Критерії безнадійності: вивчаємо разом

Закінчення строку позовної давності (п.п. «а»)

Найперший і, не помилимося, якщо скажемо, — найпопулярніший критерій визнання заборгованості безнадійною — закінчення строку позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Привабливість його в тому, що

Ви, звичайно ж, знаєте, що податківці останнім часом невпинно твердили: за п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ безнадійною можна визнати заборгованість тільки за умови, що відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних результатів (див. листи ГУ ДФС у м. Києві від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11, ДФСУ від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 4, та Офісу великих платників податків ДФС від 17.11.2017 р. № 2658/ІПК/28-10-01-03-11).

Ми ж завжди говорили про незаконність таких вимог (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 103-104, с. 36, 2018, № 23, с. 6). А зовсім нещодавно крапку в усіх спорах поставив Мінфін в УПК № 400 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 3). Головний її висновок невтішний для податківців, але сприятливий для нас із вами. Зводиться він до того, що платник податків не зобов’язаний вживати будь-які заходи зі стягнення заборгованості! Сплив строків позовної давності є виключним і достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, незалежно від того, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення.

Під впливом Мінфіну довелося переглянути свою точку зору і податківцям (див., наприклад, лист ДФСУ від 10.04.2018 р. № 1496/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і ГУ ДФС у Донецькій обл. від 05.05.2018 р. № 2018 /ІПК/05-99-12-03-16).

Детальніше про правила розрахунку строку позовної давності читайте в окремій статті на с. 38.

Заборгованість померлих/безвісно відсутніх фізичних осіб (пп. «б» і «в»)

На підставі пп. «б» і «в» п.п. 14.1.11 ПКУ безнадійною визнають прострочену заборгованість:

— померлої фізичної особи, за умови відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

— осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Зверніть увагу! Безвісно відсутньою або померлою фізична особа визнається за рішенням суду (ст. 43 і 46 ЦКУ). Тому безнадійною така заборгованість вважатиметься на підставі відповідного рішення суду з дати набрання ним чинності.

Заборгованість осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, і осіб, засуджених до позбавлення волі, безнадійною в розумінні п.п. 14.1.11 ПКУ не вважається.

Прострочена понад 180 днів заборгованість (п.п. «ґ»)

Підпунктом «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ до безнадійної зарахована заборгованість, яка прострочена понад 180 днів і відповідає таким вимогам:

— заборгованість суб’єкта господарювання, розмір сукупних вимог кредитора якої не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безперечних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

— заборгованість фізичних осіб не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).

Отже, перша частина п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ по суті дозволяє визнати безнадійною заборгованість суб’єкта господарювання, якщо її розмір з урахуванням вимог ч. 3 ст. 10 Закону № 2343 не перевищує 300 мінімальних зарплат.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2018 рік установлено ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII у розмірі 3723 грн. Тому

Вважаємо, якщо вимоги кредитора вищі, вам пряма дорога до суду за визнанням боржника банкротом. Тоді заборгованість можна буде списати на підставі п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ. Ну або інший варіант — нічого не робити і чекати закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю.

Будьте уважні! На сьогодні п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ не встановлює жодних вимог з приводу заходів, які кредитор повинен вжити для повернення заборгованості. Погоджуються із цим і податківці (див. лист ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1621/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Друга частина встановлює правила визнання безнадійною заборгованості фізосіб. І тут головним критерієм «безнадійності» є сума заборгованості, яка не повинна перевищувати 11169 грн. (3723 грн. х 12 х 25 %).

І ще одне «але». На нашу думку, борги фізосіб-підприємців потрібно оцінювати за критерієм, передбаченим для юросіб. Проте податківці в листі від 12.03.2016 р. № 5382/6/99-99-19-02-02-15 наполягають на тому, що для підприємницького боргу застосовується граничний розмір заборгованості, встановлений для фізосіб.

Заборгованість банкрута або ліквідованого підприємства (пп. «д» і «з»)

Підпункти «д» і «з» п.п. 14.1.11 ПКУ дозволяють визнавати безнадійною заборгованістю:

— актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;

— заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку, або ліквідованих юридичних осіб.

Як бачите, в обох випадках ідеться про визнання безнадійними боргів ліквідованих підприємств або підприємств і підприємців, визнаних банкрутами. Тільки п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ говорить про безнадійність узагалі будь-якої заборгованості таких боржників, а п.п. «д» дозволяє визнати безнадійною заборгованістю засновника вартість усіх корпоративних прав і неборгових цінних паперів*, емітент яких визнаний банкрутом або припинений як юридична особа у зв’язку з його ліквідацією.

* Зазначимо, що по суті вартість корпоративних прав і неборгових цінних паперів заборгованістю емітента не є. Проте п.п. 14.1.11 ПКУ ставить вартість таких активів в один ряд з іншими видами заборгованостей, які можуть бути визнані безнадійними в цілях податкового обліку.

Зверніть увагу! Що в першому, що в другому випадку для визнання заборгованості безнадійною «чуток» про банкрутство або ліквідацію боржника буде не достатньо. Вам потрібно подбати про наявність документів, що підтверджують відповідний статус боржника.

Банкрутство. Банкрут — це боржник, неспроможність якого виконувати свої грошові зобов’язання встановлена судом (ч. 1 ст. 37 Закону № 2343). Тому, на думку податківців, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною за пп. «д» і «з» п.п. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятого в судовому засіданні за участю сторін (див. листи ДФСУ від 15.06.2017 р. № 673/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і Офісу великих платників податків ДФС від 26.01.2018 р. № 299/ІПК/28-10-01-03-11).

І зверніть увагу: для визнання заборгованості безнадійною чекати ліквідації підприємства-банкрута (яка може настати, а може й ні після визнання підприємства банкрутом) не потрібно.

Цікаво, що факт затвердження госпсудом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. Тому дебіторська заборгованість, списана за мировою угодою, не є безнадійною в цілях оподаткування. Про це йдеться в уже згадуваному нами листі Офісу великих платників податків ДФС від 26.01.2018 р. № 299/ІПК/28-10-01-03-11.

Ліквідація підприємства. Юрособа вважається припиненою з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) відповідного запису (ч. 2 ст. 104 ЦКУ, ч. 5 ст. 91 ГКУ). Тому:

Податківці говорили про це вже не раз (див. листи Офісу великих платників податків ДФС від 26.01.2018 р. № 299/ІПК/28-10-01-03-11 та ДФСУ від 24.01.2018 р. № 269/6/99-99-15-02-02-15/ ІПК).

Цю інформацію ви можете отримати в електронному вигляді через офіційний сайт ЄДР**. Там же будуть зазначені дата і номер запису про припинення юридичної особи.

** Див. за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Заборгованість, непогашена через недостатність майна (п.п. «є»)

Цей підпункт ПКУ дозволяє визнавати безнадійною прострочену заборгованість фізичних і юридичних осіб, не погашену через недостатність майна зазначених осіб, за умови, що дії щодо її примусового стягнення не призвели до повного погашення заборгованості.

Отже, що ж потрібно зробити, щоб дотриматися всіх умов із цієї норми ПКУ?

Спершу вам потрібно отримати рішення суду про визнання боргу і почати процедуру виконавчого провадження, тобто примусового стягнення з боржника його заборгованості. Стягненням заборгованості займуться органи виконавчої служби на підставі виконавчого документа.

Якщо виконавець не виявляє в боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (чи цього майна виявляється недостатньо для повного погашення боргу), а всі заходи щодо розшуку такого майна виявляються безрезультатними, то виконавчий документ повертають кредиторові. При цьому виконавець складає акт і виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (пп. 1, 2 і 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII).

На це звертали увагу і податківці (див. листи ДФСУ від 12.04.2017 р. № 7737/6/99-99-15-02-02-15 і від 21.04.2017 р. № 8492/6/99-99-15-02-02-15).

Але врахуйте! На думку податківців, якщо в постанові суду встановлені строки для повторного пред’явлення для виконання виконавчого документа, підстав для визнання заборгованості безнадійної немає (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 13.05.2017 р. № 171/ІПК/04-36-12-32-20 та ДФСУ від 14.12.2017 р. № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Форс-мажорні обставини (п.п. «ж»)

І останній на сьогодні критерій безнадійності з п.п. «ж» п.п. 14.1.11 ПКУ. Він зараховує до безнадійної заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Форс-мажорними обставинами є події, перелічені в ч. 2 ст. 14¹ Закону № 671. А ось перелік подій, які за всього бажання не можна віднести до форс-мажору, перелічені в п.п. 3.2 Регламенту № 44.

Підтвердити факт настання форс-мажорних обставин допоможе сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Його видають Торгово-промислова палата України (ТППУ) і регіональні відділення ТППУ протягом 7 днів, починаючи з того дня, коли від суб’єкта господарювання надійшло звернення (ч. 1 ст. 14¹ Закону № 671).

Процедуру видачі сертифіката ТПП описує Регламент № 44. Для цього суб’єкт господарювання подає заяву і документи, що свідчать про надзвичайність таких обставин, непередбаченість і невідворотність таких обставин і підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорною обставиною і невиконанням умов договору (п. 6.9 Регламенту № 44). Причому саме заявник несе всю відповідальність за доведення настання обставин непереборної сили (п. 6.5 Регламенту № 44).

Суб’єкти малого підприємництва (у розумінні ст. 55 ГКУ) сертифікат отримують безкоштовно. Іншим доведеться оплатити його собівартість (ч. 1 ст. 14¹ Закону № 671).