Теми статей
Обрати теми

Поставка обладнання з монтажем

Нестеренко Максим, податковий експерт
Підприємство здійснює постачання імпортного обладнання з монтажем. За умовами договору, право власності і ризики переходять до покупця в момент, коли обладнання змонтоване на об’єкті покупця (умови постачання DDP). Саме на цю дату підприємство-постачальник складає витратну накладну, а на дату отримання обладнання покупцем складається тільки акт приймання розукомплектованого обладнання. Вартість обладнання і послуг з його монтажу визначається однією сумою. Дата отримання обладнання покупцем і дата його остаточної передачі відрізняються у часі на строк від одного до вісімнадцяти місяців. На яку дату нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ при такій поставці?

Запитання цікаве. Аби усвідомити сутність господарської операції, почнемо з термінології. Отже, згідно з правилами Інкотермс, постачання товару на умовах DDP (англ. Delivered Duty Paid) означає, що для постачання вказано місце призначення, товар доставляється замовнику, а платежі, пов’язані зі страхуванням ризиків, здійснює постачальник.

Тож умови поставки DDP означають, що ризики, пов’язані з товаром, належать постачальнику до самої доставки покупцю. А у нашому конкретному випадку — до того моменту, коли товар (обладнання) буде змонтовано і встановлено на об’єкті покупця у готовому для використання вигляді (комплектації). До цього моменту товар (обладнання) буде обліковуватися на балансі продавця як «Товари в дорозі» або «Товари в переробці» (п. 5.10 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Інкотермс і ПДВ-облік

Правила Інкотермс, прописані у договорі, не регулюють порядку оподаткування ПДВ операцій із постачання товарів. І перехід права власності на товари чи перехід пов’язаних із ними ризиків також не є обов’язковими умовами для ПДВшного постачання. Нічого такого «податкові» визначення поставки товарів і послуг не передбачають (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ).

Для того, аби визначити дату, на яку у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ, потрібно звернутися до ст. 187 ПКУ. Такою датою може бути: (1) або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок; (2) або дата відвантаження товарів (п. 187.1 ПКУ).

Якщо першою подією була передоплата, узагалі жодних запитань не виникає. Саме на дату, коли постачальнику надійшли гроші, він і буде нараховувати собі податкові зобов’язання з ПДВ. А от якщо першою подією було відвантаження... Що вважати відвантаженням для ПДВшних цілей?

Позиція податківців у цьому питанні сформована вже доволі давно (див. лист ДФСУ від 31.12.2012 р. № 8323/0/61-12/15-3115 і лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 29.04.2016 р. № 9694/10/28-10-01-3-11). І, схоже, що вони не збираються її змінювати. На їхню думку, вжитий у п. 187.1 ПКУ термін «відвантаження товарів» розуміється як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника. Датою виникнення ПДВ-зобов’язань у цьому випадку вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо). Причому

ПДВшне відвантаження для цілей ПКУ не пов’язане прямо ані з переходом права власності на товар, ані з бухобліковим доходом від реалізації цього товару

Тому та обставина, що товар усе ще знаходиться на балансі постачальника, — аж ніяк не перешкода для того, аби нараховувати в ПДВ-обліку податкові зобов’язання за фактом постачання такого товару. Про це ви можете прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 16, с. 24, 2017, № 27, с. 31.

Виходячи із вищезазначеного, погляньмо на можливі підходи до ПДВ-обліку такої операції.

«Роздільний» варіант

Перший можливий варіант обліку зазначеної операції — розділити її на дві окремі операції (постачання обладнання і постачання послуг з його монтажу). При цьому варіанті вартість послуг з монтажу рекомендуємо все-таки виділяти окремо, адже в іншому випадку існує ризик, що фіскали зажадають нарахування ПДВ і на вартість обладнання, і на вартість послуг вже на дату, коли обладнання «виїхало» зі складу постачальника.

Тож у загальному випадку, якщо ідеться про постачання саме обладнання, то податкові зобов’язання з ПДВ будуть нараховуватися на таку операцію вже за фактом того, що це обладнання «виїхало» зі складу постачальника. І саме на цю дату постачальник повинен скласти податкову накладну і нарахувати ПДВ на вартість обладнання. Що ж до постачання послуг з монтажу, то датою податкових зобов’язань з ПДВ для них буде дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання цих послуг. Тут ідеться про акт виконаних робіт або інший документ, за яким визначається дохід на дату балансу.

«Підрядний» варіант

Можна розглядати доставку і монтаж обладнання на об’єкті покупця не як дві операції, а як одну. Такий варіант є можливим, якщо із покупцем укладається не договір поставки (ст. 712 ЦКУ), а договір підряду (ст. 837 ЦКУ). І в такому разі це буде вже не постачання окремо обладнання і послуг, а постачання робіт, результатом яких буде обладнання, встановлене і запущене не об’єкті покупця.

Обладнання в такому випадку можна розглядати як матеріал підрядника, із якого він виконує роботу для замовника (ч. 1 ст. 839 ЦКУ). А загальну суму, яку покупець сплачує за обладнання і його монтаж, можна вважати ціною договору, яка уключає відшкодування витрат підрядника (витрати на придбання обладнання) та плату за виконану ним роботу (монтаж цього обладнання на об’єкті замовника) (ч. 3 ст. 843 ЦКУ). Тоді датою ПДВ-зобов’язань буде дата оформлення документа, який засвідчує факт передачі замовнику результатів робіт (акта виконаних робіт).

Отже, назагал у «підрядному» варіанті усе виглядає чудово. Але не «загравайтеся» з ним. Адже п. 10 П(С)БО 15 «Дохід» вимагає від підрядника визнавати бухоблікові доходи на дату балансу, причому навіть у тому випадку, якщо дохід не може бути достовірно визначений — тоді дохід відображається у сумі понесених витрат (п. 13 П(С)БО 15). І не забувайте, що ПДВ-подією у підрядника буде саме оформлення акта виконаних робіт (або іншого документа, яким визначається дохід на дату балансу), а не його підписання замовником. Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 91, с. 3.

«Довгостроковий» варіант

Окрема розмова — ситуація, коли «розрив» між актом приймання розукомплектованого обладнання (яке тільки доїхало до покупця) і витратною накладною (яка фіксує, що монтаж обладнання на об’єкті покупця завершено) становить більше одного року. В такому випадку діяти «в лоб», тобто нараховувати ПДВ на вартість обладнання за фактом його «виїзду» зі складу постачальника і на вартість послуг з монтажу за фактом їх надання — вельми дивно.

Доцільніше одразу прописати у договорі (основному чи додатковому), що монтаж обладнання на об’єкті замовника буде довгостроковим, тобто виконуватиметься понад один рік. І в договірних відносинах зафіксувати такий монтаж обладнання як виконання підрядних робіт.

У такому разі ви зможете скористатися «довгостроковою» ПДВшною нормою і нарахувати собі податкові зобов’язання з ПДВ на дату фактичної передачі покупцю (замовнику) результатів робіт (п. 187.9 ПКУ). І тоді у вас усе буде «красиво»: дата виникнення ПДВ-зобов’язань буде фактично збігатися з датою витратної накладної. Тобто з тією датою, на яку ви «остаточно» передаєте покупцеві обладнання — у вже готовому змонтованому вигляді на його об'єкті.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі