Розбили авто, узяте в лізинг: що в обліку?

Але спочатку скажемо пару слів про правову суть фінансового лізингу і про основні правила обліку основних засобів (ОЗ), отриманих у фінлізинг.

Про фінлізинг — двома словами

Фінансовий лізинг — вид цивільно-правових стосунків, що виникають з договору фінансового лізингу (ч. 1 ст. 1 Закону № 723*).

* Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР.

За договором фінлізингу лізингодавець зобов’язується (ч. 2 ст. 1 Закону № 723):

1) придбати у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоотримувачем специфікацій і умов;

2) передати її в користування лізингоотримувачу на встановлений термін не менше 1 року за встановлену плату.

Зверніть увагу:

Водночас в договорі фінлізингу може бути передбачена умова про перехід права власності на предмет лізингу лізингоотримувачу. Також з цією метою може бути укладений і окремий договір купівлі-продажу.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоотримувачу ризик його випадкового знищення або ушкодження теж переходить до лізингоотримувача, якщо інше не встановлене договором (ч. 1 ст. 13 Закону № 723).

Зверніть увагу: предмет лізингу та/або ризики, пов’язані з виконанням фінлізингових договорів, підлягають страхуванню, якщо це встановлено законом або договором (ч. 2 ст. 13 Закону № 723). А про псування майна лізингодавця слід повідомити письмово (п.п. 5 ч. 2 ст. 11 Закону № 723).

Детальніше про правові «тонкощі» фінлізингу можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 94, с. 60. Тут же ми додамо тільки, що річчю, яка передається за договором фінлізингу, може бути тільки ОЗ (ст. 3 Закону № 723, ч. 1 ст. 807 ЦКУ, ч. 3 ст. 292 ГКУ), і перейдемо до порядку їх обліку у лізингоотримувача.

Згідно з п. 5 П(С)БО 14 «Оренда»

І в цьому немає нічого дивного. Адже при отриманні «лізингового» ОЗ одночасно виконуються критерії як для визнання активу (лізингоотримувач отримує контрольований ресурс, використання якого передбачувано приведе до збільшення економічних вигод), так і для визнання зобов’язань (у лізингоотримувача виникає заборгованість перед лізингодавцем, погашення якої ці вигоди зменшить).

Отриманий у фінлізинг ОЗ підлягає амортизації, яка нараховується орендарем протягом періоду його очікуваного використання (п. 7 П(С)БО 14).

Ось, напевно, і усе, про що слід було згадати, перш ніж перейти до обліку результатів аварії автомобіля, узятого у фінлізинг.

Бухгалтерський облік

Пам’ятаючи про те, що отриманий у фінлізинг автомобіль числиться у складі ОЗ лізингоотримувача, нескладно відповісти на запитання: що робити з цим автомобілем, якщо він знищений?

Те ж саме, що роблять з будь-яким іншим непридатним ОЗ — його необхідно списати. Адже використання повністю розбитого автомобіля неможливе, тобто ні про які економічні вигоди від такого використання мови бути не може. Тобто

А згідно з п. 33 П(С)БО 7 об’єкт ОЗ, що не відповідає критеріям визнання активом, підлягає списанню з балансу.

Підтверджує необхідність списання розбитого авто і п. 40 Методрекомендацій № 561*, згідно з яким об’єкт ОЗ перестає визнаватися активом, у тому числі і внаслідок остаточного псування.

* Методрекомендації з бухобліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Зверніть увагу:

Разом з тим, сумнівно, що ліквідація аварійного авто виявиться зовсім безвідходною. Як би серйозно не був пошкоджений автомобіль, напевно знайдуться вцілілі деталі, уламки, які чогось та коштують. Ну хоч би навіть залізо, яке може бути здане на металобрухт.

Нагадаємо: деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при демонтажі або розбиранні ліквідовуваних ОЗ, прибуткують з визнанням іншого доходу (субрахунок 746 «Інші доходи») і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів (п. 44 Методрекомендацій № 561).

Якщо планується, що такі відходи будуть використані на підприємстві як матеріали або запасні частини, їх враховують на субрахунку 201 «Сировина і матеріали» або 207 «Запасні частини» в оцінці їх можливого використання. Якщо ж їх використання на підприємстві не планується — тоді на субрахунку 209 «Інші матеріали» за чистою вартістю реалізації (п. 2.13 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Досить часто за умовами договору фінлізингу уламки автомобіля повертаються лізингодавцю. Їх вартість у такому разі оцінить страхова компанія. Саме за цією оцінною вартістю вони і зарахуються на баланс лізингоотримувача.

Тут усе залежить від того, що передбачено в договорах фінлізингу і страхування.

Якщо згідно з договорами страхове відшкодування надходить лізингоотримувачу (що в його обліку відобразиться проводками: Дт 377 (375) — Кт 746 (на дату аварії), Дт 311 — Кт 377 (375) (на дату отримання відшкодування)), то ці зобов’язання будуть погашені за рахунок такого страхового відшкодування.

Якщо ж відшкодування отримує лізингодавець, то суму зобов’язань, що не підлягають погашенню, слід включити до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання»): Дт 531, 611 — Кт 746 (на дату аварії). При цьому врахуйте: сума отриманого лізингодавцем страхового відшкодування може перевищувати заборгованість лізингоотримувача за знищений автомобіль. У такому разі лізингодавець перерахує суму цього перевищення лізингоотримувачу. В обліку лізингоотримувача це відобразиться такими самими проводками, як і відшкодування, отримане від страхової компанії: Дт 377 — Кт 746 (на дату аварії), Дт 311 — Кт 377 (на дату отримання відшкодування).

Податковий облік

Податок на прибуток. Високодохідники і малодохідники, які добровільно коригують бухгалтерський фінрезультат на різниці з розд. III ПКУ, при визначенні об’єкта оподаткування:

1) збільшують фінансовий результат до оподаткування на залишкову вартість ліквідованого автомобіля, розраховану згідно з П(С)БО (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);

2) зменшують його на залишкову вартість ліквідованого автомобіля, розраховану згідно зі ст. 138 ПКУ (абзац третій п. 138.2 ПКУ).

Усі інші бухгалтерські доходи і витрати, що виникають в результаті аварії «фінлізингового» автомобіля (перераховані в попередньому розділі), потраплять до податковоприбуткового обліку без будь-яких коригувань.

ПДВ. Пам’ятайте: п. 189.9 ПКУ вимагає нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ при ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податків. Проте, якщо платник подасть в контролюючий орган відповідний документ про знищення, розбирання ОЗ, то ПЗ можна не нараховувати (абзац другий п. 189.9 ПКУ). Причому, на думку податківців, для цих цілей підходить тільки документ, виданий компетентним органом. А ось складений платником акт за формою № ОЗ-3 вони таким відповідним документом не визнають (див. листи ДФСУ від 13.07.2017 р. № 1179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 2, від 03.05.2017 р. № 52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік» 2017, № 41, с. 2, від 02.03.2017 р. № 4338/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 5). Добре, що в нашій «аварійній» ситуації документ, виданий компетентним органом (акт аварії), забезпечений.

Майте на увазі:

Пояснюється це тим, що норма п. 198.5 ПКУ, що вимагає нараховувати ПЗ на залишкову вартість необоротного активу, який використовується в негосподарській діяльності, на операції, що підпадають під дію п. 189.9 ПКУ, не поширюється. Про це прямо зазначено в п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

На операції з оприбутковування матеріальних цінностей, отриманих в результаті ліквідації необоротного активу, ПЗ з ПДВ теж не нараховуються (п. 189.10 ПКУ). А ось передача таких цінностей лізингоотримувачу прирівнюється до їх постачання (п.п. «а» п.п. 14.1.191 ПКУ).

Приклад. У результаті аварії автомобіль, отриманий у фінансовий лізинг, розбитий і відновленню не підлягає. Балансова вартість автомобіля на кінець місяця, в якому сталася аварія, — 720 тис. грн. Сума нарахованої амортизації на цю ж дату — 210 тис. грн. Сума непогашених лізингових платежів — 380 тис. грн. (у тому числі поточна заборгованість — 130 тис. грн.).

За договором лізингу усі автомобільні уламки у разі аварії повертаються лізингодавцю. Страхова компанія оцінила їх в 25 тис. грн. (без ПДВ). Від лізингодавця отримана різниця між сумою страхового відшкодування і сумою заборгованості у розмірі 85 тис. грн. У цілях оподаткування лізинг визнаний фінансовим.

Як відобразити ці господарські операції у бухгалтерському обліку лізингоотримувача, покажемо в таблиці на с. 21.

Облік результатів аварії у лізингоотримувача