Помилкова «зайва» ПН і ΣПеревищ

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Березень, 2018/№ 19-20
У підприємства виникло запитання щодо ліміту реєстрації. Виправили помилку – обнулили «зайву» податкову накладну (ПН) в наступному місяці «зменшуючим» розрахунком коригування (РК). Але, як виявилося, ліміт не відновився, а виникло ΣПеревищ. З чим це пов’язано і як повернути ліміт, якщо підприємство намагалося дотримуватися всіх правил виправлення належним чином?

Чому не відновлюється ліміт?

Як це не сумно, але проблеми виникають від того, що добросовісний платник, ні про що не підозрюючи, намагався точно дотримуватися всіх правил виправлення. Адже всім відомо, що в ПДВ-звітності відображають тільки реальні постачання. Тому ні «зайві» ПН, ні «виправляючі» РК до них у декларації показувати не треба. Тим більше, що до цього наполегливо закликають самі податківці (БЗ 101.23, листи ДФСУ від 08.11.2017 р. № 2557/6/99-95-42-03-15/ІПК, від 21.12.2017 р. № 3084/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.01.2018 р. № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Відразу обмовимося, що якщо «зайву» ПН усунули «по гарячому» (тобто виправили виписаним у тому ж періоді РК, який своєчасно зареєстрували), то ні таку «зайву» ПН, ні РК до неї в декларації показувати не треба. Ліміт у результаті відновиться і жодного ∑Перевищ не виникатиме.

А ось якщо з випискою РК затягнули (ПН з РК припали на різні періоди), то при невідображенні помилкової ПН з РК у декларації може виникати «цікава» ситуація (вона і виникла в підприємства, що надіслало запитання). До речі, з нею зіткнулися й ті платники, яким автоматом у січні розблоковували помилкові «зайві» торішні (зокрема, грудневі) ПН.

Як це позначиться на ліміті реєстрації, покажемо на прикладі.

Приклад. Припустимо, у січні зареєстрували «зайву» ПН із сумою ПДВ 1000 грн. Помилку виправили випискою та реєстрацією РК тільки в лютому. Інших операцій у січні-лютому не було, сума ліміту на початок січня — 1000 грн.

Тоді якщо не показувати «зайву» ПН з РК у декларації, то операції вплинуть на ліміт так, як показано в таблиці.

Як впливають на ліміт «зайві» помилкові ПН з РК (при їх невключенні в декларацію)

За логікою виправлення помилки мало все поставити на свої місця — відновити ліміт до початкового значення в «1000 грн.». Адже за великим рахунком РК саме і складався з метою повернення ліміту! Проте ліміт не відновився, а так і залишився «з’їденим» — нульовим. Точніше, відновився на день реєстрації РК, але після подання лютневої декларації знову «зник» із-за ∑Перевищ.

Причина — у правилах підрахунку показника ∑Перевищ. Нагадаємо, що таке перевищення (∑Перевищ) виникає, якщо ПЗ за декларацією більше, ніж за даними ЄРПН, тобто:

Причому з вересня 2017 року порядок розрахунку ∑Перевищ в СЕА переналаштовували — стали рахувати помісячно, хоча до цього рахували наростаючим підсумком (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 3). І при його підрахунку СЕА враховує все підряд РК (включаючи і РК, що обнуляють «зайві» ПН).

Ось і виходить, що якщо помилкову «зайву» ПН не показувати в декларації, то ∑Перевищ (у нашому прикладі — у січні) не виникне (оскільки січневі ПЗ за декларацією будуть менше, ніж за даними ЄРПН). А ось якщо в лютому не відобразити в декларації «зменшуючий» РК, то вискочить Перевищ (оскільки «зменшуючий» РК врахувався у формулі ліміту, але не врахувався в декларації — див. приклад). Тому ліміт і не відновлюється.

У цій ситуації виникає запитання: що робити підприємству і як повернути ліміт?

Як бути?

Повідомити про проблему податківцям. Звичайно, треба бити тривогу і насамперед повідомити про те, що ліміт «вкрадено», своїм податківцям. До того ж навіть «головні» податківці вже в курсі різних фокусів з лімітом (і зокрема, масової появи у платників ∑Перевищ). Тому закликають вирішувати всі питання на місцевому рівні — рекомендують звертатися в цьому випадку в місцеві (обласні) управління ДФСУ (лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 968/7/99-99-12-03-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 5). Тож вам

треба письмово звернутися до своїх (а краще, і до обласних) податківців

з проханням пояснити причину виникнення ∑Перевищ або з обґрунтуваннями незаконної його появи. Зокрема, важливо повідомити про те, що після виправлення помилки ліміт не відновився, оскільки «зменшуючий» РК (що не підлягає відображенню в декларації) привів до утворення ∑Перевищ. Після чого вимагати від податківців повернути ліміт. І контролери повинні порекомендувати шлях виходу із ситуації і вирішити питання.

Тим паче, що в цьому випадку ∑Перевищ виникло не з вини платника (який, не відображаючи помилкову ПН з РК у декларації, діяв абсолютно правильно), а обумовлено некоректним підрахунком цього показника системою (тобто так званою «технічною помилкою»). А «при технічних помилках» обласні податківці, у свою чергу, за кожним таким випадком (тобто за кожним платником) повинні направляти ДФСУ Запит на виправлення помилок щодо обрахунку показника ∑Перевищ (форма якого наведена в згадуваному листі), щоб проблему вирішувати вже системно. В усякому разі саме цього вимагає (!) від обласних податківців у листі ДФСУ, щоб виявляти причини виникнення ∑Перевищ і за допомогою зворотного зв’язку допрацювати програмне забезпечення в частині підрахунку ∑Перевищ. Причому один з чинників, який, як показує практика, важливо врахувати при доопрацюванні, — щоб не виникало ∑Перевищ при усуненні «зайвих» ПН (виправленні помилок).

Після того як ви повідомили про проблему контролерів, залишається чекати, коли повернуть ліміт.

До речі, поскаржитися треба і на автоматичну реєстрацію січнем тієї ПН, про «помилковість» якої платник повідомляв (!) податківцям (РК не складати, а вимагати повернути ліміт).

«Засвітити» помилку в декларації. Втім, відомо, що іноді контролери на місцях у цій ситуації радять діяти таким чином: «підігнати» ПДВ-звітність під ліміт. Тобто щоб не виникало ∑Перевищ,

податківці пропонують відображати помилкові ПН з РК у декларації

А в тих випадках, коли періоди декларування ПН з РК вже минули, то «відновлювати» їх за допомогою уточнюючих розрахунків (УР). Тоді при такому підході виходить, що підприємству треба діяти так:

— подати УР до декларації за січень (щоб включити туди помилкову «зайву» ПН). Причому якщо УР буде «збільшуючим» (тобто за січень виникла недоплата), доведеться розщедритися і сплатити суму недоплати (на електронний ПДВ-спецрахунок) і 3 % «самоштрафу» (до бюджету);

— включити «зменшуючий» РК у поточну декларацію за лютий (у ряд. 7; а якби період декларування «зменшуючого» РК вже минув — то відновлювати «зменшуючий» РК у ньому через УР). Тоді в лютому ∑Перевищ не виникне (оскільки ПЗ за декларацією збігатимуться з даними ЄРПН). Ліміт за логікою повинен відновитися. Хоча, правду кажучи, повної упевненості в цьому немає. ☹

Як бачимо, у цьому випадку спроба повернути ліміт, по-перше, обходиться «недешево» — ціною сплати недоплати з 3 % самоштрафом (тобто відволікання грошових коштів). Хоча потім за лютий (із-за включення РК з «-») заплатимо менше. А по-друге (що особливо насторожує), такий підхід призводить до спотворення даних звітності з ПДВ, оскільки:

— січневі ПЗ виявляються «умисно» завищені, а

— лютневі ПЗ, навпаки, занижені.

Отже, тривожно, що при такому підході помилки припустилися в одному періоді (січні), а виправляємо її — в іншому (лютому), який, до речі, до помилки не має жодного стосунку. Зрештою, «помилковий» період так і зависне не виправленим (його ПЗ залишаться завищеними), а ось ПЗ іншого періоду виявляться заниженими. І де гарантія, що після такого «виправлення» (відображення «зменшуючого» РК у поточній декларації) податківці потім визнають зменшення в ній поточних ПЗ на «старі помилки» правомірним (адже підстав для відображення РК у ній не було). До того ж запропонований підхід не вписується в загальну стратегію виправлення ПДВ-помилок (коли виправити важливо саме «помилковий» період). А завищення/заниження обсягів, у свою чергу, може бути ризиковано платникам, які розподіляють ПДВ. Словом,

запропонований «рецепт» викликає побоювання і, м’яко кажучи, не передбачений ПКУ

Тому ми не можемо рекомендувати дотримуватися його (тим паче, що він штучно винайдений податківцями на догоду недосконалій СЕА, яку ДФСУ обіцяє все ж доопрацювати). А якщо ви все-таки збираєтеся піти на поводі в контролерів, то це краще зробити після отримання індивідуальної консультації аналогічного змісту на свою адресу.

І на завершення зауважимо, що з 1 січня 2018 року для «зменшуючих» РК, складених на покупців, діє новий строк реєстрації в ЄРПН — 15 днів з дня отримання РК (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 9, с. 6). Втім, поки СЕА при формуванні ліміту, як і раніше, «заточено» під старі строки реєстрації «зменшуючих» РК (дивлячись у якій — першій/другій — половині місяця вони складені). Звичайно ж, із часом СЕА переналаштують і нарешті допрацюють. Головне, щоб і після доопрацювання «зменшуючі» РК, що обнуляють «зайві» ПН, не крали ліміт у продавця через ∑Перевищ.

висновки

  • За правилами, у декларації з ПДВ відображають тільки реальні постачання. Тому ні помилкові «зайві» ПН, ні «виправляючі» РК до них у декларацію не включають.
  • Якщо помилкова ПН з «виправляючим» РК припадають на різні періоди, то через їх невідображення в декларації виникає проблема: ліміт не відновлюється (оскільки РК враховується в ліміті, проте не враховується в декларації, а через це виникає ∑Перевищ).
  • Щоб повернути ліміт, необхідно письмово звернутися до податківців, повідомити їх про проблему, що виникла із-за виправлення помилки, і вимагати повернути ліміт.
  • Деякі податківці на місцях для відновлення ліміту радять показувати помилкові ПН з РК у деклараціях (а якщо періоди їх декларування вже минули, то подавати УР). Дотримуватися таких порад можна тільки після отримання ІПК на свою адресу. І все-таки сподіваємося, що СЕА в частині підрахунку ∑Перевищ доопрацюють.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити