Вчасно не подали «земельну» звітність: що робити тепер?

В обраному У обране
Друк
Хмелевський Ігор, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Квітень, 2018/№ 29
Житловий кооператив (ЖК) придбав земельну ділянку ще рік тому — у березні 2017 року — і досі не подав жодної декларації та не сплатив земельний податок. Як наразі можна виправити таке становище? Які санкції при цьому загрожують? Чи то через те, що «не знав, не знав, та ще й забув», чи дійсно через власну забудькуватість, але такі ситуації не поодинокі. Про це свідчать ваші звернення на гарячу лінію. Тож читайте і знайте. Та більше не забувайте.

Ситуація, узагалі-то, не з приємних… Хоча вихід можна знайти завжди — питання лише в ціні. На жаль, інформації у вашому запитанні недостатньо, щоб до копійки підрахувати фінансові втрати. Тож відповімо у загальному.

Як мало бути?

По-перше, не викликає сумніву, що ваш ЖК як власник земельної ділянки ось уже другий рік поспіль є платником земельного податку (п.п. 269.1.1 ПКУ). Звісно, якщо ви не обрали для свого ЖК спрощену систему оподаткування. Бо тоді все зовсім інакше — такий ЖК платником земподатку не буде і декларацію з плати за землю подавати не повинен за умови використання землі для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).

По-друге, набувши статусу платника земельного податку, ви щороку мали самостійно обчислювати його суму станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (п. 286.2 ПКУ). Щоправда,

за нововідведені земельні ділянки податкова декларація з плати за землю подається протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ПКУ)

Отже, за минулий рік вам слід було відзвітувати не пізніше 20 квітня (оскільки придбання земельної ділянки відбулося у березні). Причому якщо на початок 2017 року ваш ЖК не був платником плати за землю, то декларація за придбану впродовж року земельну ділянку подається за типом «Звітна» (БЗ 112.05).

Граничний строк подання «земельної» звітності за поточний рік — 20.02.2018 р. Його ви теж проґавили.

Зауважимо, що у вас була ще можливість звітувати щомісячно протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ), однак наслідки недотримання будь-якого з двох варіантів — місячного чи річного — для вас однакові (див. БЗ 112.07). Тож далі обговорюватимемо тільки варіант річного (не)декларування.

По-третє, сплачувати податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у річній податковій декларації, ви мали рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ).

І нарешті, по-четверте. За загальним правилом, власники землі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності на земельну ділянку (п. 287.1 ПКУ), яке наразі пов’язується з моментом державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗКУ).

Водночас у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника — юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. 286.5 ПКУ). Саме цього підходу дотримуються і податківці, роз’яснюючи, з якої дати слід сплачувати земельний податок у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою (БЗ 112.06).

Як випливає із вашого запитання, ані декларування, ані сплати податкових зобов’язань ви не здійснювали, що, безумовно, є порушенням чинного законодавства. Адже п. 49.2 ПКУ зобов’язує платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Тож радимо якомога швидше, не чекаючи, доки до вас завітають перевіряючі, виправити ситуацію, що склалася.

Як виправитись?

Перш за все, звертаємо вашу увагу, що у цьому разі не йдеться про самостійне виправлення помилок у розумінні ст. 50 ПКУ. Бо скористатися процедурою, передбаченою цією статтею, можна лише тоді, якщо звітну податкову декларацію ви вже подали (не має значення, своєчасно чи ні), а вже потім виявили помилки, що містяться у такій раніше поданій декларації. Отже, подання уточнюючих декларацій — не для вас. Ваш рецепт інший: скласти й подати дві декларації із плати за землю — окремо за 2017 рік і окремо за 2018-й, причому обидві — звітні, а не уточнюючі!

За якою формою наразі подавати обидві декларації?

Це запитання зовсім не пусте, оскільки з 01.01.2018 р. для складання звітності використовується нова форма податкової декларації з плати за землю*, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди (БЗ 112.05).

* Затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560 (у редакції наказу від 23.01.2017 р. № 9).

Наша порада: обидві декларації подайте за новою формою.

При цьому не забудьте, що у минулорічній звітності слід задекларувати податкові зобов’язання не за увесь рік, а починаючи з 1 березня (першого числа місяця, у якому ви придбали земельну ділянку). У такому разі доведеться заповнити графу «починаючи з» декларації, де зазначити число та місяць (див. БЗ 112.05). Порядковий номер податкового (звітного) місяця проставляється арабськими цифрами (для чисел з однієї цифри в першому полі проставляється «0»). Тобто ви у цій графі маєте проставити «01.03».

При поданні звітної декларації за нововідведені земельні ділянки у колонці 13 розділу І у відповідному рядку 1.n для зазначеної категорії земельної ділянки вказується сума земельного податку, належна до сплати за рік (з дати виникнення права власності на земельну ділянку до кінця року). Через це розрахунок за формулою не здійснюється. У рядку 3 колонки 3 розділу ІІІ відображається річна сума земельного податку, зазначена у колонці 17 рядка 2 розділу І. Такі рекомендації надано у БЗ 112.05.

Ще один нюанс: при поданні першої декларації (фактичному початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової НГО землі (п. 286.2 ПКУ). Тож якщо у вас є минулорічна довідка про розмір НГО придбаної земельної ділянки, не забудьте подати її разом з декларацією за 2017 рік. Якщо ж такої довідки немає, потурбуйтеся про її отримання. Хоча якщо ви її не подасте, податківці приймуть декларацію і так (БЗ 112.05).

І ще одне. Довідку заднім числом вам, скоріш за все, не видадуть — наразі у ній буде зазначено розмір НГО вашої земельної ділянки станом на 01.01.2018 р. Та навіть якщо так, то все одно нічого страшного, адже індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, у 2018 році застосовується із значенням 100 % (див. п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ).

Інакше кажучи,

розмір НГО, який є базою для обчислення земельного податку, і у 2017-му, і у 2018 році один і той самий

А от ставка податку може бути різною, оскільки не можна виключати того, що місцева рада цьогоріч вирішила її переглянути. Про те, що у неї є таке право, свідчить п. 3 розд. ІІ Закону України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII (ср. 025069200).

Тож, обчислюючи податкові зобов’язання за минулий і за поточний роки, зверніться до відповідного рішення вашого органу місцевого самоврядування про встановлення ставок місцевих податків.

Заповнення звітності на поточний рік — без жодних особливостей. Про усі подробиці ви можете дізнатися з тематичного номера «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 12.

Що треба сплатити?

Для відповіді на це запитання ще раз пригадаймо, що несвоєчасне подання податкової звітності з того чи іншого податку відбувається не за процедурою виправлення помилок, передбаченою ст. 50 ПКУ. Отже, вимоги п.п. «а» п. 50.1 ПКУ сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку тут незастосовні. З тієї ж причини не годиться до ситуації, що розглядається, і п.п. «б» цього пункту, який вимагає відобразити суму недоплати, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, у складі найближчої звітної декларації.

Одним словом, жодного самоштрафу вам сплачувати не треба. А от податкові зобов’язання, визначені у несвоєчасно поданих деклараціях, доведеться сплатити. У які строки?

Щодо минулорічної декларації із земельного податку зазначимо, що стандартні строки його сплати вже спливли. Тобто якби все йшло за планом, то щомісяця починаючи з квітня 2017 року ви мали сплачувати до 30 числа відповідну частку суми земельного податку за 2017 рік. А останню таку частку (за грудень 2017 року) ви мали сплатити не пізніше 30.01.2018 р.

Разом з тим окремого строку сплати податкових зобов’язань, задекларованих із запізненням, ПКУ не визначає.

Та, власне, це й ні до чого, адже абзацом першим п. 57.1 ПКУ встановлено єдиний строк сплати податкового зобов’язання, задекларованого самим платником, — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання відповідної декларації (хоча щодо плати за землю є нюанси — див. нижче). Причому цей строк не залежить від того, своєчасно чи із запізненням платник подав таку декларацію. До речі, сплив саме цього строку впливає на розмір фінсанкцій за ст. 126 ПКУ, що можуть бути застосовані до забудькуватого платника (про них — у наступному розділі). Тож у вашому випадку доцільніше за все сплатити минулорічну суму земельного податку ще до або разом з поданням декларації за 2017 рік.

Щодо сум земельного податку, визначених у декларації на 2018 рік, зверніть увагу на особливий порядок сплати цього податку (див. вище) — рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ). Отже, строки сплати земельного податку за січень —лютий 2018 року вже спливли. Через це із тих самих міркувань, які викладено в попередньому абзаці, такі суми теж краще сплатити до або разом з поданням декларації. А щодо решти місяців 2018 року дотримуйтесь тих строків сплати податку, про які ми щойно сказали. Найближчий з них (за березень) — не пізніше 27.04.2018 р. (з урахуванням переносу робочих днів у квітні).

На що чекати?

«Профільний» штраф. Санкції за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) встановлені ст. 120 ПКУ. Так, неподання або несвоєчасне подання податкової декларації

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

Ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, караються штрафом у розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У БЗ 112.07 БЗ для ситуації, коли платник не подав ані річну, ані місячні «земельні» декларації, податківці зазначають, що застосовується тільки один штраф згідно з п. 120.1 ПКУ — 170 грн. за неподання річної декларації. Однак, якщо підприємство, яке не звітувало до контролюючих органів з плати за землю за два роки підряд, одночасно подасть декларації з плати за землю з порушенням термінів їх подання, то, на думку фіскалів*, за ці податкові періоди до нього буде застосовано штрафні санкції у розмірі 1190 грн. (1020 грн. + 170 грн.).

* Див. запитання 11 за посиланням http://sfs.gov.ua/garyacha-liniya/178813.html.

На нашу ж думку**, «повторність» порушення для збільшеного штрафу слід тлумачити інакше. Якщо перевіркою вперше протягом року встановлено одночасно декілька фактів неподання (несвоєчасного подання) декларацій, то за кожен з виявлених такою перевіркою випадків виписується штраф 170 грн. При цьому жодне з виявлених порушень не є повторним.

** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 7.

До речі, свого часу такий підхід сповідували і контролери. Так, відповідаючи на запитання, скільки актів складається при виявленні декількох випадків несвоєчасного подання декларацій з одного або різних податків/зборів, вони зазначали, що акт складається один, але штраф 170 грн. накладається за кожен випадок неподання (див. БЗ 136.06 з поміткою «Діяло до 01.01.2017»). Тож за такого підходу максимальна санкція, що вам загрожує згідно з п. 120.1 ПКУ, це 340 грн. (170 грн. + 170 грн.).

Штраф за несвоєчасну сплату. Санкції за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлено ст. 126 ПКУ. Їх розмір залежить від того, скільки календарних днів тривала затримка сплати суми узгодженого грошового зобов’язання. Так, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу. Якщо ж затримка тривала більше 30 календарних днів — розмір штрафу становить 20 % погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ). Відлік такої затримки для земельного податку для кожного місяця свій.

Та вам перейматися щодо цього не варто. Як роз’яснюють податківці у БЗ 138.01, нарахування штрафних санкцій у разі порушення суб’єктом господарювання термінів сплати грошових зобов’язань здійснюється контролюючими органами. Водночас

самостійне нарахування та сплату штрафних санкцій за затримку термінів сплати грошових зобов’язань платником податків ПКУ не передбачено

Краще подумайте про те, як такі можливі штрафи мінімізувати, не виходячи при цьому за межі чинного законодавства. А доки ви розмірковуєте ☺, запропонуємо свій варіант. Отже, для цього треба:

1) спочатку подати обидві пропущені декларації (за 2017 і 2018 роки) з нульовим об’єктом оподаткування. Як наслідок, платити до бюджету за такими деклараціями ви нічого не повинні. А коли немає податку до сплати, то відповідно не буде і покарання за ст. 126 ПКУ за його несвоєчасну сплату;

2) після цього через процедуру самовиправлення правильно задекларувати земельний податок за ці два роки в порядку, прописаному в п. 51.1 ПКУ. І краще виправлення провести через уточнюючий розрахунок до поданої із запізненням декларації.

Про решту подробиць такої нехитрої податкової оптимізації читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28, с. 10.

Пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 ПКУ).

У такому разі пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у сплаті грошового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день (абзац другий п. 129.4 ПКУ).

Зверніть увагу, що у вашому випадку згадані вище 90 календарних днів не пройшли ще після граничного строку сплати земельного податку ані за грудень 2017 року, ані за січень — лютий 2018 року. Тож за прострочення сплати податку за ці місяці пені ще можна уникнути, якщо, звісно, поквапитися з поданням пропущених декларацій.

Детальніше про порядок нарахування і сплати пені читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 33.

Адмінштраф. Що стосується адмінпокарання за неподання декларації (розрахунку) посадовою особою підприємства, то тут треба зазначити таке. «Профільна» ст. 1631 КУпАП відповідальності за таке порушення прямо не передбачає. У ній, нагадаємо, йдеться про відсутність або порушення встановленого порядку ведення податкового обліку (у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачене законами України). А штраф за таке порушення становить від 85 грн. до 170 грн. або від 170 грн. до 255 грн. — за повторне порушення протягом року.

На наш погляд,

неподання/несвоєчасне подання декларації не повинне вважатися ані відсутністю, ані порушенням порядку ведення податкового обліку

Воно може бути наслідком цих порушень, але аж ніяк не ними самими. Тобто неведення обліку і неподання декларації — речі різні за своєю суттю.

Проте, наскільки нам відомо, на практиці деякі фіскали вважають інакше і застосовують цей адмінштраф у тому числі й за неподання податкових декларацій. При цьому стверджують, що оскільки неподання аудиторських висновків вважається порушенням податкового обліку, то неподання податкових декларацій і поготів. За нашим твердим переконанням, такий висновок хибний, бо, як ми зазначили, це різні види порушень.

Та це ще не все. Мабуть, розуміючи примарність цього адмінштрафу, фіскали частенько застосовують інший — за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів згідно зі ст. 1632 КУпАП (див. БЗ 138.01). Санкція цієї статті — штраф у такому самому розмірі, як і за ст. 1631 КУпАП (див. вище), однак шансів, що його не буде оскаржено у суді, значно більше.

Якщо не робити нічого

Спробувати проігнорувати подання пропущених «земельних» декларацій, звісно, можна, та сенсу у цьому немає жодного.

По-перше, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію (п.п. 54.3.1 ПКУ). І рано чи пізно контролери все одно це зроблять.

По-друге, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано, то грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності (п.п. 102.2.1 ПКУ).

Інакше кажучи, земельний податок вам все одно донарахують, причому починаючи з березня 2017 року (тобто з періоду, у якому виникло податкове зобов’язання), навіть якщо ви «протримаєтесь» без подання декларації понад 1095 днів (див. БЗ 112.05).

Зверніть увагу: при визначенні контролюючим органом грошового зобов’язання на підставах, зазначених у п. 54.3 ПКУ, ви зобов’язані сплатити його суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Такий строк для цього випадку встановлює п. 57.3 ПКУ.

По-третє, окрім «профільного» штрафу за ст. 120 ПКУ, про який йшлося вище, на вас чекає додатковий штраф, передбачений ст. 123 ПКУ, який застосовується у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання. А його розмір доволі значний — 25 % суми визначеного податкового зобов’язання.

По-четверте, не забудьте також про пеню. Причому у цьому випадку її розмір виявиться дещо більшим, аніж тоді, коли б ви самостійно подали декларацію, нехай і з запізненням. Адже на суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати такого зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ПКУ).

Ну і по-п’яте, залишається загроза адмінштрафу.

Тепер ви знаєте все. А як вам діяти, вирішуйте самостійно.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити