Вкрали ОЗ: що робити?

Якщо на підприємстві виявлена крадіжка необоротного активу (НА), наприклад комп’ютера, — це вже, як правило, «тягне» на кримінальний злочин. Тобто без залучення правоохоронних органів не обійтися, а винній особі не вийде відбутися адмінвідповідальністю, як у випадку з дрібною крадіжкою. Та й для податкових цілей звернення в правоохоронні органи (для фіксації і доказування факту крадіжки майна) буде просто необхідно. Для підприємства тут важливо (!) отримати від слідчого підтвердження того, що заява про крадіжку внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Про це детальніше дізнаєтеся нижче.

Загалом, не вдаватимемося до правових подробиць оформлення крадіжки майна (про це ви можете дізнатися на с. 31 цього номера), а відразу перейдемо до податкового і бухгалтерського обліку такої неприємної події.

Бухоблікові правила

Порядок відображення НА у бухгалтерському обліку повністю керується вимогами П(С)БО 7. За загальним правилом,

Тому в день виявлення крадіжки підприємство проводить інвентаризацію* активів згідно з Положенням № 879. За результатами такої інвентаризації складається і затверджується керівником Акт списання ОЗ (типової форми ОЗ-3), а у бухгалтерському обліку відображається списання ОЗ. Причому списання ОЗ здійснюємо безпосередньо з кредиту рахунка 10 без будь-якого переведення на субрахунок 286 «Необоротні активи і групи вибуття, що утримуються для продажу», оскільки таке вибуття ніяк не пов’язане з продажем активу.

* Як правильно провести інвентаризацію і документально оформити списання викрадених об’єктів основних засобів, можна знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 11.

У такому разі суму накопиченої амортизації закриваємо проводками: Дт 13 — Кт 10, а решту недоамортизованої частини ОЗ списуємо до складу інших витрат (у дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів») того звітного періоду, в якому була визнана нестача об’єкта ОЗ у зв’язку з його розкраданням.

Одночасно суму збитку враховують на позабалансовому субрахунку 072 — до встановлення винної особи і компенсації нею збитку. У разі виявлення винної особи визнають її заборгованість і дохід у розмірі фактично нанесеного підприємству збитку (Дт 375 «Розрахунки з відшкодування нанесених збитків» — Кт 746 «Інші доходи») і «закривають» позабалансовий субрахунок 072.

Що в податковоприбутковому обліку?

Малодохідники повністю орієнтовані на бухгалтерський облік, тобто оподатковуваний прибуток визначається виключно за даними бухгалтерського фінрезультату без будь-яких його коригувань (безумовно, окрім різниць «для усіх» див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 10, с. 10).

А ось для високодохідників «спрацьовують» так звані «ліквідаційні» різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). За підсумками звітного (податкового) періоду, в якому проведено списання вкраденого ОЗ, потрібно бухфінрезультат:

— збільшити на суму бухоблікової залишкової вартості;

— зменшити на суму «податкової» залишкової вартості.

Справедливості ради зазначимо: якби вкрадений комп’ютер був невиробничим ОЗ (що, загалом, маловірогідно), то фінрезультат довелося б тільки збільшити на суму «бухгалтерської» залишкової вартості (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ), а ось «зменшуючого» коригування не було б.

Пізніше, у періоді, коли встановлена винна особа, фінрезультат до оподаткування збільшуємо на суму визнаного у бухгалтерському обліку доходу. При цьому жодного коригування фінрезультату робити не треба.

ПДВ-приколи

Списуємо ОЗ з балансу. Мабуть, це найбільш наболіле для платника питання.

Річ у тому, що протягом тривалого часу податківці намагалися ліквідацію ОЗ за самостійним рішенням платника (у тому числі у разі розкрадання) підвести під оподаткування ПДВ на підставі або абзацу другого п. 189.9 ПКУ, або п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (листи ДФСУ від 01.11.2017 р. № 2458/5/99-99-15-03-02-16/ІПК, від 27.05.2016 р. № 11679/6/99-95-42-01-15). Щоправда, наразі, вважаємо, проблема розв’язана.

Відразу скажемо: за наявності документа, що підтверджує факт розкрадання об’єкта основних засобів, ніяких ПЗ нараховувати не доведеться, ні на підставі п. 189.9 ПКУ, ні згідно з п. 198.5 ПКУ. А тепер пояснимо свою відповідь.

Абзац другий п. 189.9 ПКУ. Якщо наслідувати цю норму ПКУ, ліквідація ОЗ (виробничих або невиробничих) розглядається як постачання таких ОЗ, тобто потрапляє під оподаткування ПДВ. Виняток становить ліквідація ОЗ без згоди платника, зокрема у разі розкрадання об’єкта ОЗ. До того ж в останньому абзаці п.п. 14.1.191 ПКУ прямо сказано, що не вважаються постачанням товарів випадки розкрадання об’єктів ОЗ. Оскільки немає постачання — немає об’єкта для нарахування ПЗ (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ).

Важливо (!)

Таким документом названа виписка з ЄРДР, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отримана в порядку, встановленому КПК, або інший документ, який згідно із законодавством підтверджує факт розкрадання (див. УПК № 673*).

* Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 65, с. 3.

Причому платник не зобов’язаний надавати документи, що підтверджують крадіжку, разом із ПДВ-декларацією за період ліквідації ОЗ (як раніше твердили контролери, див. 101.07 БЗ). Він може надати такі документи (їх копії) або за власним бажанням, або у відповідь на запит податківців. Причому зробити це можна будь-яким із способів, передбачених п. 49.3 ПКУ. Такий висновок Мінфін зробив виходячи з того, що ПКУ не встановлює сам механізм подання платником таких підтверджуючих документів (див. УПК № 673). Загалом, у цьому питанні Мінфін поставив жирну крапку.

Абзац «г» п. 198.5 ПКУ. Що стосується нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з цією нормою ПКУ, то і тут платникові можна не морочитися. Річ у тому, що в ній прямо сказано, що вона не застосовується у випадках, зазначених у п. 189.9 ПКУ. Отже, коло замкнулося.

Зазначимо також, що ще до появи такого застереження в п. 198.5 ПКУ (тобто до 01.01.2017 р.), про нарахування «компенсуючих» ПЗ не могло бути і мови. Адже, насправді, п.п. «г» п. 198.5 ПКУ говорить про нарахування ПЗ, якщо об’єкт ОЗ призначений для використання або починає використовуватися в негоспдіяльності. Але ОЗ аж до моменту ліквідації використовувалося (!) в господарській діяльності, а після ліквідації (розкрадання) взагалі ніякому використанню не підлягає (ні в якій діяльності, у тому числі в негосподарській).

Ось і виходить, якщо нараховувати ПЗ при ліквідації, то тільки (!) згідно з п. 189.9 ПКУ. Ну, а якщо умови останнього абзацу цієї норми виконуються, то, у принципі, ніяких ПЗ не буде. Тим не менш, податківці раніше до цього питання підходили фіскально (див. лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 11679/6/99-95-42-01-15).

Отримуємо відшкодування збитків. У разі отримання відшкодування вартості ОЗ від винної особи фіскали наполягають на нарахуванні на таку суму компенсації ПЗ з ПДВ (див. 101.15 БЗ, яка стосується як запасів, так і ОЗ). Ми вважаємо таку позицію фіскалів необґрунтованою, наші аргументи наведені на с. 4 цього номера.

На завершення покажемо на умовному прикладі в проводках відображення викрадення комп’ютера у бухобліку.

Бухгалтерський облік викрадення комп’ютера