-юрособа на ставці 5 % не зареєстрований платником ПДВ, отримавши від нерезидента оподатковувані ПДВ послуги, обов'язково повинен нарахувати ПДВ і сплатити його до бюджету.
Що цікаво, податківці, наполягаючи на оподатковуваності послуги оренди дискового простору на сервері (див. лист ДФСУ від 28.03.2017 р. № 6312/6/99-99-15-02-02-15), а також послуги з оренди виділених серверів (див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5305/6/99-99-19-03-02-15), абсолютно не уточнюють, на підставі якого пункту ст. 186 ПКУ такі послуги отримують місце постачання на території України.
Проте тут все ж таки слід чітко визначитися, що є чим. Так,
— послуга з надання нерезидентом виділеного сервера (сервера як устаткування) належить до оренди (лізингу) рухомого майна з п.п. «ґ» п. 186.3 ПКУ;
— послуга з надання місця (дискового простору) на сервері в мережі Інтернет належить до послуг у сфері інформатизації за п.п. «в» п. 186.3 ПКУ.
Тому
місце постачання і послуг оренди, і послуг у сфері інформатизації визначають за місцем реєстрації отримувача послуг
Отже, незалежно від того, який сервер єдиноподатник-юрособа орендує в нерезидента — виділений чи віртуальний, йому в будь-якому разі доведеться:
1) нарахувати ПДВ — 20 % виходячи з договірної вартості послуги і заповнити Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, далі — Розрахунок (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21);
2) подати Розрахунок в електронному вигляді протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому мають бути нараховані відповідні ПДВ-зобов’язання;
3) сплатити нараховану в Розрахунку суму ПДВ до бюджету не пізніше 10 календарних днів, що настають за граничним днем подання Розрахунку.
Ось такі особливості.
висновки
- Юрособа — платник ЄП, виплачуючи нерезиденту орендні платежі за оренду сервера (як виділеного, так і віртуального), утримувати податок з таких доходів у розмірі 15 % і подавати декларацію з податку на прибуток із заповненим ряд. 23 і додатком ПН не повинен.
- Проте податківці, не розбираючись із суттю операції і не звертаючи увагу на те, що послуги надаються поза територією України, беззастережно наполягають на зворотному.
- Сплатити ПДВ і подати Розрахунок податкових зобов’язань в електронній формі єдиноподатник — неплатник ПДВ повинен як при оренді віртуального сервера (дискового простору на сервері в мережі Інтернет), так і виділеного сервера (устаткування).
