висновок документа
ПКУ не передбачений механізм фіксації дати отримання покупцем зменшуючого РК. Щоб уникнути помилок при складанні податкової звітності і непорозумінь при розрахунку показника ∑Перевищ, рекомендуємо реєстрацію таких РК здійснювати з урахуванням строків, визначених абзацами п’ятнадцятим та шістнадцятим п. 201.10 ПКУ
З 01.01.2018 р. у ПКУ змінили строк реєстрації зменшуючих РК, складених на платників ПДВ. Тепер він складає 15 к. дн. з дня отримання такого РК одержувачем. Ця норма була покликана убезпечити покупця від недобросовісних постачальників, що затягують з передачею РК на реєстрацію.
Ми не раз попереджали, що система досі не налагоджена під нові строки (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 40, с. 7, 10; № 33, с. 7; № 11, с. 5). Судячи з аргументації ДФСУ, найближчим часом її так і не налаштують, адже, на думку фіскалів, для цього потрібно внести зміни в ПКУ. Ці незграбні відмовки більше схожі на привід не дотримуватися ПКУ або на виправдання некомпетентності. Адже зрозуміло, що дата отримання РК — технічне питання, яке повинні вирішити самі податківці, і воно не може перешкоджати реалізації усієї норми ПКУ.
Ну а на сьогодні доводиться констатувати, що внесення змін до ПКУ лише додало клопоту платникам податків. Головне — визначитися, в якому періоді слід реєструвати і відображати цей РК для того, щоб уникнути: (1) донарахувань постачальнику податку і штрафу (ст. 123.1 ПКУ); (2) появи у постачальника показника ∑Перевищ; (3) застосування до покупця штрафу за несвоєчасну реєстрацію РК (ст. 1201 ПКУ).
Цікаво, що в цьому листі податківці говорять тільки про перші два питання, а третє залишають без уваги. Це і зрозуміло, адже нові строки реєстрації РК сформульовані в ПКУ досить чітко. І якщо податківці штрафуватимуть за несвоєчасну реєстрацію РК, орієнтуючись тільки на старі строки, то такі штрафи оскаржити досить просто. Принаймні в суді.
Що стосується донарахування податку, то в листі чомусь не наведений постулат від податківців: якщо РК зареєстрований своєчасно, то продавець включає його в декларацію в місяці складання, якщо з порушенням строку — то в місяці реєстрації. І це попри те, що такі консультації були вже у 2018 році (лист ДФСУ від 12.03.2018 р. № 952/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Та й аналогічна БЗ 101.23 не скасована.
Схоже, проблема в тому, що, використовуючи цей принцип, іноді просто неможливо включити РК до декларації. Наприклад, РК складений 25 квітня, отриманий 10 травня і зареєстрований 21 травня: новий строк не порушений, але включити його в декларацію за квітень неможливо. Нічого не залишається, як включати його в декларацію травня, тому проблема ∑Перевищ відпадає.
А ось якщо той же РК буде зареєстрований, наприклад, 17 травня — начебто ніщо не заважає зменшити ПЗ квітня. Але якщо постачальник так вчинить, то після подання декларації за травень у нього вискочить злощасний ∑Перевищ, адже система, не налаштована під новий строк, сприйме цей РК як зареєстрований із запізненням. Щоб не потрапити в халепу, нічого не залишається, як відображати зменшення ПЗ тільки в декларації за травень. Власне, про це і говориться в листі.
Втім, орієнтуватися тільки на старі строки не можна. Простий приклад: РК складений 3 травня і того ж дня отриманий одержувачем. Відкладення реєстрації до кінця місяця загрожує застосуванням штрафу згідно зі ст. 1201 ПКУ. І оскаржити його не вийде.
Ось і виходить, що наші песимістичні прогнози, на жаль, справджуються: орієнтуватися потрібно і на нові, і на старі строки реєстрації.
