Хостинг від нерезидента: що з податком на прибуток і ПДВ

Податок на прибуток

Витрати чи НМА? По суті, хостинг включає два види послуг:

— надання ресурсів для розміщення веб-сайтів, включаючи підтримку його в робочому стані (обслуговування);

— забезпечення цілодобового доступу до такого сайту в мережі Інтернет.

Зрозуміло, що замовляючи такі послуги у хостинг-провайдера, підприємство переслідує мету привернути якомога більше покупців, і тим самим збільшити продаж. А раз так, то

Проте у податківців щодо цього є інша позиція. Вони включають послуги хостингу в первісну вартість веб-сайту і відповідно відносять такі витрати до групи 6 — інші нематеріальні активи (категорія 102.05 БЗ). Для таких активів слід розраховувати амортизацію відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Вважаємо таку позицію неправомірною. Адже витрати на хостинг не збільшують можливості, строк використання, а також первісно очікувані вигоди від використання сайту. Вони спрямовані лише на підтримку його в робочому стані. Тому згідно з п. 18 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» їх місце — у витратах періоду.

Більше того, в листі ДФСУ від 24.09.2018 р. № 4129/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці, розглядаючи придбання послуг хостингу у нерезидента, віднесли таку операцію до орендних. При такому підході витрати на хостинг аж ніяк не можуть формувати об’єкт нематеріального активу.

Податкові різниці. У разі придбання послуг у нерезидента слід пам’ятати про податкову різницю, передбачену п.п. 140.5.4 ПКУ. Згідно з ним фінрезультат збільшують на 30 % вартостості послуг, придбаних у тих нерезидентів, які зареєстровані в державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 ПКУ. Перелік країн, зазначених у цьому підпункті, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045 (ср. ).

Відповідно якщо країна нерезидента в цей перелік не потрапляє, збільшуючої різниці у вас не буде. І навпаки — якщо потрапляє, то вам доведеться збільшити фінрезультат на 30 % вартостості такої послуги.

Але! Робити це треба тільки за результатами звітного року (102.13 БЗ). За підсумками кварталу, півріччя, 9 місяців цю різницю розраховувати не треба (подробиці в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 81, с. 2).

Ну а якщо така операція потрапляє під трансфертне ціноутворення у високодохідників і малодохідників-добровольців, з’явиться податкова різниця згідно з п.п. 140.5.2 ПКУ.

ПДВ-складова

Замовник — платник ПДВ, який отримує послуги хостингу від нерезидента, в першу чергу замислиться — а чи будуть такі операції взагалі оподатковуватися ПДВ?

Адже об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України згідно зі ст. 186 ПКУ (п. 185.1 ПКУ). Тому перш ніж говорити про оподаткування ПДВ хостингу, спершу з’ясуємо, де розташоване місце постачання таких послуг.

Послуги з розміщення сайтів. Залежно від обраного виду хостингу їх можна віднести:

— або до послуг з оренди (хостинг у вигляді виділеного сервера, колокація/колокейшн);

— або до інформаційних послуг (хмарний, віртуальний, віртуально виділений хостинг).

Перші з них наведені в п.п. «ґ» п. 186.3 ПКУ (надання в оренду (лізинг) рухомого майна), а другі — входять до переліку послуг, прописаних у п.п. «в» п. 186.3 ПКУ (інші послуги у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем).

Тобто місцем постачання таких послуг буде місце реєстрації одержувача послуг. У нашому випадку це митна територія України. Відповідно

Тобто йому необхідно:

— нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази, визначеної в п. 190.2 ПКУ (п. 180.2 ПКУ);

— на дату першої події за операцією (на дату списання коштів з банківського рахунку платника в оплату послуг нерезиденту або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом), скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН;

— за ПН, зареєстрованою в ЄРПН, сформувати податковий кредит.

Зверніть увагу: замовникові доведеться нарахувати ПДВ з вартості послуг хостингу, отриманих від нерезидента, навіть якщо він не є платником ПДВ (п. 208.4 ПКУ). Усі подробиці в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 44.

На жаль, податківці у своєму листі від 24.09.2018 р. № 4129/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, розглядаючи нюанси ПДВ-оподаткування хмарного хостингу, що надається нерезидентом, так і не вирішили, до якого виду послуг належить така операція. Чи то до послуг у сфері інформатизації (п.п. «в» п. 186.3 ПКУ), чи то до послуг, які не увійшли до пп. 186.2 і 186.3 ПКУ (п. 186.4 ПКУ). І порадили звернутися за роз’ясненнями до Мінекономіки.

На наш погляд, якщо йдеться про хмарний, віртуальний, віртуально виділений хостинг — то це інформаційні послуги, наведені в п. 186.3 ПКУ. А така операція є об’єктом оподаткування ПДВ.

На жаль, послуги у сфері інформатизації не можна підтягнути під дію звільняючого п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. На чому постійно наполягають і податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 29.10.2015 р. № 16425/10/26-15-15-01-09, лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 10.11.2015 р. № 24947/10/28-10-06-11). Тому про ПДВ-пільгу в цьому випадку можна забути.

Надання доступу. Визначити місце постачання послуг з надання доступу в мережі Інтернет не складно. І це незважаючи на відмінності в класифікації таких послуг. Приміром, податківці відносять послуги з надання доступу до глобальних інформаційних мереж до телекомунікаційних послуг, прописаних у п.п. «д» п. 186.3 ПКУ (лист ДФСУ від 10.04.2015 р. № 7695/6/99-99-19-03-02-15). Водночас деякі фахівці наполягають на тому, що такі послуги ближчі до інформаційних (п.п. «в» п. 186.3 ПКУ).

Проте у будь-якому випадку (оберете ви перший чи другий підхід — не має значення) місце постачання як телекомунікаційних, так і інформаційних послуг визначають за місцем реєстрації їх одержувача. Враховуючи те, що одержувачем послуг у нашому випадку є резидент, місцем постачання таких послуг буде митна територія України.

Тобто

Ось тільки чи треба нараховувати податкові зобов’язання в цьому випадку — відразу відповісти важко.

Річ у тім, що згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плату за які не можна вважати роялті згідно з абзацами другим — сьомим п.п. 14.1.225 ПКУ, звільнені від оподаткування ПДВ.

При цьому до програмної продукції (ПП) належить у тому числі результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу (!) до них.

Як бачите, забезпечення доступу до інтернет-сайтів і онлайн-сервісів потрапляє під визначення ПП з точки зору п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. На жаль, що це конкретно за операція, ні в ПКУ, ні в інших нормативно-правових документах не написано. У результаті із застосуванням ПДВ-пільги в цьому випадку виникають труднощі.

Річ у тім, що забезпечення доступу до сайтів — це операція, яка (за своєю суттю) не пов’язана з постачанням ПП користувачам. Вона передбачає лише те, що хостинг-провайдер за допомогою певних протоколів (програм) створює зв’язок між користувачем сайту (в особі звичайного користувача і власника сайту) і файлами такого сайту. При цьому усі питання, пов’язані з використанням програмного забезпечення, необхідного для надання такого доступу (експлуатації, оновлення тощо), хостинг-провайдер вирішує сам.

Про яку операцію тоді йдеться в п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ? У вирішенні цього питання податківці рекомендують відштовхуватися не від суті операції, а від того, які можливості дає користувачеві отримання доступу до сайту (листи ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 11.09.2018 р. № 3957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 20.03.2018 р. № 1103/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Так, якщо:

— користувачеві надається лише право на пошук, обробку, отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такого контенту без фактичного постачання покупцеві ПП (її копії), у такому разі про використання ПДВ-пільги тут не може бути й мови.

Адже в результаті користувач не отримує ні примірника ПП, ні прав на її використання (постачання ПП не відбувається). Він також не може внести будь-які зміни в програмний продукт. Тобто така операція підлягає оподаткуванню ПДВ у загальному порядку за ставкою ПДВ 20 %;

— якщо в результаті надання доступу користувач отримує ПП (її копію) або можливість внести до неї зміни, тоді операція з надання доступу розцінюється як операція з постачання ПП і звільняється від оподаткування ПДВ згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Але, як ви розумієте, це лише домисли контролерів. Формально п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не містить в собі будь-яких застережень або обмежень, які б забороняли застосовувати програмну ПДВ-пільгу до послуг із забезпечення доступу, що надаються хостинг-провайдерами. Тобто незалежно від умов, на яких був наданий доступ користувачам, така операція повинна потрапляти під «програмну» ПДВ-пільгу. Ось тільки, на жаль, відстоювати таку точку зору доведеться, швидше за все, в суді.