Незабаром оновлять податкову накладну

* Затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Насамперед найбільш хвилююче запитання.

Коли набуває чинності? Наказ № 763 набуває чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (а зміни до підсумкових ПН — з 1 січня 2020 року). На момент виходу номера наказ офіційно не опублікований (отже, не набув чинності). Тому якщо його опублікують у листопаді, то він запрацює з 1 грудня. Сподіваємося, що на той час під оновлення ПН з РК програмне забезпечення вже налаштують.

Утім, майбутні ПН-зміни не можна вважати надто вже надзвичайними. Швидше, це нововведення, продиктовані часом, до яких бухгалтерам не звикати. Подивимося, що чекає на ПН цього разу.

ПН — у новій редакції. Оскільки зміни торкнуться усіх частин ПН (заголовної, табличної, завершальної), то форму ПН викладуть в новій редакції, що позначиться на шапці, куди додадуть посилання на наказ № 763 (див. гриф «ЗАТВЕРДЖЕНО» у правій верхній частині ПН).

Зведені ПН. Увага: у зведених ПН замість знеособленої «Х»-позначки в шапці доведеться проставляти цифрову код-ознаку зведеності (від 1 до 4), що конкретизує, які це зведені ПН, тобто:

«1» — зведені компенсуючі (п. 198.5);

«2» — зведені розподільчі (п. 199.1);

«3» — зведені мінбазні (п. 188.1);

«4» — зведені ритмічні (п. 201.4 і «касовий» п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Отже, зведені ПН почнуть кодувати — забудьте про позначку «Х».

Податковий номер. У заголовній частині ПН у полях, відведених для продавця і покупця, окрім ІПН платника ПДВ (індивідуального податкового номера), треба буде фіксувати ще й податковий номер платника податків (присвоєний згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588), тобто:

— для підприємств — 8-значний код ЄДРПОУ;

— для фізичних осіб — 10-значний ідентифікаційний код (а якщо його немає у фізичної особи з релігійних переконань, то серію та/або номер паспорта).

Причому «податковий номер покупця» заповнюватиметься: (1) в усіх ПН, складених на покупців — платників ПДВ, і (2) у «специфічних» ПН, складених на покупців — неплатників ПДВ за п. 10 Порядку заповнення ПН (тобто на пільгові постачання: дипмісіям і дипперсонам; за рахунок коштів міжнародної техдопомоги для ЧАЕС; за рахунок грантів для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією — нагадаємо, що в таких ПН при цьому наводять умовний ІПН покупця «200000000000»).

«Опис (номенклатура)». «Номенклатурну» гр. 2 ПН (гр. 3 в РК) поіменують коректніше: «Опис (номенклатура)…». Адже в ній і справді не завжди дослівно пишуть товарну номенклатуру, а іноді наводять і інші дані, наприклад:

— дати/номери «вхідних» ПН (у зведених компенсуючих/розподільчих ПН);

— слідом за номенклатурою пишуть фразу «Перевищення бази оподаткування…» (у мінбазних ПН);

— групують товари/послуги за кодами УКТ ЗЕД/ДКПП (як вимагають контролери за підсумковими ПН).

Нова графа 11 «Сума ПДВ». У розділі Б табличної частини ПН (мабуть, щоб розв’язати проблему нестикувань — «копійчаних» розбіжностей) слідом за «обсягами» з’явиться нова графа 11 — для відображення суми ПДВ (у РК — гр. 14). Увага: в графі 11 дозволено зазначати суму ПДВ точніше — у гривнях з копійками до 6 знаків (!) після коми. А в розділ А вона вже, судячи з усього, переноситиметься з урахуванням округлень копійок до двох знаків. Аналогічного уточнення немає для «цінової» графи 7 ПН, що створювало проблеми в заповненні ПН (детальніше див. лист ДФСУ від 05.07.2018 р. № 2979/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 3).

Помилки заголовної частини ПН. У Порядку заповнення ПН нарешті закріплять (раніше були тільки листи, ІПК, БЗ): помилки в реквізитах заголовної частини ПН, які не заважають ідентифікувати операцію (як правило, це помилки в найменуванні платників, номері філії), виправляють «порожнім» РК з правильно переписаною заголовною частиною. А ось табличну частину розділів А і Б (у тому числі причину коригування) в такому РК не заповнюють.

Втім, серйозні помилки (у даті/ІПН), що не дозволяють ідентифікувати операцію, так виправити не вийде — їх виправляють через РК і перевиписування ПН.

Скасування зайвих «помилкових» ПН. Як обіцяли, нарешті запропонують механізм виправлення («анулювання») зайвих «помилкових» ПН (п. 24). Отже, зайву «помилкову» ПН обнуляють за допомогою «особливого» РК з типом причини «20». Причому тип причини «20» зазначають у верхній лівій частині РК (у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин») без (!) позначки «Х». При цьому в нижній частині цього РК (в окремому інформаційному полі) наводять довідково реквізити правильної зареєстрованої ПН.

Причому якщо ми правильно зрозуміли задумку від Мінфіну, то в загальному випадку для обнулення зайвої «помилкової» ПН (за умови, що РК до неї не складався) такий виправляючий РК з типом причини «20» складають «зменшуючим» (тобто сторнуючим ПН), тому його реєструвати буде покупець.

А ось якщо «помилкову» ПН вже раніше виправляли і реєстрували до неї «зменшуючий» РК (тобто у результаті «помилкова» ПН вже обнулена — виправлена, проте ліміт у продавця при цьому так і не відновився через ΣПеревищ*), то продавець для відновлення ліміту повинен скласти «порожній» виправляючий РК з типом причини «20» і сам його зареєструвати. У такому РК продавець заповнить тільки заголовну і завершальну частини, а ось табличну частину (ані рядки розділу А, ані графи 1 — 15 розділу Б) не заповнює! Тож, схоже, що «порожнім» РК продавець зможе відновити собі ліміт за вже виправленими «помилковими» ПН, і проблема врешті-решт буде вирішена.

* Детальніше про «з’їдання» ліміту при виправленні «помилкових» ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7; № 82, с. 13.

Порядкова нумерація коригувань усередині РК. «Причинну» гр. 2 РК розіб’ють на дві підграфи: 2.1 і 2.2. Навіщо? Щоб вести усередині РК порядкову нумерацію коригувань.

Для цього кожне з коригувань, що проводяться, нумеруватимемо своїм порядковим номером у гр. 2.2 РК. Тобто слід вважати кожне коригування (й увесь блок його рядків, скажімо, «-»/«+», «+») окремою самостійною групою коригування зі своїм порядковим номером (зважаючи на це, за усіма рядками такого коригування «-»/«+», «+» поставимо однаковий порядковий номер у гр. 2.2 РК).

При цьому кожну групу коригувань у РК нумерують за порядком, а кількість груп коригувань у РК не обмежена. Хтозна, може після цього податківці дозволять об’єднувати в одному РК усі коригування, навіть з різними причинами.

Що ж стосується власне причин коригування (яких на сьогодні 7 «дозволених») — для них тепер відведена гр. 2.1 РК. Щоправда, зверніть увагу: в гр. 2.1 тепер треба зазначати не назву (текстівку) причини (тобто словами «Зміна ціни», «Зміна кількості» і т. д.), а умовний код причини. Такі умовні коди причин коригування повинна визначити і оприлюднити на своєму сайті ДФСУ. Тому контролери закодують причини і заразом, можливо, переглянуть (розширять) перелік причин (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 4).

Підсумкові ПН. Їх зміни торкнуться тільки з 2020 року. При цьому встановлять, що заповнювати підсумкові ПН треба за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення ПН (тобто, судячи з усього, усі графи). Нагадаємо, що зараз підсумкові ПН податківці радять кодувати: за даними Z-звітів групувати номенклатуру товарів/послуг за групами, що відповідають визначеним «товарним»/«послуговим» кодам УКТ ЗЕД/ДКПП, при цьому гр. 4 — 7 у них не заповнювати (БЗ 101.16).