Теми статей
Обрати теми

Податковий кредит за електроенергією

Павленко Олексій, податковий експерт
Нововведення у сфері електроенергетики (у тому числі постачань електроенергії споживачам) зачепили також і сферу оподаткування, й передусім — ПДВ. Коротко про ці зміни і про різні нюанси (з урахуванням запитань наших читачів), пов’язані з відображенням податкового кредиту (ПК) за електроенергією та послугами з її розподілу, поговоримо в цій публікації.

«Новорічна» зміна постачальників, проблеми

Суть змін. Згідно із Законом № 2019 енергопостачальні компанії з 2019 року зобов’язані поділити види діяльності з розподілу електроенергії (у тому числі експлуатації електромереж) та з її постачання, а договори про користування електроенергією (для населення) і постачання електроенергії, укладені споживачами з обленерго, припинили свою дію з 01.01.2019 р.

На цій підставі Правилами № 312 установлено, що споживач — великий і середній госпсуб’єкт — укладає окремі договори:

1) про надання послуг з розподілу електроенергії — з оператором системи розподілу;

2) про постачання електроенергії — з обраним споживачем електропостачальником.

А — для населення або малого непобутового споживача* — договір про постачання електроенергії з постачальником універсальних послуг.

* Згідно з Правилами № 312 до такого віднесений суб’єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електроенергії номінальною напругою не більше 1 кВ, який придбаває електроенергію для власного споживання.

Тому з 1 січня 2019 року низка договорів на постачання електроенергії втратили чинність і були укладені договори споживачів з новими постачальниками.

Тобто для багатьох госпсуб’єктів замість одного договору тепер у цьому році стало два, і для низки з них постачання електроенергії з 1 січня здійснюють за новими договорами вже нові постачальники (яких необхідно було обрати ще минулого року**). А оскільки відпуск електроенергії для підприємств здійснювався в основному на умовах передоплати, то в старих постачальників на 1 січня перед багатьма споживачами зависли неотоварені суми. Для врегулювання цієї ситуації в новому п. 69 підрозд. ІІ розд. ХХ ПКУ передбачили перехідну норму, яка

** Якщо не обрали постачальника, то постачання з 1 січня повинен здійснювати так званий постачальник «останньої надії».

допускала до 1 квітня 2019 року можливість коригування ПЗ з ПДВ, що виникли в старого постачальника з передоплати за електроенергію,

фактичне постачання якої здійснюватиметься новим постачальником (у тому числі постачальником універсальних послуг) — на дату перерахування старим постачальником грошових коштів***, отриманих від покупця у вигляді такої передоплати, новому постачальникові на підставі РК до ПН, складеного і зареєстрованого в ЄРПН.

*** Нагадаємо, що для визначення ПЗ з ПДВ від постачання електроенергії встановлений касовий метод (п. 44 підрозд. ІІ розд. ХХ ПКУ).

Ці «перестановки постачальників» і неретельно прописана норма «п. 69» спричинили проблеми для низки споживачів з числа платників ПДВ, що змінили постачальників. А тепер, щоб нам рухатися далі, умовно поділимо таких споживачів на тих, хто при зміні постачальника мав неотоварену передоплату, і тих, у кого був борг за «дореволюційні» постачання електроенергії.

Коли була переплата. Норма «п. 69» безпроблемна лише для тих випадків, коли споживачем електроенергії є неплатник ПДВ (передусім — населення або малі непобутові споживачі). Проте, судячи зі змісту, вона поширюється на будь-які випадки, у тому числі й на випадки зміни постачальників споживачами — платниками ПДВ.

Але з тексту «п. 69» промалювався такий алгоритм. Якщо в споживача змінився постачальник електроенергії, то старий постачальник за датою перерахування ним новому постачальникові залишку передоплати його конкретного колишнього споживача — платника ПДВ повинен скласти на цього споживача (і надіслати йому) «мінусовий» РК.

Цей РК споживач повинен (адже договір розірваний!) протягом 15 календарних днів з дня його отримання зареєструвати в ЄРПН за рахунок суми свого регліміту і, звісно, прибрати цю суму з ПК! При цьому й передоплата споживачеві не повертається, і ПК з неї при реєстрації «мінусового» РК втрачається...

Проте новий постачальник електроенергії при отриманні цих грошей від старого постачальника повинен складати ПН саме на цього споживача (оскільки гроші надійшли хоча й від старого постачальника, але — у рахунок оплати споживачем за новим договором постачання електроенергії). При реєстрації новим постачальником такої ПН у ЄРПН у споживача нарахується регліміт, необхідний (витрачений) для реєстрації «мінусового» РК старого постачальника.

Описуючи весь цей «цирк» у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 14, ми зазначали, що в споживача проблеми з ПК за такою «новою» ПН не виключаються, адже ці гроші новому постачальникові перераховував не сам споживач. Тобто тут формально немає дати виникнення ПК — списання коштів з рахунку споживача (п. 198.2 ПКУ).

Проте, врахувавши «делікатність» ситуації,

податківці, схоже, не мають наміру ставити під сумнів відображення споживачами ПК за такими ПН від нових постачальників, незважаючи на те, що гроші останнім надійшли не безпосередньо

Такого висновку дійшли ми з роз’яснення на сайті Офісу великих платників податків (ОВПП) ДПС*. Детальний наш коментар до цього роз’яснення читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 24, с. 2. Але ось якщо з такими «переадресаціями» грошей не встигли до 1 квітня, то тут постраждати можуть усі (оскільки «п. 69» із цієї дати «знеструмлений»).

* officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/371313.html

Але хоча фіскали нібито погодилися з відображенням ПК за такими ПН від нових постачальників, пам’ятайте, що вони ще можуть за формальними ознаками відмовляти у відшкодуванні таких сум з бюджету (адже п.п. «б» п. 201.4 ПКУ умовою заявлення відшкодування, зокрема, висуває сплата платником суми ПДВ постачальникові — а тут постачальникові платив не сам споживач).

Що ж до споживачів — неплатників ПДВ (дрібних СПД, а переважно — звичайних фізосіб), то в них просто відбулася зміна одного постачальника (боржника) на іншого — їм головне проконтролювати, щоб така переплата не загубилася, а була зарахована постачальником універсальної послуги на особовий рахунок такого споживача.

Коли був борг. Ситуації з перехідним боргом для споживачів у ПДВшному плані виглядають гірше. Наприклад, у листі ДФСУ від 04.02.2019 р. № 384/6/99-99-15-03-02-15/ІПК була розглянута ситуація про відступлення права вимоги грошового боргу за раніше поставлену електроенергію старим постачальником новому постачальникові. Фіскали в такій ситуації вимагають, щоб старий постачальник за датою відступлення (списання) боргу нарахував ПЗ і оформив на споживача ПН (ніби прирівнюючи таке списання до оплати, адже тут застосовується касовий метод). Проте споживач, на думку ДФСУ, не має права на відображення ПК за такою ПН, адже платити він буде вже новому кредиторові/постачальникові. Точніше, вони хитро вимагають спочатку включити цю суму в ПК, а потім нарахувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ, щоб споживач не отримав із цієї ПН хоча б суму регліміту. Але зазначимо, що це взагалі незаконно, оскільки сюди не підходить жодна з підстав, перелічених у п. 198.5 ПКУ (ср. ). У свою чергу, новий постачальник при отриманні боргу від споживача ПЗ з ПДВ не нараховує...

Ми не бачимо виходу з такої ситуації. ☹ Нормою п.п. «а» п. 201.11 ПКУ вирішити проблему не вийде. Тобто відобразити ПК на підставі не ПН, а рахунків старого постачальника, підтверджених лічильниками споживання електроенергії, через касовий метод можливо було б тільки при проведенні оплати в тому ж періоді. Судові тяжби можуть і не принести бажаного результату в боротьбі з формальним підходом фіскалів (судових рішень за такими ситуаціями нами не знайдено)...

Зазначимо, що зі згаданими проблемами не зіткнулися лише ті споживачі, у яких не було перехідних боргів ні їх, ні їм. А також ті, у яких цього року залишилися договори зі старими постачальниками: крім «роздвоєння» сум у рахунках на оплату (окремо — за енергію, окремо — за послуги), особливих змін вони не відчули...

А тепер розглянемо декілька питань передплатників, пов’язаних з витратами на електроенергію.

Зведені ПН

Постачальник електроенергії виписує зведену ПН останнім днем місяця, чи правомірно це і чи можна ставити ПК?

Так, правомірно. У п. 19 Порядку № 1307 зазначено: якщо операції платників ПДВ, які застосовують касовий метод визначення ПЗ відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ*, протягом звітного (податкового) періоду носять безперервний або ритмічний характер постачання, то такі платники мають право складати не пізніше останнього дня місяця, у якому отримані кошти, зведені ПН, зокрема, на кожного платника ПДВ, постачання якому має такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця. Ця можливість прямо випливає з п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, що підтверджено й консультацією головних фіскалів у БЗ 101.16! І якщо зведена ПН виписана останнім днем місяця, оформлена постачальником на всю суму отриманих ним протягом цього місяця грошових коштів, то відображення ПК за такою ПН запитань викликати не повинно.

* У ньому серед інших перелічені й операції з постачання (у тому числі, оптового), передачі, розподілу електроенергії.

Якщо зведена ПН — не на всю суму, то запитання від фіскалів можуть бути, але, вважаємо, врешті-решт, на ПК це позначитися не повинно. Водночас якщо сума постачань протягом місяця перевищує суму оплати, то ця різниця-перевищення (через касовий метод**) до зведеної ПН не включається, як і окрема ПН на неї не складається.

** Оскільки за неоплаченою частиною поставленої електроенергії ПЗ з ПДВ не виникає.

У зв’язку зі змінами на енергоринку уклали договір з компанією-постачальником електроенергії. У грудні зробили передоплату на січень. Постачання електроенергії розпочалося в січні. Постачальник оформив 31.12.2018 р. зведену ПН (з типом причини «04») на цю передоплату (як раніше обленерго виписували). Але ж у грудні від нього не було надходження товару, чи будуть у нас проблеми з ПК за такою ПН?

Дуже сподіваємося, що проблеми з ПК не виникнуть. Адже норма п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (і п. 19 Порядку № 1307), на відміну від п. 201.4 ПКУ, чітко не встановлює, щоб фактичні постачання відбувалися протягом того місяця, у якому надійшли кошти, важливо лише, щоб постачання між контрагентами мали ритмічний або безперервний характер.

Водночас при фіскальному прочитанні цієї норми податківці можуть заявити, що доки постачання не розпочалися, вони ще жодного характеру не мали (мовляв, ритмічність/безперервність розпочалася тільки з наступного місяця — січня), і зведену ПН у грудні складати ще було не можна.

Але ми все ж вважаємо такий підхід неправильним. На нашу думку, тут важливий лише той факт, що постачання згідно з договором є ритмічними/безперервними апріорі — незалежно від того, починалися вони чи ні. А тому при такому авансовому надходженні коштів уже можна було складати зведену ПН. Але якщо ви обережні, у таких ситуаціях відразу просіть постачальника виправити «помилку»: тобто виписати мінусовий РК і зареєструвати іншу ПН — звичайну (не зведену), виписавши її датою отримання від вас передоплати. Хоча саме в цьому випадку (багато часу минуло) постачальник навряд чи на це піде — через можливі штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН. Тому якщо раптом виникнуть проблеми, переконуйте податківців, що ця зведена ПН складена без порушення нормативів. Якщо ж передоплата надійшла постачальникові від вас тією ж датою, що й виписана зведена ПН (тобто 31.12.2018 р.), то з усіма обов’язковими реквізитами ПН (включаючи дату) — буде все гаразд, і навіть якщо ознаку «зведеності» визнати помилкою, це ніяк не вплине на дійсність ПН і ПК.

Споживання понад ліміт

Понадлімітне споживання електроенергії оплачується за підвищеними тарифами. Суму перевищення розцінювати як штраф чи всю таку суму просто вважати іншим тарифом?

Це питання ми дуже скрупульозно аналізували в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 67, с. 16 і дійшли висновку, що у світлі норм нових нормативів — Закону № 2019-VIII і Правил № 312 таку суму слід зараз вважати іншим (підвищеним) тарифом. Ви не знайдете в них аргументів на користь того, що перевищення стандартного тарифу — це штрафна санкція.

Водночас тут не останню роль можуть зіграти первинні документи.

Тому зверніть увагу на те, що зазначено у вас у договорах і рахунках: підвищений тариф чи санкція

Якщо в договорі сума перевищення оплати над стандартним тарифом за понадлімітне споживання передбачена в розділі «Штрафні санкції» (тощо) і в рахунках на оплату така сума зазначена окремим рядком «Штрафна санкція» — то складно буде доводити, що це оплата за товар/послугу. Крім того, штрафні санкції ПДВ не оподатковуються (див. п. 188.1 ПКУ), і, можливо, ваші постачальники умисне допускають такий «анахронізм» у рахунках і договорах, щоб не віддавати 6-ту частину до бюджету. Якщо вас це не влаштовує, спробуйте «наставити їх на добру путь», що диктується новими нормативами (аргументи знайдете в згаданій статті).

Крім того, зазначимо — не повинно виникати сумнівів щодо того, що придбана «понадлімітна» електроенергія використовується в госпдіяльності платника ПДВ. Адже фактична «господарність» використання не залежить від того, чи уклався споживач в «електроліміт». А спеціальних норм, які б визначали понадлімітне використання електроенергії як «негосподарське», у ПКУ немає. Тому компенсаційні ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ у зв’язку з придбанням «понадлімітної» електроенергії нараховувати не потрібно.

Змінюється тариф — проблеми з коригуванням

Постачальник електроенергії виставляє рахунок на передоплату за конкретний місяць за тарифом 1,80 грн. за кВт, рахунок нами оплачується, оформляється ПН. Потім (через 2 місяці) робиться остаточний розрахунок за тарифом 1,87 грн. за кВт. Ми доплачуємо різницю й отримуємо від постачальника ПН на різницю, де ціна зазначена 1,87 грн. за кВт. При цьому постачальник РК до ПН, складеної на передоплату, уперто не оформляє. Чи не знімуть у нас потім ПК за передоплатою? Як вийти із цієї ситуації?

Ситуація некомільфо. І оскільки продавцям електроенергії закон (зазвичай) не писаний, ця ситуація непоодинока і таким ось чином на практиці часто недбалі постачальники «підставляють» своїх безправних споживачів електроенергії. ☹

Безумовно, тут унаслідок перегляду ціни постачальник зобов’язаний був відповідно до ст. 192 ПКУ скласти коригування до ПН, оформленої на передоплату за старими цінами, а не тільки виписати на різницю ПН на доплату, отриману у зв’язку зі зміною тарифу. Проте він пішов шляхом найменшого опору (незаконним!) та обмежився тільки виписуванням нової ПН. Але при такому перебігу виходить, що в ПН, складеній на передоплату після перегляду тарифу, виявилася заниженою ціна електроенергії і завищеною кількість.

Обидва ці реквізити ПН є обов’язковими (див. у п. 201.1 ПКУ п.п. «е» та «є»),

а тому у вас є загроза втрати ПК у разі виявлення перевіркою відсутності коригування постачальником ціни (і кількості) електроенергії в «передоплатній» ПН.

Тому вам необхідно вжити всіх заходів, щоб постачальник склав РК*,— причому реєстрація цього РК не вимагає в нього наявності (втрати) регліміту. Врешті-решт, зробіть (прорахуйте) це за нього, вишліть йому готовий РК, нехай він його хоча б зареєструє в ЄРПН... А на майбутнє при такому ставленні, можливо, варто пошукати нового, більш законослухняного (і менш «пафосного») постачальника електроенергії. Зміни, які відбулися на цьому ринку, таке допускають...

* Або в первинці показав, що частину кВт, покриту передоплатою, ви спожили саме по 1,80 грн., якщо таке в принципі можливо (адже загальна кількість кВт буде завищеною).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі