Уявімо таку ситуацію. У підприємства залишок коштів на електронному ПДВ-рахунку 50 тис. грн. Проте зареєструвати складені податкові накладні (ПН) і розрахунки коригування (РК) не виходить. У чому причина? Як пояснити це директору?
А фокус, судячи з усього, у тому, що немає / не вистачає ліміту реєстрації, щоб реєструвати вихідні ПН і РК в ЄРПН.
Згідно з п. 2001.1 ПКУ система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ забезпечує автоматичний облік у розрізі кожного платника податку:
1) суми поповнення та залишку коштів на рахунку в СЕА ПДВ, тобто, інакше кажучи, «живих» грошей, що значаться на ПДВ-рахунку підприємства;
2) суми податку, на яку платники мають право зареєструвати ПН і РК в ЄРПН, тобто розрахункового показника ліміту реєстрації.
Важливо!
Залишок грошових коштів на електронному рахунок і ліміт реєстрації — це абсолютно різні показники
І наявність, скажімо, грошових коштів на електронному ПДВ-рахунку абсолютно не означає, що платник зможе зареєструвати ПН і РК в ЄРПН. Для цього потрібно мати ліміт реєстрації.
Причин того, що грошей на ПДВ-рахунку хоч лопатою греби, а ліміту реєстрації недостатньо, може бути декілька:
— не було «вхідних» ПН від постачальників, зареєстрованих в ЄРПН;
— на ПДВ-рахунок помилково (або свідомо) було перекинуто більше грошей, ніж потрібно для реєстрації ПН/РК, сплати податку за декларацією;
— повернули переплату ПДВ з бюджету на електронний ПДВ-рахунок;
— ліміт зменшено при заяві ПДВ до бюджетного відшкодування;
— подали заяву (додаток Д4 до ПДВ-декларації) про перерахування «зайвих» грошей з ПДВ-рахунку на поточний рахунок, але строк їх повернення ще не настав тощо.
Залишок коштів на ПДВ-рахунку
Нагадаємо, електронний рахунок в СЕА ПДВ — рахунок, відкритий платнику податків у Казначействі, на який платник перераховує кошти з власного поточного рахунка:
— у сумі, необхідній для збільшення ліміту реєстрації, щоб зареєструвати ПН і РК в ЄРПН;
— у сумі, достатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Щоб дізнатися, скільки грошей у платника на ПДВ-рахунку на цей момент, слід надіслати Запит за формою J/F1302301. У відповідь платник отримає Витяг про реквізити електронного рахунка і інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку за формою J/F1402301, де й буде зазначена сума.
Як можна розпорядитися залишком грошових коштів на електронному рахунку?
У випадку, що розглядається, його можна використати тільки на погашення задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ поточного і подальших періодів, тобто на сплату ПДВ до бюджету.
Заявити і повернути надлишок грошових коштів назад на власний поточний рахунок (для вільного використання) не вийде (принаймні, доти, доки не буде напрацьовано ліміт реєстрації). А все тому, що це не дозволить зробити нульовий показник ліміту реєстрації. Адже повернути зайві гроші можна тільки в сумі, що не перевищує ліміт реєстрації.
Тільки-но ви заявите суму до повернення на поточний рахунок (подасте разом з декларацією з ПДВ додаток Д4), то на цю саму суму в той самий час зменшиться ліміт реєстрації через показник ∑ПопРах (п. 2001.6 ПКУ). А перерахувати кошти на поточний рахунок можна тільки в тому випадку, якщо зменшення показника ∑ПопРах не сформує від’ємний показник ліміту реєстрації.
Отже, грошові кошти, що значаться на електронному рахунку, в разі відсутності ліміту реєстрації можна використовувати виключно на сплату грошових зобов’язань з ПДВ, нарахованих у декларації/УР.
Ліміт реєстрації
На відміну від «грошового» показника залишку коштів на ПДВ-рахунку ліміт реєстрації — «віртуальний» показник. Він розраховується автоматично в СЕА за формулою з п. 2001.3 ПКУ:
∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Мітн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ.
Щоб дізнатися свій ліміт реєстрації (∑Накл), слід надіслати Запит за формою J/F 1301206. У відповідь платник отримає Витяг за формою J/F 1401206. Показник ліміту реєстрації (∑Накл) ви побачите в рядку «Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Крім того, у Витягу за формою J/F 1401206 ви можете проконтролювати значення всіх показників, що впливають на його формування.
Так-от, ліміт реєстрації (∑Накл) показує, на яку суму ПДВ на певну дату/час (момент формування Витягу) ви можете зареєструвати ПН і РК в ЄРПН.
Увага!
Зареєструвати ПН/РК вийде тільки при достатньому ліміті реєстрації
Показник ліміту реєстрації вам знадобиться ще й при складанні декларації з ПДВ, щоб:
— заповнити «додаткове віконце» рядка 19.1 декларації, яке є при цьому «порогом» для відшкодування ПДВ (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ);
— поглянути, чи є можливість для повернення зайвих грошових коштів з електронного ПДВ-рахунку за допомогою подання додатка Д4 до декларації з ПДВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 18, 2017, № 30, с. 31). Як ми зазначили вище, показник фактичного залишку грошей на ПДВ-рахунку — зовсім не підстава для їх повернення.
Як боротися з браком ліміту?
Вимагайте від постачальників невідкладної реєстрації ПН/РК.
Виручити можуть і хитрощі.
Перша — реєструвати ПН на ту суму, наскільки дозволяє ліміт. Для цього спершу можна своєчасно — в граничні терміни, обумовлені в п. 201.10 ПКУ, зареєструвати «помилкову» ПН (на меншу суму), а пізніше — «збільшуючий» РК до неї. При цьому в періоді першої події потрібно відобразити в декларації всю суму ПЗ. Єдиний мінус — як на це відреагує ваш контрагент-покупець. Адже він зможе показати ПК лише після виправлення «помилкової» ПН і реєстрації до неї «збільшуючого» РК.
Та є й інша хитрість — знайти «друга» з великим лімітом реєстрації, який готовий поділитися його частиною з вами через «помилкову» ПН (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 81, с. 40).
висновки
- Залишок грошей на ПДВ-рахунку і ліміт реєстрації — це абсолютно різні показники.
- У разі відсутності ліміту реєстрації використовувати гроші з ПДВ-рахунку можна тільки на погашення задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ поточного і подальших періодів.
