Ліміт і специфічні ситуації

Помилкові ПН

Мабуть, найбільш наболілий і прикрий випадок — виправлення помилкових ПН (повторних, зайвих, не на того платника та ін.). І неприємний він, як це не сумно, для продавця, який виправляє помилку. З огляду на те, що не передбачено можливості вилучення з ЄРПН помилкових ПН або їх неврахування в регліміті, то залишається їх обнуляти «зменшуючим» РК (лист ДФСУ від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, див. с. 2).

Щоправда, проблеми не виникатиме, якщо помилку встигнути виправити гарячими слідами. Тобто скласти тим же періодом РК і зареєструвати його не пізніше останнього дня «помилкового» місяця/15 числа наступного місяця. Тоді в СЕА дані помилкової ПН з РК згорнуться і за «помилковий» період відновиться ліміт (нібито помилки не було).

Справи cумні, якщо помилка і її виправлення припадають на різні періоди. Тоді в продавця за період виправлення вискочить «незникаюче» ∑Перевищ (оскільки «зменшуючий» РК врахується у формулі ліміту і не врахується в декларації — адже ні помилкові ПН, ні виправляючі «зменшуючі» РК у декларації не відображають). А через це ПЗ за декларацією вийдуть більшими, ніж за даними ЄРПН, що призведе до ∑Перевищ (яке потім ніяк не скасувати). Отже, прикро, що

нібито помилку і не виправляли. До речі, аналогічна ситуація з лімітом виникає й при виправленні сумових помилок у ПН. Тобто якщо в ПН завищили/занизили ПЗ і виправляємо помилку «зменшуючим»/«збільшуючим» РК (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7).

І, розуміючи безвихідність ситуації, податківці свого часу радили «підганяти» під ліміт і дані дек- ларацій — тобто показувати в них і помилкові ПН, і виправляючі РК (а якщо «помилковий» період уже пропущений, то подавати УР, причому ціною сплати недоплати з 3 % самоштрафом). Але в такому разі викривлялася ПДВ-звітність, тому з порадою контролерів було складно погодитися (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7 і № 19-20, с. 28, а також коментар на с. 2 цього номера).

Проте в майбутньому обіцяють це питання вирішити: у проекті змін до Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, пропонується відстежувати «помилкові» ПН за «зменшуючими» РК, що їх обнуляють, з особливим типом причини «16». Сподіваємося, що тоді СЕА належним чином налаштують і виправлення помилкових ПН буде повертати продавцеві ліміт.

Ну а поки що бажано ПН-помилки виправляти оперативно і не зволікати зі складанням РК (не переносити на інший період і не доводити до ∑Перевищ).

Мінусові РК

У продавця «зменшуючі» РК можуть красти (зменшувати) ліміт, якщо випадково їх показати в декларації не того періоду. Адже продавець зобов’язаний провести зменшення ПЗ суворо (!) у «своєму» періоді — залежно від реєстрації мінусового РК: при своєчасній реєстрації — у періоді складання РК, при несвоєчасній реєстрації — у періоді реєстрації РК (БЗ 101.23, лист ДФСУ від 12.02.2018 р. № 952/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щоправда, все питання в тому, як продавцеві правильно визначити такий період зменшення ПЗ? Тут вимушені вас попередити, що СЕА по-старому все ще налаштована на старі строки реєстрації РК, зважаючи на те, у якій (першій/другій) половині місяця вони складені. І не сприймає новий (введений з 01.01.2018 р.) строк реєстрації «зменшуючих» РК — 15 днів з дня отримання покупцем (абзац сімнадцятий п. 201.10 ПКУ). Тому

і відповідно за «зменшуючими» РК, зареєстрованими:

— своєчасно (у першій/другій половині місяця) — зменшувати ПЗ періодом складання РК;

— несвоєчасно (пізніше за першу/другу половину місяця) — зменшувати ПЗ періодом реєстрації РК.

Інакше, якщо показати РК в іншому періоді, то вискочить ∑Перевищ, яке доведеться виправляти за допомогою двох УР (тобто з перекиданням мінусового РК з «чужого» у «свій» період).

Розблоковані РК з «-». Частково в чомусь схожа картина (зі «своїм» періодом) виникає і при блокуванні/розблокуванні «зменшуючих» РК. Усе тому, що розблоковані РК враховуються в СЕА «заднім числом» — періодом їх направлення на реєстрацію. А тому якщо такі РК будуть розблоковані за деякий час, то продавцеві доведеться зменшувати ПЗ, озираючись у минуле і подаючи УР ( лист ДФСУ від 13.06.2018 р. № 2596/6/99-99-12-02-01-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 17). Інакше, якщо відобразити їх у декларації поточного періоду, ліміт зменшиться через ∑Перевищ.

Безнадійна заборгованість

Нагадаємо, що при списанні безнадійної заборгованості за отриманими товарами (тобто ситуація: покупець отримав товар, але не оплатив), податківці стабільно вимагають від покупця відкоригувати ПК.

Причому, на думку податківців, за боргом, що утворився після 01.07.2015 р., таке ПК-коригування покупець повинен проводити шляхом нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Навіщо? Щоб таким чином відрегулювати (зменшити) регліміт, адже в минулому він був збільшений* (лист ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 63, с. 2 і № 57, с. 6).

* А в разі списання безнадійної заборгованості, що утворилася до 01.07.2015 р. (не вплинула на ліміт), шляхом зменшення ПК на підставі бухдовідки (яка також не впливає на ліміт).

Тоді зареєстрована за порадами контролерів «компенсуюча» ПН зменшить покупцеві ліміт. При цьому податківці наполягають на тому, що постачальник може зменшити ПЗ тільки після складання і реєстрації одержувачем «зменшуючого» РК. І якщо цей РК якимось чином вийде зареєструвати, то ліміт у покупця зменшиться повторно! Хоча зареєструвати РК, швидше за все, не вийде, якщо з дати складання тієї старої коригованої ПН минуло 1095 днів (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 51, с. 13).

Та й, щоправда, контролерів не зрозумієш, вони часом вдаються до крайнощів. Так, прикриваючись тією ж причиною (тобто неможливістю зареєструвати РК до старої ПН через 1095 днів), вони нещодавно стали говорити про некоригування покупцем ПК в іншому випадку — коли продавець, так і не відвантаживши товар, після закінчення 1095 днів повертає покупцеві суму авансу/передоплати (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2018 № 34, с. 15, а також консультацію Офісу великих платників податків ДФС за посиланням: http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/ 351660.html). Тоді, насправді, підстав для збереження ПК тут немає.

Послуги від нерезидента

За правилами «нерезидентської» ст. 208 ПКУ при отриманні послуг від нерезидента (з місцем постачання в Україні) потрібно нарахувати ПЗ, скласти і зареєструвати ПН, на підставі якої можна відображати ПК (п. 198.2, п.п. «г» п. 201.11 ПКУ).

Такі «нерезидентські» ПН на загальних підставах беруть участь в одержувача послуг у формуванні ліміту: враховуються в показниках ∑НаклВид і ∑НаклОтр (п. 200¹.3 ПКУ). Тобто при реєстрації ПН у ЄРПН суми ПДВ з такої ПН послідовно (!) збільшують значення показників ∑НаклВид і ∑НаклОтр (БЗ 101.17). Тому кінець кінцем така операція матиме нульовий вплив на ліміт — ліміт спочатку зменшиться (через ∑НаклВид), а потім на ту ж суму збільшиться (через ∑НаклОтр) — у результаті не зміниться.

Здавалося б, раз суму одночасно врахують і там, і там (немає впливу на ліміт), то зареєструвати «нерезидентську» ПН вдасться і при «нульовому» ліміті. Проте ні. На жаль, уся неприємність у тому, що навіть, незважаючи на «нульовий» підсумок, первісно

Тобто важливо, щоб сума ліміту була достатньою — не менше суми ПДВ у ПН. Інакше якщо ліміту не вистачає, доведеться поповнювати ПДВ-спецрахунок або почекати з реєстрацією ПН (тільки бажано не доводячи до штрафу за прострочення реєстрації за п. 120¹.1 ПКУ). Тож хоча «нерезидентські» послуги фактично не впливають на ліміт, формула влаштована таким чином, що зареєструвати «нерезидентську» ПН при «нульовому» ліміті неможливо. Детальніше про відображення послуг, отриманих від нерезидента, у декларації з ПДВ див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 63, с. 24.

Турдіяльність: ПК туроператорів і турагентів

У турагентів і туроператорів — своя історія. Ліміт начебто не викривлений, тільки, на думку податківців, занадто вже «великий». Усе тому, що в «туристичній» ст. 207 ПКУ для них визначені свої особливі правила формування ПК (не всі «вхідні» суми ПДВ включаються до ПК), а також установлений маржинальний принцип нарахування ПДВ: з «дельти» — винагороди (детальніше про турдіяльність див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 38).

Ну а оскільки СЕА не передбачене виключення з ліміту будь-яких окремих сум, то всі «вхідні» ПН (неважливо: включаються/не включаються до ПК) автоматично зарахуються турагентам/туроператорам до ліміту, тобто збільшують ліміт через ∑НаклОтр (тоді як ∑НаклВид буде тільки «з дельти»).

Тож ліміту в турагентів/туроператорів — «з головою». Такі норми ПКУ.

Тому контролери заспівали пісню, мовляв, туроператорам/турагентам потрібно чинити інакше: усі «вхідні» суми ПДВ включати до ПК, і тут же їх компенсувати нарахуванням ПЗ за п. 198.5 ПКУ (ср. ). Але цей підхід суперечить «туристичній» ст. 207 ПКУ, яка прямо забороняє (!) відносити до ПК «вхідний» ПДВ з товарів/послуг, що входять у вартість турпродукту. Тому рецепт від контролерів не витримує критики (БЗ 101.13, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 2).

До речі, аналогічні проблеми можуть виникати і в інших «багатих на ліміт» платників, які нараховують ПДВ «маржинально» — «з дельти»: при торгівлі б/в товарами (п. 189.3 ПКУ), постачанні культурних цінностей (ст. 210 ПКУ). І це знову-таки йтиме врозріз із нормами ПКУ.

Бюджетне відшкодування

З ним можуть бути «гойдалки». Так, якщо «мінус» звітного періоду (оплачену частину) хочемо заявити до бюджетного відшкодування (БВ), то в декларації заповнюємо рядок 20.2. Тобто до цього рядка заносимо ту суму, яку хочемо заявити до БВ (бажане значення). Причому зауважте: на суму БВ, задекларовану в рядку 20.2, через ∑Відшкод відразу (!) зменшиться ліміт.

Тобто ліміт зменшать тут же після подання декларації, а не за фактом узгодження або навіть реального отримання БВ. Тобто грошей поки що немає, але ліміт уже зменшений.

Потім заявлену суму податківці перевірятимуть («камерально», а іноді — документально, детальніше див. «Податки та бухгалтерський, облік», 2018, № 62, с. 7) і можуть кінець кінцем узгодити (підтвердити) БВ тільки за частиною суми, заявленої в рядку 20.2. Тоді на невизнану суму ліміт повинні повернути (відновити): зменшити ∑Відшкод і ліміт у результаті збільшиться (детальніше див. на с. 30 цього номера).

Повернення грошей за Д4 з ПДВ-рахунку на поточний рахунок

У чомусь схожа ситуація і з поверненням грошей.

Так, якщо хочемо повернути зайві гроші з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок, то разом з декларацією з ПДВ подаємо додаток Д4 (у якому заповнюємо таблицю 2). Детальніше про заповнення Д4 в цьому випадку див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 39, с. 8 і 2017, № 30, с. 31. Зауважте: на суму коштів, заявлених до повернення на поточний рахунок, відразу після подання з декларацією додатка Д4 через ∑ПопРах зменшиться ліміт (п. 200¹.6 ПКУ).

Тобто ліміт зменшать відразу по поданню Д4, а не на дату фактичного повернення грошей — гроші на поточний рахунок зарахують пізніше. Відповідне перерахування Казначейство здійснить протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку сплати податкових зобов’язань за поданою декларацією. Тож перш ніж заявляти до повернення гроші за Д4, переконайтеся, що зменшення ліміту не змусить вас після цього чекати збільшення ліміту за рахунок «вхідних» ПН або, наприклад, наново поповнювати ПДВ-рахунок.

А ось якщо протягом наступних 5 робочих днів з якихось причин гроші на поточний рахунок так і не повернуть, то колишнє зменшення ліміту сторнують, тобто ліміт відновлять (п. 21 Порядку № 569).

Відшкодування збитків

Якщо винуватець компенсує платникові збитки, то податківці наполягають на тому, що така компенсація є об’єктом ПДВ, тому платник повинен нарахувати ПЗ, а також скласти і зареєструвати ПН на винуватця (БЗ 101.07, 101.16).

Що ж до винуватця, то через те, що до нього надійде «вхідна» ПН (яка збільшить винуватцеві ліміт і потрапить до ПК),

Хоча з таким підходом контролерів нам складно погодитися. Адже ознак постачання операція з відшкодування збитків не містить. Тому тут відсутній об’єкт для ПДВ. І правильніше було б у цьому випадку вести мову про нарахування платником за зіпсованими (яких не вистачає) товарами «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (тобто як за використаними в негоспдіяльності), якщо вони купувалися «з ПДВ» і за ними виникло право на ПК. Детальніше про відшкодування збитків див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 56, с. 21 і № 72, с. 3.

Замінники ПН

За замінниками ПН (касовими чеками із сумою ПДВ не більше 40 грн. на день, транспортними квитками, готельними рахунками тощо) платник може відображати ПК у загальному порядку (п. 201.11 ПКУ).

Проте неприємність у тому, що ці документи не реєструються в ЄРПН. Тому

А це може призвести до нестачі ліміту і до того, що платникові доведеться грошима поповнювати ПДВ-рахунок. До того ж ліміт може витрачатися й у разі, якщо це були покупки для пільгової/необ’єктної або негоспдіяльності, які, у свою чергу, вимагають нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

Який же вихід? Щоб збільшити реєстраційний ліміт, потрібно, щоб підзвітна особа підприємства при придбанні товарів/послуг замість документів-замінників ПН вимагала від постачальників складання ПН і її реєстрації в ЄРПН.

Детальніше про замінники ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 60.