Теми статей
Обрати теми

Обмеження суми готівкових розрахунків

Альошкіна Наталя, податковий експерт, Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Нестеренко Максим, податковий експерт, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Ось уже не один рік НБУ намагається всіляко обмежити обсяги готівкових розрахунків. Найбільш рішучі кроки в цьому напрямі були зроблені з 2013 року, коли з’явилася знаменита постанова № 210, яка обмежувала розрахунки в готівковій формі конкретними сумами. Відтоді питання «готівкових» обмежень стало невід’ємною частиною кожної розмови про правила готівкового обігу. Не стане винятком і сьогоднішній спецвипуск.

6.1. «Готівкові» обмеження: основні принципи

Загальні принципи обмежень на готівкові розрахунки наразі встановлені розд. II Положення № 148.

Зазначимо: правила, що набрали чинності з 05.01.2018 р., не відрізняються від тих, які визначалися раніше постановою № 210.

Так, згідно з пп. 6 і 7 Положення № 148 застосовуються добре знайомі вам три типи «готівкових» обмежень на розрахунки між:

— суб’єктами господарювання;

— суб’єктом господарювання і фізичною особою;

— фізичними особами.

Побачити їх ви можете у табл. 6.1 на с. 63.

Зауважте: обмеження, встановлені в п. 6 Положення № 148 (тобто коли однією зі сторін розрахунків є суб’єкт господарювання), стосуються також розрахунків за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби, за рахунок готівки, отриманої за допомогою електронного платіжного засобу. Простіше кажучи, не важливо, як отримана готівка для розрахунків — надійшла до каси підприємства з рахунку в банку чи як виручка або ж підзвітна особа (яка виступає від імені суб’єкта господарювання) зняла її з рахунку за допомогою корпоративної картки. Головне, щоб форма самого розрахунку була готівковою.

Водночас розрахунки, які здійснюються за допомогою платіжної картки без зняття при цьому готівки (тобто через платіжний термінал), вважаються безготівковими (ч. 3 ст. 341 ГКУ).

Такі операції не належать до касових у розумінні Положення № 148. А отже, «готівкові» обмеження на них не поширюються.

Підтверджують це і фіскали (див. роз’яснення в підкатегорії 109.13 БЗ).

Таблиця 6.1. Обмеження на розрахунки готівкою

№ з/п

Суб’єкти в розрахунках

Гранична сума готівкових розрахунків

Норма Положення № 148

1

Суб’єкти господарювання (у розрахунках між собою)

10000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами

П.п. 1 п. 6

2

Суб’єкт господарювання з фізичною особою (непідприємцем)

50000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами

П.п. 2 п. 6

3

Фізичні особи між собою — за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню

50000 грн. (включно) у межах одного договору, що посвідчується нотаріально

П. 7

Зверніть увагу: кількість суб’єктів, з якими ви можете здійснювати готівкові розрахунки протягом дня, не обмежується (п. 6 Положення № 148). Інакше кажучи, сума «готівкових» обмежень установлюється за кожним контрагентом окремо, а не сукупно за всіма за день.

Це означає, що загальна сума денних готівкових розрахунків може перевищувати встановлені межі. Головне, щоб вона не перевищувала їх за кожною конкретною юридичною або фізичною особою.

Також не обмежується кількість платіжних документів, якими оформляються готівкові розрахунки. Тобто зовсім не обов’язково, щоб це був один платіжний документ. Їх цілком може бути декілька. Важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила межу, визначену Положенням № 148.

Вважаємо, що «готівкові» обмеження, встановлені Положенням № 148, як і раніше, застосовуватимуться «в обидві сторони». В усякому разі під час дії постанови № 210 і НБУ, і податківці поширювали вказані обмеження як на того суб’єкта господарювання, який виплачує готівку, так і на того, який її приймає (див. лист НБУ від 24.03.2014 р. № 11-117/12189, консультацію в підкатегорії 109.21 БЗ, що втратила силу з 05.01.2018 р.).

На які граничні суми слід орієнтуватися залежно від учасників операції з готівкою, ви можете побачити в табл. 6.2.

Таблиця 6.2. Граничні суми готівкових розрахунків залежно від суб’єктів

Виплачує готівку

Отримує готівку

Юридична особа

Фізична особа — підприємець

Фізична особа

Особа, яка здійснює

незалежну професійну діяльність*

Юридична особа

10000

10000

50000

50000

Фізична особа — підприємець

10000

10000

50000

50000

Фізична особа

50000

50000

50000**

50000**

Особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність

50000

50000

50000**

50000**

* За умови, що особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ), не зареєстрована як підприємець (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ).

** За договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню. Про це обмеження ми в сьогоднішньому спецвипуску детально говорити не будемо.

Майте на увазі: фіскали продовжують наполягати на тому, що для порівняння з граничною сумою розрахунки, які здійснюються протягом одного дня з однією і тією ж особою в обидві сторони, повинні підсумовуватися (див. консультацію з підкатегорії 109.13 БЗ). Це і не дивно, оскільки норми Положення № 148 не змінили порядок застосування «готівкових» обмежень, який діяв раніше.

Дотримання вказаних обмежень контролюється на підставі касових і розрахункових документів суб’єкта господарювання. Також у цьому питанні можуть згодитися книги обліку та інші регістри, в яких відображаються операції з готівкою (п. 5 Положення № 148). Ідеться про касові книги, касові ордери, журнали реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум.

Крім того, дотримання обмежень підтверджують документи, в яких відображено витрачання готівки на придбання товарів, оплату наданих послуг і виконаних робіт. Тут маються на увазі касові і товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на постачання, товарно-транспортні накладні тощо (див. лист Міндоходів від 28.08.2013 р. № 16331/7/99-99-22-01-03-17/1008).

За перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачено адміністративний штраф за ст. 16315 КУпАП (див. лист НБУ від 13.09.2016 р. № 50-0004/76522 і лист ДФСУ від 19.12.2016 р. № 13583/М/99-99-13-04-02-14)*.

* Детально про відповідальність за недотримання «готівкових» обмежень див. на с. 96.

Тепер, коли ми з вами вже знаємо принаймні загальні правила «готівкових» обмежень, давайте розглянемо їх детальніше.

6.2. Застосування 10-тисячного обмеження

Згідно з п.п. 1 п. 6 Положення № 148 10-тисячне обмеження поширюється на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання. При цьому під суб’єктами господарювання п. 1 зазначеного Положення розуміє:

— юридичних осіб (крім банків) та їх відокремлені підрозділи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності;

— органи державної влади і місцевого самоврядування при здійсненні ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів або іншої господарської діяльності;

— фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Таким чином, 10-тисячне обмеження поширюється, зокрема, на розрахунки між:

— двома підприємствами;

— підприємством і підприємцем;

— двома підприємцями.

Отже,

у розрахунках, де обидві сторони є суб’єктами господарювання, денна сума розрахунку між ними не повинна перевищувати 10000 грн.

А ось якщо однією зі сторін розрахунків є особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ), наприклад нотаріус або адвокат, то на розрахунки суб’єкта господарювання з ним 10-тисячне обмеження не поширюється. Але при цьому фіскали висувають обов’язкову умову: така особа не має бути зареєстрована як підприємець (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ).

Хоча, на наш погляд, повинно йтися не про реєстрацію підприємцем, а про те, чи виступає незалежний професіонал при здійсненні цього конкретного розрахунку як ФОП.

Нагадуємо: 10-тисячне обмеження, як і раніше, поширюється на всі види операцій з готівкою, які проводять між собою підприємства (підприємці) протягом одного дня. Тобто не має значення, пов’язані розрахунки з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) чи з позареалізаційними операціями.

Дотримуватися вказаної межі обов’язково потрібно і в тому випадку, коли готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання здійснюються через РРО або з використанням РК.

Якщо ж готівку вносять до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок одержувача, причин для занепокоєння немає. «Готівкові» обмеження в такій ситуації не діють. Податківці, як і раніше, із цим згодні (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ).

Положення № 148 містить кілька «готівкових» винятків, тобто випадків, коли готівкові розрахунки можна здійснювати з перевищенням 10-тисячної межі. Такі винятки вам добре відомі, оскільки це фактично ті ж самі випадки, для яких виняток передбачало Положення № 637.

Отже, 10-тисячне обмеження не поширюється на (п. 8 Положення № 148):

— розрахунки суб’єктів господарювання з бюджетами і державними цільовими фондами;

— добровільні пожертвування і благодійну допомогу;

— використання коштів, виданих на відрядження.

При цьому нагадаємо: під витратами на відрядження слід розуміти вартість проїзду, проживання, харчування та інших послуг, пов’язаних з перебуванням працівника у відрядженні.

Що стосується готівкових розрахунків при придбанні підзвітною особою ТМЦ, робіт або послуг для господарських потреб підприємства в іншого суб’єкта господарювання, то тут 10-тисячне обмеження діє на повну силу. І не має значення, здійснювалося таке придбання за рахунок отриманої раніше (у касі або з використанням корпоративної платіжної картки) готівки або за рахунок власних коштів працівника. Адже в такій ситуації він виступає від імені підприємства-роботодавця.

Увага! Не потрапте в пастку! При вирішенні виробничих (господарських) питань у відрядженні 10-тисячна межа також застосовується в загальному порядку. Річ у тому, що такі розрахунки не пов’язані прямо з відрядженням і витратами безпосередньо на нього. Це підтверджують і податківці в консультації з підкатегорії 109.13 БЗ.

А ось якщо працівник придбав ТМЦ за власні готівкові кошти, то на розрахунок з ним (виплату йому компенсації з каси суб’єкта господарювання) 10-тисячне обмеження не поширюється. Відповідна консультація фіскалів розміщена в цій же підкатегорії 109.13 БЗ (зараз втратила чинність). Проте тут не варто забувати про 50-тисячне обмеження, про яке й поговоримо далі.

6.3. Застосування 50-тисячного обмеження

Обмеження в сумі 50000 грн. стосується розрахунків суб’єктів господарювання з фізичними особами, що не є підприємцями. У цьому підрозділі ми зосередимося саме на ньому (п.п. 2 п. 6 Положення № 148), а розрахунки непідприємців між собою (п. 7 Положення № 148) залишимо «за кадром».

Зверніть увагу!

50-тисячне обмеження поширюється на будь-які розрахунки підприємства або підприємця з фізособою

Винятком є (п. 8 Положення № 148):

— добровільні пожертвування і благодійна допомога;

— використання коштів, виданих на відрядження (детальніше див. вище).

Із цього випливає, що під 50-тисячне обмеження підпадають: зарплата*, виплати за цивільно-правовими договорами, грошові внески до статутного капіталу, дивіденди, фіндопомога (крім благодійної допомоги і добровільних пожертвувань), компенсація збитку тощо.

* Зауважимо: свого часу податківці не надали прямої відповіді на запитання про дотримання вказаного обмеження при виплаті зарплати, «перевівши стрілки» на НБУ. У свою чергу, НБУ своєї думки так і не висловив.

Мабуть, не варто перевищувати 50-тисячну межу і при розрахунках з підзвітними особами. Зокрема, раніше податківці наполягали на дотриманні цього обмеження при поверненні працівником до каси невикористаних підзвітних сум, знятих за допомогою корпоративної платіжної картки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.13 БЗ, що було чинним до 05.01.2018 р.).

До речі, формально під обмеження повинна потрапляти і видача готівкових коштів на відрядження, адже п. 8 Положення № 148 дає послаблення тільки для «використання коштів, виданих на відрядження», а не для операцій з їх видачі. Тому в цьому випадку також краще вписатися в 50-тисячну межу.

Якщо ж порушення виявилося «заднім числом», аргументи на свою користь для спору з податківцями можна почерпнути з ухвали ВАСУ від 21.06.2016 р. № К/800/44326/15. У ній судді зазначали, що видача готівки працівникам під звіт не є платежем підприємства, а також готівковим розрахунком у розумінні Положення № 637.

І оскільки визначення готівкових розрахунків з Положення № 148 практично повністю повторює визначення з Положення № 637, цей аргумент, як і раніше, актуальний.

Пам’ятайте також, що 50-тисячне обмеження діє протягом дня в розрахунках з однією фізособою в обидві сторони. Причому, як ми вже згадували (див. с. 64), на думку податківців, «зустрічні потоки» готівки для порівняння з граничною величиною повинні підсумовуватися.

Єдине радує: якщо 50-тисячне обмеження буде перевищено, відповідальність за це порушення загрожує тільки посадовим особам підприємства та ФОП. Для фізособи, що допустила таке порушення, відповідальність, як і раніше, не передбачена.

6.4. Сума платежу вища за «готівкове» обмеження

З вищевикладеного ви, ймовірно, вже помітили, що наразі майже всі готівкові розрахунки суб’єктів господарювання обмежені згідно з п. 6 Положення № 148. Тому загальний висновок, якого напевно вже дійшли багато хто з вас, полягає в тому, що краще взагалі за жодних обставин не здійснювати готівкових розрахунків на суму, яка перевищує 10 (50) тис. грн. на день з одним контрагентом.

Проте так не завжди виходить. Що в цьому випадку робити із сумою, яка перевищує встановлену межу? Відповідь на це запитання надає абзац четвертий п. 6 Положення № 148:

платежі понад установлені граничні суми слід проводити виключно через банки або небанківські фінансові установи

Це можна зробити шляхом:

— перерахування з поточного рахунку платника на поточний рахунок одержувача;

— внесення готівки до каси банку для зарахування на поточний рахунок одержувача.

На розрахунки в такій формі «готівкові» обмеження не поширюються.

Розрахунок можливий також іншими безготівковими способами, наприклад шляхом перерахування коштів з депозитного або акредитивного рахунку платника на поточний рахунок одержувача.

Окрім цього, є низка інших способів, що дозволяють уникнути порушення «готівкових» обмежень. Коротко розглянемо їх.

Розбиваємо суму на частини. Найпростіший спосіб — розбити суму за договором на кілька частин, кожна з яких не перевищує 10 (50) тис. грн., і заплатити їх у різні дні. Тут не буде жодних порушень. Адже виходячи зі змісту п. 6 Положення № 148 обмеження встановлюються для граничної суми готівкового розрахунку за день, а не для всієї суми правочину (за договором)*. Тож якщо, наприклад, підприємство уклало договір поставки на суму 15 тис. грн., то згідно з таким договором можна сплатити готівкою:

* Тут ми не говоримо про обмеження розрахунків між фізособами в межах договорів, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню (п. 7 Положення № 148).

підприємству/підприємцеві — лише 10 тис. грн. на день. Решту 5 тис. грн. можна сплатити готівкою в інший день;

фізособі (не підприємцеві і не представнику суб’єкта господарювання) — усі 15 тис. грн. в один день, оскільки вони вписуються в «готівкове» обмеження (50 тис. грн.).

Податківці наразі не мають нічого проти оплати суми заборгованості за договором частинами протягом кількох днів (див. консультацію з підкатегорії 109.13 БЗ).

Необхідно заплатити всю суму відразу, але при цьому вона перевищує 10 (50) тис. грн.? Безпосередньо з норм Положення № 148 можна дійти висновку, що допускається «змішаний» розрахунок: частково (у встановлених межах) — у готівковій формі, а частково (суму перевищення) — у безготівковій.

Проте раніше НБУ був проти такого підходу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 42). Так, на думку головного «готівкового» регулятора, якщо сума розрахунків з фізособою перевищує граничні 50 тис. грн., то всю суму слід сплатити безготівково. Тобто, наприклад, при загальній сумі платежу 70 тис. грн. не можна 50 тис. грн. внести до каси (через РРО), а 20 тис. грн. перерахувати на банківський рахунок (або внести до каси банку).

Враховуючи цю позицію НБУ (хоч вона, на наш погляд, не підкріплена нормативно), краще бути акуратним у таких розрахунках і розбивати одне придбання на два (50 тис. грн. «готівкою» — «за роги», а 20 тис. грн. «безготівкою» — «за копита»), або розкидати готівковий платіж на декілька днів. Або, як пропонує НБУ, платити всю суму у безготівковій формі чи вносити до каси банку.

Вносимо готівку до каси банку. Цей спосіб розрахунків ми вже згадували, проте слід сказати про нього додатково. Щоб згладити готівкову проблему, можна всю суму платежу внести до банку (або декілька банків) для перерахування на рахунок одержувача.

Причому нині не обов’язково відправляти покупця безпосередньо до каси банку. Для перерахування грошей на рахунок продавця він може скористатися програмно-технічним комплексом самообслуговування (ПТКС). Не обов’язково навіть, щоб покупець особисто ніс гроші. Продавець може сам усе організувати: направити до банку (або ПТКС) свого «посильного», який за дорученням від покупця внесе від імені останнього його готівку на рахунок продавця.

Використовуємо механізм заміни сторони в зобов’язанні. Цей механізм регулює гл. 47 ЦКУ. Так, можна оформити переведення частини боргу за договором з покупця на декількох (не чужих йому) суб’єктів господарювання або фізичних осіб (ст. 520 ЦКУ). У такому разі кожен з боржників (первісний і нові) від свого імені сплатить продавцеві суму готівкою менше 10 (50) тис. грн.

У результаті ви вийдете на потрібну (первісну) суму розрахунку. Після такої оплати покупець повинен погасити (але не простити!) борг, що утворився перед новими боржниками, інакше не уникнути податкових наслідків. Про правові й облікові аспекти договорів переведення боргу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 3, с. 12; 2016, № 92.

Можливий також варіант «навпаки»: спочатку з не чужими для покупця особами укладаються договори позики (у яких покупець буде позикодавцем). Потім покупець відступає продавцеві право вимоги боргу за цими договорами із заліком відступленої суми в рахунок оплати товару (робіт, послуг).

Таким чином, частину готівки у встановлених межах продавцеві сплатить покупець, а частину (теж у межах згаданої суми) згідно з договорами відступлення права вимоги — інші особи («позичальники»). Але цей варіант у плані оформлення, мабуть, складніший за переведення боргу, оскільки потребує укладення додаткового договору (договорів).

Продаємо «за сертифікати». Цей метод можна використовувати в роздрібній торгівлі. Суть у тому, що підприємство (підприємець) здійснює «емісію» подарункових сертифікатів номіналом до 50 тис. грн. Реалізуються вони покупцям (у разі потреби) за окремими чеками, суми за якими не перевищують граничні 50 тис. грн. Така реалізація здійснюється різним фізособам (або одній, але в різні дні). При цьому зазначимо, що (за рідкісним винятком) законодавство прямо не зобов’язує продавця вести персоніфікований облік покупців.

Потім у магазині з’являється охочий зробити покупку, вартість якої перевищує 50 тис. грн. І розраховується він за неї подарунковими сертифікатами на загальну суму, що покриває (дорівнює або перевищує) вартість його покупки.

Такий обмін сертифікатів на товари не є розрахунком готівкою, а тому не підпадає під 50-тисячне обмеження.

Звідки в покупця на руках така кількість сертифікатів, для продавця не важливо. Врешті-решт, їх могла купити група друзів або родичів покупця і презентувати йому з нагоди дня народження (чи іншої урочистої дати). А він їх узяв і відразу отоварив...

Більше про подарункові сертифікати ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 45, с. 34; 2016, № 99, с. 21.

Отже, ми розглянули основні аспекти застосування «готівкових» обмежень. Вважаємо, тепер у вас не виникне проблем з розумінням того, як ці обмеження діють.

висновки

  • Придбаваючи товари, роботи, послуги для потреб суб’єкта господарювання, підзвітна особа повинна дотримуватися 10-тисячного обмеження готівкових розрахунків.
  • Готівкові розрахунки суб’єктів господарювання з фізособами-непідприємцями можуть здійснюватися в сумі, що не перевищує 50 тис. грн. на день.
  • Суму, що перевищує межі «готівкових» обмежень, слід проводити в безготівковій формі або шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого перерахування контрагентові.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі