«Уж сколько раз твердили миру...» — мається на увазі бухгалтерському — що подавати декларацію з податку на прибуток підприємства зі «збитками» (тобто з від’ємним показником у рядку 04 декларації за формою, затвердженою в редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467), мовляв, абсолютно безпечно... ☺
Окрім цього голослівного твердження, на користь думки про безпеку подібного вчинку платника податку на прибуток говорять також такі обставини:
— об’єкт з податку на прибуток «автоматично» виходить з бухоблікового фінансового результату до оподаткування, тобто старий фокус з нібито забутими податковими витратами тепер «не котить»;
— у текстовці вказаного рядка 04 декларації чорним по білому написано «(+, -)», тобто форма декларації прямо дозволяє зазначати в цьому рядкові не тільки додатний (або нульовий), але й від’ємний показник;
— у ст. 78 ПКУ серед вичерпного переліку підстав для позапланової перевірки (а від планової ніякі хитрощі платника не врятують) немає і згадки про декларування від’ємного об’єкта з податку на прибуток (причому скільки завгодно послідовних звітних періодів)...
І все одно вітчизняні бухгалтери побоюються перевірочних наслідків з боку фіскалів за подання «збиткової» декларації з податку на прибуток.
З позапланового «вогню» — та в планове «полум’я»...
Потрібно визнати, що певні підстави для побоювань у тих платників податку на прибуток (і не лише малодохідників), які у прибутковій звітності декларують «мінуси», — і саме через можливі ускладнення в плані податкових перевірок — таки, на жаль, є. ☺
Звертаємо увагу таких платників на так званий план-графік документальних планових перевірок, прерогатива створення якого покладена на ДФСУ (абзац третій п. 77.2 ПКУ).
А конкретніше — зверніть увагу на найсвіжіший на сьогодні Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524 (з подальшими змінами).
Так ось, серед більш ніж п’яти десятків (!) критеріїв відбору юросіб (пп. 1 — 3 п. 5 розд. III) — відповідно за високим, середнім та незначним ступенями ризику — є такий, згідно з яким
«мінус» у річній декларації з податку на прибуток (чи «мінуси» у двох квартальних поспіль) — відповідає високому ступеню ризику платника
До речі: настійно рекомендуємо вам уважно ознайомитися з усіма іншими критеріями ризику в розд. III і V Порядку — там є дуже своєрідні (причому, не лише вартісні!), на які цілком вірогідно може зреагувати (автоматично) інформаційна система ДФСУ... ☹
Загалом, чи так уже безпечно подавати «збиткову» декларацію з податку на прибуток, як то кажуть?..
Помилки бувають шкідливі і не дуже
До речі, в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 9, с. 13 на схоже запитання була дана пряма відповідь, мовляв, якщо в бухгалтерському обліку значення фінансового результату від’ємне (збиток), то цей «мінус» хоч-не-хоч автоматично потрапить у рядок 02 декларації, і якщо його не «перешибуть» додатні різниці за рядком 03 (з додатка РI — зрозуміло, це стосується платників, що не відмовилися від коригувань), то непохитна арифметика надасть «мінус» і в рядку 04 декларації. Якщо тільки...
Якщо тільки в тому самому бухгалтерському обліку, скажімо, не були допущені абсолютно ненавмисні помилки, в результаті яких помилковий фінансовий результат виявився не від’ємним, а додатним (чи хоча б нульовим).
І показник рядка 04 декларації через це теж вийшов невід’ємним...
Помилки, як відомо, бувають різними.
Головне, щоб вони були неумисними.
Ну, ось, наприклад,
через неправильну класифікацію в бухгалтерському обліку витрати звітного періоду були помилково віднесені платником податку на прибуток на рахунок 39
І відповідно — були відображені за статтею «Витрати майбутніх періодів» (рядок 1170 Балансу).
Зрозуміло, таку помилку ви зможете виявити вже в одному з подальших років.
А отже, згідно з методологією П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» така помилка — будучи виявлена вами цілком самостійно і доволі несподівано — зможе бути класифікована як:
— по-перше, та, що належить до минулих звітних періодів (років), а
— по-друге — та, що вплинула на фінрезультат відповідного року.
Швидко виправлене помилковим не вважається ☺
Про виправлення таких бухгалтерських помилок всі важливі подробиці ви дізналися зі статей на с. 4, 8 цього номера. А що стосується конкретних рекомендацій Мінфіну на цю тему — радимо перечитати наш коментар до листа Мінфіну від 17.07.2013 р. № 31-08410-07-29/21303 (див. добірку в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 10).
Зрозуміло, що при виявленні такої помилки — акцентуємо: яка хоча і викривила показник рядків 02 і 04, але не занизила показник рядка 17 декларації за помилковий звітний рік — ви зобов’язані/маєте право самоуточнитися в порядку ст. 50 ПКУ.
Причому відразу ж зазначимо —
без «самоштрафів», оскільки відсутній факт недоплати податку на прибуток
Причому якщо виявлення подібної помилки припало на рік, що безпосередньо йде за тим, у якому така помилка вас спіткала, то у вас два варіанти: або подати окрему уточнюючу декларацію, або заповнити самовиправний розділ у поточній декларації.
Якщо ж пройшло більше часу — залишається лише варіант з поданням уточнюючої декларації.
Усі формальності такого уточнення ви знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42, с. 15; 2017, № 41, с. 10.
Настійно радимо одночасно подати вашим податківцям також виправлену фінансову звітність за відповідний рік (хоча вслід за «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 41, с. 10 ще раз попереджаємо про можливі проблеми з її поданням в електронному вигляді через примхи фіскал-програмістів, що може залишити вам лише «паперовий» варіант подання такої виправленої фінзвітності)...
На наш погляд, максимум неприємностей, що загрожують вам за подібну помилку, — ну, хіба що адмінштраф за ст. 1631 КпАП (від 85 до 170 грн.).
