Ви не повідомляєте про передісторію виникнення означеної дебіторки — поставили ви контрагентові товари (роботи, послуги) і чекаєте від нього грошей, або ж здійснили передоплату і чекаєте постачання, — тому торкнемося обох ситуацій.
Відразу ж уточнимо термінологію.
Оскільки ви — кредитор, причому йдеться про відступлення (у цьому випадку — за компенсацію) третій особі вашого права вимоги виконання зобов’язання за договором від відповідного дебітора (а правильніше сказати — боржника), подібна угода класифікується законом як відступлення права вимоги (ст. 512 — 519 ЦКУ; п.п. 14.1.225 ПКУ).
Усі важливі подробиці таких правочинів ви можете знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 92, с. 4.
Будемо максимально відверті: якщо ви не маєте наміру нарватися на неприємності з боку фіскалів, відразу ж зверніть увагу на 108.01.02 БЗ, у якій вони, по суті, прямо
забороняють юрособам на ЄП третьої групи укладати договори відступлення прав вимоги боргу
за правочином купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), відносячи подібні дії до «механізму розрахунку не в грошовій формі». Ця ж категорична позиція викладена в листі ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15.
А як відомо, «негрошовий розрахунок» вважається порушенням умов перебування на ЄП (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 24, с. 61) і тягне за собою такі обов’язки порушника:
(1) з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому подібний розрахунок мав місце, перейти на загальну систему оподаткування (яка передбачає сплату, зокрема, податку на прибуток) — згідно з п.п. 4 п. 298.2.3 ПКУ;
(2) з доходу, отриманого від розрахунку «в негрошовій формі», сплатити ЄП за подвійною ставкою (для вас — це було б 10 %) — на підставі п.п. 2 п. 293.5 ПКУ.
Неважко спрогнозувати, що оскільки дебіторка у вас «закриється» на 500 грн., саме цю суму податківці спробують назвати «сумою доходу від розрахунків у негрошовій формі».
І вам залишиться сподіватися хіба що на судове оскарження.
До речі, про наше негативне ставлення до обговорюваної консультації ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 40.
Як бачите, податківці перекривають юрособі на ЄП третьої групи саму можливість укладення договорів відступлення права вимоги боргу, не особливо вдаючись у передісторію виникнення дебіторської заборгованості та чия вона — тобто чи є вона боргом покупця перед постачальником, чи навпаки. Виходить так, що за ключовий податківці виставляють сам факт «закриття» дебіторської заборгованості, тоді як якщо остання утворилася в результаті «неотоварювання» постачальником вашої передоплати за постачання
говорити про «негрошовість» із вашого боку немає підстав
І якщо ваша ситуація саме така, можливо, має сенс удатися до отримання індивідуальної податкової консультації.
Справедливості ради зазначимо, що в листі Міндоходів від 24.02.2014 р. № 4167/5/99-99-17-02-02-10 і листі ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. № 17714/10/26-15-12-04-18 податківці прямо (і справедливо) визнають, що законодавством не передбачені обмеження на укладення платником єдиного податку договорів відступлення права вимоги — головне, щоб усі відповідні розрахунки він здійснював саме в грошовій формі.
