Юридичне майбутнє: що нам визначено нардепами

Мораторій на перевірки

Перша і, напевно, одна з найважливіших змін. З 01.01.2019 р. втратить чинність Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII, що встановлює мораторій на планові заходи контролю й особливий порядок позапланових заходів. А разом з ним і перелік органів, на які цей Закон не поширюється* (п. 2 постанови КМУ від 18.12.2017 р. № 1104).

* Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 3, с. 5 і 2018, № 19-20, с. 3.

Це означає, що

Тепер положення про перевірки запрацюють на повну потужність. Проте не варто забувати про норми загального Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Хоча і без нюансів не обходиться. Але це, як мовиться, вже зовсім інша історія…

Відповідальність

На змінах, пов’язаних з відповідальністю, про які ви вже змогли прочитати на с. 29 цього номера, коригування в цій сфері не закінчуються. Зокрема, з 01.01.2019 р. почнуть діяти нові суми адмінштрафів, а в окремих випадках навіть нові і модифіковані склади адмінпорушень в інших галузях, наприклад у «лісовій». Також тут зачепили кримінальну відповідальність. Відповідні зміни внесені Законом України від 06.09.2018 р. № 2531-VIII.

Лісоматеріали. Адмінвідповідальність. З 01.01.2019 р. посилиться адмінвідповідальність у сфері лісового господарства.

Так, за незаконне вирубування, пошкодження та знищення лісових культур і молодняку (Законом України від 06.09.2018 р. № 2531-VIII сюди додали перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників) за ч. 1 ст. 65 КпАП накладатиметься штраф: на громадян від 15 до 30 нмдг** (255 — 510 грн.), на посадових осіб — від 75 до 150 нмдг (1275 — 2550 грн.).

** Неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

А також вводиться відповідальність за повторне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 65 КпАП. Штраф становитиме: для громадян — від 30 до 60 нмдг (510 — 1020 грн.), для посадових осіб — від 300 до 600 нмдг (5100 — 10200 грн.).

За знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень (ст. 65¹ КпАП) накладатиметься штраф: на громадян — від 15 до 30 нмдг (255 — 340 грн.), до посадових осіб — від 35 до 60 нмдг (595 — 1020 грн.).

За пошкодження лісу стічними водами, хімречовинами, нафтою та нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72 КпАП) накладатиметься штраф: на громадян — від 30 до 90 нмдг (510 — 1530 грн.), на посадових осіб — від 150 до 250 нмдг (2550 — 4250 грн.).

Пошкодження або незаконне вирубування дерев і чагарників за межами населених пунктів, які не належать до лісового фонду, тепер теж каратиметься. Відповідні зміни до ст. 153 КпАП також почнуть діяти з 01.01.2019 р.

Санкція за ст. 153 КпАП передбачає штраф: на громадян від 10 до 30 нмдг (170 — 510 грн.), а на посадових осіб або ФОП — від 30 до 50 нмдг (510 — 850 грн.).

Лісоматеріали. Кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст. 246 ККУ) теж підкоригована. Із січня 2019 року каратиметься не лише незаконне вирубування дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях.

Також під кримінальну відповідальність потрапить перевезення, зберігання і збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що завдали істотну шкоду.

При цьому істотною вважатиметься:

1) шкода, що перевищує податкову соціальну пільгу, розраховану за п.п. 169.1.1 ПКУ, у 2000 і більше разів або

2) інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання і відтворення лісів.

Тобто багато в чому віднесення тієї або іншої шкоди до істотної все ж залежатиме від судді. Проте, на відміну від діючої редакції, є певні орієнтири.

Крім того, санкції, передбачені ст. 246 ККУ, посилили. Збільшили суми штрафів за:

— незаконну порубку відповідно до ч. 1 ст. 246 ККУ (з 5100 — 8500 грн. до 17000 — 25500 грн.);

— ті ж дії в заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах відповідно до ч. 3 ст. 246 ККУ (з 5100 — 8500 грн. до 25500 — 34000 грн.).

Збільшили і строки обмеження й позбавлення волі за повторне вчинення злочину за ч. 1 ст. 246 ККУ або за попередньою змовою групою осіб (з обмеження (позбавлення) волі на 2 — 5 років до обмеження (позбавлення) волі на 3 — 5 років).

І додали ч. 4 ст. 246 ККУ (дії, передбачені ч. 1, 2 і 3 ст. 246 ККУ, якщо вони спричинили тяжкі наслідки), санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

При цьому тяжкими наслідками вважатимуться ті, які в 5000 разів і більше перевищують податкову соціальну пільгу, розраховану відповідно до п.п. 169.1.1 ПКУ.

Також з 01.01.2019 р. почне діяти абсолютно нова ст. 201¹ ККУ. Вона встановлює відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з прихованням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних і рідкісних порід дерев, необроблених матеріалів, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України.

Мінімальна санкція (за ч. 1 ст. 201¹ ККУ) — позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Як зрозуміти, що порода дерева цінна і рідкісна? Примітка до ст. 201¹ ККУ відсилає нас до ст. 1 Закону № 2860. Серед цінних порід, наприклад, акація, вишня, груша, горіх, явір тощо. Злочини за ст. 201¹ ККУ розслідуватимуться слідчими органів безпеки. Відповідна редакція ч. 2 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України почне діяти вже із січня 2019 року.

Під владою Феміди

Судочинство. Ще 01.12.2018 р. у газеті «Голос України», 2018, № 229 (6984) була опублікована інформація про початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)*. Подія важлива, оскільки саме від неї залежить старт відліку строків набрання чинності достатньо великою кількістю змін до процесуальних кодексів.

* Див. також за посиланням: https://court.gov.ua/press/news/611254/.

Повномасштабний же перехід до «віртуальної реальності» повинен відбутися через 90 днів після публікації інформації в газеті «Голос України», про яку ми сказали вище (тобто з 01.03.2019 р.).

Питання «електронного» суду — тема для окремої статті. Тут лише звернемо увагу на декілька найбільш, на наш погляд, значимих моментів.

По-перше, з моменту, коли повноцінно запрацює ЄСІТС, апеляційні скарги можна буде подавати тільки до відповідного апеляційного суду (а не як це було раніше — через суд першої інстанції, що прийняв оскаржуване рішення).

По-друге, сторони, що добровільно зареєстрували свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС, отримуватимуть процесуальні документи в електронному вигляді.

Також через ЄСІТС процесуальні документи можна буде направляти до суду. При цьому учасники процесу не втрачають права подавати документи в паперовому вигляді (ч. 8 ст. 18 КАСУ, ч. 8 ст. 6 ГПКУ, ч. 8 ст. 14 ЦПКУ).

До речі, у ЄСІТС обов’язково повинні будуть зареєструвати свої офіційні електронні адреси адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, арбітражні керуючі, держоргани та органи місцевого самоврядування, госпсуб’єкти держ- та комунальної форми власності (ч. 6 ст. 18 КАСУ, ч. 6 ст. 6 ГПКУ, ч. 6 ст. 14 ЦПКУ).

Також процесуальні документи можна буде отримати додатково в паперовому вигляді, але за окремою заявою (ч. 7 ст. 18 КАСУ, ч. 7 ст. 6 ГПКУ, ч. 7 ст. 14 ЦПКУ).

Судовий збір. Законом № 2628 знижується ставка максимального розміру судового збору за позови майнового характеру в адміністративному суді, які подаються юридичними особами.

Тепер максимально можливий судовий збір становитиме не 350 ПМПО* (у 2018 році — 616700 грн.), а 10 ПМПО (у 2019 році — 19210 грн.). Як то кажуть, радість прийшла звідки не чекали.

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Виконавче провадження. Початок примусового виконання рішення в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII з 01.01.2019 р. теж зазнає змін.

Так, якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, саме виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховуватиме суму таких відсотків (пені).

Крім того, до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховуватиме розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок.

Про це виконавець повинен повідомити боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

ЖКГ й управління багатоповерхівкою

З 01.01.2019 р. почнуть діяти деякі норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII.

Монетизація пільг і субсидій. Повинна почати функціонувати так звана монетизація пільг і субсидій на оплату ЖК-послуг. Так, відповідно до ч. 3 ст. 11 «житлово-комунального» Закону передбачені законодавством

Мабуть, у зв’язку з цією подією втрачає чинність постанова КМУ від 13.11.2013 р. № 860 з приводу надання пільг і субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд, а також прибудинкових територій мешканцями житлових будинків, у яких створені ОСББ** (ЖБК).

** Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Управління багатоквартирним будинком. Зміни також торкнуться управляючих компаній (тобто компаній, які управляють багатоквартирними будинками).

Зокрема, управитель-юрособа зобов’язана буде мати в штаті як мінімум одного найманого працівника, що пройшов професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)».

Водночас управитель -ФОП зобов’язаний буде самостійно пройти таку профатестацію або, як і юрособа, мати в штаті як мінімум одного атестованого «менеджера…». Причому, судячи з формулювань, оформляти такого спеціаліста можна буде тільки за трудовим договором.

До речі, Порядок здійснення професійної атестації за професією «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)», затверджений постановою КМУ від 28.11.2018 р. № 1010, набрав чинності з 06.12.2018 р.

Зверніть увагу: вимога про кваліфікованих менеджерів, що пройшли атестацію, не стосується ОСББ.

Поняття «управитель» не включає ОСББ, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України від 14.05.2015 р. № 417-VIII управителем є суб’єкт підприємницької діяльності, а об’єднання — це неприбуткова організація (частина сьома ст. 4 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ).

І ще...

Дарування валютних цінностей. З 01.01.2019 р.

Юридичні особи тепер можуть зітхнути спокійно. Договори дарування валютних цінностей між юрособами, а також між фізичною і юридичною особою нотаріальному посвідченню більше не підлягатимуть.

Нагадаємо: на сьогодні договори дарування валютних цінностей понад 850 грн. підлягають нотаріальному посвідченню незалежно від статусу сторін такого договору.

Врахуйте: скасування нотаріального посвідчення не означає скасування письмової форми договору дарування валютних цінностей. Адже загальні положення ЦКУ про форму договору залишилися такими ж. Ідеться про обов’язкову письмову форму договорів між юрособами, між фізичною особою і юрособою, а також договорів дарування із зобов’язанням передати дарунок у майбутньому.

Усно можна укласти договір між юрособою і фізичною особою, якщо зобов’язання за договором дарування повністю виконуватимуться в момент його укладення. Не забувайте, що до валютних цінностей належать, зокрема, гривні (п. 1 ст. 1 Декрету № 15-93). І з набранням чинності Законом про валюту ситуація не зміниться (див. п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Внутрішнє споживання лісоматеріалів. З 01.01.2019 р. будуть введені обмеження на внутрішнє споживання необроблених лісоматеріалів. Відповідну статтю додали до «лісо-підприємницького» Закону України від 08.09.2005 р. № 2860-IV (ср. ). Так, протягом строку дії заборони на вивезення в режимі експорту необроблених лісоматеріалів (код 4403 УКТ ЗЕД) установлюється обмеження в розмірі 25 млн куб. м на рік. При цьому таке обмеження не залежатиме від обсягу внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів у попередньому році.

Платіжні ознаки й обмін банкнот. З 02.01.2019 р. набирають чинності нові Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України, затверджені постановою правління НБУ від 03.12.2018 р. № 134. У свою чергу, однойменні Правила, затверджені постановою правління НБУ від 23.10.2013 р. № 422, втратять чинність. У чому ж відмінність?

Наприклад, відповідно до п. 7 Правил № 134 перевіряти на зношеність банкноти (монети) під час їх прийняття повинні банки, небанківські фінустанови та національний оператор поштового зв’язку. А відповідно до поки ще діючих Правил № 422 таку перевірку зобов’язані були проводити тільки банки (п. 3 розд. ІІ Правил № 422).

Виробництво коньяку. Початок 2019 року також ознаменується врегулюванням правил виробництва в деяких сферах. Так, з 10.02.2019 р. набирають чинності Правила виробництва коньяків України, затверджені наказом Мінагрополітики від 27.12.2017 р. № 702.

От і все. З основною частиною юридичних змін розібралися. Можемо рухатися далі.