* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 49, с. 33; 2017, № 31, с. 35.
Найчастіше до розбіжностей між сумами первинки і ПН призводить ситуація, коли ціну в договорі встановлюють так, що розрахунок суми ПДВ відбувається «зворотним рахунком». Спочатку встановлюють загальну суму постачання, а потім з неї розраховують суму ПДВ. У такому разі, по-перше, ціна без ПДВ і сума податку можуть мати нескінченне число знаків після коми, а по-друге, порушується сам принцип формування ціни продажу. Адже сума ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів, робіт/послуг (п. 188.1 ПКУ) і додається до ціни (п.п. 194.1.1 ПКУ). Ось тоді й ПН буде коректно заповнена і не доведеться «шаманити» з її складовими в пошуку компромісу. Звертають увагу на це і податківці (див. лист від 02.03.2016 р. № 4698/6/99-99-19-03-02-15).
Коли з договором не склалося, бухгалтеру, щоб зареєструвати податкову накладну, доводиться вдаватися до різних хитрощів: регулювати кількість знаків після коми в ціні товару (гр. 7 ПН) або в кількості (гр. 6 ПН). Детально про варіанти вирішення такої проблеми ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 35. Загалом
ПН має бути заповнена так, щоб у результаті добутку ціни і кількості вийти на таку базу обкладення, при застосуванні до якої відповідної ставки ПДВ, виходила точна сума податку
Важливо, щоб обов’язкові реквізити (п. 201.1 ПКУ) такі, як база обкладення, сума ПДВ і загальна сума постачання, вказані в ПН, чітко збігалися з інформацією з первинних документів. А як діяти, якщо в ході всіх цих маніпуляцій вийшло так, що саме сума ПДВ у ПН і в первинці, нехай незначно (на копійку), але все-таки відрізняється?
Оптимально, звичайно, замінити первинний документ, але зрозуміло, що це зробити не завжди можливо. Можна ще «погратися» з виправленням помилки в ПН шляхом складання розрахунку коригування на суму розбіжності, тим паче, що останній абзац п. 192.1 ПКУ дозволяє це робити (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 98, с. 25).
Проте вважаємо, якщо погрішність між первинними документами і податковою накладною в сумі ПДВ складає 1 копійку, то, у принципі, це ніскільки не заважає ідентифікувати операцію. А таку погрішність можна визнати неістотною і списати в бухобліку. Адже не вважається помилкою погрішність в обсязі постачанню аж до 1 гривні (див. лист ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15), а в нашій ситуації йдеться взагалі про 1 копійку.
У такому разі порядок дій буде таким. У бухобліку відображаємо господарську операцію відповідно до первинних документів.
Суму податкового кредиту обліковуємо згідно із зареєстрованою у ЄРПН «вхідною» ПН, адже саме вона підтверджує право покупця на податковий кредит (п. 201.1 ПКУ)
У результаті сума розбіжності «зависне» на проміжному ПДВшному субрахунку (п. 8 Інструкції № 141). А враховуючи, що така сума є несуттєвою, її можна списати або до складу інших доходів (Дебет 719 «Інші доходи від операційної діяльності»), або до складу інших витрат (Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності»). Проілюструємо вищесказане на прикладі.
Приклад. Підприємство придбало послуги на суму 3650 грн. (у тому числі ПДВ). В акті база обкладення ПДВ і сума ПДВ за рахунок округлення відрізняються від даних, указаних у ПН. При цьому збігається значення загальної суми з ПДВ. Початкові дані наведемо в табл. 1.
Таблиця 1. Розбіжності між первинним документом і податковою накладною
| Суми, вказані: | База обкладення ПДВ | Сума ПДВ | Загальна сума з ПДВ |
| — у первинному документі, грн. | 3041,66 | 608,34 | 3650,00 |
| — у податковій накладній, грн. | 3041,67 | 608,33 | 3650,00 |
У бухобліку відображаємо операцію на підставі акта, а податковий кредит показуємо згідно з ПН, зареєстрованою у ЄРПН. Суму розбіжності визнаємо несуттєвою і в поточному періоді списуємо. Покажемо бухгалтерські проводки в табл. 2.
Таблиця 2. Списуємо розбіжності між первинним документом і ПН
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Отримано послуги та підписано акт | 92-94 | 631 | 3041,66 |
| 2 | Відображено право на податковий кредит (ПН не зареєстрована у ЄРПН) | 644/1 | 631 | 608,34 |
| 3 | Відображено ПК за зареєстрованою у ЄРПН ПН | 641/ПДВ | 644/1 | 608,33 |
| 4 | Списано суму розбіжності за рахунок округлення | 949 | 644/1 | 0,01 |
І не забудьте зафіксувати всі вищезгадані дії в бухгалтерській довідці. Про порядок її використання ви прочитаєте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 62, с. 23.
висновки
- Щоб уникнути проблем з розбіжністю суми ПДВ у первинному документі і податковій накладній, слід формувати ціну без ПДВ з копійками, а потім до неї додавати ПДВ за ставкою 20 % (7 %).
- Обов’язкові реквізити такі, як база обкладення, сума ПДВ і загальна сума постачання, вказані в ПН, повинні чітко збігатися з інформацією в первинних документах.
- Якщо сума розбіжності неістотна (копійка), її можна списати або до складу інших доходів, або до складу інших витрат.
