Теми статей
Обрати теми

Проміжна фінзвітність: хто і що подає?

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Хто зобов’язаний подавати проміжну фінзвітність? Кого оминула ця доля? Який склад квартальної фінзвітності? Кому з МСФЗшників загрожує проміжна таксономія? Розставимо усі крапки над «і».

Хто звітує щоквартально?

За вимогами ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік* порядок та строки подання фінансової звітності визначає Кабмін. Останній з цією метою видав Порядок № 419**. А той, у свою чергу, позначив круг зобов’язаних подавати відповідним органам виключно річну фінзвітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва (п. 2 Порядку № 419). В їх числі:

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

1) підприємства, для яких ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік встановлена скорочена за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінрезультати (крім МСФЗ-зобов’язаних):

мікропідприємства;

малі підприємства;

— непідприємницькі товариства;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;

2) єдиноподатники групи 3.

Усі інші підприємства, що не потрапили в цей список, повинні подавати проміжну фінансову звітність за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Тобто

середні і великі підприємства зобов’язані звітувати щокварталу

Проте, якщо мікро-, а тим більше мале підприємство є високодохідником, то йому доведеться подати фіскалам проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації за звітний квартал (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).

Також не пощастило в питанні квартальної фінзвітності мікро- і малим МСФЗшникам-малодохідникам. Приємного винятку з річного подання Порядок № 419 для них не робить. Тому формально вони зобов’язані звітувати поквартально. Але, з іншого боку, кому потрібна їх проміжна фінзвітність? Податківцям — ні (пп. 46.2 і 137.5 ПКУ). Статисти самі рисують свої переліки тих, що звітують. Виходить, такі МСФЗ-зобов’язані мікро- і малі підприємства цілком можуть обійтися без проміжного подання.

Також врахуйте: Мінфін підготував проект змін в Порядок № 419***. Він передбачає перевести до складу зобов’язаних подавати квартальну фінзвітність малі підприємства та інопредставництва.

*** Див.: minfin.gov.ua/news/view/proekty-normatyvnopravovykh-aktiv---rik?category=organi-v-kompetencii-mfu&subcategory=aspekti-roboti

Як розпізнати свій статус?

Критерії розмежування підприємств залежно від їх розміру (на мікро-, малі, середні і великі) встановлює ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.

До якої групи примикає ваше підприємство у світлі нової класифікації — треба було визначитися ще на початку 2018 року. Орієнтир — показники фінансової звітності за 2017 рік. Таку ж думку висловив і Мінфін (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 2).

При цьому треба відповідати як мінімум двом розмежувальним ознакам із трьох, наведеним в Законі про бухоблік (див. табл. 1). Критерії в євро перераховують за середньорічним курсом НБУ. За 2017 рік він склав 30,0042 грн./євро. Якщо підприємство за трьома критеріями відповідає відразу трьом різним категоріям, то керуються принципом «золотої середини». Наприклад, за однією ознакою підприємство повинне потрапити до «малої» групи, за другою — до «великої», за третьою — до «мікро-». На думку Мінфіну, таке підприємство — мале. Приклади визначення приналежності підприємства до певної групи див. в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 3.

Таблиця 1. Хто є хто для бухобліку і фінзвітності

Категорія підприємства

Критерії оцінки

балансова вартість активів

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

середня кількість працівників

Мікро-

до 10501,5 тис. грн.

(350 тис. євро х 30,0042 грн./євро*)

до 21002,9 тис. грн.

(700 тис. євро х 30,0042 грн./євро*)

до 10 осіб

Мале

до 120016,8 тис. грн.

(4 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до 240033,6 тис. грн.

(8 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до 50 осіб

Середнє

до 600084 тис. грн.

(20 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до 1200168 тис. грн.

(40 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до 250 осіб

Велике

понад 600084 тис. грн.

(20 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

понад 1200168 тис. грн.

(40 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

понад 250 осіб

* Середньорічний курс НБУ за 2017 рік (bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).

Набутий статус закріплюється за підприємством щонайменше на два роки. Адже залишити групу перебування, до якої потрапило підприємство в 2018 році, можна тільки за умови, що за показниками річної фінансової звітності воно підходить під критерії іншої категорії протягом двох років поспіль (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Інакше місце акредитації не міняється.

Так, якщо підприємство звітувало в 2018 році як середнє (згідно з показниками за 2017 рік), то і в 2019 році воно звітує «по-середньому». Навіть якщо за показниками фінансової звітності за 2018 рік підприємство стало малим — це ще нічого не означає. У 2019 році воно повинне подавати проміжну фінансову звітність в повному форматі. І тільки якщо за даними фінансової звітності за 2019 рік підприємство теж не відповідатиме ознакам середнього, а стане, припустимо, тим же малим, то лише з 2020 року воно перейде в «малу» категорію. І лише з 2020 року воно подаватиме скорочену фінансову звітність за П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» (у складі форм № 1-м і № 2-м).

Новоутворені підприємства для визначення своєї групи застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Отже, проміжна фінансова звітність за 2019 рік їм «не світить», оскільки визначитися з приналежністю до конкретної категорії вони зможуть лише за підсумками першої річної фінзвітності.

Нагадаємо, перший звітний період у новачків може бути (ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік):

менше 12 місяців — з дати реєстрації протягом поточного звітного року по 31.12.2019 р.;

не більше 15 місяців — вибрати його можуть підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2018 року. Перший звітний період для них буде з дати реєстрації по 31.12.2019 р. (див. лист Держкомпідприємництва від 18.01.2007 р. № 332). Але! Це правило не спрацює відносно подання фінансової звітності фіскалам. Річ у тім, що п.п. 137.4.2 ПКУ вимагає від новачків подати прибуткову декларацію за рік, в якому відбулася постановка їх на облік як платника податку. Оскільки фінзвітність є додатком до податковоприбуткової декларації, подати її новоутворені підприємства повинні були вже за 2018 рік. Так стверджує і Мінфін в листі від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779 (ср. ). Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 7, с. 7.

Склад квартальної фінзвітності

Оновлений Закон про бухоблік не містить обмовки про те, в якому складі подавати квартальну фінзвітність. Цю прогалину надолужив Порядок № 419. У його п. 2 чітко закріплено: проміжну фінзвітність, яка охоплює певний період (перший квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), складають і подають у складі Балансу та Звіту про фінрезультати. Подібну вимогу містить і п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Але! Подавати дві форми фінзвітів у складі проміжної звітності Порядок № 419 дозволяє тільки підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО. А це одночасно означає (хоч в Порядку прямо і не прописано), що ті підприємства, які складають МСФЗ-звітність*, проміжну фінзвітність повинні подавати у складі всіх форм. Такого ж висновку дійшли ДФСУ і Мінфін (див. листи від 22.08.2018 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 і від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399 відповідно).

* З тими, хто є МСФЗ-зобов’язаним, ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 7, с. 3. До їх числа, нагадаємо, входять великі підприємства і суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

За вимогами § 4 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» проміжним фінзвітом може бути:

або повний комплект фінзвітності (визначений в МСБО 1 «Подання фінансової звітності»);

або комплект стислої фінзвітності за проміжний період.

При цьому проміжний фінзвіт повинен містити як мінімум такі компоненти (§ 8 МСБО 34):

— стислий звіт про фінансовий стан;

— стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;

— стислий звіт про зміни у власному капіталі;

— стислий звіт про рух грошових коштів;

— деякі пояснювальні примітки.

Простіше кажучи,

МСФЗ вимагають подавати у складі проміжної фінзвітності усі форми, нехай і в скороченому вигляді

Податківці також закликають МСФЗшників подавати або повнокомплектну, або ж стислокомплектну фінзвітність за відповідний проміжний період (див. БЗ 102.23.02). При цьому для цілей подання МСФЗ-звітності фіскали пропонують використати нацформи з НП(С)БО 1.

Що стосується МСФЗ-новачків (а це великі підприємства, а також ті, хто здійснює діяльність у видобувних галузях, з датою переходу на МСФЗ 01.01.2018 р.), то до їхнього квартального пакету увійде перша проміжна МСФЗ-звітність. При її складанні вони повинні керуватися профільним МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» і МСБО 34.

Тоді за I квартал 2019 року комплект першої проміжної МСФЗ-звітності у новачків формуватимуть такі звіти (див. § 20 МСБО 34 і § 32 МСФЗ 1):

1) три звіти про фінансовий стан:

— на 01.01.2018 р. (так званий вступний баланс на дату переходу);

— на 31.12.2018 р. (для порівняльної інформації);

— на 31.03.2019 р. (звітна інформація);

2) два звіти про прибуток та збиток та інший сукупний дохід:

— за I квартал 2019 року (звітний період);

— за I квартал 2018 року (порівняльний період);

3) два звіти про зміни у власному капіталі:

— за I квартал 2019 року (звітний період);

— за I квартал 2018 року (порівняльний період);

4) два звіти про рух грошових коштів:

— за I квартал 2019 року (звітний період);

— за I квартал 2018 року (порівняльний період);

5) примітки, що містять:

— пояснення застосовуваних облікових політик і звільнень за МСФЗ 1;

— узгодження між показниками П(С)БО-звітності і МСФЗ-звітності, передбачені § 32 МСФЗ 1.

Граничний строк подання проміжної фінзвітності органам (п. 5 Порядку № 419):

— Держстату — не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом;

— ДФС — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Узагальнену інформацію про склад та строки подання проміжної фінзвітності представимо в табл. 2.

Таблиця 2. Склад і строки подання квартальної фінзвітності

Категорія підприємства

Склад проміжної фінзвітності

Строки подання:

фіскалам (разом з прибутковою декларацією)

органам Держстату

Платники податку на прибуток — НП(С)БОшники

Середні

1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»

Не пізніше:

10 травня 2019 року;

9 серпня 2019 року;

11 листопада 2019 року

Не пізніше:

25 квітня 2019 року;

25 липня 2019 року;

25 жовтня 2019 року

Малі (високодохідники)

1) форма № 1-м «Баланс»;

2) форма № 2-м «Звіт про фінансові результати»

Мікро-

(високодохідники)

1) форма № 1-мс «Баланс»;

2) форма № 2-мс «Звіт про фінансові результати»

Платники податку на прибуток — МСФЗ-зобов’язані*

Великі

1) форма № 1 «Баланс (Звіт

про фінансовий стан)»;

2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;

3) форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)»

або

форма № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;

4) форма № 4 «Звіт про власний капітал»

Не пізніше:

10 травня 2019 року;

9 серпня 2019 року;

11 листопада 2019 року

Не пізніше:

25 квітня 2019 року;

25 липня 2019 року;

25 жовтня 2019 року

Суб’єкти видобувних галузей

* До граничного строку подання звітності за I квартал 2019 року навряд чи встигнуть з таксономією за МСФЗ, тому в цілях подання фінзвітності за цей період доведеться застосовувати нацформи.

Великим підприємствам і суб’єктам, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, з датою переходу на МСФЗ 01.01.2018 р. у складі першої проміжної звітності, крім власне МСФЗ-звітів, треба подати і звіти з порівняльною інформацією за відповідний звітний період.

Платники єдиного податку

Єдиноподатники груп 3 і 4, що не відповідають критеріям малого і мікропідприємства

1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»

Не пізніше:

25 квітня 2019 року;

25 липня 2019 року;

25 жовтня 2019 року

Проміжна таксономія: хто застосовує?

З 1 січня 2019 року запрацювала ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік. Вона вимагає від МСФЗ-зобов’язаних подавати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі. На виконання цієї норми Закону про бухоблік Мінфін наказом від 07.12.2018 р. № 983 затвердив переклад Таксономії фінзвітності за міжнародними стандартами*.

* Див. за посиланням: minfin.gov.ua/news/view/informatsiia-pro-zatverdzhennia-perekladu-taksonomii-finansovoi-zvitnosti-za-mizhnarodnymy-standartamy-finansovoi-zvitnosti?category=bjudzhet&subcategory=mizhnarodni-standarti-finansovoi-zvitnosti

У єдиному електронному форматі МСФЗ-звітність треба подавати до центру збору фінзвітності, операційне управління яким здійснює НКЦПФР (п. 2 Порядку № 419). Тим самим буде забезпечений доступ органам державної влади та іншим користувачам до поданої підприємствами фінансової звітності.

Веб-портал буде розміщений разом з Центром звітування на платформі звітності та оброблення Системи фінансової звітності у форматі XBRL.

Першим звітним періодом, за який МСФЗ-зобов’язаним треба подати фінзвітність на підставі таксономії за МСФЗ, п. 2 розд. II Закону України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII визначив 2019 рік. При цьому Законом чітко не встановлено, якої саме фінансової звітності (річної/проміжної) торкається ця вимога.

НКЦПФР у листі від 07.02.2019 р. № 16/3318-П підійшла до трактування цієї законодавчої норми формально. Регулятор зробив висновок:

підприємства, що становляють суспільний інтерес (читай — великі), зобов’язані подавати свою проміжну фінзвітність на підставі таксономії за I квартал, I півріччя і 9 місяців 2019 року

Виняток НКЦПФР зробила лише для тих підприємств, які згідно зі ст. 40 Закону про ЦП** не повинні розкривати проміжну фінзвітність. До таких належать публічні і приватні акціонерні товариства (крім банків), щодо цінних паперів яких не здійснено публічну пропозицію (ч. 8 ст. 40 Закону про ЦП). Усі інші «суспільно інтересні» підприємства (включаючи великі) повинні потурбуватися про проміжну таксономію своєї фінзвітності. Інструкція з перегляду української МСФЗ-таксономії розміщена тут: minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/Instructions%20on%20how%20to%20review%20the%20UA%20IFRS%20taxonomy%20UA-ilovepdf-compressed.pdf.

** Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.

Але, схоже, до граничних строків подання фінансової звітності за I квартал 2019 року програмне забезпечення по МСФЗ-таксономії запустити не встигнуть. НБУ своїх підлеглих про це вже попередив (див. лист від 01.03.2019 р. № 60-0006/11787).

Тож поки що МСФЗ-зобов’язані подають звичні фінзвітні нацформи.

висновки

  • Малі і мікропідприємства органам Держстату квартальну фінзвітність не подають. Якщо вони потрапляють до розряду високодохідників, то їм доведеться подати податківцям проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації.
  • Середні підприємства, які складають фінзвітність за НП(С)БО, подають тільки дві форми квартальних фінзвітів.
  • МСФЗшники подають або повнокомплектну, або стислокомплектну проміжну фінзвітність.
  • Акціонерні товариства (крім банків), щодо цінних паперів яких не здійснено публічну пропозицію, можуть забути про проміжну таксономію своєї фінансової звітності.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі