Списали «безнадійку» неплатника? Покажіть різницю!

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Серпень, 2018/№ 63
Лист ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

висновок документа

Заборгованість, не стягнута після закінчення терміну давності, вважається безповоротною фіндопомогою (БФД). На суму такої фіндопомоги, наданої неплатникам або «нульовикам», виникає «збільшуюча» різниця за п.п. 140.5.10 ПКУ

Податок на прибуток. Податківці при списанні будь-якої безнадійної дебіторки («за відвантаженням», «за авансами») продовжують бачити БФД-різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ. Схожий висновок вже звучав у листі ГУ ДФС у Донецькій обл. від 05.05.2018 р. № 2012/ІПК/05-99-12-03-16. І «допомагає» контролерам в цьому висновку нечіткість ПКУ-визначень. ☹ Оскільки в розумінні п.п. 14.1.257 ПКУ «сума заборгованості» (не конкретизується якої: «відвантажувальної»/«авансової») одного платника перед іншим, не стягнута після закінчення терміну давності, — це безповоротна фіндопомога, то контролери тут же говорять про «збільшуюче» БФД-коригування за п.п. 140.5.10 ПКУ.

Проте погодитися з різницею можемо лише у покупця при списанні безнадійної дебіторки «за авансами» (тобто коли покупець, перерахувавши передоплату, товар так і не отримав). Тим паче, що в тому ж дусі сформульований і «різничний» п.п. 140.5.10 ПКУ. У ньому йдеться (зверніть увагу!) про «перераховану» БФД. Тим самим мається на увазі грошова допомога (тобто для різниці важливо, коли сума перерахована, що ми зазначали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 6).

Але контролери «під» БФД підганяють і товарні постачання. Тому БФД-різницю «шиють» і продавцеві при списанні «безнадійки»-дебіторки «за відвантаженням» (тобто коли товар поставлений, але оплата за нього так і не отримана). ☹

Втім, врахуйте, що з боржниками-прибутківцями різниці не буде (лист ДФСУ від 18.12.2017 р. № 3034/6/ 99-99-15-02-02-15/ІПК). А різниця за п.п. 140.5.10 ПКУ можлива лише (!) за БФД, виданою: (1) «нульовикам» і (2) неплатникам податку на прибуток (окрім фізичних осіб* і «неприбутківців», з якими є свої «неприбуткові» різниці 4 % (8 %) з пп. 140.5.9, 140.5.14 ПКУ).

* Хоча за БФД на користь фізосіб-єдиноподатників контролери вбачають різницю («Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 63, с. 4).

ПДВ. Ну і, звичайно, податківці нагадують про обов’язок покупця після закінчення терміну давності відкоригувати ПК з ПДВ. А оскільки з 1 липня 2015 року запровадили спецрахунки і стали обчислювати ліміт, то ПДВ-коригування покупцеві контролери пропонують проводити:

шляхом зменшення ПК на підставі бухдовідки (не впливає на ліміт) — якщо аванс перераховувався постачальникові до 01.07.2015 р. (і вхідна «доспецрахункова» ПН тоді не впливала на ліміт);

шляхом нарахування ПЗ із ПДВ за п. 198.5 ПКУ і складання ПН (що коригує ліміт) — якщо аванс перераховувався після 01.07.2015 р. (і вхідна «спецрахункова» ПН вплинула на ліміт).

Тож спосіб коригування залежить від ліміту.

Причому коригувати ПК податківці вимагають від покупця у будь-якому випадку: як за «безнадійкою» за перерахованими авансами (з чим не посперечаєшся — постачання не відбулося), так і за «безнадійкою» за отриманими, але не оплаченими товарами (лист ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3239/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Засмучує, що в останньому випадку контролерів підтримав Верховний Суд (постанова ВС від 06.02.2018 р. у справі № 804/7561/15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 19-20, с. 37). І все ж не можемо з цим погодитися (аргументи для незгодних див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 57, с. 6).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити