висновок документа
ФОП — платники ЄП, які не зобов’язані застосовувати РРО та РК, оприбутковують готівку на підставі письмових документів (чек/накладна/тощо) на кожний товар (послугу), що продається, незалежно від того, чи вимагає такі документи покупець
Проблематика цього листа перегукується із темою нашої публікації на с. 22 цього номера. І там, і тут йдеться про первинні документи ФОП на ЄП. Але зараз поговоримо про документи, що супроводжують продаж, а не придбання.
Про обов’язок ФОП-безРРОшників оформляти у двох примірниках і видавати покупцям розрахунковий документ ви чули від нас досить давно*. Проте, незважаючи на очевидність такого висновку, із вуст фіскалів раніше він не звучав.
* Див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 74, с. 38; 2016, № 40 (спецвипуск), с. 99.
Каталізатором перегляду їхньої позиції стали червневі зміни до нового «касового» Положення № 148** (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 47, с. 3). Тоді у ньому вперше прописали, що саме слід уважати оприбуткуванням готівки для ФОП-безРРОшників.
** Затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Нагадаємо, що раніше вони мали здійснювати облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. І все. Тому для оприбуткування готівки достатньо було лише запису у такій книзі.
А от з 1 червня оприбуткування для ФОП-безРРОшників — це запис у єдиноподатковій книзі на підставі товарних чеків (квитанцій). Саме ця конкретизація — «на підставі…» — і стала, на наш погляд, вирішальною для фіскалів.
Щодо операцій до 01.06.2018 р. у них жодних претензій не буде. А як убезпечити себе від можливих штрафів за неоприбуткування після цієї дати?
З 1 червня і до сьогодні. Порада така: якомога швидше на щоденні суми готівкових надходжень, записаних у книзі, оформити по одному загальному товарному чеку. Найпростіше це буде зробити тим ФОП, хто не видав жодного індивідуального чека (звісно, через відсутність вимоги з боку покупця ☺). Якщо ж такі випадки були, то із загальної суми оприбуткованої готівки за кожен такий день слід виключити ті суми, що вже підтверджені другими примірниками чеків. А от якщо других примірників не залишилося, має сенс виписати «підсумковий» товарний чек на всю суму.
Відсьогодні й надалі. Не можна остаточно виключати випадковий характер зробленого у коментованому листі висновку. Хоча, як свідчать сигнали з місць, ☺ рейди з касовими перевірками уже розпочалися. Тож краще буде дослухатися до вимог фіскалів. А це означає необхідність виписувати товарні чеки, квитанції (можна за формою традиційної РК), накладні тощо. Причому або у двох примірниках, або з можливістю розділити такий документ на основну частину і відривний корінець.
Як часто це робити? В ідеалі, як ви зрозуміли — на кожну операцію продажу (а не на кожний товар, як загнули фіскали). Найнеприємніше тут — натрапити на псевдопокупця, який робить контрольну закупку. Якщо ви у цей момент не оформите відповідний касовий документ, є загроза штрафу у п’ятикратному розмірі за неоприбуткування готівки згідно з Указом Президента України від 12.06.95 р. № 436/95.
Від нього треба відбиватися посиланням на п. 15 ст. 3 Закону про РРО: «покупець не вимагав, то я й не видав» (з урахуванням п. 24 Положення № 148). Крім того, самі фіскали стверджують, що відповідальності за ненадання розрахункового документа немає (109.03 БЗ).
