Безповоротна фінансова допомога

7.1. Організаційні моменти

Безповоротна фіндопомога, як випливає з її назви, не передбачає повернення, тобто її видають безоплатно.

З погляду ЦКУ, така допомога є дарунком, якщо вона не має цільового характеру, або пожертвою, якщо її видають на певну мету.

Нагадаємо: відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі (у тому числі грошові кошти) і нерухомість (ч. 1 ст. 718 ЦКУ).

У свою чергу, пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей (зокрема грошей) для досягнення обдаровуваним певної наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до ст. 208 ЦКУ правочини між фізичними і юридичними особами повинні вчинятися в письмовій формі (крім правочинів, які можна вчиняти усно згідно з ч. 1 ст. 206 ЦКУ). Також у письмовій формі слід укладати договір дарування, в якому встановлюється обов’язок передати дарунок у майбутньому (ч. 3 ст. 719 ЦКУ). У зв’язку із цим за загальним правилом договір дарування має бути оформлений письмово.

А ось договір дарування грошових коштів на суму, що перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн.), потрібно не лише оформити у письмовій формі, але й посвідчити нотаріально (ч. 5 ст. 719 ЦКУ).

До договору пожертви загалом застосовуються ті ж вимоги щодо форми договору, що й до договору дарування (ч. 3 ст. 729 ЦКУ). Але є нюанси. Зокрема, нотаріально посвідчувати договір благодійної пожертви грошових коштів не обов’язково (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI).

Більше про юридичну сторону договорів дарування і пожертви див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 24, с. 3.

У разі коли за наданням фінансової допомоги звертається працівник, враховуйте норми КЗпП і положення колективного договору. Так, згідно зі ст. 9¹ КЗпП підприємства за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціальні пільги працівникам, у тому числі надавати матеріальну допомогу.

Якщо фіндопомогу надають працівнику на підставі колективного (індивідуального трудового) договору, то

У такій ситуації норми ЦКУ застосовуватися не будуть. При цьому безповоротну фінансову допомогу можна видати на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства, до якого фізична особа звернулася з відповідною заявою.

Безповоротна фінансова допомога може бути видана готівкою. У цьому випадку не забувайте про обмеження, встановлені Положенням № 148.

Так, юрособа має право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в розмірі 50000 грн. (включно). Кількість фізосіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зауважте: під це обмеження підпадають не лише «реалізаційні», але й усі інші готівкові розрахунки, у тому числі за договорами дарування. А ось добровільні пожертвування і благодійна допомога є винятком із загального правила (п. 8 Положення № 148). Таким чином, на договір пожертви обмеження за розрахунками готівкою не поширюються.

Більше про «готівкові» обмеження ви можете дізнатися зі спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 62.

7.2. Оподаткування наданої фіндопомоги

За загальним правилом для цілей обкладення ПДФО (а отже, і ВЗ) безповоротна фіндопомога буде для фізособи оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага. Це прямо прописано в п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ. Обкладається такий дохід ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ його відображають з ознакою доходу «126».

Але із цього загального правила є винятки. Особливий порядок оподаткування передбачено ПКУ для окремих виплат, які також є різновидом безповоротної фіндопомоги. Це, зокрема:

— допомога на лікування та медичне обслуговування працівників (п.п. 165.1.19 ПКУ);

— допомога, що надається закладу охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з лікування фізособи (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ);

— допомога на поховання (п. п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ);

— нецільова благодійна (матеріальна) допомога (п.п. 170.7.3 ПКУ);

— систематична матеріальна допомога.

Розглянемо перелічені виплати детальніше.

Допомога на лікування та медобслуговування працівників

Допомогу на лікування та медичне обслуговування не включають до оподатковуваного доходу одержувача відповідно до п.п. 165.1.19 ПКУ, але за умови дотримання вимог, установлених цим підпунктом. Озвучимо їх.

1. Допомога надається працівнику підприємства на його лікування або медичне обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.

Крім того, допомога може видаватися працівнику на лікування або медобслуговування члена його сім’ї першого ступеня споріднення, а також дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.

Нагадаємо: членами сім’ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік або дружина, а також діти фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).

2. Витрати, пов’язані з наданням такої допомоги, мають бути документально підтверджені.

Відповідь на це запитання можна знайти в листах ДФСУ від 13.03.2017 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15 і від 19.08.2016 р. № 18024/6/99-99-13-02-03-15, а також у консультації з підкатегорії 103.02 БЗ. Так, на думку фіскалів, норми п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися за наявності документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування чи медичного обслуговування платника податків (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг). Це можуть бути:

1) документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану);

2) документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника та одержувача послуг, обсяги і вартість таких послуг (договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану).

3. Допомогу на лікування надають для компенсації витрат, що не покриваються фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Оскільки зазначена система страхування в Україні ще не введена, до її впровадження роботодавець має повне право ігнорувати цю умову.

Зверніть увагу:

Неоподатковувані суми допомоги на лікування і медобслуговування відображаються роботодавцем у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ окремим рядком з ознакою доходу «143», а в розділі II за рядком «Військовий збір» — у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам.

Відшкодували вартість лікування без підтвердних документів або непрацівнику підприємства? Тоді суму наданої допомоги доведеться обкласти ПДФО і ВЗ. Ставка ПДФО — 18 %, ставка ВЗ — 1,5 %. Щоб уникнути оподаткування в такій ситуації, можна видати фізособі нецільову благодійну допомогу (див. с. 51).

Допомога на лікування не входить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5). Тому ЄСВ на неї не нараховуємо. Підтвердження цьому знаходимо в п. 14 розд. I Переліку № 1170.

Цільова благодійна допомога на лікування

Ця допомога надається закладу охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з лікування фізособи. Таку допомогу благодійник (резидент України) може видати на лікування будь-якої особи, незалежно від наявності з нею трудових відносин.

Основні вимоги для необкладення ПДФО і ВЗ* сум цільової благодійної допомоги на лікування такі (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ):

* Нагадаємо: за загальним правилом з не оподатковуваного ПДФО доходу не утримується і ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

1) благодійник (фізична або юридична особа) — резидент України;

2) виплата допомоги здійснюється безпосередньо закладу охорони здоров’я. Тобто

3) допомога надається для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів);

4) неоподатковувану цільову благодійну допомогу не надають на:

— косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

— водолікування і геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;

— лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики і порцеляни;

— аборти (крім абортів, що проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції зі зміни статі;

— лікування венеричних захворювань (окрім СНІДу і венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження чи зґвалтування);

— лікування тютюнової або алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, не включених до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ**;

** Вважаємо, слід орієнтуватися на Національний перелік основних лікарських засобів, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

5) допомога надається на лікування платника податку, члена його сім’ї першого ступеня споріднення; інваліда, дитини-інваліда або дитини, у якої хоча б один з батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;

6) допомога надається в розмірі, що не перекривається виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. Як ми вже згадували, на сьогодні система загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні не введена. Тому до її впровадження неоподатковуваною вважатиметься вся сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на зазначені цілі, при дотриманні всіх необхідних умов.

Проте для неї п.п. 170.7.5 згаданого Кодексу встановлено граничний строк використання: 24 місяці, що настають за місяцем її отримання.

Якщо допомога на лікування не була використана і не повернена протягом зазначеного строку особі, яка її видала, то вона перетворюється для фізособи — одержувача такої допомоги на оподатковуваний дохід, з якого їй за підсумками річного декларування потрібно буде сплатити ПДФО і ВЗ. Водночас набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до органу ДФСУ з поданням про продовження строку використання цільової допомоги на лікування. При цьому потрібно зазначити обставини, що свідчать про неможливість її повного використання у встановлені строки.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ цільову благодійну допомогу на лікування відображають з ознакою доходу «169».

Не «вписалися» у вимоги, встановлені п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ? Тоді має сенс звернути увагу на нецільову благодійну допомогу (детально про неї див. нижче).

На допомогу на лікування, перераховану медустанові, ЄСВ не нараховують (пп. 3.30 і 3.32 Інструкції № 5, п. 13 розд. II Переліку № 1170).

Допомога на поховання

Такий вид допомоги не обкладають ПДФО на підставі п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ за умови, що вона надана роботодавцем померлої особи за її останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) в розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ.

У разі якщо останній роботодавець померлого платника податків надає таку допомогу в більшому розмірі, суму перевищення остаточно обкладають ПДФО при її нарахуванні (виплаті, наданні). З оподатковуваної частини допомоги на поховання слід утримати і ВЗ (пп. 1.2 і 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу: якщо допомога на поховання надавалася у вигляді вартості майна (послуг), то до бази обкладення ПДФО сума перевищення над неоподатковуваним розміром потрапить з урахуванням «натурального» коефіцієнта, встановленого п. 164.5 ПКУ. При ставці податку 18 % його розмір дорівнює 1,219512.

А ось для ВЗ, на думку податківців, цей коефіцієнт не застосовується (див. листи ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24759/6/99-99-17-02-01-15 і від 08.06.2016 р. № 12626/6/99-99-13-02-03-15, консультацію в підкатегорії 103.25 БЗ). Тобто цей збір розраховують від «чистої» суми негрошової виплати.

Видають допомогу на поховання родичам померлого співробітника на підставі відповідного наказу (розпорядження) керівника підприємства. У свою чергу, для його видання потрібні заява родичів померлого працівника і копія свідоцтва про смерть.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ допомогу на поховання (як оподатковувану, так і неоподатковувану частину) потрібно відображати з ознакою доходу «146» (див. роз’яснення в підкатегорії 103.25 БЗ).

Нецільова благодійна (матеріальна) допомога

Цей вид допомоги також має шанс не потрапити до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи. Для цього мають бути виконані такі умови (п.п. 170.7.3 ПКУ):

— благодійник — резидент України. При цьому допомога може бути надана як роботодавцем, так і нероботодавцем фізичної особи;

— сума неоподатковуваної допомоги сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, встановленого абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ. У 2018 році — 2470 грн.

Усе, що вище за цю суму, — оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага.

З нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО, ВЗ не утримується (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А ось з оподатковуваної частини допомоги ВЗ доведеться утримати.

Зауважте: щоб допомога не обкладалася ПДФО і ВЗ (при дотриманні перелічених вище умов), у заяві фізособа повинна зазначити, що вона просить надати саме нецільову благодійну допомогу (наприклад, у зв’язку із сімейними обставинами). Таке ж формулювання наводять у наказі про надання допомоги.

Для цілей обкладення ПДФО сума нецільової матеріальної допомоги не є заробітною платою.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємство зазначає відомості про її надання з ознакою доходу «169».

Звертаємо увагу! Як свідчить роз’яснення, розміщене в підкатегорії 103.25 БЗ, під цією ознакою податківці тепер хочуть бачити як не оподатковувану ПДФО, так і оподатковувану частину нецільової благодійної допомоги. Хоча раніше вони наполягали на тому, що оподатковувану суму допомоги слід відображати у формі № 1ДФ як інші доходи з ознакою «127» (див. листи ДФСУ від 24.06.2016 р. № 14009/6/99-99-13-02-03-15 і від 28.05.2015 р. № 22789/6/99-99-17-03-03-15, роз’яснення в підкатегорії 103.25 БЗ, що було чинним до 13.11.2017 р.) або як додаткове благо з ознакою «126» (див. роз’яснення в підкатегорії 103.25 БЗ, що було чинним до 01.01.2017 р.). У зв’язку із цим якщо в періоді дії старих роз’яснень щодо оподатковуваної частини матдопомоги ви задіяли ознаки «127» або «126», вважаємо, виправлятися немає потреби.

Усю суму допомоги (як оподатковувану, так і неоподатковувану) потрібно відобразити також у розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».

Важливо! При отриманні нецільової благодійної допомоги в розмірі, що перевищує неоподатковувану межу (у 2018 році — 2470 грн.), фізособа-одержувач зобов’язана подати річну декларацію про доходи із зазначенням суми такої допомоги (абзац четвертий п.п. 170.7.3 ПКУ).

Тепер про ЄСВ. Якщо допомогу надаємо непрацівникові суб’єкта господарювання, то її сума не потрапляє до бази нарахування ЄСВ. Адже виплата надана не в межах трудових відносин і не є винагородою за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовим договором. Цей висновок узгоджується з положеннями п. 3.32 Інструкції № 5.

Виплатили нецільову благодійну допомогу працівникові? І в цьому випадку ЄСВ не нараховують, оскільки вона не входить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5) і згадана серед виплат, з яких цей внесок не стягується (п. 14 розд. I Переліку № 1170). Погоджуються з таким висновком і фіскали (див. роз’яснення в підкатегорії 301.03 БЗ).

Матеріальна допомога, що має систематичний характер

Матеріальна допомога систематичного характеру, яка надається всім або більшості працівників, входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5). Підстави, періодичність (систематичність) надання такої допомоги обумовлюють у колективному договорі підприємства або в індивідуальних трудових договорах.

Прикладом такої матеріальної допомоги може бути допомога на оздоровлення, що надається до щорічної відпустки.

Для цілей ПКУ систематична матдопомога підпадає під визначення «заробітна плата» (див. п.п. 14.1.48 ПКУ). Тому її суму обкладайте ПДФО у складі зарплати і відображайте у формі № 1ДФ з ознакою доходу «101».

Також із суми матеріальної допомоги, що має систематичний характер, слід утримати ВЗ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Що стосується ЄСВ, то тут його не уникнути, оскільки, як ми вже згадували, така допомога входить до фонду оплати праці (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) і не зазначена серед виплат, на які ЄСВ не нараховують.

Ставка ЄСВ:

— 22 % — якщо підприємство надає допомогу звичайному працівнику або допомогу надає підприємець;

— 8,41 % — якщо підприємство надає допомогу працівнику-інваліду.

А тепер проілюструємо облік безповоротної фіндопомоги на прикладі.

Приклад 7.1. Підприємство у вересні 2018 року надало таку безповоротну фінансову допомогу:

— працівнику підприємства — матеріальну допомогу на лікування в розмірі 6700,00 грн. на підставі поданої ним заяви (працівник підтвердив витрати на лікування відповідними документами);

— непрацівнику підприємства (родичеві померлого працівника) — допомогу на поховання в розмірі 7000,00 грн.

Як відобразити надання цих видів допомоги в бухобліку, див. у табл. 7.1 на с. 53.

Таблиця 7.1. Облік надання безповоротної фінансової допомоги