Теми статей
Обрати теми

Агродотація: облік у щасливчиків

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Своєрідним «компенсатором» відміни спецрежиму з ПДВ для сільгосптоваровиробників виступає бюджетна дотація. Проте розраховувати на неї можуть не всі сільгоспники — це «заохочення» для обраних*. У них й виникає дилема, як відображати отриману держдотацію: через рахунок 48 або без нього?

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 10, № 37, с. 4.

Претендувати на держдотацію або не морочитися з нею, аграрії вирішують самі. Тобто це суто добровільна справа (п. 161.1 Закону № 1877**). При цьому право на отримання агродотації мають не лише юрособи, але і ФОП, основною діяльністю яких є постачання сільгосптоварів з дотаційного списку. Головне — бути:

** Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV.

1) платником ПДВ;

2) включеним до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (Реєстр).

Ця стаття для тих, хто скористався своїм правом, отримав дотаційний статус і власне саму агродотацію.

Тепер докладніше про все.

ДС9 — заявка на дотацію

Щоб заявити про свій намір отримати бюджетну дотацію, претенденту-аграрію насамперед треба подати дотаційний додаток ДС9 до ПДВ-декларації. У його таблиці 1 роблять розрахунок позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань (ПЗ) та сумою податкового кредиту (ПК) поточного звітного (податкового) періоду.

У рядку 3 таблиці 1 додатка ДС9 відображають тільки позитивну величину

Якщо результат зворотний (від’ємний), у цьому рядку проставляють прочерк. Відповідно про отримання агродотації за такий звітний період можна забути. Так само як і у разі відсутності дотаційної діяльності. Якщо в звітному місяці не було операцій з дотаційними ПЗ та/або ПК, тоді додаток ДС9 взагалі не подають.

Як заповнити додаток ДС9, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 45. Тут лише уточнимо (див. листи ДФСУ від 24.05.2017 р. № 338/6/99-99-12-02-01-15/ІПК і від 14.06.2017 р. № 636/6/99-99-12-02-01-15/ІПК):

1) значення рядка 1 таблиці 1 повинно дорівнювати сумі показників дотаційних рядків за:

— графою 5 таблиці 1 додатка Д1;

— графою 6 таблиці 1 додатка Д5;

2) значення рядка 2 таблиці 1 повинно дорівнювати сумі показників дотаційних рядків за:

— графою 5 таблиці 2 додатка Д1;

— графою 6 таблиці 2 додатка Д1;

— графою 7 таблиці 2 додатка Д5;

— графою 8 таблиці 2 додатка Д5;

3) показник рядка 3 таблиці 1 — це позитивне значення різниці рядків 1 і 2. Повторимо: якщо різниця від’ємна, рядок 3 не заповнюють.

Позитивне значення ПЗ, задеклароване аграрієм у рядку 3 таблиці 1 додатка ДС9, не буде абсолютною величиною дотації, яку він у результаті отримає з бюджету

Це лише його забаганка. Вірогідність збігу таких сум практично дорівнює нулю.

При цьому через відсутність необхідної інформації розрахувати самостійно розмір держдотації сільгосптоваровиробники не можуть. Суму бюджетної дотації, яка належить кожному аграрію, визначає ДФСУ за методикою, прописаною в Порядку № 83***. Сільгосптоваровиробник до цього процесу доступу не має. У Реєстрі він побачить вже розраховану фіскалами суму бюджетної дотації. Проте отримати уявлення про механізм розрахунку зайвим не буде.

*** Порядок розподілу бюджетної дотації, затверджений постановою КМУ від 08.02.2017 р. № 83.

Так як все ж визначають розмір агродотації?

Розрахунок дотаційного ПДВ

Правду кажучи, розмір держдотації — це своєрідна лотерея. Адже скільки підлягає виплаті конкретному аграрію, залежить від трьох показників:

1) суми сплаченого ним до бюджету ПДВ за дотаційними видами діяльності;

2) суми виділеного з бюджету асигнування для виплати дотації сільгоспникам на відповідний місяць;

3) коефіцієнта пропорційності, який теж розраховують контролери згідно з п. 10 Порядку № 83.

Механізм визначення величини дотації регламентований пп. 7 і 8 Порядку № 179*. За його нормами податківці передусім розраховують сплачену суму ПДВ за дотаційною діяльністю за відповідний звітний період (Сi). Визначають її пропорційно обсягам операцій за видами такої діяльності до загального обсягу постачання товарів/послуг. Формула така:

* Порядок надання інформації про дотацію, затверджений постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179.

Сi = Чs х ПДВ, де:

Чs — частка постачання товарів за результатами операцій за видами дотаційної діяльності в загальному обсязі постачання товарів/послуг за звітний період (дотаційна частка);

ПДВ — загальна сума ПДВ, сплачена до бюджету за відповідний звітний період.

У свою чергу, дотаційну частку (Чs) розраховують з точністю до чотирьох знаків після коми за таким алгоритмом:

Чs = ОПs : ОП, де:

ОПs — обсяг операцій з постачання дотаційних товарів;

ОП — обсяг всіх операцій з постачання товарів/послуг за звітний податковий період.

Зверніть увагу! Обидва показники (і ОПs, і ОП) визначають за даними ПН/РК за відповідний звітний період, які зареєстровані в ЄРПН. При цьому до обсягу дотаційних постачань зараховують ті операції, ПН/РК за якими в порядковому номері після дробу містять цифру «2».

А якщо реєстрація дотаційних ПН/РК заблокована?

Тоді ситуація зовсім не радісна. Виходить, такі ПН/РК просто випадуть з розрахунку дотаційної частки, оскільки в ЄРПН їх не буде. Причому зверніть увагу: зупинення реєстрації сільгоспних ПН/РК позначиться на пропорції дотаційних постачань далеко не на користь аграрія. У більшості випадків у результаті йому випаде менша сума держдотації.

Важливо! Якщо згодом реєстрацію таких ПН/РК відновлять, то це навряд чи врятує ситуацію. Адже п. 8 Порядку № 179 пропонує брати до уваги зареєстровані ПН/РК за відповідний звітний податковий період. Якщо так, то встигнути їх розблокувати треба в «належні» терміни. Інакше такі ПН/РК залишаться «за бортом» розрахунку дотаційної пропорції.

Приклад 1. Дотаційну ПН, датовану 4 вересня 2017 року, сільгоспник 5 вересня відправив на реєстрацію в ЄРПН. Реєстрація такої ПН зупинена. Після подання «розблокувальних» документів дотаційна ПН за рішенням комісії зареєстрована 29 вересня.

За таких обставин ця ПН потрапить до розрахунку дотаційної частки — вона зареєстрована своєчасно. Якщо ж така ПН потрапить до ЄРПН пізніше, тоді відповідно «пролетить як фанера…».

Ще раз погляньте на наведені вище формули: рядок 3 таблиці 1 додатка ДС9 взагалі не бере участі в розрахунку суми дотаційного ПДВ (Сi). Показник цього рядка свідчить лише про дотаційні наміри сільгоспника і не більше того.

Повторимо:

усі розрахунки контролери роблять на підставі зареєстрованих ПН/РК

Тож таблиця 1 додатка ДС9 здебільшого має довідкове значення. Заповнивши її рядок 3, аграрій заявляє про своє право отримати держдотацію за звітний період.

Яким бачить розрахунок бюджетної дотації Мінагрополітики, представлено на сайті www.minagro.gov.ua в розділі «Підтримка аграріїв/Бюджетна дотація/Корисна інформація» (див. табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок бюджетної дотації з позиції Мінагрополітики

№ з/п

Показники

Сума, тис. грн.

1

Виписані податкові накладні* за місяць (всього), у тому числі за видами діяльності, що дотуються

250 200

2

Питома вага, коефіцієнт (200 тис. грн. : 250 тис. грн.)

0,8

3

Сума ПДВ, що підлягає сплаті (сплачена) за декларацією

50

4

Сума дотації, що підлягає сплаті виробникам (50 тис. грн. х 0,8)

40

* Виходячи з п. 8 Порядку № 179 такі ПН мають бути зареєстровані в ЄРПН.

Зверніть увагу! Розрахована контролерами сума дотаційного ПДВ (Сi) — це лише потенційна величина бюджетної дотації, яку може отримати аграрій. Податківці ще скоректують її на коефіцієнт пропорційності.

«Остаточна» сума бюджетної дотації

Конкретну суму агродотації розраховують за механізмом, передбаченим Порядком № 83. Ця вимога записана в п. 10 Порядку № 179. Простіше кажучи, до показника Сi (суми дотаційного ПДВ) застосовують коефіцієнт пропорційності згідно з бюджетним фінансуванням.

Як записано в п. 9 Порядку № 83, для кожного одержувача агродотації фіскали визначають суму коштів, яка належить йому, (1) із застосуванням коефіцієнтів пропорційності та (2) таблиці відповідності кодів КВЕД, наведених у ст. 161 Закону № 1877, кодам товарів згідно з УКТ ЗЕД з додатка до Порядку № 83 (ср. ). Цей розрахунок вони роблять на підставі повідомлення Казначейства про суму перерахованих на небюджетний рахунок Мінагрополітики коштів щомісячно протягом 3-х робочих днів після граничного строку сплати ПДВ відповідно до Реєстру та поданої ПДВ-звітності.

Коефіцієнти пропорційності також розраховує ДФСУ окремо для (пп. 9 — 11 Порядку № 83):

— птахівників (КВЕД 01.47, 10.12 і 10.80);

— інших дотаційників — товаровиробників, які здійснюють види діяльності з п. 161.3 Закону № 1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 і 10.80).

Коефіцієнт пропорційності не може бути більше 1

Якщо в результаті розрахунку отримано більше значення, то його приймають на рівні 1.

Добре, якщо асигнувань з держбюджету досить для виплати агродотацій у звітному місяці. А якщо претендентів на неї виявилося багато, та ще зі значними сумами дотаційного ПДВ? Тоді розмір отриманої держдотації може їх серйозно засмутити виною тому стане низький коефіцієнт пропорційності.

Знову таки, процес розрахунку коефіцієнтів пропорційності для аграріїв «таємниця за сімома печатками». У Реєстрі сільгосптоваровиробник побачить тільки суму бюджетної дотації, що належить йому.

На підставі отриманого від ДФСУ Реєстру Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунка Мінагрополітики.

Отримують агродотацію сільгосптоваровиробники на свій поточний рахунок у банку (п. 5 Порядку № 179), тобто ніяких особливих (спеціальних) рахунків для неї не відкривають.

Як же вести облік держдотації?

Обліковуємо агродотацію

Насамперед давайте визначимося із статусом бюджетної дотації, а саме її цільовою спрямованістю.

Виходячи зі ст. 161 Закону № 1877 повна назва цього виду державної підтримки — бюджетна дотація для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції.

На які цілі сільгоспники можуть використовувати суми отриманої агродотації?

Закон № 1877 нам у цій справі не помічник. Також умовчує про це і ПКУ — його п. 51 підрозд. 2 розд. XX не встановлює вимог до цільового використання таких сум сільгосптоваровиробниками.

Що стосується підзаконних актів, то згідно з п. 7 Порядку № 83 грошові кошти на держдотації сільгоспникам виділяють за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». А головним розпорядником таких бюджетних коштів і відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми призначено Мінагрополітики (п. 2 Порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 р. № 77).

Мета використання бюджетних коштів за програмою 2801580 визначена п. 1 Порядку № 77:

1) збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції;

2) підвищення продуктивності в сільському господарстві;

3) сприяння розвитку аграрного ринку та забезпечення продовольчої безпеки.

При цьому п. 17 Порядку № 83 зобов’язує в установленому законодавством порядку здійснювати:

— складання та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів;

— контроль за їх цільовим і ефективним витрачанням.

Тобто, з одного боку,

агродотація має явну цільову спрямованість — для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції

З іншого боку, умови витрачання сільгоспниками отриманих коштів ніде не закріплені. Тому податківці з питання цільового використання суми бюджетної дотації відправляють сільгоспників до Мінагрополітики (див. БЗ 101.21). Ми, в свою чергу, рекомендуємо прислухатися до їх поради.

На нашу думку, отримані суми агродотації повинні пройти у сільгосптоваровиробників через рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», субрахунок 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів» як фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання (п. 19 П(С)БО 15 «Дохід»).

Зверніть увагу: згідно з п. 16 П(С)БО 15 цільове фінансування не визнають доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Оскільки сільгоспник сам не може визначити достовірно суму держдотації, тоді до моменту отримання бюджетних коштів її не відображають у бухобліку.

Агродотація, як ми з’ясували, надходить сільгоспнику без умов її витрачання. А якщо так, тоді цільове фінансування визнають дебіторською заборгованістю з одночасним відображенням доходу (п. 19 П(С)БО 15). Тобто спочатку роблять запис: Дт 377 — Кт 482, а потім показують дохід від безоплатно одержаних оборотних активів: Дт 482 — 718. Надходження держдотації фіксують за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»: Дт 311 — Кт 377.

Що стосується ПДВ, то відповідно до п.п. 196.1.6 ПКУ об’єктом оподаткування цим податком не є дотації за рахунок бюджетів (крім тих, що надаються у майновій формі). Тому ПДВ-об’єкт при отриманні такої держдотації не виникає.

За придбаними за рахунок сільгоспдотації необоротними активами, товарами, послугами сільгосптоваровиробник має право в загальному порядку включити суми ПДВ до складу податкового кредиту (пп. 198.1 — 198.3 ПКУ).

Аграрії — платники єдиного податку групи 3 відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ПКУ не включають у свій дохід суми коштів цільового призначення, які надійшли з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

А зараз приклад.

Приклад 2. Сільгосптоваровиробник є платником ПДВ і внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

За підсумками липня 2017 року аграрій претендує на отримання держдотації — у складі ПДВ-декларації за липень 2017 року з проставленою відміткою в полі 06 вступної частини він подав додаток ДС9. У рядку 3 його таблиці 1 проставлена сума позитивного значення ПЗ — 80 тис. грн.

Задекларовані ПЗ за липневою ПДВ-декларацією повністю сплачені сільгоспником до бюджету.

Агродотація надійшла на поточний рахунок підприємства у вересні 2017 року в сумі 63 тис. грн. Грошові кошти використані аграрієм на придбання мінеральних добрив.

Таблиця 2. Враховуємо отримання дотації сільгосптоваровиробником

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Зараховано на поточний рахунок сільгосптоваровиробника держдотацію

311

377

63000

2

Відображено дебіторську заборгованість в розмірі отриманої агродотації

377

482

63000

3

Визнано дохід від отриманого цільового фінансування

482

718

63000

4

Здійснено оплату за мінеральні добрива постачальнику

371

311

63000

5

Відображено суму ПДВ, не підтверджену ПН

644/1

644/ПДВ

10500

6

Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі зареєстрованої ПН

641/ПДВ

644/1

10500

7

Оприбутковано отримане мінеральне добриво

208

631

52500

8

Списано податковий кредит з ПДВ

644/ПДВ

631

10500

9

Здійснено залік заборгованостей

631

371

63000

висновки

  • Через відсутність необхідної інформації розрахувати самостійно розмір держдотації сільгосптоваровиробники не можуть. Належну кожному аграрію суму визначає ДФСУ.
  • Обсяги дотаційних (ОПs) і всіх постачань (ОП) розраховують за даними ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН за звітний період.
  • Конкретна сума агродотації, яку отримає кожен сільгоспник, залежить від коефіцієнта пропорційності згідно з бюджетним фінансуванням.
  • На отримані суми держдотації сільгосптоваровиробники кредитують субрахунок 482.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі