«Так от ти який…», новий Законе про ТОВ

Закон про ТОВ набуде чинності з 17.06.2018 р.

Виняток — ч. 2 ст. 23 цього Закону, де йдеться про дії товариства щодо учасника-фізособи, який помер (ліквідованого учасника-юрособи).

Вона почне діяти з 17.06.2019 р.

Закон, що коментується, «поховає» старий Закон про госптовариства* (у частині ТОВ і ТДВ**), ст. 140 — 151 ЦКУ (положення про ТОВ і ТДВ).

* Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

** Товариство з додатковою відповідальністю.

Також із ГКУ виключаються такі положення: ст. 87 (статутний капітал і фонди господарського товариства), 88 (права та обов’язки учасника господарського товариства), 91 (припинення господарського товариства), 92 (законодавство про господарські товариства) і 207 (недійсність господарського зобов’язання).

Причому це далеко не увесь перелік нормативно-правових актів, які реформує Закон про ТОВ.

До речі, про цей Закон ви вже повинні були чути з деяких наших публікацій***.

*** Детальніше див. в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 25, с. 30 і № 26, с. 32.

На що ж іще треба звернути увагу?

Цікаво, що сьогодні діє жорсткіша норма: статутний капітал ТОВ підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення року з дня державної реєстрації (ч. 3 ст. 144 ЦКУ). І жодних «якщо інше…». Тобто в статуті можна буде передбачити більший або менший строк для внесення таких вкладів.

Єдине, що треба тут врахувати, — це порядок внесення, зміни або виключення подібних положень із статутних документів. Для прийняття загальними зборами відповідного рішення треба, щоб за нього проголосували усі учасники товариства. Причому одностайно!

До речі, ст. 15 Закону про ТОВ трохи змінює алгоритм поведінки товариства у разі, якщо учасник прострочив внесення вкладу або його частини.

Директор/дирекція повинні направити «необачному» учасникові письмове попередження про прострочення із зазначенням строку для погашення «боргу». Таке відстрочення не може перевищувати 30 днів.

Якщо і цей строк учасник проігнорував, то товариство може виключити його, зменшити статутний капітал на невнесену частку, перерозподілити неоплачену частку між іншими учасниками або прийняти рішення про ліквідацію.

І поки учасник повністю не внесе частку в статутний капітал — дивіденди він не отримає (ч. 3 ст. 27 Закону про ТОВ).

Учасник вважається таким, що «покинув» товариство, з дня держреєстрації виходу.

Тому «колеги» власника частки в 50 % і більше можуть «заблокувати» добровільний вихід із товариства.

А вихід, внаслідок якого в товаристві не залишається жодного учасника, тепер точно заборонений.

Також звертаємо вашу увагу ось на що.

По-перше, Закон про ТОВ розвиває положення, нещодавно впроваджені в Закон про госптовариства, що «помре» з 17 червня. Йдеться про корпоративні договори і безвідкличну довіреність.

Закон про ТОВ, як і Закон про госптовариства сьогодні, встановлює можливість укладення угоди між учасниками товариства (того самого корпоративного договору). У ній сторони передбачають особливості реалізації своїх прав усередині товариства.

Наприклад, встановлюються умови, на яких учасник зобов’язується купити або продати частку в статутному капіталі (ч. 3 ст. 7 Закону про ТОВ).

Але Закон про госптовариства також дозволяє укладати подібний договір з кредиторами товариства (ст. 51¹ Закону про госптовариства). Цього в Законі про ТОВ немає. Отже, учасники ТОВ і ТДВ укладати такі договори з кредиторами товариства не зможуть.

Тепер що стосується безвідкличної довіреності. І старий, і новий закони дозволяють в довіреності на «користування» правами і обов’язками учасника товариства передбачити заборону на скасування такої довіреності до закінчення строку її дії. Проте Закон про ТОВ доповнює ці норми.

Наприклад, передбачає можливість скасування такої довіреності судом.

По-друге, зміни торкнулися порядку голосування і ухвалення рішень загальними зборами.

Так, Закон про ТОВ не містить вимог про кворум. Певно, усе залежатиме від статуту і необхідної кількості голосів для ухвалення того або іншого рішення. Зокрема, Закон про ТОВ передбачає одностайне ухвалення рішення щодо затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника.

Також новий Закон дозволяє брати участь у зборах у режимі відеоконференції. Головне, щоб була технічна можливість бачити і чути усіх учасників загальних зборів одночасно.

Крім того, можна голосувати заочно, шляхом надання «письмового голосу» з питань порядку денного. Підпис на такому документі посвідчується нотаріально (ч. 1 ст. 35 Закону про ТОВ).

По-третє, змінюються положення про проведення стягнення з частки учасника товариства. Тепер активну участь у цьому процесі бере виконавець (ст. 22 Закону про ТОВ).

По-четверте, деталізували норми про схвалення значних правочинів. Подібні положення можна зустріти в статутах товариств уже сьогодні.

Наприклад, з набуттям чинності Законом про ТОВ виключно загальні збори учасників можуть приймати рішення про згоду на укладення правочину, якщо вартість майна (робіт, послуг) перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).

По-п’яте, остаточно вирішено питання з «імітуванням» загальних зборів єдиним учасником ТОВ.

Усі суперечки у минулому.

Закон про ТОВ чітко встановив: у товаристві з одним учасником рішення приймаються таким учасником одноосібно і оформляються його письмовим рішенням (ст. 37 нового Закону).

Оскільки Закон про ТОВ багато що змінює, то у вас, шановні читачі, напевно виникло питання, чи втратять силу діючі статути після дня «Х».

Увага! Ця норма не застосовується після внесення змін до установчих документів товариства.

Привести свій статут у відповідність із новим Законом можна буде без сплати адміністративного збору.

Тільки майте на увазі, що така «знижка» застосовується лише після того, як Закон про ТОВ почне діяти. А закінчиться цей «атракціон небаченої щедрості», ☺ коли «старі» положення статутів перестануть діяти.

Упевнені, що після того, як Закон про ТОВ почне застосовуватися в «польових» умовах, виникне ще багато «цікавих» нюансів. Про них ви, як завжди, дізнаєтеся на сторінках нашого видання.