Чи потрібен трудовий договір стажеру?

В обраному У обране
Друк
Савченко Олена, експерт з питань оплати праці
Податки та бухгалтерський облік Листопад, 2018/№ 93
Що таке стажування? Чи можна узяти співробітника на стажування без укладення трудового договору? Як правильно оформити, щоб уникнути претензій перевіряючих? Чи обов’язково оплачувати працю працівника, що перебуває на стажуванні? Як дивляться інспектори Держпраці на стажування, на що звертають увагу при перевірках?

Стажування до прийняття. Чи законно?

Розпочнемо з визначення. Стажування — це придбання особою практичного досвіду виконання завдань і обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань (ч. 6 ст. 18 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII).

Узяти працівника на стажування перед оформленням на роботу (тобто не укладаючи з ним трудовий договір) з метою придивитися до нього, зрозуміти, підходить він чи ні, — багато роботодавців вважають, що це відмінний варіант відносин. Але не усе так просто. Річ у тім, що без укладення трудового договору звичайні роботодавці (держслужбу не беремо до уваги) можуть узяти на стажування тільки два «види» потенційних працівників: студентів і безробітних. Але стажуванням такі відносини вважатимуться при виконанні цілої низки умов.

Якщо ж ідеться про звичайного претендента на робоче місце не з числа студентів і безробітних, то його стажування насправді таким вважатися не буде. Річ у тім, що особа може бути допущена до роботи тільки після (1) укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і (2) повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу (див. ст. 24 КЗпП). При цьому

для перевірки профпридатності працівника в трудовому законодавстві передбачена можливість встановити випробування при прийнятті на роботу (а не стажування!!!)

Детально про встановлення випробувального терміну див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 79, с. 14.

Якщо перевіряючі виявлять факт нелегального стажування (тобто без трудового договору), то «вліплять» роботодавцеві штраф у розмірі 30 мінзарплат (на сьогодні — 111690 грн.) за кожного так званого стажиста, який був допущений до роботи без укладення трудового договору (див. абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

І зверніть увагу, суди в цьому випадку будуть не на вашому боці. Приклад тому — свіжа постанова ВС від 30.10.2018 р. у справі № 817/2331/16*.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77473418.

Тепер давайте розглянемо детальніше, кого можна узяти на стажування і які документи при цьому треба оформити.

Стажування студентів

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість і абзацом четвертим п. 2 Порядку № 20** стажуються студенти ВНЗ і учні ПТНЗ***, які (1) отримали спеціальність або професію за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», освітньо-професійний ступінь «молодший бакалавр», освітній ступінь «бакалавр» і (2) продовжують здобувати освіту за наступним ступенем (за наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем).

** Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI і Порядок укладення договору про стажування студентів ВНЗ і учнів ПТНЗ, затверджений постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20 відповідно.

*** Вищі навчальні заклади та установи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно.

Важливо! Стажуються студенти і учні:

— за професією (спеціальністю), за якою вони здобувають освіту;

— на умовах, передбачених договором про стажування. Порядок укладення такого договору і його типова форма (далі — Договір про стажування) затверджені постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20. Термін стажування не повинен перевищувати 6 місяців (ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість, п. 6 Порядку № 20);

у вільний від навчання час.

Якщо будь-яка з викладених вище умов не виконується, то це вже не стажування в розумінні Порядку № 20.

Приймати на стажування студентів/учнів можуть підприємства будь-яких форм власності, видів діяльності і господарювання (п. 1 Порядку № 20).

стажування студентів у фізосіб-підприємців чинним законодавством не передбачене

Таку думку висловлює Мінсоцполітики в листі від 13.07.2016 р. № 451/021/106-16.

Алгоритм стажування. 1. Для того, щоб стажуватися, студент/учень повинен звернутися у свій ВНЗ/ПТНЗ, центр зайнятості або безпосередньо на підприємство (п. 7 Порядку № 20).

2. На підприємстві із стажистом укладають Договір про стажування. Для укладення договору і подальшого допуску до роботи стажист надає на підприємство заяву за формою згідно з додатком до Порядку № 20; копію паспорта; копію документа про освіту (за наявності); копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (окрім осіб, які відмовилися від його отримання і мають відповідну відмітку в паспорті), а також в окремих випадках медкнижку, сертифікат про проходження профілактичного наркоогляду і довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду.

3. Керівник підприємства видає наказ про проходження стажування, в якому мають бути зазначені: строки і місце проходження стажування (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також керівник стажиста (п. 10 Порядку № 20).

Важливо! Перш ніж допустити стажиста до виконання робіт, участі у виробничому процесі, з ним треба провести інструктаж з охорони праці. Так, зокрема, ввідний інструктаж проводиться у тому числі і з учнями та студентами, які беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства (п. 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15).

4. Тепер саме час скласти програму стажування. Стажист разом зі своїм керівником від підприємства розробляють індивідуальну програму стажування і перелік робіт, які затверджує керівник підприємства.

5. Запис про стажування треба внести в трудову книжку стажиста. Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 44. Цей запис треба зробити не пізніше за тижневий строк з дня прийняття учня або студента на стажування (п. 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58).

6. Після стажування стажистові видають висновок, в якому зазначають виконані роботи і дають оцінку якості їх виконання, характеристику професійної компетентності, особисті і ділові якості стажиста.

Оплата праці. Будь-яка праця має бути оплачена. Праця стажистів не виняток.

Якщо йдеться про класичний варіант оформлення відносин із студентом/учнем — Договір про стажування, то відносини між підприємством і стажистом матимуть цивільно-правовий характер. Адже:

по-перше, робочі місця надаються стажистам на підставі спеціального договору про стажування, який є цивільно-правовим і предметом якого є стажування студента (учня), а не на підставі трудового договору, предметом якого є процес праці;

по-друге, оплата виконаних стажистом робіт здійснюється на підставі акта здавання-приймання робіт (див. п.п. 7 п. 7 Договору про стажування).

Підтверджує наші висновки Мінсоцполітики в листі від 07.03.2014 р. № 300/039/97-14 (ср. 025069200).

А отже, стажистові виплачують винагороду за виконані роботи на підставі договору (за актом виконаних робіт). Тобто тут оплата провадиться так само, як і в рамках будь-яких цивільно-правових договорів.

Зауважимо, що в окремих випадках стажист може взагалі не претендувати на винагороду. Зазвичай це відбувається за ситуації, коли стажування носить виключно ознайомлювальний характер. Тобто якщо стажист тільки спостерігає і вивчає процеси виробництва, ніяких результатів його роботи немає, то і про оплату говорити нічого.

Водночас підприємство може укласти із студентом/учнем трудовий договір на період, що влаштовує обидві сторони

Важливо! Якщо ви укладаєте трудовий договір із студентом (учнем), який стажується у вас, то тоді він набуває статусу працівника з відповідним оформленням і наслідками у вигляді надання трудових гарантій. Про укладення трудового договору із стажистом обов’язково повідомте податківців (подайте повідомлення про прийняття на роботу) і в трудовій книжці студента/учня зробіть запис про роботу, а не про стажування. Працівникові виплачуйте заробітну плату згідно зі встановленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Тобто тут усе як із звичайними найманими працівниками.

Важливо! Стажування не варто плутати з виробничою практикою. Детальніше про неї читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 26.

Стажування безробітних

Ще одна можливість узяти на підприємство стажиста — це зробити заявку в центр зайнятості, з метою підібрати собі кадри з числа безробітних. Таке стажування проходить відповідно до Порядку № 318/655*.

* Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затверджений наказом Мінсоцполітики, МОН від 31.05.2013 р. № 318/655.

Так, відповідно до цього Порядку стажуванням вважається підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або посадою, на яку претендує безробітний у роботодавця.

Процедура у випадку з безробітним стажистом така. Роботодавець подає заявку в центр зайнятості. Останній направляє відповідні кандидатури, які потім стажуються на такому підприємстві. Стажуванню може передувати і навчання кадрів.

Проходить таке стажування виключно за індивідуальною програмою, яка затверджується роботодавцем і узгоджується з центром зайнятості. Строк такого стажування не може перевищувати трьох місяців (лист Мінсоцполітики від 13.07.2016 р. № 451/021/106-16).

Узяти на стажування безробітного може підприємство будь-якої форми власності, у тому числі і ФОП

Стажування особи, що знаходиться в статусі безробітної, проходить на підставі тристороннього договору (з центром зайнятості, стажистом і підприємством, на якому проходить стажування). Це передбачено п. 6.5 розд. VI Порядку № 318/655).

Що стосується оплати праці стажиста, то в цьому випадку цілком допустиме безкоштовне стажування. За час стажування за безробітним зберігається допомога по безробіттю. Але за домовленістю сторін можна передбачити оплату за виконану роботу. В цьому випадку оплата за виконані роботи, як і у випадку із студентами, провадиться на підставі ЦПД. Враховуючи, що з працівником не укладається трудовий договір, не треба подавати повідомлення про прийняття на роботу.

Після закінчення стажування безробітним йому видають довідку про його проходження.

Стажування «своїх» та інші випадки

У законодавстві є ще деякі варіанти стажування, які підходять далеко не усім. Так, наприклад, ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI передбачено стажування протягом 6 місяців майбутніх адвокатів. Так само спеціальними законодавчими актами передбачено стажування оцінювачів, лікарів, фахівців ветеринарної медицини, наукових і педагогічних працівників. Але усе це спеціальні випадки стажування.

Стажування керівників, професіоналів і спеціалістів можливе також у рамках Положення № 127/151*. У цьому випадку керівник направляє працівника на стажування, але відносини з таким працівником тривають у рамках діючого трудового договору.

* Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затверджене наказом Мінпраці і МОН від 26.03.2001 р. № 127/151.

Тож якщо виключити спеціальні випадки стажування (адвокати, лікарі) і стажування у рамках уже наявних трудових відносин, виходить, що узяти сторонню фізичну особу на стажування можна тільки двома описаними вище способами: оформивши студентське стажування або стажування безробітного.

І тільки в цих двох розглянутих вище випадках можна узяти на стажування особу без укладення трудового договору, подання повідомлення про прийняття на роботу і дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. В усіх інших випадках роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу відповідно до вимог ст. 24 КЗпП.

А якщо підшаманити…

Дуже часто стажуванням хочуть прикрити трудові відносини з працівником без належного його оформлення. Держпраці при перевірках не дрімає. І слід сказати, суди в цьому питанні стають на бік перевіряючих. Проаналізуємо судову практику з цього питання.

Якщо йдеться про стажування студента (учня), при вирішенні спірних ситуацій важливо довести, що така фізична особа на момент стажування дійсно є студентом ВНЗ чи ПТНЗ.

Перевіряючий обов’язково зверне увагу на договір стажування та індивідуальну програму стажування. Вивчить наказ про стажування, в якому, повторимося, мають бути зазначені місце стажування, спеціальність (кваліфікація) або професія стажиста, режим стажування, а також його керівник (див., наприклад, рішення Львівського окружного адмінсуду від 13.02.2018 р. у справі № 813/4801/17, постанову Хмельницького окружного адмінсуду від 23.02.2017 р. у справі № 822/545/17**).

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72317641 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65007113 відповідно.

Суди виносять ухвали не на користь підприємств, на яких проходить стажування студента, якщо ні під час перевірки, ні в ході розгляду справи позивач не надав індивідуальний план стажування, докази ознайомлення стажиста з вимогами роботи за професією, з умовами і оплатою праці, правилами внутрішнього розпорядку і охорони праці, санітарними нормами.

Важливо! На підприємствах, які мають справу із стажистами, на момент перевірки обов’язково мають бути наявні такі документи: заява про стажування, наказ про стажування, договір про стажування, індивідуальний план стажування і висновки про результати стажування. Наявність цих документів свідчить про те, що особа оформлена стажистом згідно з Порядком № 20. Але цього ще недостатньо.

Так, наприклад, при вирішенні спору про «легальність» стажування працівника у ФОП, з’ясувалося, що стажист навчається в ліцеї залізничного транспорту за професією «Оглядач вагонів. Провідник пасажирського вагону», тоді як стажувався він у кафе ФОП за професією бармен-офіціант. У результаті суд таку аферу стажуванням не визнав (див., наприклад, рішення Чернігівського окружного адмінсуду від 04.09.2018 р. у справі № 2540/2575/18).

Тобто недостатньо для визнання стажування у рамках закону тільки того факту, що стажист був студентом (або безробітним). Тож стажування треба оформляти так, щоб комар носа не підточив ☺.

висновки

  • Без укладення трудового договору підприємство може узяти на стажування тільки дві категорії осіб: студентів і безробітних. Проте в цьому випадку мають бути дотримані вимоги до стажування таких осіб, встановлені чинним законодавством.
  • Якщо студент-стажист, окрім отримання досвіду, виконує ще і професійні роботи відповідно до наданих завдань, то такі роботи мають бути оплачені.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити