Путівки від роботодавця

З 2018 року в «путівковому» оподаткуванні відбулися зміни. Тепер з урахуванням сумових обмежень (про які поговоримо пізніше) у загальний місячний дохід не включається вартість наданих роботодавцем безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) путівок на відпочинок, оздоровлення і лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України працівнику та/або членам його сім’ї першого ступеня споріднення (абзац другий п.п. 165.1.35 ПКУ). Про це далі детально і поговоримо.

Вартість путівки: обкладати чи ні?

Які ж вимоги мають бути виконані, щоб вартість путівки (сума знижки від вартості путівки) не потрапила в оподатковуваний дохід працівника?

ПДФО і ВЗ. Щоб вартість путівки не обкладалася ПДФО, потрібно виконання таких умов:

1) путівку надає роботодавець — платник податку на прибуток;

2) одержувач путівки — найманий працівник, з яким цим роботодавцем укладено трудовий договір (контракт);

3) путівка призначена для відпочинку, оздоровлення і лікування, у тому числі для реабілітації на території України безпосередньо працівника та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення — його батьків, дружини (чоловіка), дітей, у тому числі усиновлених (п.п. 14.1.263 ПКУ).

Таким чином, при виконанні вимог, установлених абзацом другим п.п. 165.1.35 ПКУ, працівник може отримати від роботодавця неоподатковувану путівку:

— на своє оздоровлення/лікування/відпочинок;

— на своє оздоровлення/лікування/відпочинок та оздоровлення/лікування/відпочинок членів своєї сім’ї першого ступеня споріднення (сімейну путівку);

— на оздоровлення/лікування/відпочинок членів своєї сім’ї першого ступеня споріднення.

При цьому майте на увазі:

Саме працівник буде одержувачем доходу у вигляді вартості безкоштовно наданої йому путівки (суми знижки). Це справедливо і для випадку, коли на підставі заяви працівника йому видається путівка для оздоровлення/лікування/відпочинку його дитини, дружини або батьків;

4) раніше в цьому календарному році підприємство не надавало працівнику неоподатковувану на підставі абзацу другого п.п. 165.1.35 цього Кодексу путівку на його оздоровлення та/або оздоровлення членів сім’ї першого ступеня споріднення;

5) вартість путівки (розмір знижки) не повинна перевищувати 5 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2018 році ця сума становить 18615 грн. (3723 грн. х 5).

Важливо! Якщо не виконана хоч би одна із перелічених вимог, то вся вартість путівки, отриманої платником податків безкоштовно, або сума знижки (якщо путівка була надана особі з індивідуальною знижкою) ввійде до складу його оподатковуваного доходу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 24).

Так, наприклад, з усієї вартості путівки, що надається безкоштовно (із суми індивідуальної знижки від вартості путівки), потрібно утримати ПДФО, якщо:

— путівка надана неплатником податку на прибуток (підприємством-єдиноподатником, ФОП, незалежним професіоналом);

— одержувач путівки — стороння фізособа, яка не перебуває з підприємством — платником податку на прибуток у трудових відносинах;

— путівка надана для відпочинку, оздоровлення і лікування, у тому числі для реабілітації інвалідів, за кордоном (не на території України!);

— у цьому календарному році працівник уже отримував від цього роботодавця путівку, що не оподатковувалася на підставі абзацу другого п.п. 165.1.35 ПКУ;

— працівник придбає путівку за власні кошти, а роботодавець повністю або частково компенсує йому її вартість;

— вартість путівки (розмір знижки) перевищує неоподатковувану межу.

Зверніть увагу! На думку податківців, якщо вартість путівки перевищує 5 розмірів мінзарплати, то під обкладення ПДФО потрапляє вся вартість путівки, а не тільки сума перевищення (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 24). Тобто в разі коли вартість путівки (розмір знижки) дорівнює 18616 грн., вона в повній сумі ввійде до складу оподатковуваного доходу працівника.

Важливо! Оскільки путівка (сума знижки) надається працівникові в негрошовій формі, то в базу оподаткування вона повинна потрапити збільшеною на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ). При ставці ПДФО 18 % його величина становить 1,219512.

У розділі І Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з податковим номером працівника — одержувача путівки відображаємо як неоподатковувану на підставі абзацу другого п.п. 165.1.35 ПКУ вартість путівки (суму знижки), так і оподатковувану з ознакою доходу «156».

Переходимо до ВЗ. Його утримуємо тільки з оподатковуваної вартості путівки (суми знижки) (див. пп. 1.2 і 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

При цьому ПКУ не передбачає застосування для ВЗ «натурального» коефіцієнта. Тому базою обкладення цим збором буде вартість путівки (сума знижки), визначена за правилами звичайної ціни, без урахування будь-яких коефіцієнтів і незалежно від того, в якій сумі цей дохід нарахований у бухобліку (див. листи ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24759/6/99-99-17-02-01-15 і від 08.06.2016 р. № 12626/6/99-99-13-02-03-15, консультацію в підкатегорії 103.25 БЗ).

У рядку «Військовий збір» розділу II Податкового розрахунку відображаємо дохід від отримання путівки, незалежно від того, оподатковується він чи ні.

Це прямо вказано в п.п. 168.1.4 ПКУ. Тож будьте уважні.

ЄСВ. Підпункт 2.3.4 Інструкції № 5 відносить до фонду оплати праці вартість путівок працівникам і членам їхніх сімей на лікування і відпочинок або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства.

Таким чином, вартість путівки (сума знижки від її вартості, сума компенсації вартості путівки), наданої роботодавцем своєму працівнику для його оздоровлення та/або оздоровлення членів його сім’ї, увійде до бази нарахування ЄСВ у складі заробітної плати. При цьому не має значення, обкладалася така путівка ПДФО і ВЗ чи ні.

Якщо ж путівка надавалася сторонній особі (непрацівнику), то на її вартість підприємство ЄСВ не нараховує. Підстава — таке підприємство не є страхувальником для цієї особи.

Приклад 1. Роботодавець надає працівнику путівку на оздоровлення його дружини в санаторії, розташованому в м. Миргород. Вартість путівки — 30000 грн.

У цьому випадку вартість путівки (30000 грн.) перевищує неоподатковувану межу (18615 грн.). Отже, вона в повній сумі потрапить в оподатковуваний дохід працівника.

Визначимо базу оподаткування. Нагадаємо: оскільки дохід надано у негрошовій формі, у базу оподаткування він увійде збільшеним на «натуральний» коефіцієнт (1,219512):

30000 х 1,219512 = 36585,36 (грн.).

Визначимо суму ПДФО:

36585,36 х 18 : 100 = 6585,36 (грн.).

Розрахуємо суму ВЗ:

30000 х 1,5 : 100 = 450 (грн.).

Визначимо суму ЄСВ:

36585,36* х 22 : 100 = 8048,78 (грн.).

* Така сума буде відображена в бухобліку підприємства як дохід працівника. Тому, на наш погляд, саме вона є базою нарахування ЄСВ (див. п.п. 1 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).

Путівки і податок на прибуток

Як відомо, в податковоприбутковому обліку правила для високодохідників і малодохідників мають ряд відмінностей. Так, малодохідники мають право (якщо не побажають іншого) визначати об’єкт обкладення податком на прибуток виключно на підставі бухгалтерського фінрезультату до оподаткування. У такому разі безкоштовна передача путівки без проблем «зіграє» в зменшення об’єкта оподаткування через нарахування в бухобліку витрат від списання її вартості.

А ось від високодохідників і малодохідників-добровольців ПКУ в окремих випадках вимагає компенсувати нараховані в бухгалтерському обліку витрати шляхом визначення «збільшуючих» різниць. Нас у цьому випадку цікавитимуть «збільшуючі» різниці з п. 140.5 ПКУ.

З 2018 року п.п. 140.5.10 ПКУ, що раніше встановлював «збільшуючу» різницю лише в частині безповоротної фіндопомоги / безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб) і платникам цього податку за ставкою 0 %, розширили.

Тепер згідно з його положеннями фінрезультат до оподаткування доведеться збільшувати також на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення і лікування на території України фізособи — платника податків та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, що є платником податку на прибуток.

Потрібно розуміти, задумка авторів змін у ПКУ була в тому, щоб зняти податкове навантаження з фізосіб (у частині путівок) з перенесенням його на роботодавця — платника податку на прибуток, що застосовує різниці. Але от вийшло якось «криво».

По-перше, одразу видно, що не збігається суб’єктний склад: працівники і члени сім’ї першого ступеня споріднення в абзаці другому п.п. 165.1.35 ПКУ, працівники і діти віком до 18 років у «податковоприбутковому» п.п. 140.5.10 ПКУ. Тобто виходить, що різниця «викосить» не все, що пільгувалося з ПДФО (ВЗ), а вибірково.

По-друге, при формальному прочитанні п.п. 140.5.10 ПКУ можна дійти висновку, що фінрезультат слід збільшувати, тільки якщо підприємство виплачує працівнику компенсацію за путівки (повну або часткову). Але вище ми вже говорили, що, на думку податківців, ПДФО-пільги (за абзацом другим п.п. 165.1.35 ПКУ) у разі компенсації вартості путівки якраз немає.

Тому як бути зі згаданою «податковоприбутковою» різницею, не зрозуміло. На жаль, фіскали свою думку із цього питання поки що не висловили.

Путівки і ПДВ

Суми «вхідного» ПДВ від вартості путівки підприємство — платник цього податку включає в податковий кредит (за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН).

Передача путівки зі знижкою — це звичайна операція постачання на території України. Вона є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 20 % (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ).

Базу оподаткування в цьому випадку визначають за загальними правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ, а саме: виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання.

Передаєте путівку без будь-якої оплати?

Безкоштовна передача товарів для цілей ПДВ також вважається постачанням (п.п. 14.1.191 ПКУ).

Отже, на дату вручення путівки працівнику підприємство — платник ПДВ повинно нарахувати податкові зобов’язання із цього податку.

За такою операцією платник ПДВ складає дві податкові накладні*:

* Детальніше про їх складання читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 31 і 34.

1) «звичайну» — на суму, розраховану виходячи з договірної (нульової) вартості постачання (на покупця);

2) з типом причини «15» — на суму, розраховану виходячи з мінбази (на себе).

Обидві податкові накладні необхідно зареєструвати в ЄРПН.

Що стосується «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ, то, на щастя, останнім часом податківці на цьому не наполягають (див., зокрема, роз’яснення в підкатегорії 101.06 БЗ).

На їх думку, при безкоштовних передачах податкові зобов’язання виникають тільки один раз — виходячи з бази, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ. Других податкових зобов’язань на підставі п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно.

Бухгалтерський облік

Вартість отриманих підприємством від постачальників путівок відображають на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». За дебетом цього субрахунку показуйте придбання путівок, а за кредитом — їх видачу. Так, надходження путівок відображаємо в бухобліку проводкою: Дт 331 — Кт 685.

Видали путівку працівнику? Її вартість списуємо на витрати залежно від того, на якій дільниці працює такий працівник. Тобто відображаємо за дебетом рахунків 91, 92, 93 або субрахунку 949.

Витрати на придбання путівки, яка видається непрацівнику, підуть у вас на підставі п. 20 П(С)БО 16 в інші операційні витрати (Дт 949).