Відокремлений підрозділ без касової книги: провокація від НБУ?

Відокремлені підрозділи можуть самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через службу інкасації здавати готівку до банку для зарахування на банківські рахунки.

Інкасацію виручки відокремленого підрозділу (вилучення готівки зі скриньки РРО) в цьому випадку здійснюють з використанням операції «службова видача».

Якщо відокремлений підрозділ здає готівку до банку самостійно, підтвердженням буде (п. 29 Положення № 148*):

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

— квитанція до прибуткового документа банку, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;

— квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

— чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Передачу готівки інкасаторові підтверджує копія супровідної відомості до сумки з готівкою з підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

Така готівкова виручка відокремленого підрозділу зараховується на рахунок підприємства в безготівковому порядку і безпосередньо до каси підприємства не надходить. Тобто її не оформляють прибутковими та видатковими касовими ордерами в касі підприємства. Відповідно в касовій книзі підприємства рух виручки відокремленого підрозділу не показують. З цим усе ясно!

А що з «відокремленою» касовою книгою?

Регулятор зробив ліберальний висновок про те, що «відокремлена» касова книга в такому разі не потрібна. При цьому послався він на норми абзацу четвертого п. 39 Положення № 148. За ним відокремлені підрозділи не (!) повинні вести касову книгу, якщо вони:

1) проводять готівкові розрахунки через РРО або РК з КОРО;

2) не приймають/не видають готівку за касовими ордерами.

Проте системне прочитання норм п.п. 18 п. 3 та п. 11 Положення № 148 примушує нас бути обережними в цьому питанні. Адже під оприбуткуванням готівки, що надійшла до каси, п.п. 18 п. 3 Положення № 148 розуміє її облік в повній сумі саме в касовій книзі.

Тому, на наш погляд, відокремленому підрозділу, який самостійно (або через службу інкасації) здає готівкову виручку для зарахування на банківські рахунки, без своєї «відокремленої» касової книги не обійтися. Адже інакше не буде факту оприбуткування готівкової виручки — готівка, що надійшла, не буде занесена до касової книги ані у головного підприємства, ані у його відокремленого підрозділу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 15, с. 8). Та й п.п. 2 п. 58 Положення № 148, який уповноважує фіскалів перевіряти повноту і своєчасність оприбуткування в касах готівкових надходжень, відсилає до його п. 11. Останній саме і визначає порядок оприбуткування готівки, у тому числі й при проведенні розрахунків із застосуванням РРО. Оприбуткувати готівку — це означає внести запис до касової книги підприємства або його відокремленого підрозділу.

Більше того, за «відокремлену» касову книгу при РРО-розрахунках виступають самі податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2018 р. № 899/ІПК/26-15-14-09-12).

Про те, що саме так і треба чинити, ви вже знаєте з нашої публікації в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 17, с. 5. Повторимо вкотре: розрахунковий період для визначення середньоденного показника надходження/видачі готівки може бути яким завгодно.

Головне — розробити та затвердити внутрішнім документом (наказом/розпорядженням керівника) Порядок розрахунку ліміту каси самого підприємства і його відокремлених підрозділів. У розрахунку враховують строк здавання готівки для її зарахування на банківські рахунки, визначений відповідним договором банківського рахунку.

Встановлений ліміт каси знову-таки затверджують внутрішнім документом (наказом керівника).

Кожному відокремленому підрозділу встановлюють окремий ліміт каси. Доводять його до їх відома внутрішнім документом юрособи.

Цей висновок НБУ нас, м’яко кажучи, здивував. За дії старого «касового» Положення сам же регулятор пропонував вписувати сюди відповідний підрозділ підприємства, що одержує грошові кошти (див. лист НБУ від 22.04.2013 р. № 11-117/1363/4874, який, щоправда, не актуальний згідно з листом НБУ від 20.03.2018 р. № 50-0007/15458).

На наш погляд, зазначати П. І. Б. касира в такій ситуації нелогічно. Адже готівкові кошти, на які оформляється ВКО, видані за відомістю працівникам, а не в підзвіт касирові. До того ж, якщо видаємо готівку конкретному працівникові, то одержувач повинен поставити підпис. Але п. 32 Положення № 148 прямо вимагає не заповнювати у ВКО, які оформляються на загальну суму проведених касових операцій, реквізити «Одержав», «Дата», «Підпис одержувача», дані документа, що засвідчує особу отримувача.

У зв’язку з цим, вважаємо, якщо відомість на виплату готівки складена загалом по підприємству, у реквізиті «Видати» досить зазначити «Працівникам підприємства».

Чи загрожує підприємству за цю «самоволку» яка-небудь відповідальність? Упевнені — ні! Оскільки Положення № 148 не містить чіткого порядку заповнення цього реквізиту, а усе, що написав НБУ, можна розглядати як рекомендацію і не більше того. Та й податківці при перевірці мають право «забракувати» тільки той ВКО, в якому відсутній або ж недостовірний підпис одержувача. Тут же він взагалі не передбачений. А те, що в полі «Видати» такого ВКО повинно значитися саме П. І. Б. касира, нехай спочатку аргументують.

Зрозуміло, вирішувати вам — дотримуватися позиції НБУ і вписувати у ВКО П. І. Б. касира або діяти по-іншому.

Двох думок бути не може: Положення № 148 застосовують з 05.01.2018 р., включаючи і нові «касові» форми. Принаймні поки не з’явиться обіцяне НБУ відстрочення на 6 місяців для форм (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 2).

Перевіряти дотримання підприємством вимог цього «касового» Положення будуть фіскали. А за ними, самі знаєте, «не заіржавіє»…